ZUBYK SERHII

UDC 336.76

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents - Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 6 сер­пня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on August 6, 2018.

– Funded pension provision as a factor of economic development ........

The author presents a model of modern multicomponent pension system based on the principles of effective risk management due to diversification of its components. Review of theoretical studies regarding the impact of the funded pension provision as a component of financial system on economic development is carried out. It has been found that pension savings contribute to formation of additional supply of financial resources and ensuring the structural shifts in the economy. Influence of voluntary pension programs on development of corporate sector of the economy is considered.

Keywords: funded pension provision; financial system; financial intermediation; savings; financial resources; investments; corporate pension program; corporate social responsibility. References 11; Table 1.

Про­ве­де­н­ня ре­фор­ми пен­сій­ної си­сте­ми, за­по­ча­тко­ва­ної Ука­зом Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни *, ста­ло від­по­від­дю на го­стру де­мо­гра­фі­чну кри­зу остан­ніх де­ся­ти­літь, яка по­си­лю­є­ться, та на ви­кли­ка­ні нею фіскальні дис­ба­лан­си. Ця ре­фор­ма пе­ред­ба­чає про­ве­де­н­ня за­хо­дів як па­ра­ме­три­чно­го, так і стру­ктур­но­го ха­ра­кте­ру, ме­тою яких є по­бу­до­ва ба­га­то­ком­по­нен­тної мо­де­лі пен­сій­ної си­сте­ми, кра­ще при­сто­со­ва­ної для ком­пле­ксно­го ви­рі­ше­н­ня зав­дань пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, зокре­ма, ско­ро че­н­ня бі­дно­сті та ви­рів­ню­ва­н­ня до­хо­дів, ней­тра­лі­за­ції еко­но­мі­чних, по­лі­ти­чних і де­мо­гра­фі­чних ри­зи­ків то­що.

До най­ва­жли­ві­ших стру­ктур­них за­хо­дів пен­сій­ної ре­фор­ми слід від­не­сти ди вер­си­фі­ка­цію дже­рел отри­ма­н­ня пен­сії та впро­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­но­го прин ци­пу в пен­сій­но­му за­без­пе­чен­ні. Їх ре­а­лі­за­ція на пра­кти­ці озна­чає до­пов­не­н­ня со­лі­дар­но­го рів­ня пен­сій­ної си­сте­ми, що ді­став­ся Україні у спа­док, на­ко­пи­чу­валь ною, яка, у свою чер­гу, скла­да­є­ться з обов’яз­ко­во­го та до­бро­віль­но­го ком­по­нен­тів (від­по­від­но, на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го пен­сій но­го стра­ху­ва­н­ня та си­сте­ми не­дер­жав­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня). Ко­жний з цих за­хо­дів окре­мо та всі во­ни ра­зом по­кли­ка­ні спри­я­ти не тіль­ки со­ці­аль­ній ста­біль­но­сті, але й еко­но­мі­чно­му роз­ви­тку кра­ї­ни.

Вза­є­мозв’яз­ки між ін­сти­ту­цій­ни­ми умо­ва­ми пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня та еко но­мі­чним роз­ви­тком до­слі­джу­ю­ться у пра­цях та­ких на­у­ков­ців, як Н. Барр, Г. Бер­тліс, Б. Бо­зворз, Р. Гінц, Р. Голь­цман, Р. Ло­пес Мер­фі, А. Му­са­лем. Роз­ви­тку ін­ду­стрії пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня при­свя­че­но пра­ці Д. Віт­та­са, Х. Єр­мо, А. Лу зар­ді, М. Скал­лі. Зна­чну ува­гу пи­та­н­ням впли­ву реформ у пен­сій­ній сфе­рі на со­ці­аль­но еко­но­мі­чний роз­ви­ток Укра­ї­ни у сво­їх ро­бо­тах при­ді­ля­ють ві­тчи­зня­ні на­у­ков­ці та екс­пер­ти Н. Го­рюк, Е. Лі­ба­но­ва, В. Ру­дик, О. Фе­до­рен­ко, В. Яцен­ко.

Про­ве­де­н­ня пен­сій­ної ре­фор­ми в Україні акту­а­лі­зу­ва­ло пи­та­н­ня оцін­ки по тен­ці­а­лу на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня в еко­но­мі­чно­му ви­мі­рі.

От­же, ме­та стат­ті – ви­яви­ти ха­ра­ктер впли­ву інституційних умов фун­кціо­ну ва­н­ня на­ко­пи­чу­валь­ної скла­до­вої пен­сій­ної си­сте­ми на роз­ви­ток економіки.

В еко­но­мі­чно­му пла­ні на­ко­пи­чу­валь­ний прин­цип фі­нан­су­ва­н­ня пен­сій пе­ре­дба чає дов­го­стро­ко­ву си­сте­ма­ти­чну аку­му­ля­цію ко­штів про­тя­гом ті­єї ча­сти­ни жит­тє­во­го ци­клу лю­ди­ни, яка при­па­дає на пе­рі­од її тру­до­вої ді­яль­но­сті, для подаль­шо­го здій­сне­н­ня за ра­ху­нок да­них ко­штів пен­сій­них ви­плат пі­сля її ви­хо­ду на пен­сію. З ог ля­ду на те, що пен­сій­ні за­оща­дже­н­ня є дов­го­стро­ко­ви­ми, за­сто­су­ва­н­ня на­ко­пи­чу валь­но­го прин­ци­пу для ви­пла­ти пен­сій у май­бу­тньо­му є ви­гі­дним як з еко­но­мі­чних, так і з по­лі­ти­чних при­чин і мо­же бу­ти, у прин­ци­пі, здій­сне­но для будь якої опо­ри пен­сій­ної си­сте­ми, оскіль­ки зда­тне спри­я­ти еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню та роз­ви­тку зав­дя­ки збіль­шен­ню на­ціо­наль­них за­оща­джень і роз­ви­тку фі­нан­со­вих рин­ків [1, р. 5].

На ва­жли­во­сті по­бу­до­ви та­кої мо­де­лі пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, яка б спри­я­ла еко­но­мі­чно­му роз­ви­тку, на­го­ло­шу­є­ться у фун­да­мен­таль­но­му до­слі­джен­ні Сві­то­во­го бан­ку “Під­трим­ка до­хо­дів у ста­ро­сті в ХХІ сто­літ­ті: мі­жна­ро­дні пер­спе­кти­ви пен­сій­них си­стем і реформ” [1], про­ве­де­но­му ко­ле­кти­вом уче­них еко­но­мі­стів під

* Про Основ­ні на­пря­ми ре­фор­му­ва­н­ня пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня в Україні : Указ Пре­зи ден­та Укра­ї­ни від 13.04.1998 р. № 291/98 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/291/98.

ке­рів­ни­цтвом Р. Голь­цма­на та Р. Гін­ца. У ньо­му ціл­ком слу­шно за­зна­ча­є­ться, що пер шо­чер­го­вою ме­тою про­ве­де­н­ня будь якої пен­сій­ної ре­фор­ми є до­ся­гне­н­ня вла­сне си­сте­мою пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня не­об­хі­дних вла­сти­во­стей (до­ста­тно­сті, прийнят но­сті за ви­тра­та­ми, стій­ко­сті та на­дій­но­сті). Про­те при цьо­му вка­зу­є­ться на не об­хі­дність ура­ху­ва­н­ня обов’яз­ко­вої до­да­тко­вої ме­ти: до­би­ти­ся еко­но­мі­чних ре­зуль та­тів шля­хом або мі­ні­мі­за­ції не­га­тив­них на­слід­ків, та­ких як вплив на рин­ки пра­ці чи на ма­кро­еко­но­мі­чну (не)ста­біль­ність, зу­мов­ле­ну не­зба­лан­со­ва­ни­ми си­сте­ма­ми, або ви­ко­ри­ста­н­ня по­зи­тив­них ефе­ктів, у пер­шу чер­гу, че­рез збіль­ше­н­ня на­ціо­наль­них за­оща­джень і спри­я­н­ня роз­ви­тку фі­нан­со­во­го рин­ку, оскіль­ки всі пен­сій­ні до­хо­ди (на­ко­пи­чу­валь­ні чи не­на­ко­пи­чу­валь­ні), по су­ті, фі­нан­су­ю­ться за ра­ху­нок об­ся­гів ви ро­бни­цтва в кра­ї­ні [1, р. 57]. Да­лі ав­то­ри зга­да­но­го до­слі­дже­н­ня, оці­ню­ю­чи до­свід кра­їн Ла­тин­ської Аме­ри­ки 1980–1990 х ро­ків, що є ре­гіо­ном, який ви­сту­пив піо­не ром і своє­рі­дним ви­про­бу­валь­ним май­дан­чи­ком для про­ве­де­н­ня реформ у пен­сій­ній сфе­рі, кон­ста­ту­ють, що вда­ло роз­ро­бле­ні ре­фор­ми ві­ді­гра­ли роль ка­та­лі­за­то­ра, сти му­лю­ю­чи еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, що до­зво­ли­ло за­без­пе­чи­ти на­дій­ність і ди­вер си­фі­ка­цію дже­рел фор­му­ва­н­ня пен­сій­них ви­плат за ві­ком [1, р. 18].

Та­кі ви­снов­ки не є умо­гля­дни­ми, во­ни грун­ту­ю­ться на ба­га­тій ем­пі­ри­чній ба­зі та ре­зуль­та­тах чи­слен­них на­у­ко­вих до­слі­джень, в яких ін­ду­стрія пен­сій­но­го за­без­пе че­н­ня роз­гля­да­є­ться у ши­ро­ко­му кон­текс­ті – як скла­до­ва фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни цтва та ва­жли­вий се­гмент фі­нан­со­вої си­сте­ми. За та­ко­го під­хо­ду ото­то­жню­ю­ться як пер­вин­на еко­но­мі­чна фун­кція фі­нан­со­вої си­сте­ми та на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но го за­без­пе­че­н­ня (мо­бі­лі­за­ція за­оща­джень, пе­ре­тво­ре­н­ня за­оща­джень в ін­ве­сти­ції, управління ін­ве­сти­ці­я­ми), так і ба­зо­ві ви­снов­ки що­до їх ро­лі в еко­но­мі­чно­му роз ви­тку. З огля­ду на це до­ціль­но роз­гля­ну­ти су­ча­сний стан те­о­ре­ти­чних до­слі­джень у пла­ні вза­є­мозв’яз­ку між роз­ви­тком фі­нан­со­вої си­сте­ми та роз­ви­тком економіки.

Пи­та­н­ня впли­ву фі­нан­со­вої си­сте­ми на еко­но­мі­чний роз­ви­ток уче­ні до­слі­джу ють по­чи­на­ю­чи з дру­гої по­ло­ви­ни ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. На осо­бли­ву ува­гу за­слу­го­ву ють пра­ці Р. Голд­смі­та “Фі­нан­со­ва стру­кту­ра і роз­ви­ток” [2] та осно­во­по­ло­жни­ка те­о­рії су­ча­сно­го фі­нан­со­во­го роз­ви­тку Р. Мак­кін­но­на “Гро­ші і ка­пі­тал в еко но­мі­чно­му роз­ви­тку” [3]. Пер­шо­му на осно­ві ре­зуль­та­тів ана­лі­зу да­них по 35 краї нах сві­ту за 1960–1963 рр. вда­ло­ся за­фі­ксу­ва­ти по­зи­тив­ну ко­ре­ля­цію між роз­мі­ром фі­нан­со­вої си­сте­ми, який ви­зна­ча­є­ться як ві­дно­ше­н­ня су­ку­пних акти­вів фі­нан­со вих по­се­ре­дни­ків до ВВП, і еко­но­мі­чним зро­ста­н­ням. Отри­ма­ні ре­зуль­та­ти до­зво ли­ли зро­би­ти ви­сно­вок про те, що за на­яв­но­сті аль­тер­на­ти­ви – мо­жли­во­сті здій­сню­ва­ти пря­ме ін­ве­сту­ва­н­ня або ін­ве­сту­ва­н­ня за по­се­ре­дни­цтва фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів – вла­сни­ки за­оща­джень від­да­ва­ти­муть пе­ре­ва­гу дру­го­му ва­рі­ан­ту че­рез йо­го мен­шу ри­зи­ко­ва­ність. У свою чер­гу, роз­ви­ток ме­ха­ні­змів не­пря­мо­го ін­ве­сту ва­н­ня спри­яє за­лу­чен­ню до ін­ве­сти­цій­но­го про­це­су за­оща­джень осіб, не схиль­них до ри­зи­ку. На­да­лі ця те­о­рія ді­ста­ла під­твер­дже­н­ня в до­слі­дже­н­нях аме­ри­кан­сько­го еко­но­мі­ста Р. Мак­кін­но­на, який за­про­ва­див тер­мін “фі­нан­со­ве по­гли­бле­н­ня”, який ви­зна­чає зро­ста­н­ня час­тки фі­нан­со­вих акти­вів у на­ціо­наль­но­му ба­гат­стві *.

* Не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що ча­сти­на вче­них еко­но­мі­стів до­три­му­ю­ться аль­тер­на­тив­них по гля­дів що­до впли­ву фі­нан­со­во­го се­кто­ру на еко­но­мі­чний роз­ви­ток, від­по­від­но до яких по­зи­тив на ко­ре­ля­ція між роз­мі­ром фі­нан­со­вої си­сте­ми та еко­но­мі­чним зро­ста­н­ням не вва­жа­є­ться до­ка зом при­чин­но на­слід­ко­вої по­слі­дов­но­сті, а зв’язок між фі­нан­со­вим по­гли­бле­н­ням і еко но­мі­чним зро­ста­н­ням є ам­бі­ва­лен­тним, зво­ро­тним (фі­нан­со­ве по­гли­бле­н­ня є ре­зуль­та­том еко но­мі­чно­го зро­ста­н­ня), “іде ру­ка в ру­ку” (зро­ста­н­ня фі­нан­со­во­го по­гли­бле­н­ня су­про­во­джує еко но­мі­чне зро­ста­н­ня), ней­траль­ним або на­віть та­ким, що галь­мує еко­но­мі­чний роз­ви­ток (Р. Лу кас, П. Де­ме­рі­а­діс, К. Ху­сейн, Н. Штерн, А. Він­клер, Д. Ро­бін­сон, Дж. Фо­стер та ін­ші).

В остан­ні де­ся­ти­лі­т­тя об’єктом спе­ці­аль­них еко­но­мі­чних до­слі­джень, які ма ють на­зву “фі­нан­си та роз­ви­ток”, став вплив фі­нан­со­вої си­сте­ми на ха­ра­ктер еко но­мі­чно­го роз­ви­тку та стру­ктур­ні зру­ше­н­ня в еко­но­мі­ці. У цьо­му зв’яз­ку вар­то ви окре­ми­ти твор­чий до­ро­бок су­ча­сних аме­ри­кан­ських на­у­ков­ців, та­ких як А. Га­ле то­вич і Р. Ле­вайн, а та­кож ан­глій­ських – В. Кар­лін і К. Майєр.

У ла­ко­ні­чній фор­мі ре­зуль­та­ти до­слі­джень А. Га­ле­то­ви­ча [4] і Р. Ле­вай­на [5] мо­жна ре­зю­му­ва­ти та­ким чи­ном: фі­нан­со­ва сфе­ра роз­гля­да­є­ться як фактор не тіль­ки спри­я­н­ня еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню, але й стру­ктур­них зру­шень, ви­кли­ка них ство­ре­н­ням і по­ши­ре­н­ням но­вих ви­ро­бництв і ви­дів еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті. Як за­зна­чає В. Зи­мо­вець, звер­та­ю­чись до до­роб­ку цих на­у­ков­ців, між рів­нем роз ви­тку се­кто­ру фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій і тем­па­ми те­хно­ло­гі­чних змін в еко­но­мі­ці кра­їн За­хо­ду про­тя­гом 1990 х ро­ків існу­вав ті­сний ко­ре­ля­цій­ний вза­є­мозв’язок, зу­мов­ле­ний тим, що сектор фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій здій­снює ін­тен­сив­ний між­га лу­зе­вий пе­ре­роз­по­діл ка­пі­та­лу з тра­ди­цій­них у “но­ві га­лу­зі економіки” і тим са мим за­без­пе­чує ви­щий рі­вень про­ду­ктив­но­сті в ці­ло­му по еко­но­мі­ці [6, с. 133].

До­слі­дже­н­ня В. Кар­лін і К. Майє­ра, уза­галь­не­ні в їхньо­му спіль­но­му ана­лі­ти­чно­му огля­ді “Як фі­нан­со­ва система впли­ває на еко­но­мі­чні ре­зуль­та ти?” [7], до­зво­ли­ли ви­яви­ти ха­ра­ктер впли­ву рі­зних ти­пів фі­нан­со­вих си­стем на осо­бли­во­сті роз­ви­тку економіки. Пре­дме­том ана­лі­зу ста­ло по­рів­ня­н­ня рин­ко­вих фі­нан­со­вих си­стем, де про­від­не мі­сце на­ле­жить фон­до­во­му рин­ку, не спос те­рі­га­є­ться зна­чної кон­цен­тра­ції вла­сно­сті на акції, та фі­нан­со­вих си­стем бан­ків­сько­го ти­пу, в яких пе­ре­мі­ще­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів здій­сню­є­ться пе­ре ва­жно за до­по­мо­гою ін­стру­мен­тів кре­ди­тно­го рин­ку та має мі­сце до­мі­ну­ва­н­ня ма жо­ри­тар­них акціо­не­рів.

Слід кон­ста­ту­ва­ти, що тип фі­нан­со­вої си­сте­ми ви­зна­ча­є­ться не ли­ше спів від­но­ше­н­ням фон­до­во­го та кре­ди­тно­го рин­ків. Від­по­від­но до ко­жно­го ти­пу фі­нан со­вої си­сте­ми фор­му­є­ться спе­ци­фі­чна по­се­ре­дни­цька ін­фра­стру­кту­ра, що за­без­пе чує зу­стрі­чний рух фі­нан­со­вих акти­вів від до­но­рів (ін­ве­сто­рів) до ре­ци­пі­єн­тів (емі­тен­тів). Для фі­нан­со­вої си­сте­ми рин­ко­во­го ти­пу ха­ра­ктер­ни­ми є пе­ре­ва­жа­н­ня у стру­кту­рі фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни­цтва не­бан­ків­ських фі­нан­со­вих уста­нов, та­ких як пен­сій­ні фон­ди (або ін­ші уста­но­ви пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня), ін­сти­ту­ти спіль­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня, стра­хо­ві ком­па­нії то­що, які го­лов­ним чи­ном здій­сню­ють емі­сію дов­го­стро­ко­вих або з не­о­бме­же­ним стро­ком обі­гу фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів і з не­фі­ксо­ва­ним роз­мі­ром ви­на­го­ро­ди їх вла­сни­кам. У фі­нан­со­вих си­сте­мах бан­ків­сько­го ти­пу се­ред по­се­ре­дни­цьких ор­га­ні­за­цій до­мі­ну­ють де­по­зи­тні уста­но ви, які здій­сню­ють емі­сію стро­ко­вих фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів з ви­зна­че­ним роз­мі­ром до­хо­ду. Вва­жа­є­ться, що вза­є­мозв’язок між спів­від­но­ше­н­ням фон­до­во­го та кре­ди­тно­го рин­ків і стру­кту­рою фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни­цтва є ді­а­ле­кти­чним: по си­ле­н­ня ро­лі фон­до­во­го рин­ку у фі­нан­со­вій си­сте­мі спри­яє роз­ви­тку не­бан­ків ських фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів, а все­бі­чний роз­ви­ток не­бан­ків­ських ін­сти­ту­тів, у свою чер­гу, ство­рює до­да­тко­ві ім­пуль­си для по­си­ле­н­ня ро­лі фон­до­во­го рин­ку.

За ре­зуль­та­та­ми до­слі­джень за 1970–1995 рр. у 27 га­лу­зях про­ми­сло­во­сті 14 кра­їн, що є чле­на­ми ОЕСР, В. Кар­лін і К. Майєр ви­яви­ли ре­гре­сій­ну за­ле­жність тем­пів еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня від стру­кту­ри фі­нан­со­вої си­сте­ми. Ви­вче­н­ня ха ра­кте­ри­стик і вза­є­мозв’яз­ків еле­мен­тів ко­жно­го ти­пу фі­нан­со­вої си­сте­ми (роз­мір фон­до­вих рин­ків, спів­від­но­ше­н­ня бан­ків­сько­го кре­ди­ту та ВВП, час­тка бан­ків­ської вла­сно­сті в акціо­нер­но­му ка­пі­та­лі, стан­дар­ти зві­тно­сті, стру­кту­ра кор по­ра­тив­них прав (сту­пінь кон­цен­тра­ції вла­сно­сті та “про­тя­жність” пі­ра­мі­ди влас

но­сті), рі­вень за­ко­но­дав­чо­го за­хи­сту прав акціо­не­рів (ін­ве­сто­рів) та кре­ди­то­рів) до­зво­ли­ло зро­би­ти ряд ви­снов­ків. На­ле­жний рі­вень за­ко­но­дав­чо­го за­хи­сту прав акціо­не­рів (ін­ве­сто­рів) і на­яв­ність від­по­від­них інституційних умов ді­яль­но­сті не бан­ків­ських фі­нан­со­вих по­се­ре­дни­ків, при­та­ман­них рин­ко­вим фі­нан­со­вим си сте­мам, за­без­пе­чу­ють по­рів­ня­но кра­щі мо­жли­во­сті для за­лу­че­н­ня кор­по­ра­тив­ним се­кто­ром економіки фі­нан­со­вих ре­сур­сів шля­хом емі­сії акцій або по­ді­бних їм па­йо­вих ін­стру­мен­тів. У свою чер­гу, фі­нан­со­ві ре­сур­си, за­лу­че­ні шля­хом емі­сії та ких ін­стру­мен­тів, мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­ста­ні для здій­сне­н­ня ін­ве­сти­цій, що ма­ють по­рів­ня­но ви­щий ри­зик, оскіль­ки емі­тент не бе­ре на се­бе фі­ксо­ва­них зо­бов’язань пе­ред вла­сни­ка­ми та­ких ін­стру­мен­тів що­до до­хі­дно­сті та стро­ку їх по­га­ше­н­ня. На про­ти­ва­гу цьо­му, зни­же­н­ня рів­ня за­хи­сту прав ін­ве­сто­рів та, від­по­від­но, мо­жли во­стей під­при­ємств до за­лу­че­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів че­рез до­да­тко­вий ви­пуск акцій при­зво­дить до по­си­ле­н­ня ро­лі бан­ків­ських кре­ди­тів та ін­ших бор­го­вих ін­стру­мен­тів у фор­му­ван­ні ка­пі­та­лу кор­по­ра­цій. Оскіль­ки про­е­кти, що ма­ють ін­но­ва­цій­ну скла­до­ву, пов’яза­ні з по­рів­ня­но ви­щим рів­нем ри­зи­ку, то їх кре­ди­ту ва­н­ня, від­по­від­но, здій­сню­є­ться під ви­щий про­цент.

Від­по­від­ним чи­ном стру­кту­ра фі­нан­со­вої си­сте­ми про­яв­ляє се­бе на мак ро­рів­ні. Фі­нан­со­ві си­сте­ми рин­ко­во­го ти­пу ство­рю­ють спри­я­тли­ві­ші умо­ви для ді­яль­но­сті, спря­мо­ва­ної на впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій, во­ни біль­шою мі­рою сприя ють стру­ктур­ним зру­ше­н­ням економіки та за­без­пе­чу­ють кра­щі умо­ви для її роз ви­тку за ін­но­ва­цій­ною мо­де­л­лю. На­то­мість си­сте­ми бан­ків­сько­го ти­пу ство­рю­ють кра­щі умо­ви для ін­ве­сту­ва­н­ня про­е­ктів імі­та­тив­но­го ха­ра­кте­ру, що на­дає до­да­тко вих ім­пуль­сів роз­ви­тку тра­ди­цій­них га­лу­зей економіки.

Аналіз ре­зуль­та­тів про­ве­де­них до­слі­джень до­зво­ляє зро­би­ти та­кі ви­снов­ки що­до впли­ву на роз­ви­ток економіки на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня зокре­ма та се­кто­ру до­го­вір­них оща­дних ін­сти­ту­тів у ці­ло­му:

– по пер­ше, за­про­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня як ва­жли­вої скла­до­вої фі­нан­со­вої си­сте­ми та сти­му­лю­ва­н­ня йо­го роз­ви­тку ма­ють по зи­тив­ні ре­зуль­та­ти для еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня зав­дя­ки фор­му­ван­ню до­да­тко­вої про­по­зи­ції фі­нан­со­вих ре­сур­сів, збіль­шен­ню роз­мі­ру фі­нан­со­вої си­сте­ми та роз ши­рен­ню об­ся­гу дов­го­стро­ко­вих ін­ве­сти­цій, які на­прав­ля­ти­му­ться в ре­аль­ний сектор економіки (до­слі­дже­н­ня Р. Голд­смі­та [2], Р. Мак­кін­но­на [3], укра­їн­ських еко­но­мі­стів А. Да­ни­лен­ка [8], В. Зи­мов­ця [6] та ін­ших);

– по дру­ге, ство­ре­н­ня від­по­від­них інституційних умов для роз­ви­тку ін­ду­стрії на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня в по­єд­нан­ні з на­ле­жним за­без­пе­чен ням за­хи­сту прав акціо­не­рів і вла­сни­ків ін­ших па­йо­вих ін­стру­мен­тів спри­яє по ши­рен­ню но­вих ви­ро­бництв, роз­ви­тку но­вих на­пря­мів еко­но­мі­чної актив­но­сті та, вре­шті решт, стру­ктур­ним зру­ше­н­ням в еко­но­мі­ці (до­слі­дже­н­ня А. Га­ле­то­ви­ча [4], Р. Ле­вай­на [5], В. Кар­лін і К. Майє­ра [7]).

Слід за­зна­чи­ти, що до­да­тко­вим ефе­ктом роз­ви­тку на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, на який у на­у­ко­вих пу­блі­ка­ці­ях звер­та­ють не­до­ста­тню ува­гу, є спри­я­н­ня по­кра­щен­ню фі­нан­со­вої стру­кту­ри та під­ви­щен­ню стій­ко­сті бан­ків­сько­го (от­же, пев­ною мі­рою і ре­аль­но­го) се­кто­ру економіки. На­яв­ність та ко­го впли­ву по­ясню­є­ться тим, що до­го­вір­ні за­оща­дже­н­ня, роз­мі­ще­ні уста­но­ва­ми пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня в бан­ках, є дов­го­стро­ко­ви­ми та змі­цню­ють стій­кість ос тан­ніх до по­тря­сінь, ви­кли­ка­них ри­зи­ка­ми лі­кві­дно­сті та кре­ди­тни­ми ри­зи­ка­ми, за ра­ху­нок по­дов­же­н­ня стро­ків по­га­ше­н­ня бор­гів.

Про вплив на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня на еко­но­мі­чний роз ви­ток в Україні мо­жна го­во­ри­ти ли­ше як про пер­спе­кти­ву, оскіль­ки від­по­від­на ін­ду­стрія, що фа­кти­чно обме­жу­є­ться ли­ше не­дер­жав­ним пен­сій­ним за­без­пе­чен ням, за­ли­ша­є­ться у фі­нан­со­вій си­сте­мі Укра­ї­ни ледь по­мі­тним “вкра­пле­н­ням”. Зокре­ма, ві­дно­ше­н­ня су­ку­пних акти­вів не­дер­жав­них пен­сій­них фон­дів у су­куп них акти­вах фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій в Україні ви­мі­рю­є­ться де­ся­ти­ми час­тка­ми про­цен­та (табл.) та, від­по­від­но, та­кий об­сяг ре­сур­сів не спри­чи­няє будь яко­го по­мі­тно­го впли­ву на еко­но­мі­чні про­це­си.

* Скла­де­но ав­то­ром на осно­ві зві­тів що­до ВВП 1990–2016 рр. і ВВП у фа­кти­чних ці­нах [Еле­ктрон ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ukrstat.gov.ua/; огля­ду фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27843415&cat_id=44578#2; ін­фор­ма­ції про стан і роз­ви­ток не­дер­жав­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.nfp.gov.ua/files/17_dep_repetska/npf_iv_kv%202017.pdf. ** Да­ні про су­ку­пні акти­ви ін­ших фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій на­ве­де­но ста­ном на 30 ве­ре­сня 2017 р. *** З ме­тою уни­кне­н­ня по­двій­но­го ра­хун­ку від­по­від­ний по­ка­зник вклю­чає су­му чи­стих (а не ва­ло вих) ви­мог до не­ре­зи­ден­тів і до НБУ, а та­кож змен­ше­ний на су­му ви­мог до ін­ших фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій.

**** З ме­тою уни­кне­н­ня по­двій­но­го ра­хун­ку від­по­від­ний по­ка­зник вклю­чає су­му чи­стих (а не ва­ло вих) ви­мог до не­ре­зи­ден­тів, а та­кож змен­ше­ний на су­му ви­мог до де­по­зи­тних кор­по­ра­цій.

При­мі­тка: без ура­ху­ва­н­ня тим­ча­со­во оку­по­ва­ної те­ри­то­рії АР Крим і Се­ва­сто­по­ля та ча­сти­ни зо­ни про­ве­де­н­ня ООС.

З огля­ду на це, ба­зо­ві ха­ра­кте­ри­сти­ки фі­нан­со­вої си­сте­ми Укра­ї­ни слід роз гля­да­ти з то­чки зо­ру пер­спе­кти­ви їх змі­ни (збіль­ше­н­ня як аб­со­лю­тних, так і від­нос них по­ка­зни­ків) і стру­ктур­них транс­фор­ма­цій – у зв’яз­ку із за­пла­но­ва­ним на 2019 р. за­про­ва­дже­н­ням на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го пен­сій­но­го стра­ху­ва­н­ня *, ім­пле­мен­та­ці­єю ви­мог Ди­ре­кти­ви (ЄС) 2016/2341

* За­про­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го пен­сій но­го стра­ху­ва­н­ня з 1 сі­чня 2019 р. пе­ред­ба­че­но п. 9 роз­ді­лу XV За­ко­ну Укра­ї­ни “Про за­галь­но обов’яз­ко­ве дер­жав­не пенсійне стра­ху­ва­н­ня” [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058 15. Згі­дно з роз­ра­хун­ка­ми, про­ве­де­ни­ми кон­суль­тан­том

Єв­ро­пей­сько­го Пар­ла­мен­ту та Ра­ди від 14 гру­дня 2016 р. про ді­яль­ність уста­нов тру до­во­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня та на­гляд за ни­ми (IORPS) (пе­ре­гля­ну­та) (да­лі – Ди­ре­кти­ва (ЄС) 2016/2341) та ре­а­лі­за­ці­єю за­хо­дів, пе­ред­ба­че­них Ком­пле­ксною про­гра­мою роз­ви­тку фі­нан­со­во­го се­кто­ру Укра­ї­ни до 2020 ро­ку *, спря­мо­ва­них на сти­му­лю­ва­н­ня роз­ви­тку не­дер­жав­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня.

У ці­ло­му не­об­хі­дно за­зна­чи­ти, що на­ра­зі по­ка­зни­ки від­но­сної ве­ли­чи­ни та стру­кту­ри фі­нан­со­во­го се­кто­ру Укра­ї­ни зна­чною мі­рою від­рі­зня­ю­ться від від­по­від­них по­ка­зни­ків кра­їн ЄС, у то­му чи­слі і йо­го но­вих чле­нів. Так, в Україні ві­дно­ше­н­ня су­ку­пних акти­вів усіх фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій до ВВП за 2017 р. ста но­ви­ло 0,60, то­ді як в ЄС ві­дно­ше­н­ня су­ку­пних акти­вів тіль­ки кре­ди­тних ін­сти­ту­тів до ВВП за той са­мий рік – 2,11 **. На­віть не­зва­жа­ю­чи на те, що зга­да­ні по­ка­зни ки є то­чко­ви­ми та на­віть не­по­рів­нян­ни­ми, во­ни до­зво­ля­ють зро­би­ти оче­ви­дні ви­снов­ки, що від­но­сний роз­мір фі­нан­со­вої си­сте­ми в Україні є в ра­зи мен­шим, ніж у кра­ї­нах ЄС, а її по­тен­ці­ал не ви­ко­ри­сто­ву­є­ться пов­ною мі­рою для за­без­пе че­н­ня фі­нан­со­ви­ми ре­сур­са­ми еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку.

Біль­ше то­го, про­тя­гом 2014–2017 рр. спо­сте­рі­га­ло­ся змен­ше­н­ня ве­ли­чи­ни по­ка­зни­ка ві­дно­ше­н­ня су­ку­пних акти­вів усіх фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій до ВВП че рез по­віль­ні­ше, по­рів­ня­но з ВВП, зро­ста­н­ня су­ку­пних акти­вів де­по­зи­тних кор­по ра­цій і зни­же­н­ня су­ку­пних акти­вів ін­ших фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій. При­чи­на­ми від­но­сно­го “зву­же­н­ня” фі­нан­со­во­го се­кто­ру економіки ста­ло не тіль­ки ско­ро­чен ня йо­го ре­сур­сної ба­зи, але й за­пу­ще­ний ре­гу­ля­то­ра­ми про­цес очи­ще­н­ня фі­нан со­во­го рин­ку від не­пла­то­спро­мо­жних фі­нан­со­вих кор­по­ра­цій і при­ве­де­н­ня оцін­ки акти­вів під­на­гля­дних уста­нов до спра­ве­дли­вої вар­то­сті.

Час­тка се­кто­ру не­бан­ків­ських фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів у фі­нан­со­вій си­сте­мі Ук ра­ї­ни є не­зрів­нян­но мен­шою, ніж у кра­ї­нах ЄС. Так, в Україні час­тка акти­вів не бан­ків­сько­го фі­нан­со­во­го се­кто­ру, ма­ю­чи тен­ден­цію до зни­же­н­ня про­тя­гом остан ніх чо­ти­рьох ро­ків, ста­ном на кі­нець 2017 р., ста­но­ви­ла ли­ше 15% су­ку­пних ак ти­вів фі­нан­со­во­го се­кто­ру, то­ді як, згі­дно з да­ни­ми Єв­ро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку, на­віть у зо­ні єв­ро, що вклю­чає пе­ре­ва­жно кра­ї­ни, в яких тра­ди­цій­но до­мі­ну­ва­ли фі­нан­со­ві си­сте­ми бан­ків­сько­го ти­пу, во­на зро­ста­ла май­же до 56% ***.

На осо­бли­ву ува­гу за­слу­го­вує пи­та­н­ня впли­ву на еко­но­мі­чний роз­ви­ток прак ти­ки за­про­ва­дже­н­ня в кор­по­ра­тив­но­му се­кто­рі до­да­тко­во­го пен­сій­но­го за­без­пе че­н­ня пер­со­на­лу як про­я­ву кор­по­ра­тив­ної со­ці­аль­ної від­по­від­аль­но­сті. На­ра­зі кор­по­ра­тив­на со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність роз­гля­да­є­ться як ім­пле­мен­то­ва­ний у кор­по­ра­тив­не управління пев­ний тип со­ці­аль­них зо­бов’язань (зде­біль­шо­го доб

Сві­то­во­го бан­ку Л. Тка­чен­ко, у ви­пад­ку за­про­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми за­галь­но обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го пен­сій­но­го стра­ху­ва­н­ня з 1 сі­чня 2019 р. на умо­вах, ви­зна­че­них цим за­ко­ном, та обме­же­н­ням ві­ко­во­го цен­зу уча­сни­ків та­кої си­сте­ми на стар­ті ві­ком 45 ро­ків, уже про­тя­гом пер­шо­го ро­ку су­ма обов’яз­ко­вих пен­сій­них вне­сків ста­но­ви­ти­ме 17,5 млрд. грн.

* Ком­пле­ксна про­гра­ма роз­ви­тку фі­нан­со­во­го се­кто­ру Укра­ї­ни до 2020 ро­ку за­твер­дже­на по­ста­но­вою Прав­лі­н­ня На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни від 18.06.2015 р. № 391 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=43352266.

** ВВП кра­їн ЄС за 2017 р. ста­но­вив 15330 млрд. єв­ро (да­ні Ста­ти­сти­чно­го ор­га­ну ЄС) [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/refreshtableaction. do?tab=table&plugin=1&pcode=tec00001&language=en. Во­дно­час су­ку­пні акти­ви кре­ди­тних ін­сти­ту­тів ЄС, ста­ном на кі­нець 2017 р., до­ся­гли 32287 млрд. єв­ро (да­ні Єв­ро­пей­сько­го цент раль­но­го бан­ку [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.ecb.europa.eu/ press/pr/date/2018/html/ecb.pr180619.en.html).

*** Financial Stability Review. – May 2018. – Р. 114 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/fsr/ecb.fsr201805.en.pdf.

ро­віль­них) пе­ред пра­ців­ни­ка­ми, пар­тне­ра­ми, дер­жа­вою, ін­сти­ту­та­ми гро­ма дян­сько­го су­спіль­ства та су­спіль­ством у ці­ло­му [9] і є свід­че­н­ням “со­ці­а­лі­за­ції” кор­по­ра­цій.

Ем­пі­ри­чні до­слі­дже­н­ня та да­ні ана­лі­зо­ва­них праць не да­ють до­сте­мен­них від­по­від­ей на за­пи­та­н­ня: “Яки­ми є ха­ра­ктер та мі­ра впли­ву на еко­но­мі­чний роз ви­ток фе­но­ме­ну “со­ці­а­лі­за­ції” кор­по­ра­цій?”. Про­те по­сту­по­ва, по­чи­на­ю­чи з 1970 х ро­ків, пе­ре­орі­єн­та­ція кор­по­ра­тив­но­го се­кто­ру економіки в ор­га­ні­за­ції ді­яль­но­сті на стра­те­гі­чне управління, одним з ба­зо­вих еле­мен­тів яко­го є спря­мо ва­на на за­до­во­ле­н­ня за­пи­тів су­спіль­ства та на­йма­них пра­ців­ни­ків со­ці­аль­на стра те­гія (Social Responsibility), є не­пря­мим свід­че­н­ням то­го, що впро­ва­дже­н­ня та­ких стра­те­гій у ці­ло­му по­зи­тив­но впли­ває на кон­ку­рен­тні по­зи­ції кор­по­ра­цій, за­без пе­чу­ю­чи при­ро­ще­н­ня їх вну­трі­шніх і зов­ні­шніх ре­сур­сів (так зва­них “не­ви­ди­мих ре­сур­сів”, пов’яза­них з но­ви­ми мас­шта­ба­ми і но­вою які­стю кор­по­ра­тив­ної куль ту­ри, кор­по­ра­тив­ної ре­пу­та­ції, до­ві­ри з бо­ку за­ін­те­ре­со­ва­них сто­рін [9]).

Біль­ше то­го, остан­ні те­о­ре­ти­чні та при­кла­дні до­слі­дже­н­ня до­во­дять, що со­ці­аль­на актив­ність і від­по­від­аль­ність мо­жуть без­по­се­ре­дньо впли­ва­ти на ре­зуль та­тив­ність ді­яль­но­сті кор­по­ра­цій, що­прав­да, зде­біль­шо­го в дов­го­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді, “пра­цю­ю­чи” на під­ви­ще­н­ня їх рин­ко­вої вар­то­сті та зни­же­н­ня ри­зи­ків. Ілю­стру­ю­чи цей вплив, А. Ко­лот звер­тає ува­гу на те, що в окре­мих до­слі­дже­н­нях, ви­ко­на­них на при­кла­ді ком­па­ній кра­їн, які роз­ви­ва­ю­ться, на­яв­ність силь­но­го по зи­тив­но­го зв’яз­ку кор­по­ра­тив­ної со­ці­аль­ної від­по­від­аль­но­сті з фі­нан­со­во еко но­мі­чни­ми ре­зуль­та­та­ми ви­яв­ле­но ли­ше в дов­го­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді, про­те в ін­ших до­слі­дже­н­нях, про­ве­де­них на при­кла­ді роз­ви­ну­тих еко­но­мік, за­фі­ксо­ва­но ди­фе рен­ці­йо­ва­ний по­зи­тив­ний зв’язок кор­по­ра­тив­ної со­ці­аль­ної від­по­від­аль­но­сті та по­ка­зни­ків ре­зуль­та­тив­но­сті й у ко­ро­тко (при­бу­ток, рен­та­бель­ність), й у дов­го стро­ко­во­му (збіль­ше­н­ня вар­то­сті ком­па­нії) пе­рі­о­дах [9] *.

По­ряд із за­до­во­ле­н­ням со­ці­аль­них по­треб пер­со­на­лу (до­да­тко­ве пенсійне за без­пе­че­н­ня) та пов’яза­них з ним на­ро­щу­ва­н­ням вну­трі­шніх со­ці­аль­них ре­сур­сів (фор­му­ва­н­ня ви­що­го рів­ня до­ві­ри та ло­яль­но­сті пер­со­на­лу, по­лі­пше­н­ня мо­раль­но го клі­ма­ту в ко­ле­кти­ві, роз­ви­ток по­зи­тив­них мо­ти­ва­цій­них на­ста­нов то­що), кор­по ра­тив­ні пен­сій­ні про­гра­ми та­кож мо­жуть справ­ля­ти по­зи­тив­ний вплив на фі­нан­со во еко­но­мі­чні ре­зуль­та­ти кор­по­ра­цій че­рез їх за­сто­су­ва­н­ня як гну­чких ін­стру­мен­тів управління пер­со­на­лом. Хо­ча в на­у­ко­вих пу­блі­ка­ці­ях ця те­ма не ді­ста­ла на­ле­жно­го ви­сві­тле­н­ня, про­те оче­ви­дно, що за на­яв­но­сті від­по­від­них інституційних мо­жли­во стей кор­по­ра­ції мо­гли б ви­зна­ча­ти спе­ці­аль­ні умо­ви здій­сне­н­ня кор­по­ра­тив­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня (на­при­клад, за­сто­су­ва­н­ня ве­стин­гу та ди­фе­рен­ці­йо­ва­но­го про­цен­та від­ра­ху­вань від за­ро­бі­тної пла­ти) для рі­зних груп і ка­те­го­рій пер­со­на­лу, ви­ді­ле­них за пев­ни­ми озна­ка­ми, та­ки­ми як стаж (за­галь­ний або в кор­по­ра­ції), вік, спе­ці­аль­ність то­що, під­по­ряд­ко­ву­ю­чи та­кі умо­ви ці­лям стра­те­гі­чно­го управління.

Ви­снов­ки

Обов’яз­ко­вою ме­тою по­бу­до­ви су­ча­сної ба­га­то­ком­по­нен­тної мо­де­лі пен­сій но­го за­без­пе­че­н­ня є спри­я­н­ня еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню та роз­ви­тку, оскіль­ки не за­ле­жно від ме­то­ду фі­нан­су­ва­н­ня – на­ко­пи­чу­валь­но­го чи не­на­ко­пи­чу­валь­но­го – будь які пен­сій­ні ви­пла­ти здій­сню­ва­ти­му­ться за ра­ху­нок май­бу­тніх ре­зуль­та­тів еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті.

* На­во­дя­чи у сво­їй пу­блі­ка­ції від­по­від­ні ви­снов­ки, А. Ко­лот по­си­ла­є­ться, зокре­ма, на та­кі до­слі­дже­н­ня [10; 11].

Накопичувальне пенсійне за­без­пе­че­н­ня, ком­по­нен­та­ми яко­го є на­ко­пи­чу валь­на система за­галь­но­обов’яз­ко­во­го дер­жав­но­го пен­сій­но­го стра­ху­ва­н­ня та си сте­ма не­дер­жав­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, має осо­бли­во ва­жли­ве зна­че­н­ня для роз­ви­тку економіки, за­без­пе­чу­ю­чи транс­фор­ма­цію дов­го­стро­ко­вих за­о­ща джень в ін­ве­сти­ції.

Про вплив на еко­но­мі­ку на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня зокре­ма та ін­ду­стрії фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни­цтва у ці­ло­му свід­чать ре­зуль­та­ти чи­слен­них на­у­ко­вих до­слі­джень, пре­дме­том яких є вза­є­мозв’язок між фі­нан­со­вою си­сте­мою та еко­но­мі­чним роз­ви­тком. Так, Р. Голд­сміт і Р. Мак­кін­нон у сво­їх пу­блі­ка­ці­ях вка­зу­ють на по­зи­тив­ну ко­ре­ля­цію між об­ся­га­ми не­пря­мо­го (опо­се­ред­ко­ва­но­го) ін­ве­сту­ва­н­ня, зро­ста­н­ням час­тки акти­вів фі­нан­со­вих по­се­ре­дни­ків у на­ціо­наль но­му ба­гат­стві та тем­па­ми еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. А. Га­ле­то­вич, Р. Ле­вайн, В. Кар­лін, К. Майєр у сво­їх пра­цях роз­гля­да­ють фі­нан­со­ву сфе­ру як фактор струк тур­них зру­шень в еко­но­мі­ці (че­рез по­ши­ре­н­ня но­вих ви­ро­бництв і на­пря­мів еко но­мі­чної ді­яль­но­сті). При цьо­му звер­та­є­ться ува­га, що фі­нан­со­ві си­сте­ми рин­ко во­го ти­пу, в яких про­від­не мі­сце по­сі­да­ють пен­сій­ні фон­ди та ін­ші не­бан­ків­ські фі­нан­со­ві уста­но­ви, є кра­ще при­сто­со­ва­ни­ми для інноваційного ін­ве­сту­ва­н­ня.

Усе це до­зво­ляє зро­би­ти та­кі ви­снов­ки: по пер­ше, роз­ви­ток на­ко­пи­чу­валь­но го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня спри­яє еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню зав­дя­ки фор­му­ван ню до­да­тко­вої про­по­зи­ції фі­нан­со­вих ре­сур­сів, збіль­шен­ню роз­мі­ру фі­нан­со­вої си­сте­ми та роз­ши­рен­ню об­ся­гу дов­го­стро­ко­вих ін­ве­сти­цій; по дру­ге, за від­по­від них інституційних умов пен­сій­ні на­ко­пи­че­н­ня за­без­пе­чу­ють кра­щі умо­ви для роз ви­тку економіки за ін­но­ва­цій­ною мо­де­л­лю, ви­сту­па­ю­чи фа­кто­ром стру­ктур­них зру­шень. До­да­тко­вим еко­но­мі­чним ефе­ктом вва­жа­є­ться по­кра­ще­н­ня фі­нан­со­вої стру­кту­ри бан­ків і під­при­ємств, які за­лу­ча­ють дов­го­стро­ко­ві пен­сій­ні за­оща­джен ня. А це від­бу­ва­є­ться зав­дя­ки по­дов­жен­ню стро­ків по­га­ше­н­ня бор­гів.

Про­те про по­зи­тив­ний вплив на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня як скла­до­вої фі­нан­со­во­го по­се­ре­дни­цтва для ві­тчи­зня­ної економіки мо­жна го­во­ри­ти ли­ше як про пер­спе­кти­ву. Ста­ном на кі­нець 2017 р., час­тка акти­вів си­сте­ми на­ко пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня в су­ку­пних акти­вах фі­нан­со­вих кор­по ра­цій в Україні ста­но­ви­ла 0,14%, от­же, будь яко­го по­мі­тно­го впли­ву на роз­ви­ток економіки від­по­від­на ді­яль­ність не справ­ляє. По­ту­жни­ми по­штов­ха­ми для роз ви­тку на­ко­пи­чу­валь­но­го пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня ма­ють ста­ти, по пер­ше, за­про ва­дже­н­ня з по­ча­тку 2019 р. на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми пен­сій­но­го стра­ху­ва­н­ня, а по дру­ге, які­сне онов­ле­н­ня інституційних умов ді­яль­но­сті уста­нов не­дер­жав­но­го пен сій­но­го за­без­пе­че­н­ня у зв’яз­ку з ім­пле­мен­та­ці­єю ви­мог Ди­ре­кти­ви (ЄС) 2016/2341 та ре­а­лі­за­ці­єю за­хо­дів, пе­ред­ба­че­них Ком­пле­ксною про­гра­мою роз­ви­тку фі­нан­со во­го се­кто­ру Укра­ї­ни до 2020 ро­ку.

По­зи­тив­ний еко­но­мі­чний ефект від за­про­ва­дже­н­ня кор­по­ра­тив­них пен­сій них про­грам мо­же бу­ти отри­ма­ний та­кож на рів­ні окре­мих кор­по­ра­цій. Як по­ка зу­ють ре­зуль­та­ти до­слі­джень, кор­по­ра­тив­ні пен­сій­ні про­гра­ми як про­я­ви кор­по ра­тив­ної со­ці­аль­ної від­по­від­аль­но­сті спри­я­ють на­ро­щу­ван­ню кор­по­ра­ці­я­ми со­ці­аль­но­го ре­сур­су (тим са­мим збіль­шу­ю­чи їх рин­ко­ву вар­тість і зни­жу­ю­чи ри­зи ки їх ді­яль­но­сті) та одно­ча­сно ви­сту­па­ють гну­чким ін­стру­мен­том управління пер со­на­лом, що на­бу­ває осо­бли­во­го зна­че­н­ня в умо­вах на­ро­ста­ю­чо­го де­фі­ци­ту ро­бо чої си­ли та під­ви­ще­н­ня рів­ня кон­ку­рен­ції.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Holzmann R., Hinz R. Old Age Income Support in the 21st Century: An International Perspective on Pension Systems and Reform. – Washington, D.C. : The International Bank for Reconstruction and Development, 2005 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://documents.worldbank.org/curated/en/466041468141262651/ Old age income support in the 21st century an international perspective on pen sion systems and reform.

2. Goldsmith R. Financial Structure and Development. – New Haven : Yale University Press, 1969. – 561 p.

3. Mckinnon R.J. Money and Capital in Economic Development. – Washington, DC : Brookings institution, 1973. – 184 p.

4. Galetovic A. Finance and Growth: A Synthesis and Interpretation of the Evidence // Banca Nazionale del Lavoro Quarterly Review. – 1996. – Vol. 49. – No. 196. – Р. 59–82.

5. Levine R. Financial Development and Economic Growth: Views and Agenda // Journal of Economic Literature. – 1997. – June. – Vol. XXXV. – No. 2. – Р. 688–726.

6. Зи­мо­вець В.В. Дер­жав­на фі­нан­со­ва по­лі­ти­ка еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку : мо ногр. – К. : Ін т екон. та про­гно­зув. НАН Укра­ї­ни, 2010. – 256 с.

7. Carlin W., Mayer C. How Do Financial Systems Affect Economic Performance? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/ download?doi=10.1.1.197.5073&rep=rep1&type=pdf.

8. Роз­ви­ток фі­нан­со­во­го се­кто­ра та еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня : мо­ногр. ; [відп. ред. А.І. Да­ни­лен­ко]. – К. : Ін­сти­тут економіки НАНУ, 2001. – 238 с.

9. Ко­лот А.М. Кор­по­ра­тив­на со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність: ево­лю­ція та роз­ви­ток те­о­ре­ти­чних по­гля­дів // Еко­но­мі­чна те­о­рія. – 2013. – № 4. – С. 5–26.

10. Kim J. W. Assessing the long term financial performance of ethical companies // Journal of Targeting, Measurement and Analysis for Marketing. – 2010. – Vol. 18. – No. 3–4. – Р. 199–208.

11. Ling C. H., Yang H. L., Liou D. Y. The impact of corporate social responsibility on financial performance: Evidence from business in Taiwan // Technology in Society. – 2009. – Vol. 31. – No. 1. – Р. 56–63.

References

1. Holzmann R., Hinz R. Old Age Income Support in the 21st Century: An International Perspective on Pension Systems and Reform. Washington, D.C., The International Bank for Reconstruction and Development, 2005, available at: http:// documents.worldbank.org/curated/en/466041468141262651/old age income support in the 21st century an international perspective on pension systems and reform.

2. Goldsmith R. Financial Structure and Development. New Haven, Yale University Press, 1969.

3. Mckinnon R.J. Money and Capital in Economic Development. Washington, D.C., Brookings institution, 1973.

4. Galetovic A. Finance and growth: a synthesis and interpretation of the evidence. Banca Nazionale del Lavoro Quarterly Review, 1996, Vol. 49, No. 196, pp. 59–82.

5. Levine R. Financial development and economic growth: views and agenda. Journal of Economic Literature, 1997, June, Vol. XXXV, No. 2, pp. 688–726.

6. Zymovets’ V.V. Derzhavna Finansova Polityka Ekonomichnoho Rozvytku [The State Financial Policy of Economic Development]. Kyiv, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, 2010 [in Ukrainian].

7. Carlin W., Mayer C. How do financial systems affect economic performance? available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.197.5073&rep= rep1&type=pdf .

8. Rozvytok Finansovoho Sektora ta Ekonomichne Zrostannya [Financial Sector Development and Economic Growth]. A.I. Danylenko (Ed.). Kyiv, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, 2001 [in Ukrainian].

9. Кolot А.M. Korporatyvna sotsial’na vidpovidal’nist’: evolyutsiya ta rozvytok teoretychnykh poglyadiv [Corporate social responsibility: evolution and development of theoretical views]. Ekonomichna teoriya – Economic Theory, 2013, No. 4, pp. 5–26 [in Ukrainian].

10. Kim J. W. Assessing the long term financial performance of ethical companies. Journal of Targeting, Measurement and Analysis for Marketing, 2010, Vol. 18, No. 3–4, pp. 199–208.

11. Ling C. H., Yang H. L., Liou D. Y. The impact of corporate social responsibility on financial performance: Evidence from business in Taiwan. Technology in Society, 2009. Vol. 31, No. 1, pp. 56–63.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.