SIDENKO VOLODYMYR

UDC 339.1+339.9

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

– Megatrends of e(commerce development in the context of modern technological revolution ......................................................................

The article covers the issues of development of electronic (digital) commerce as a key trend in transformation of the world economy in the context of radical technological changes caused by the Fourth Industrial Revolution. The author summarizes the main advantages and risks associated with this phenomenon. Infrastructure prerequisites for the spread of electronic commerce are analyzed. Special attention is paid to the role of the leading

international organizations and regional integration blocs in the development and regulation of the e$commerce over the world. Keywords: e$commerce; digital commerce; information and communication technologies; information and communication services; the Fourth Industrial Revolution; world economy; international organizations. References 11; Tables 4.

Стрім­ке по­ши­ре­н­ня в су­ча­сно­му сві­ті ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­них те­хно ло­гій (ІКТ), Ін­тер­не­ту, су­ча­сних за­со­бів ме­ре­же­во­го обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю тя­гне за со­бою во­і­сти­ну ре­во­лю­цій­ні змі­ни у фор­мах і ме­то­дах ве­де­н­ня бі­зне­су та еко­но мі­чної ді­яль­но­сті в ці­ло­му, ра­ди­каль­но змі­нює ме­ха­ні­зми функціонування рин­ків та еко­но­мі­чну по­ве­дін­ку як ви­ро­бни­ків, так і спо­жи­ва­чів. То­му тер­мін “еле­ктрон на тор­гів­ля” (від англ. e commerce), який ді­став по­ши­ре­н­ня вже у 1990 х ро­ках, та більш но­вий си­но­ні­мі­чний тер­мін “ци­фро­ва тор­гів­ля” (від англ. digital trade) є не но­во­мо­дни­ми нео­ло­гі­зма­ми, а по­ня­т­тя­ми, що роз­кри­ва­ють дій­сно кар­ди­наль­ні те­хно­ло­гі­чні змі­ни у фор­мах і ме­то­дах еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті в еко­но­мі­ці ХХІ ст.

Са­ме то­му сьо­го­дні ця те­ма­ти­ка ви­йшла на аван­сце­ну те­о­ре­ти­чних і при­клад них на­у­ко­вих до­слі­джень, дис­ку­сій з пи­тань еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, а та­кож гло баль­но­го і ре­гіо­наль­но­го еко­но­мі­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня, в яких бе­руть участь прак ти­чно всі основ­ні мі­жна­ро­дні ор­га­ні­за­ції та го­лов­ні ін­те­гра­цій­ні об’єд­на­н­ня су ча­сно­сті. Про­бле­ма­ти­ка електронної ко­мер­ції де­да­лі біль­ше про­ни­кає в уч­бо­ві про­гра­ми на­вчаль­них за­кла­дів рі­зних кра­їн сві­ту, в то­му чи­слі Укра­ї­ни (див., зо­кре ма, [1]). На­ро­стає вал рі­зно­ма­ні­тних пу­блі­ка­цій про рі­зні аспе­кти за­зна­че­но­го фе но­ме­ну (див., на­при­клад, [2; 3; 4; 5; 6; 7]).

Тим ча­сом ця про­бле­ма за­ли­ша­є­ться вкрай скла­дною для ро­зу­мі­н­ня і ста­тис ти­чно­го ви­мі­рю­ва­н­ня, що зу­мов­ле­но не тіль­ки но­вим ха­ра­кте­ром і швид­ко­плин ні­стю те­хно­ло­гі­чно­го ба­зи­су електронної ко­мер­ції та не­у­ста­ле­ні­стю еко­но­мі­чних і пра­во­вих від­но­син, які ви­ни­ка­ють і ево­лю­ціо­ну­ють на цій осно­ві. Вка­за­ний фе­но мен по­ро­джує до­сить скла­дні, да­ле­ко не одно­зна­чні ефе­кти, що, у свою чер­гу, ви ма­гає зва­же­но­го під­хо­ду на ба­зі ком­пле­ксно­го вра­ху­ва­н­ня всіх рі­зно­ма­ні­тних впли­вів у рі­зних ча­со­вих ви­мі­рах.

Ме­та ці­єї стат­ті по­ля­гає у спро­бі ав­то­ра ви­сві­тли­ти ряд те­о­ре­ти­чних пи­тань, які пов’яза­ні з роз­ви­тком електронної (ци­фро­вої) ко­мер­ції, про­дов­жу­ють пе­ре­бу ва­ти в цен­трі на­у­ко­вих дис­ку­сій, по­тре­бу­ють подаль­шої роз­роб­ки і сто­су­ю­ться як змі­сту і форм про­я­ву цих про­це­сів у сві­то­вій еко­но­мі­ці, так і ін­фра­стру­ктур­них пе ре­ду­мов для їх по­ши­ре­н­ня, прин­ци­по­вих під­хо­дів до їх ре­гу­лю­ва­н­ня на гло­баль но­му та ре­гіо­наль­но­му рів­нях.

Ви­зна­че­н­ня сфе­ри електронної торгівлі

Ви­зна­че­н­ня змі­сту по­ня­т­тя “еле­ктрон­на тор­гів­ля” (“еле­ктрон­на ко­мер­ція”) або “ци­фро­ва тор­гів­ля”, яке сьо­го­дні де­да­лі ча­сті­ше ви­ко­ри­сто­ву­є­ться на за­мі­ну тер­мі­на “еле­ктрон­на тор­гів­ля”, не є про­стим зав­да­н­ням з огля­ду на ба­га­то аспе­ктність її про­я­вів у сфе­рі обо­ро­ту то­ва­рів і по­слуг, а та­кож на ви­ра­же­ну тен ден­цію до подаль­шої ди­вер­си­фі­ка­ції в умо­вах ін­тен­сив­них те­хно­ло­гі­чних пе­ре­тво рень су­ча­сно­сті. То­му існу­ють рі­зні ви­зна­че­н­ня, що вра­хо­ву­ють рі­зні аспе­кти цьо­го по­ня­т­тя. У най­більш агре­го­ва­ній фор­мі цей тер­мін сьо­го­дні ви­зна­ча­є­ться ОЕСР – як про­даж або ку­пів­ля то­ва­рів або по­слуг че­рез комп’ютер­ні ме­ре­жі з ви­ко­ри­стан

ням ме­то­дів, спе­ці­аль­но роз­ро­бле­них для отри­ма­н­ня або роз­мі­ще­н­ня за­мов­лень (вклю­ча­ю­чи ви­ко­ри­ста­н­ня веб сто­рі­нок, екс­тра­нет або еле­ктрон­но­го обмі­ну да­ни ми, але ви­клю­ча­ю­чи те­ле­фон­ні дзвін­ки, фа­кси­міль­ні апа­ра­ти та еле­ктрон­ні по­ві­дом­ле­н­ня, на­бра­ні вру­чну). Уча­сни­ка­ми та­ких опе­ра­цій мо­жуть бу­ти під­при­єм­ства, до­мо­го­спо­дар­ства, при­ва­тні осо­би, уря­ди та ін­ші гро­мад­ські або при­ва­тні ор­га­ні­за­ції. При­чо­му обов’яз­ко­вим еле­мен­том є саме роз­мі­ще­н­ня за­мов ле­н­ня че­рез комп’ютер­ні ме­ре­жі, то­ді як пла­те­жі та по­став­ка то­ва­ру (по­слу­ги) мо жуть ре­а­лі­зо­ву­ва­тись у будь який спо­сіб – у ре­жи­мі як он­лайн, так і офлайн (ОЕСР, 2011 *). Це ви­зна­че­н­ня бу­ло сфор­му­льо­ва­но у 2009 р. Ще у 2000 р. ОЕСР за­про­ва ди­ла роз­рі­зне­н­ня тлу­ма­че­н­ня цьо­го тер­мі­на у вузь­ко­му ро­зу­мін­ні (якщо здій­снен ня опе­ра­цій від­бу­ва­є­ться че­рез Ін­тер­нет) і у ши­ро­ко­му (у ра­зі здій­сне­н­ня їх че­рез будь які ме­ре­жі, опо­се­ред­ко­ва­ні комп’юте­ром, – computer mediated networks) **. Але но­ве ви­зна­че­н­ня тер­мі­на від 2009 р. об’єд­на­ло ці два аспе­кти тлу­ма­че­н­ня.

СОТ ви­зна­чає еле­ктрон­ну тор­гів­лю у більш за­галь­них тер­мі­нах – як “ви­роб ни­цтво, роз­по­діл, мар­ке­тинг і про­даж або по­ста­ча­н­ня то­ва­рів і по­слуг за до­по­мо гою еле­ктрон­них за­со­бів” ***.

Тим ча­сом є більш роз­гор­ну­ті ха­ра­кте­ри­сти­ки цьо­го тер­мі­на, що роз­гля да­є­ться як скла­до­ва “еле­ктрон­но­го бі­зне­су” та ви­зна­ча­є­ться як “еле­ктрон­на еко но­мі­чна ді­яль­ність, яка за­без­пе­чує пов­ний за­мкну­тий цикл бі­знес про­це­сів, які вклю­ча­ють за­мов­ле­н­ня то­ва­рів/по­слуг, про­ве­де­н­ня пла­те­жів, до­став­ку то ва­рів/по­слуг шля­хом ІКТ і за­без­пе­чу­ють пе­ре­да­чу прав вла­сно­сті юри­дич них/фі­зи­чних осіб ін­шим” [1, с. 55, 520].

Ти­по­вий за­кон ЮНСІТРАЛ 1996 р. **** , пря­мо не роз­кри­ва­ю­чи зміст по­нят тя “еле­ктрон­на тор­гів­ля”, у сво­їй ст. 1 за­зна­чає, що цей тер­мін за­сто­со­ву­є­ться до “будь яко­го ви­ду ін­фор­ма­ції у фор­мі по­ві­дом­ле­н­ня да­них, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ної у кон­текс­ті тор­го­вель­ної ді­яль­но­сті”. При цьо­му тер­мін “тор­го­вель­на” про­по ну­є­ться тлу­ма­чи­ти “ши­ро­ко, з тим щоб він охо­плю­вав пи­та­н­ня, що ви­пли­ва­ють з усіх від­но­син тор­го­во­го ха­ра­кте­ру, як до­го­вір­них, так і не­до­го­вір­них”. Від­но­си­ни тор­го­во­го ха­ра­кте­ру вклю­ча­ють та­кі уго­ди, не обме­жу­ю­чись ни­ми: будь які тор го­ві уго­ди на по­став­ку то­ва­рів або по­слуг або обмін то­ва­ра­ми або по­слу­га­ми; дис триб’ютор­ські уго­ди; ко­мер­цій­не пред­став­ни­цтво і агент­ські від­но­си­ни; фа­кто ринг; лі­зинг; бу­дів­ни­цтво про­ми­сло­вих об’єктів; на­да­н­ня кон­суль­та­тив­них по слуг; ін­жи­ні­ринг; ку­пів­ля/про­даж лі­цен­зій; ін­ве­сту­ва­н­ня; фі­нан­су­ва­н­ня; бан­ків­ські по­слу­ги; стра­ху­ва­н­ня; уго­ди про екс­плу­а­та­цію або кон­це­сії; спіль­ні під­при­єм­ства та ін­ші фор­ми про­ми­сло­во­го або під­при­єм­ни­цько­го спів­ро­бі­тниц тва; пе­ре­ве­зе­н­ня то­ва­рів і па­са­жи­рів по­ві­тря­ним, мор­ським, за­лі­зни­чним або ав то­мо­біль­ним транс­пор­том.

Ти­по­вий за­кон ви­хо­дить з ши­ро­ко­го по­ня­т­тя “еле­ктрон­ний обмін да­ни­ми” (ЕДІ), що до­зво­лить охо­пи­ти рі­зно­ма­ні­тні ви­ди ви­ко­ри­ста­н­ня ЕДІ, пов’яза­ні з

* OECD Guide to Measuring the Information Society 2011. – Paris : OECD, 2011. – Р. 72 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.oecd.org/sti/ieconomy/oecdguidetomeasu ringtheinformationsociety2011.htm; doi: http://dx.doi.org/10.1787/9789264113541 en.

** Measuring the Information Economy. – Paris : OECD, 2002 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре жим до­сту­пу : https://www.oecd.org/sti/ieconomy/1835738.pdf.

*** WTO. Work Programme on Electronic Commerce. Adopted by the General Council on 25 September 1998. WT/L/274. – 30 September 1998. – 1.3 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до сту­пу : https://www.wto.org/english/tratop_e/ecom_e/ecom_e.htm.

**** Ти­по­вой за­кон ЮНСИТРАЛ об эле­ктрон­ной тор­гов­ле и Ру­ко­вод­ство по при­ня­тию. 1996 год, с до­пол­ни­тель­ной ста­тьей 5 бис, при­ня­той в 1998 го­ду. – Нью Йорк : ООН, 2006. – v, 74 с.

тор­гів­лею. До за­со­бів пе­ре­да­чі да­них, які охо­плю­ю­ться по­ня­т­тям “еле­ктрон­на тор­гів­ля”, цим за­ко­ном від­но­ся­ться пе­ре­да­ча да­них стан­дар­ти­зо­ва­но­го фор­ма­ту між комп’юте­ра­ми; пе­ре­да­ча еле­ктрон­них по­ві­дом­лень з ви­ко­ри­ста­н­ням або за галь­но­до­сту­пних, або па­тен­то­ва­них стан­дар­тів; пе­ре­да­ча текс­ту віль­но­го фор­ма­ту за до­по­мо­гою еле­ктрон­них за­со­бів, на­при­клад, че­рез Ін­тер­нет (у ря­ді ви­пад­ків кон­це­пція “електронної торгівлі” мо­же охо­плю­ва­ти ви­ко­ри­ста­н­ня та­ких за­со­бів, як те­лекс і те­ле­факс) *.

Та­ким чи­ном, стру­ктур­но по­ня­т­тя “еле­ктрон­на тор­гів­ля” (“ци­фро­ва тор­гів­ля”) є до­сить скла­дним і та­ким, що важ­ко під­да­є­ться одно­зна­чно­му тлу­ма­чен­ню. Це пря мо зу­мов­ле­но на­яв­ні­стю рі­зно­ма­ні­тних форм ор­га­ні­за­ції та ве­де­н­ня еле­ктрон­но­го бі­зне­су. Так, фа­хів­ці в га­лу­зі ци­фро­вої торгівлі (Д. Чі­у­рі­ак і М. Пта­шкі­на [4, р. 4] **) ви­окрем­лю­ють сьо­го­дні 5 рі­зних спосо­бів її ве­де­н­ня (табл. 1).

* Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси­маль­но исполь зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор­гов­ле и устой­чи­вом раз ви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с. – С. 5.

Істо­тне зна­че­н­ня для роз­кри­т­тя змі­сту електронної торгівлі має ін­ше ва­жли­ве по­ня­т­тя – “еле­ктрон­ні тор­го­вель­ні май­дан­чи­ки” (ЕТМ) – ін­фра­стру­кту­ра для

* Там же. – С. 17 18. ** Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси маль­но исполь­зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор­гов­ле и устой­чи­вом ра­зви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с.

здій­сне­н­ня ко­мер­цій­них опе­ра­цій он­лайн, ство­ре­на Ін­тер­нет по­се­ре­дни­ка­ми. ЕТМ ві­ді­гра­ють істо­тну роль у вста­нов­лен­ні стан­дар­тів ро­бо­ти для про­дав­ців, а та кож у за­без­пе­чен­ні безпеки ко­мер­цій­них і від­по­від­них фі­нан­со­вих опе­ра­цій, а та­кож у га­ран­ту­ван­ні прав спо­жи­ва­чів. Сьо­го­дні не­рід­ко під­кре­слю­є­ться ве­ли­ке зна­че­н­ня ЕТМ у ре­а­лі­за­ції спів­ро­бі­тни­цтва з державними ор­га­на­ми, а та­кож ін­сти­ту­та­ми ре­гу­лю­ва­н­ня торгівлі та під­трим­ки екс­пор­ту. При цьо­му ви­зна­є­ться, що успі­шний роз­ви­ток електронної торгівлі ви­рі­шаль­ною мі­рою за­ле­жить від аде ква­тно­сті 6 сфер дер­жав­ної по­лі­ти­ки: ми­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня; по­да­тко­во­го пра­ва; ва­лю­тно­го кон­тро­лю; ре­жи­му ви­ко­ри­ста­н­ня еле­ктрон­них гро­шо­вих за­со­бів (вір­ту­аль­них ва­лют); по­лі­ти­ки у сфе­рі ло­гі­сти­ки; за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів *.

Во­дно­час слід під­кре­сли­ти, що облік опе­ра­цій у рам­ках електронної ко­мер­ції та їх ура­ху­ва­н­ня при ви­зна­чен­ні ба­зо­вих ма­кро­еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків на­штов­ху ються на істо­тні проблеми ме­то­до­ло­гі­чно­го ха­ра­кте­ру. Адже, за ви­зна­н­ням СОТ, що­до ци­фро­вих про­ду­ктів, зокре­ма, не­об­хі­дно ви­яви­ти від­мін­ність між ка те­го­рі­я­ми “то­вар” і “по­слу­га”, а та­кож ви­на­йти но­ві спосо­би ста­ти­сти­чної кла си­фі­ка­ції з ура­ху­ва­н­ням но­во­го, під­ви­ще­но­го рів­ня скла­дно­сті між­на­ро­дної торгівлі. З ці­єю ме­тою сьо­го­дні здій­сню­є­ться спів­ро­бі­тни­цтво між ОЕСР і МВФ у пи­та­н­нях від­обра­же­н­ня ци­фро­вої торгівлі у ви­мі­рах ВВП і про­ду­ктив­но­сті. А ЮНКТАД, спіль­но із СОТ, ОЕСР і Все­сві­тнім по­што­вим со­ю­зом, ве­дуть ро­бо ту в на­пря­мі кра­що­го від­обра­же­н­ня транскор­дон­них опе­ра­цій у рам­ках еле­ктрон ної ко­мер­ції **. Розв’яза­н­ня ці­єї проблеми є ду­же ва­жли­вим для на­ла­го­дже­н­ня ефе­ктив­но­го ме­ха­ні­зму від­сте­жу­ва­н­ня опе­ра­цій, що здій­сню­ю­ться в ре­жи­мі електронної ко­мер­ції, та для за­без­пе­че­н­ня від­по­від­них ефе­ктив­них ме­то­дів ре­гу лю­ва­н­ня ці­єї сфе­ри.

Зро­ста­ю­ча роль ІКТ у роз­ви­тку між­на­ро­дної торгівлі та те­хно­ло­гі­чні пе­ред­умо­ви для їх вклю­че­н­ня у цей про­цес

Роз­ви­ток електронної торгівлі не­об­хі­дно роз­гля­да­ти у шир­шо­му кон­текс­ті мас­шта­бних зру­шень у стру­кту­рі та те­хно­ло­гі­ях здій­сне­н­ня сві­то­вої торгівлі. Адже одні­єю з най­ва­жли­ві­ших тен­ден­цій у роз­ви­тку між­на­ро­дної торгівлі ста­ло пе­ре тво­ре­н­ня гру­пи комп’ютер­них, ко­му­ні­ка­цій­них та ін­ших по­слуг на про­від­ний сек тор роз­ви­тку екс­пор­ту по­слуг. Са­ме це слу­гує най­шир­шою осно­вою для про­це­су зро­ста­ю­чої ци­фро­ві­за­ції (digitalisation) між­на­ро­дних тор­го­вель­них опе­ра­цій та по яви се­кто­ру електронної (ци­фро­вої) торгівлі як про­від­ної та над­зви­чай­но ди­на мі­чної сфе­ри між­на­ро­дної ко­мер­цій­ної ді­яль­но­сті.

За да­ни­ми ЮНКТАД, у 2015 р. про­да­жі у рам­ках електронної ко­мер­ції пе­ре ви­щи­ли по­зна­чку у 25 трлн. дол., що по­мі­тно пе­ре­ви­щи­ло об­ся­ги сві­то­во­го екс пор­ту за цей рік (16,5 трлн. дол.). Час­тка про­да­жів у рам­ках електронної ко­мер­ції скла­дає сьо­го­дні близь­ко 18% за­галь­но­го обо­ро­ту у кра­ї­нах ОЕСР, хо­ча від­по­від­ний про­цес і від­бу­ва­є­ться до­сить аси­ме­три­чно ***. При­чо­му май­же 90%

* Там же. – С. 21–22. ** World Trade Statistical Review 2017. – Geneva : WTO, 2017. – 177 p. – Р. 45. *** У рі­зних кра­ї­нах ОЕСР і в рі­зних се­гмен­тах підприємництва еле­ктрон­на ко­мер­ція по ши­ри­ла­ся рі­зною мі­рою: якщо у Но­вій Зе­лан­дії участь в он­лайн про­да­жах бе­руть по­над 45% ком­па­ній, то у Гре­ції, Іта­лії, Ме­кси­ці та Ту­реч­чи­ні – не біль­ше, ніж 10%. Якщо се­ред ве­ли­ких (які ма­ють не менш як 250 пра­ців­ни­ків) під­при­ємств час­тка уча­сті в еле­ктрон­ній ко­мер­ції ста но­вить близь­ко 40%, то для не­ве­ли­ких ком­па­ній цей по­ка­зник не пе­ре­ви­щує і 20% (OECD (2015). OECD Digital Economy Outlook 2015, OECD Publishing; doi: 10.1787/9789264232440 en). Най­швид­ше сьо­го­дні обо­ро­ти електронної ко­мер­ції збіль­шу­ю­ться у кра­ї­нах Схі­дної Азії.

цих опе­ра­цій при­па­дає на опе­ра­ції в се­кто­рі B2B (ко­мер­цій­ні вза­є­мо­від­но­си­ни між ор­га­ні­за­ці­я­ми) *.

Та­ке над­зви­чай­не зро­ста­н­ня під­три­му­є­ться при­ско­ре­ним зро­ста­н­ням се­кто­ру ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­них по­слуг (ІКП), час­тка яких у сві­то­во­му екс­пор­ті по слуг у ці­ло­му зро­сла за 1990–2016 рр. з 20,7% до 31,4%, а се­ред кра­їн ОЕСР – від­по­від­но, з 21,2% до 30,9%, кра­їн ЄС – із 22,6% до 34,8% і кра­їн Схі­дної Азії – з 20,5% (2000 р.) до 28,4%. У ря­ді дер­жав (табл. 2) цей по­ка­зник уже на­бли­жа­є­ться до по­ло­ви­ни су­ку­пно­го екс­пор­ту по­слуг або на­віть пе­ре­ви­щує її.

* IMF. Balance of Payments Statistics Yearbook and data files. Accessed through World Bank’s Databank. World Development Indicators [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://databank.worldbank.org/data/ reports.aspx?source=world development indicators.

** За да­ни­ми 2012 р.

Ва­жли­во під­кре­сли­ти, що у ком­по­нен­ті ІКП (на від­мі­ну від си­ту­а­ції в ін­ших сфе­рах між­на­ро­дної торгівлі) Укра­ї­на за остан­нє де­ся­ти­річ­чя зумі­ла впи­са­тись у гло­баль­ні трен­ди роз­ви­тку: їх час­тка збіль­ши­ла­ся з 13,5% до 31,8%, до­сяг­ши се ре­дньо­сві­то­во­го рів­ня.

* Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси­маль но исполь­зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор гов­ле и устой­чи­вом ра­зви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с. – С. 3, 20.

* Скла­де­но на осно­ві да­них: International Telecommunication Union. World Telecommunication/ict Development Report and database indicators [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://databank. worldbank.org/data/reports.aspx?source=world development indicators.

Тем­пи та ефе­ктив­ність по­ши­ре­н­ня ІКТ у сфе­рі тор­го­вель­но еко­но­мі­чних опе­ра­цій зна­чною мі­рою зу­мов­лю­ю­ться на­яв­ні­стю для цьо­го від­по­від­ної ін­фор ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­ної ін­фра­стру­кту­ри. Ва­жли­ви­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми рів­ня роз­ви­тку ІКТ ін­фра­стру­кту­ри є від­но­сна кіль­кість ко­ри­сту­ва­чів Ін­тер­не­ту і мо­біль­но­го зв’яз­ку; кіль­кість по­стій­них пе­ред­пла­тни­ків ши­ро­ко­сму­го­во­го Ін­тер не­ту; від­но­сна кіль­кість без­пе­чних сер­ве­рів Ін­тер­не­ту (табл. 3). При­чо­му осо­бли

ве зна­че­н­ня має зда­тність кра­ї­ни чи ре­гіо­ну за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­кий рі­вень за всі­ма ци­ми па­ра­ме­тра­ми, а не за окре­ми­ми з них.

Так, на­при­клад, Укра­ї­на сьо­го­дні йде по­пе­ре­ду усі­єї пла­не­ти за за­галь­ною кіль­кі­стю ко­ри­сту­ва­чів мо­біль­но­го зв’яз­ку у роз­ра­хун­ку на 100 осіб на­се­ле­н­ня * (з по­ка­зни­ком 144 за 2015 р. і 133 за 2016 р.). Во­на істо­тно ви­пе­ре­джа­ла се­ре­дні по ка­зни­ки і по сві­ту в ці­ло­му (від­по­від­но, 98,3 і 101,6), і по роз­ви­ну­тих кра­ї­нах – чле нах ОЕСР (114,9 і 118), і по кра­ї­нах – чле­нах ЄС (121,3 і 121,1). Тим ча­сом за кіль­кі­стю ко­ри­сту­ва­чів Ін­тер­не­ту (% чи­сель­но­сті на­се­ле­н­ня) ** Укра­ї­на бу­ла на рів­ні, ви­що­му від се­ре­дньо­сві­то­во­го (від­по­від­но, 48,9% і 43,2% у 2015 р., а та­кож 52,5% і 45,9% у 2016 р.), хо­ча й істо­тно по­сту­па­ла­ся пе­ред роз­ви­ну­ти­ми кра­ї­на­ми сві­ту (76,5% і 78,6% у 2015 і 2016 рр.).

Але що­до яко­сті ви­ко­ри­сто­ву­ва­них ІКТ те­хно­ло­гій, то си­ту­а­ція для на­шої дер­жа­ви є не­о­дно­зна­чною (див. табл. 3). Хо­ча Укра­ї­на ра­ди­каль­но на­ро­сти­ла чи сель­ність ко­ри­сту­ва­чів ши­ро­ко­сму­го­во­го Ін­тер­не­ту упро­довж ли­ше де­ся­ти­річ­чя (2005–2015), ви­йшов­ши тут на се­ре­дньо­сві­то­вий рі­вень, все ж во­на май­же втри­чі по­сту­па­є­ться за цим по­ка­зни­ком пе­ред ЄС 28, США та Япо­ні­єю, рів­но втри­чі – пе­ред Шве­ці­єю, більш як утри­чі – пе­ред Ка­на­дою, Ве­ли­ко­бри­та­ні­єю, Ні­меч­чи ною, Фран­ці­єю та Ре­спу­блі­кою Ко­рея, май­же вче­тве­ро – пе­ред Швей­ца­рі­єю.

В Україні роз­ви­ток без­пе­чно­го Ін­тер­не­ту є упо­віль­не­ним, че­рез що во­на знач но від­ста­ла в цьо­му аспе­кті не тіль­ки від про­від­них дер­жав сві­ту, але й від ве­ли­кої схі­дно­а­зі­ат­ської гру­пи кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. Так, за кіль­кі­стю без­пе­чних сер ве­рів Ін­тер­не­ту на 1 млн. осіб на­се­ле­н­ня Укра­ї­на по­сту­па­є­ться пе­ред Сін­га­пу­ром (у 9,8 ра­за), Япо­ні­єю (в 11,8 ра­за), Ве­ли­ко­бри­та­ні­єю (у 15,5 ра­за), США (у 17,9 ра за), Ні­меч­чи­ною (у 18,1 ра­за), Фін­лян­ді­єю (у 19,8 ра­за), Шве­ці­єю (у 19,7 ра­за), Ре­спу­блі­кою Ко­рея (у 24,3 ра­за), Швей­ца­рі­єю (у 33,8 ра­за). Та­ке кар­ди­наль­не від­ста­ва­н­ня за па­ра­ме­тра­ми безпеки ста­вить під сум­нів пер­спе­кти­ви швид­ко­го по­ши­ре­н­ня в на­шій кра­ї­ні електронної ко­мер­ції та еле­ктрон­но­го бан­кін­гу і на­да­лі є не­при­пу­сти­мим.

Но­ві пер­спе­кти­ви роз­ви­тку електронної ко­мер­ції в кон­текс­ті че­твер­тої про­ми­сло­вої революції

Сьо­го­дні ми ма­є­мо всі під­ста­ви для ви­снов­ку, що світ всту­пив в епо­ху кар­ди наль­них змін у те­хно­ло­гії здій­сне­н­ня ко­мер­цій­них опе­ра­цій. Во­ни умо­жлив­лю ються зав­дя­ки ря­ду істо­тних те­хно­ло­гі­чних ін­но­ва­цій, які, за ви­зна­че­н­ням Все сві­тньо­го еко­но­мі­чно­го фо­ру­му ***, вклю­ча­ють:

– на­но­сен­со­ри та Ін­тер­нет на­но­ре­чей (nanosensors and the Internet of nanothings), які за­без­пе­чу­ють мі­ні­а­тю­ри­за­цію під’єд­на­н­ня до ме­ре­жі;

– бло­кчейн те­хно­ло­гії як ре­во­лю­цій­ні де­цен­тра­лі­зо­ва­ні си­сте­ми, що ба­зу ються на до­ві­рі (the blockchain) **** ;

* International Telecommunication Union. World Telecommunication/ict Development Report and database іndicators [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://databank. worldbank.org/data/reports.aspx?source=world development indicators.

** Netcraft [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.netcraft.com/; World Bank population estimates [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://databank.worldbank.org/ data/reports.aspx?source=world development indicators.

*** World Economic Forum. Top 10 Emerging Technologies of 2016. By World Economic Forum’s Meta Council on Emerging Technologies. – June 2016 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.weforum.org.

**** Уже по­над пів­со­тні най­біль­ших бан­ків сві­ту ого­ло­си­ли іні­ці­а­ти­ви що­до впро­ва дже­н­ня цих те­хно­ло­гій. Від­по­від­ні про­е­кти здій­сню­ють та­кож Microsoft, IBM і Google.

– від­кри­ті еко­си­сте­ми шту­чно­го ін­те­ле­кту (open AI ecosystem), які до­зво­лять пе ре­хід від шту­чно­го ін­те­ле­кту до “кон­текс­ту­аль­но­го” та по­яву до­ско­на­лих пер­со­наль них по­мі­чни­ків для ви­ко­на­н­ня ру­тин­них справ у рам­ках си­стем Ін­тер­не­ту ре­чей.

ОЕСР * пе­ред­ба­чає, що цен­траль­ну роль у те­хно­ло­гі­чно­му ба­зи­сі, який фор му­ва­ти­ме­ться упро­довж на­сту­пних 10–15 ро­ків, ві­ді­гра­ва­ти­муть 10 те­хно­ло­гій, які ви­окрем­лю­ю­ться се­ред 40 ви­ни­ка­ю­чих клю­чо­вих те­хно­ло­гій май­бу­тньо­го, об’єд­на­них у 4 гру­пи. Цен­траль­ну роль у гру­пі ци­фро­вих те­хно­ло­гій по­вин­ні ві­ді­гра­ва­ти 4: – ана­лі­ти­ка, по­бу­до­ва­на на ве­ли­ких ба­зах да­них (Big data analytics); – бло­кчейн те­хно­ло­гії (Blockchain); – Ін­тер­нет ре­чей (Internet of things); – шту­чний ін­те­лект (Artificial intelligence). Ін­ші клю­чо­ві те­хно­ло­гії май­бу­тньо­го охо­плю­ють: – хмар­ні об­чи­сле­н­ня; – кван­то­ві об­чи­сле­н­ня; – грід те­хно­ло­гії об­чи­слень (grid computing); – імі­та­цій­не та ігро­ве мо­де­лю­ва­н­ня; – фо­то­ні­ку і сві­тло­ві те­хно­ло­гії; – ро­бо­то­те­хні­ку. Ці те­хно­ло­гі­чні змі­ни ма­ти­муть над­зви­чай­но швид­кий і мас­шта­бний ха­рак тер, про що вже сьо­го­дні свід­чать окре­мі да­ні про тем­пи впро­ва­дже­н­ня но­ві­тніх те­хно­ло­гій. Так, згі­дно з оцін­ка­ми екс­пер­тів, кіль­кість при­стро­їв, під­клю­че­них до Ін­тер­не­ту, у кра­ї­нах ОЕСР збіль­ши­ться з 1 млрд. у 2016 р. до 14 млрд. до 2022 р., а час­тка так зва­ної “но­вої економіки” у стру­кту­рі всі­єї сві­то­вої економіки вже під­ви­щи­ла­ся з 10% у 2000 ні ро­ки до 25% у 2017 р. і да­лі зро­сте до 60% до 2025 р. і до 70% – до 2030 р. **.

Про­те го­лов­не тут на­віть не в кіль­кі­сних па­ра­ме­трах охо­пле­н­ня, а в то­му, що на цьо­му фо­ні від­бу­ва­є­ться си­стем­на змі­на са­мо­го ха­ра­кте­ру еко­но­мі­чних (і не тіль­ки еко­но­мі­чних) від­но­син. В осно­ві но­ві­тніх від­но­син ле­жать уже не тіль­ки і не стіль­ки від­но­си­ни вла­сно­сті, скіль­ки мо­жли­во­сті до­сту­пу (які ви­ра­жа­ю­ться у ци­фро­вих то­ке­нах).

Оче­ви­дно, що зга­да­ні кар­ди­наль­ні те­хно­ло­гі­чні ін­но­ва­ції ті­єю чи ін­шою мі­рою впли­нуть на те­хно­ло­гії здій­сне­н­ня ко­мер­цій­них опе­ра­цій. До­слі­дже­н­ня, ви­ко­на­ні з ме­тою ви­зна­че­н­ня впли­ву но­ві­тніх Ін­тер­нет те­хно­ло­гій на стру­ктур­ні та фун­кціо­наль­ні па­ра­ме­три еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, по­ка­зу­ють, що світ пе­ре­бу ває на по­ро­зі ве­ли­че­зних змін у цьо­му на­пря­мі.

У та­ко­му кон­текс­ті за­зна­ча­є­ться, що су­спіль­ству, де па­ну­ва­ти­ме Ін­тер­нет, вже не бу­дуть по­трі­бні та­кі лі­ка­рі, вчи­те­лі, бух­гал­те­ри, ар­хі­те­кто­ри, кон­суль­тан­ти та юри­сти, яки­ми во­ни бу­ли у ХХ ст. [8]. Впро­ва­дже­н­ня бло­кчейн те­хно­ло­гій мо­же спри­чи­ни­ти зни­же­н­ня за­галь­ної по­тре­би в по­се­ре­дни­ках (тор­го­вель­них і фі­нан­со вих), а та­кож у юри­стах, хо­ча остан­ні мо­жуть ста­ти і бе­не­фі­ці­а­ра­ми те­хно­ло­гі­чних змін за ра­ху­нок сер­йо­зно­го зни­же­н­ня транс­а­кцій­них ви­трат.

* OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2016, chapter 2. Future Technology Trends. Paris : OECD Publishing, 2016 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://dx.doi.org/10.1787/sti_in_outlook 2016 en.

** Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси маль­но исполь­зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор­гов­ле и устой­чи­вом ра­зви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с. – С. 14, 16.

Істо­тно змі­ня­ться та­кож ви­мо­ги до пред­став­ни­ків бі­зне­су, адже “зро­ста­ю­чі рі­зно­ма­ні­т­тя економіки і темп змін озна­ча­ють, що ін­ве­сто­ри та ті, хто зайня­тий гло­баль­ним бі­зне­сом, ма­ють бу­ти та­ки­ми ж мо­біль­ни­ми і зда­тни­ми пра­цю­ва­ти у ба­га­то­куль­тур­но­му про­сто­рі, яки­ми бу­ва­ють лю­ди, що тіль­ки но по­пов­ню­ють ро бо­чу си­лу” [9].

Во­дно­час слід бра­ти до ува­ги, що про­цес кар­ди­наль­ної пе­ре­бу­до­ви гло­баль­ної си­сте­ми еко­но­мі­чних від­но­син пе­ре­бу­ває під впли­вом скла­дно­го і су­пе­ре­чли­во­го ком­пле­ксу фа­кто­рів, в яко­му рі­зні фа­кто­ри ді­ють рі­зно­спря­мо­ва­но, не тіль­ки сти му­лю­ю­чи, але й по­де­ку­ди де­сти­му­лю­ю­чи пе­ре­тво­ре­н­ня. То­му за­галь­ний ве­ктор ру­ху фор­му­є­ться як агре­гу­ю­ча фун­кція та­кої вза­є­мо­дії фа­кто­рів і від­обра­жає пев ний ба­ланс “плю­сів” і “мі­ну­сів”.

Но­ві мо­жли­во­сті для спо­жи­ва­чів і бі­зне­су, які на­дає еле­ктрон­на тор­гів­ля

Еле­ктрон­на тор­гів­ля до­зво­ляє істо­тно роз­ши­ри­ти рин­ко­ві мо­жли­во­сті як про по­зи­ції (про­дав­ців, ви­ро­бни­ків), так і по­пи­ту (спо­жи­ва­чів: до­мо­го­спо­дарств і кор по­ра­цій), а от­же – ство­рює пе­ред­умо­ви для ва­го­мо­го на­ро­щу­ва­н­ня і об­ся­гів торгівлі, і по­ка­зни­ків її ефе­ктив­но­сті. В цьо­му кон­текс­ті до­ціль­но від­зна­чи­ти, на сам­пе­ред, та­кі впли­ви.

1. Еле­ктрон­на тор­гів­ля до­зво­ляє ство­рю­ва­ти вір­ту­аль­ні ма­га­зи­ни і тор­го­вель­ні май­дан­чи­ки, які, у свою чер­гу, да­ють мо­жли­вість істо­тно зни­зи­ти ви­тра­ти з то­ва ро­обо­ро­ту, а от­же – й ці­ни на то­ва­ри, що про­по­ну­ю­ться для про­да­жу. Адже при цьо­му від­па­дає по­тре­ба у ство­рен­ні роз­га­лу­же­ної ме­ре­жі тор­го­вель­них то­чок і при­дбан­ні або орен­ді для ці­єї ме­ти не­об­хі­дних тор­го­вель­них при­мі­щень і тор­го вель­но­го обла­дна­н­ня, а та­кож у від­по­від­них ко­му­наль­них пла­те­жах. Усе це мо­же бу­ти за­мі­не­не на орен­ду не­об­хі­дних склад­ських при­мі­щень (як пра­ви­ло, за ме­жа ми ве­ли­ких міст), що є зна­чно де­шев­шим, ніж орен­да при­мі­щень у мі­стах, особ ли­во в їх цен­траль­них ча­сти­нах. Як свід­чить пра­кти­ка, для де­мон­стра­цій­них ці­лей до­ста­тньо утри­му­ва­ти ли­ше де­кіль­ка за­лів у пун­ктах роз­ра­хун­ку за про­да­ні то­ва­ри.

2. На­яв­ність вір­ту­аль­них ма­га­зи­нів (тор­го­вель­них май­дан­чи­ків), які фун­кціо ну­ють на осно­ві он­лайн пла­тформ, дає мо­жли­вість істо­тно роз­ши­ри­ти асор­ти мент то­ва­рів, які про­по­ну­ю­ться для при­дба­н­ня. Адже якщо об­сяг про­по­зи­ції в ре­аль­них ма­га­зи­нах обме­же­ний на­яв­ни­ми тор­го­вель­ни­ми пло­ща­ми, то у вір­ту­аль них ма­га­зи­нах та­ких обме­жень про­сто не існує. Біль­ше то­го, вір­ту­аль­ний ре­жим то­вар­ної про­по­зи­ції до­зво­ляє одно­ча­сно на­да­ва­ти по­тен­ці­аль­ним по­ку­пцям кон суль­та­цій­ні по­слу­ги від­но­сно ха­ра­кте­ри­стик то­ва­рів, мо­жли­вих су­пу­тніх то­ва­рів і по­слуг, осо­бли­во­стей ко­ри­сту­ва­н­ня ни­ми. По­тен­ці­аль­ні по­ку­пці мо­жуть істо­тно за­оща­джу­ва­ти свій час при здій­снен­ні по­ку­пок за ра­ху­нок кон­цен­тра­ції в одно­му мі­сці зна­чної то­вар­ної про­по­зи­ції, рі­зно­ма­ні­тної за об­ся­гом. Тим біль­ше, що на яв­ні ін­стру­мен­ти електронної торгівлі до­зво­ля­ють лег­ко по­рів­ню­ва­ти рі­зні то­ва­ри за ря­дом обра­них па­ра­ме­трів.

3. Вір­ту­аль­ні ма­га­зи­ни да­ють мо­жли­вість на­ла­го­ди­ти ті­сні кон­та­кти між про дав­ця­ми і по­ку­пця­ми. Як пра­ви­ло, на від­по­від­них веб сто­рін­ках, де про­по­ну­ють ся то­ва­ри для при­дба­н­ня, при­су­тні від­гу­ки тих по­ку­пців, які вже при­дба­ли їх ра­ні ше, що до­зво­ляє ран­жи­ру­ва­ти то­ва­ри за їх по­пу­ляр­ні­стю та сту­пе­нем за­до­во­ле­н­ня ни­ми спо­жи­ва­чів. Це не тіль­ки зна­чно по­лег­шує ви­бір для по­тен­ці­аль­них спо­жи ва­чів, але й слу­гує не­оці­нен­ним дже­ре­лом ін­фор­ма­ції для про­дав­ців і ви­ро­бни­ків, які, при пра­виль­но­му її ви­ко­ри­стан­ні та си­сте­ма­ти­за­ції, мо­жуть сер­йо­зно вдо­ско на­лю­ва­ти свої про­ду­кти від­по­від­но до за­ува­жень спо­жи­ва­чів.

4. Ство­рю­ю­чи бан­ки да­них про сво­їх по­ку­пців, ком­па­нії мо­жуть на­да­лі ре­гу ляр­но над­си­ла­ти ко­мер­цій­ні про­по­зи­ції (зокре­ма, що­до но­ви­нок на рин­ку і ко мер­цій­них роз­про­да­жів), а спо­жи­ва­чі – без зай­вих зу­силь бу­ти в кур­сі но­вих про по­зи­цій на рин­ку. Та­ким чи­ном, одно­ра­зо­ві акти ку­пів­лі про­да­жу ма­ють тен ден­цію до пе­ре­тво­ре­н­ня на дов­го­стро­ко­ві від­но­си­ни між ком­па­ні­я­ми про­дав­ця­ми та по­ку­пця­ми (осо­бли­во ти­ми, які є при­хиль­ни­ка­ми пев­них то­вар­них брен­дів).

5. Ве­ли­кі еле­ктрон­ні тор­го­вель­ні май­дан­чи­ки ве­ли­ких ком­па­ній (та­ких, на­при клад, як Amazon) мо­жуть на­да­ва­ти до­да­тко­ві ко­мер­цій­ні мо­жли­во­сті для ма­лих і се ре­дніх фірм, які за ін­ших рів­них умов мо­жуть про­сто за­гу­би­тись і бу­ти не по­мі­че­ни ми ма­со­вим спо­жи­ва­чем в оке­а­ні тор­го­вель­них про­по­зи­цій. При­чо­му це по­лег­шує ви­хід МСП одра­зу у гло­баль­ний ко­мер­цій­ний про­стір, що за ін­ших умов бу­ло б пов’яза­не для них з ве­ли­че­зни­ми по­ча­тко­ви­ми ви­тра­та­ми на осво­є­н­ня но­вих рин­ків.

6. Для від­но­сно більш “про­су­ну­тих” вір­ту­аль­них тор­го­вель­них ме­реж система електронної торгівлі ство­рює мо­жли­вість в одно­му мі­сці (“одним клі­ком”) при дба­ти та опла­ти­ти то­вар, не ви­хо­дя­чи з до­му, а от­же – істо­тно за­оща­джу­ю­чи свій час. Це є осо­бли­во при­ва­бли­вим для за­мо­жних спо­жи­ва­чів, для яких еко­но­мія ча су є ва­жли­вим фа­кто­ром, який впли­ває на ко­мер­цій­ний ви­бір.

7. Ве­де­н­ня електронної торгівлі пов’яза­не із зна­чним спро­ще­н­ням і ра­ціо на­лі­за­ці­єю управління про­це­сом дистри­бу­ції то­ва­рів і за­па­са­ми, а та­кож усі­єї ло­гі­сти­ки в ру­сі то­ва­рів від ви­ро­бни­ка до спо­жи­ва­ча.

8. Під впли­вом по­ши­ре­н­ня ме­ха­ні­змів електронної ко­мер­ції ство­рю­ю­ться пе ре­ду­мо­ви для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті функціонування гло­баль­них ме­реж утво ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті. Це роз­ши­рює мо­жли­во­сті для роз­гор­та­н­ня між­на­ро­дної ко­о­пе­ра­ції та вхо­дже­н­ня у гло­баль­ні ви­ро­бни­чі лан­цю­ги, що має осо­бли­ве зна­чен ня у на­у­ко­міс­тких, те­хно­ло­гі­чно пе­ре­до­вих сфе­рах. А от­же, при пра­виль­но­му ви ко­ри­стан­ні цих мо­жли­во­стей мо­жуть ство­рю­ва­ти­ся пе­ред­умо­ви для при­ско­ре­н­ня ін­но­ва­цій на на­ціо­наль­но­му рів­ні, для зни­же­н­ня ви­трат і вза­га­лі для під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­сті та між­на­ро­дної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті. Адже зав­дя­ки елек трон­ним за­со­бам ко­му­ні­ка­ції істо­тно ско­ро­чу­ю­ться ви­тра­ти на роз­ши­ре­н­ня рин­ків збу­ту та за­лу­че­н­ня до­да­тко­вих по­ку­пців, що зна­чно збіль­шує так зва­ний “ефект від збіль­ше­н­ня мас­шта­бу”. Крім то­го, но­ві ко­мер­цій­ні мо­жли­во­сті ство рю­ю­ться в ре­зуль­та­ті фор­му­ва­н­ня технологічної рен­ти із за­без­пе­че­н­ням охо­ро­ни гло­баль­них брен­дів, які в умо­вах гло­ба­лі­зо­ва­них рин­ків електронної ко­мер­ції отри­му­ють без­пре­це­ден­тні мо­жли­во­сті для зро­ста­н­ня.

По­ши­ре­н­ня електронної торгівлі та до­три­ма­н­ня прин­ци­пу безпеки роз­ви­тку

Ство­рю­ю­чи ряд без­умов­них пе­ре­ваг як для про­дав­ців, так і для по­ку­пців, си сте­ма електронної торгівлі не­се з со­бою та­кож і ри­зи­ки, які за пев­них умов мо­жуть ста­ва­ти зна­чни­ми та на­віть ма­ти руй­нів­ні, фа­таль­ні на­слід­ки.

На­сам­пе­ред, слід під­кре­сли­ти, що ін­стру­мен­ти електронної торгівлі істо­тно роз­ши­рю­ють ар­се­нал за­со­бів ма­ні­пу­лю­ва­н­ня сві­до­мі­стю спо­жи­ва­чів за ра­ху­нок си­сте­ма­ти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня ви­тон­че­них ме­то­дів со­ці­аль­но пси­хо­ло­гі­чно­го впли­ву, зда­тних ефе­ктив­но сти­му­лю­ва­ти їх до при­дба­н­ня на­віть не­по­трі­бних то ва­рів. У се­ре­до­ви­щі електронної торгівлі мо­жуть лег­ко роз­мно­жу­ва­ти­ся рі­зні мо ду­си ма­нії спо­жи­ва­н­ня, які не­рід­ко ма­ють на­слід­ком мар­но­тра­тне ви­тра­ча­н­ня ко­штів. Ви­ко­ри­ста­н­ня но­ві­тніх за­со­бів електронної ко­му­ні­ка­ції за­без­пе­чує без пре­це­ден­тні мо­жли­во­сті для про­дав­ців, орі­єн­то­ва­них на те, щоб при­му­си­ти по ку­пців при­дба­ва­ти яко­мо­га біль­ше.

Ди­стан­цій­на ку­пів­ля то­ва­рів мо­же ство­рю­ва­ти умо­ви для вве­де­н­ня в ома­ну спо­жи­ва­чів, які не­рід­ко ро­блять ко­мер­цій­ний ви­бір не на осно­ві огля­ду ре­аль­но го ви­ро­бу, а за йо­го кар­тин­кою в ме­ре­жі Ін­тер­нет, яка, про­те, мо­же не­аде­ква­тно від­обра­жа­ти яко­сті то­ва­ру. Про­дав­ці ма­ють усі мо­жли­во­сті ство­рю­ва­ти спе­ці­а­лі­зо ва­ні гру­пи ко­мен­та­то­рів на сво­їх веб сто­рін­ках, які ці­ле­спря­мо­ва­но під­три­му­ють окре­мі брен­ди й мо­де­лі, не­пря­мим ме­то­дом де фа­кто обме­жу­ю­чи віль­ний ви­бір спо­жи­ва­ча за ра­ху­нок фор­му­ва­н­ня “спіль­ної дум­ки”.

Роз­ви­ток ме­реж електронної ко­мер­ції пов’яза­ний з на­ко­пи­че­н­ням і си сте­ма­ти­за­ці­єю да­них про окре­мих спо­жи­ва­чів та їхні упо­до­ба­н­ня, що мо­же спри чи­ни­ти по­ру­ше­н­ня при­ва­тно­сті жи­т­тя ши­ро­ко­го за­га­лу лю­дей. За на­яв­но­сті не­до бро­со­ві­сних або на­віть зло­чин­них на­мі­рів і від­су­тно­сті на­ле­жно­го кон­тро­лю ці на­ко­пи­че­ні пер­со­наль­ні да­ні мо­жуть лег­ко ста­ва­ти пре­дме­том не­ле­галь­них ку­пів лі про­да­жу ін­фор­ма­ції про фі­зи­чну осо­бу та на­віть ство­рю­ва­ти загрози для її осо би­стої безпеки.

Система електронної торгівлі ство­рює фун­да­мент для по­ши­ре­н­ня рі­зно ма­ні­тних ша­храй­ських опе­ра­цій, у то­му чи­слі пов’яза­них з ви­кра­де­н­ням да­них пла­ті­жних кар­ток по­ку­пців. На­яв­ні да­ні свід­чать про те, що по­ши­ре­н­ня еле­ктрон ної торгівлі кри­ти­чно по­си­ли­ло зна­че­н­ня фа­кто­ра кі­бер­без­пе­ки.

Еле­ктрон­на тор­гів­ля мо­же не тіль­ки ство­рю­ва­ти но­ві мо­жли­во­сті ви­рів­ню­ван ня за ра­ху­нок роз­ши­ре­н­ня ко­мер­цій­них і ви­ро­бни­чих мо­жли­во­стей для тих, хто на здо­га­няє лі­де­рів, але й за пев­них умов та­кож за­крі­плю­ва­ти і на­віть по­гли­блю­ва­ти еко­но­мі­чну не­рів­ність. Так, не­за­пе­ре­чним фа­кто­ром кон­ку­рен­тної пе­ре­ва­ги аме ри­кан­ських ком­па­ній є те, що во­ни за­йма­ють до­мі­ну­ю­че ста­но­ви­ще у ге­не­ра­ції фун­да­мен­таль­них ін­но­ва­цій у роз­ви­тку ме­ре­жі Ін­тер­нет та у фун­кціо­ну­ван­ні гло баль­ної Ін­тер­нет ін­фра­стру­кту­ри (так зва­ні “ко­ре­не­ві сер­ве­ри” пе­ре­бу­ва­ють під до­мі­ну­ю­чим аме­ри­кан­ським кон­тро­лем). Іна­кше ка­жу­чи, ви­ни­кає істо­тна про­бле ма, яку про­фе­сіо­на­ли на­зи­ва­ють “про­бле­ма від­су­тно­сті ме­ре­же­вої ней­траль­но­сті”.

Слід та­кож ма­ти на ува­зі, що зло­чин­ний світ теж мо­дер­ні­зу­є­ться і ви­ко­ри­сто вує най­су­ча­сні­ші за­со­би здій­сне­н­ня не­ле­галь­них транс­а­кцій че­рез Ін­тер­нет і ство ре­ні в йо­го рам­ках ме­ре­жі. Во­ни мо­жуть слу­жи­ти ці­лям не­ле­галь­ної торгівлі збро­єю, ра­діо­актив­ни­ми та отруй­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, торгівлі лю­дьми, ор­га­ні­за­ції не­ле­галь­ної мі­гра­ції, не ка­жу­чи вже про ши­ро­кий ар­се­нал зло­чин­них ін­стру­мен­тів у фі­нан­со­вій і по­да­тко­вій сфе­рах (фі­ктив­ні фі­нан­со­ві акти­ви; утво­ре­н­ня фі­ктив них ком­па­ній одно­де­нок; “від­ми­ва­н­ня” ко­штів; не­за­кон­не ви­ве­зе­н­ня ка­пі­та­лу; при­хо­ву­ва­н­ня до­хо­дів від опо­да­тку­ва­н­ня; еро­зія по­да­тко­вої ба­зи то­що). То­му не ви­пад­ко­во В. Ля­шен­ко та О. Ви­шнев­ський у сво­їй мо­но­гра­фії [10, с. 75–78] роз гля­да­ють ци­фро­ві пла­тфор­ми і як ін­стру­мент кри­мі­наль­них ор­га­ні­за­цій.

Вза­га­лі сьо­го­дні весь ком­плекс фа­кто­рів безпеки (кі­бер­без­пе­ка, за­хист прав спо­жи­ва­чів, за­хист при­ва­тно­сті жи­т­тя) ви­сту­пає одним з основ­них обме­жу­валь них фа­кто­рів на шля­ху по­ши­ре­н­ня си­сте­ми електронної торгівлі.

Для по­до­ла­н­ня цих обме­жень і під­ви­ще­н­ня рів­ня до­ві­ри до електронної ко мер­ції не­об­хі­дни­ми є си­стем­ні дії, спря­мо­ва­ні на вве­де­н­ня ци­ві­лі­зо­ва­них норм ре гу­лю­ва­н­ня ді­яль­но­сті еле­ктрон­них тор­го­вель­них май­дан­чи­ків, які б вклю­ча­ли в се­бе за­про­ва­дже­н­ня ви­со­ких стан­дар­тів у сфе­рах за­хи­сту прав спо­жи­ва­чів і га­ран ту­ва­н­ня безпеки транс­а­кцій, про­зо­ро­сті тор­го­вель­но­го се­ре­до­ви­ща та обме­же­н­ня до­сту­пу до ньо­го про­дав­ців із сум­нів­ною ре­пу­та­ці­єю (іден­ти­фі­ка­ції та ве­ри­фі­ка­ції про­дав­ців), за­по­бі­га­н­ня по­ру­шен­ню прав ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті в ши­ро­ко­му ро­зу­мін­ні цьо­го тер­мі­на.

У та­ко­му зв’яз­ку не­об­хі­дно мо­дер­ні­зу­ва­ти си­сте­му екс­порт­но­го кон­тро­лю (осо­бли­во від­но­сно то­ва­рів з так зва­ним “по­двій­ним при­зна­че­н­ням”), за­про­ва­ди ти су­ча­сні ме­то­ди за­по­бі­га­н­ня ви­ве­зен­ню куль­тур­них цін­но­стей і ре­гу­лю­ва­н­ня ви ко­ри­ста­н­ня так зва­них “вір­ту­аль­них ва­лют”, які де­да­лі актив­ні­ше за­сто­со­ву­ю­ться у роз­ра­хун­ках у рам­ках електронної ко­мер­ції.

З огля­ду на це, ва­жли­во не тіль­ки зна­чно по­си­лю­ва­ти актив­ність ді­яль­но­сті про­філь­них між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій та ре­гіо­наль­них ін­те­гра­цій­них об’єд­нань, але й актив­но обмі­ню­ва­ти­ся пе­ре­до­вим до­сві­дом ре­гу­лю­ва­н­ня на на­ціо­наль­но­му рів­ні.

У цьо­му кон­текс­ті осо­бли­вий ін­те­рес ста­но­вить до­свід Ки­таю, який по­слі­дов но від­сто­ює прин­цип су­ве­ре­ні­те­ту над вла­сним кі­бер­про­сто­ром і від­мов­ля­є­ться від­кри­ва­ти свої кор­до­ни для без­кон­троль­но­го обмі­ну да­ни­ми. Та­кий під­хід бу­ло за­крі­пле­но но­вим за­ко­ном КНР про кі­бер­без­пе­ку (йо­го основ­ні по­ло­же­н­ня ви кла­де­но у [11]), який на­брав чин­но­сті 1 черв­ня 2017 р. Цей за­кон зна­чно по­си­лив ви­мо­ги до ме­ре­же­вих опе­ра­то­рів що­до безпеки ме­ре­же­вих опе­ра­цій, вклю­ча­ю­чи ви­бу­до­ву­ва­н­ня ба­га­то­рів­не­вої си­сте­ми кі­бер­за­хи­сту (ст. 21), ве­ри­фі­ка­цію ав­тен­тич но­сті осо­би­сто­сті ко­ри­сту­ва­чів пев­ни­ми ме­ре­же­ви­ми опе­ра­то­ра­ми (ст. 24), скла да­н­ня пла­нів ре­а­гу­ва­н­ня на над­зви­чай­ні си­ту­а­ції в га­лу­зі кі­бер­без­пе­ки (ст. 25), спри­я­н­ня і під­трим­ку слід­чим ор­га­нам у спра­ві за­хи­сту на­ціо­наль­ної безпеки і роз­слі­ду­ва­н­ня зло­чи­нів (ст. 24). По­ста­чаль­ни­ки ме­ре­же­вих про­ду­ктів і по­слуг по вин­ні ін­фор­му­ва­ти їх ко­ри­сту­ва­чів про існу­ю­чі загрози що­до безпеки та на по­стій­ній осно­ві на­да­ва­ти по­слу­ги у сфе­рі га­ран­ту­ва­н­ня безпеки сво­їх про­ду­ктів і по­слуг, чі­тко ін­фор­му­ва­ти сво­їх ко­ри­сту­ва­чів і отри­му­ва­ти від них від­по­від­ну зго­ду, якщо ці про­ду­кти або по­слу­ги зби­ра­ють ін­фор­ма­цію про їх ко­ри­сту­ва­чів (ст. 22). За­кон пе­ред­ба­чає (ст. 23), що клю­чо­ві ме­ре­же­ві ме­ха­ні­зми та осо­бли­ві про­ду­кти, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться для за­хи­сту ме­ре­жі, по­вин­ні від­по­від­а­ти чин­ним на­ціо наль­ним стан­дар­там і сер­ти­фі­ка­цій­ним ви­мо­гам, а та­кож мо­жуть про­по­ну­ва­ти­ся на про­даж ли­ше пі­сля сер­ти­фі­ка­ції ква­лі­фі­ко­ва­ною сер­ти­фі­ка­цій­ною ор­га­ні­за ці­єю або про­хо­дже­н­ня від­по­від­них ви­про­бу­вань у сфе­рі безпеки.

За­кон КНР про кі­бер­без­пе­ку мо­же слу­гу­ва­ти одним з при­кла­дів при фор­му ван­ні си­сте­ми за­хи­сту кри­ти­чної Ін­тер­нет ін­фра­стру­кту­ри, від якої ви­рі­шаль­ною мі­рою за­ле­жать на­дій­ність і без­пе­чність здій­сне­н­ня ко­мер­цій­них опе­ра­цій у кі­бер про­сто­рі. Так, він за­про­ва­див під­ви­ще­ні зо­бов’яза­н­ня що­до безпеки для опе­ра­то­рів кри­ти­чно ва­жли­вої ін­фор­ма­цій­ної ін­фра­стру­кту­ри, і в то­му чи­слі – ви­мо­ги до вну­трі­шньої ор­га­ні­за­ції, під­го­тов­ки спів­ро­бі­тни­ків, ре­зер­ву­ва­н­ня да­них і ви­роб ле­н­ня за­хо­дів що­до ре­а­гу­ва­н­ня на над­зви­чай­ні си­ту­а­ції (ст. 34); обов’язок збе­рі­ган ня осо­би­стих да­них та ін­ших ва­жли­вих да­них ви­клю­чно на те­ри­то­рії КНР (ст. 37); під­по­ряд­ку­ва­н­ня за­ку­пів­лі ме­ре­же­вих про­ду­ктів і по­слуг, які мо­жуть впли­ну­ти на на­ціо­наль­ну без­пе­ку, кон­тро­лю від­по­від­них ор­га­нів безпеки (ст. 35); про­ве­де­н­ня що­рі­чних оці­нок ри­зи­ків у сфе­рі кі­бер­без­пе­ки, а та­кож на­да­н­ня від­по­від­ним ор­га нам вла­ди зві­тів про їх ре­зуль­та­ти і за­хо­дів що­до по­лі­пше­н­ня си­ту­а­ції (ст. 38).

Осо­бли­во слід акцен­ту­ва­ти ува­гу на но­вих ки­тай­ських під­хо­дах до за­без­пе­чен ня за­хи­сту осо­би­стих да­них. За­зна­че­ний за­кон вста­нов­лює ме­ха­ні­зми від­сте­жу ва­н­ня до­три­ма­н­ня прин­ци­пу за­кон­но­сті, не­об­хі­дно­сті та до­ціль­но­сті зби­ра­н­ня й ви­ко­ри­ста­н­ня осо­би­стих да­них, а та­кож пра­во на спо­сте­ре­же­н­ня за ви­ко­на­н­ням ви­мог про ін­фор­му­ва­н­ня та отри­ма­н­ня зго­ди ко­ри­сту­ва­чів на та­ке зби­ра­н­ня ін­фор­ма­ції (ст. 41). Цей до­ку­мент пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­ста­н­ня осо­би­стих да­них ли ше в тих ці­лях, на які да­ла зго­ду від­по­від­на осо­ба (ст. 41), га­ран­ту­ю­чи пра­во на вжи­т­тя за­хо­дів що­до за­хи­сту безпеки осо­би­стих да­них (ст. 42), а та­кож ін­ди­ві­ду

Роль між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій у по­ши­рен­ні електронної торгівлі та її ре­гу­лю­ван­ні

аль­не пра­во оці­ню­ва­ти і вно­си­ти ви­прав­ле­н­ня в осо­би­сту ін­фор­ма­цію – аж до пов но­го ви­да­ле­н­ня по­мил­ко­вих або не­по­го­дже­них ві­до­мо­стей (ст. 43).

Тим ча­сом ки­тай­ський при­клад за­про­ва­дже­н­ня си­сте­ми дер­жав­но­го ре­гу­лю ва­н­ня кі­бер­про­сто­ру (і в то­му чи­слі електронної ко­мер­ції) не слід роз­гля­да­ти як без­умов­ний зра­зок для ін­ших кра­їн. Адже він до пев­ної мі­ри від­обра­жає спе ци­фі­ку ре­гу­ля­тив­них під­хо­дів, ха­ра­ктер­них са­ме для ки­тай­сько­го со­ці­у­му. Вза­га­лі ко­жна дер­жа­ва по­вин­на мо­де­лю­ва­ти свої на­ціо­наль­ні си­сте­ми ре­гу­лю­ва­н­ня в цій сфе­рі на осно­ві вла­сних під­хо­дів, зу­мов­ле­них як на­ціо­наль­ни­ми прі­о­ри­те­та­ми, так і тра­ди­ці­я­ми в ре­гу­лю­ван­ні су­спіль­них від­но­син. І в цьо­му кон­текс­ті ми сти ка­є­мо­ся з фор­му­ва­н­ням рі­зних на­ціо­наль­них мо­де­лей ре­гу­лю­ва­н­ня еле­ктрон­но­го бі­зне­су. Але оче­ви­дно, що від­мін­но­сті на­ціо­наль­них мо­де­лей ре­гу­лю­ва­н­ня по вин­ні ма­ти пев­ну ме­жу, за якою роз­бі­жно­сті мо­жуть істо­тно галь­му­ва­ти роз­ви­ток гло­баль­них і ре­гіо­наль­них рин­ків, без чо­го ефе­ктив­ність електронної ко­мер­ції бу де по­став­ле­но під сум­нів. А от­же, ва­жли­ву роль по­вин­ні ві­ді­гра­ва­ти зу­си­л­ля з гар мо­ні­за­ції умов роз­ви­тку із ре­гу­лю­ва­н­ня електронної (ци­фро­вої) ко­мер­ції.

На гло­баль­но­му рів­ні ро­бо­та із ство­ре­н­ня ме­ха­ні­змів ре­гу­лю­ва­н­ня еле­ктрон ної торгівлі здій­сню­є­ться, на­сам­пе­ред, у рам­ках та­ких гло­баль­них ін­сти­ту­цій.

1. ООН – на­сам­пе­ред, че­рез ме­ха­ні­зми Кон­фе­рен­ції Об’єд­на­них На­цій з торгівлі та роз­ви­тку (ЮНКТАД), але та­кож і че­рез ін­ші стру­кту­ри (на­при­клад, Ко­мі­сію ООН з пра­ва між­на­ро­дної торгівлі – ЮНСІТРАЛ).

2. Сві­то­ва ор­га­ні­за­ція торгівлі (СОТ) – че­рез ком­пле­ксне ре­гу­лю­ва­н­ня елек трон­них тор­го­вель­них опе­ра­цій та на­да­н­ня пре­фе­рен­цій у цій сфе­рі.

3. Ор­га­ні­за­ція еко­но­мі­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва та роз­ви­тку (ОЕСР) – сто­сов­но до роз­ви­ну­тих кра­їн сві­ту.

4. Все­сві­тня ми­тна ор­га­ні­за­ція (ВМО) – на­сам­пе­ред, що­до кон­тро­лю за транскор­дон­ним пе­ре­мі­ще­н­ням то­ва­рів у ре­жи­мі електронної торгівлі.

5. Все­сві­тній по­што­вий со­юз (ВПС) – зокре­ма, що­до спро­ще­н­ня на осно­ві за про­ва­дже­н­ня єди­них до­ку­мен­тів про­це­дур електронної ко­мер­ції, пов’яза­них з по што­ви­ми від­прав­ле­н­ня­ми.

Ді­яль­ність СОТ у цій сфе­рі ві­ді­грає осо­бли­во ва­жли­ву роль, оскіль­ки ве­де до прийня­т­тя кра­ї­на­ми від­по­від­них зо­бов’язань, ство­рю­ю­чи тим са­мим пре­фе­рен­цій ний, лі­бе­ра­лі­зо­ва­ний ре­жим для роз­ви­тку електронної ко­мер­ції. Адже, від­по­від­но до угод СОТ з цьо­го при­во­ду, діє мо­ра­то­рій на за­сто­су­ва­н­ня та­ри­фів від­но­сно елек трон­них угод, який за­крі­пле­ний Де­кла­ра­ці­єю з пи­тань електронної торгівлі, прий ня­тою на ІІ мі­ні­стер­ській кон­фе­рен­ції кра­їн – чле­нів СОТ у трав­ні 1998 р. *, і з то го ча­су ре­гу­ляр­но по­дов­жу­є­ться на но­вий дво­рі­чний строк (сьо­го­дні до 2019 р.) **.

На роз­ви­ток за­зна­че­ної де­кла­ра­ції у ве­ре­сні 1998 р. бу­ло прийня­то Ро­бо­чу про­гра­му з електронної ко­мер­ції ***, ви­ко­на­н­ня якої ре­гу­ляр­но кон­тро­лю­є­ться на

* WTO Ministerial Conference 1998. Declaration on Global Electronic Commerce. Adopted on 20 May 1998. WT/MIN(98)/DEC/2. – 25 May 1998 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.wto.org/english/tratop_e/ecom_e/ecom_e.htm.

** WTO Ministerial Conference 2017. Work Programme on Electronic Commerce. Draft Ministerial Decision of 13 December 2017. WT_MIN(17)_W_6. 15.12.2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://docs.wto.org/.

*** WTO. Work Programme on Electronic Commerce. Adopted by the General Council on 25 September 1998. WT/L/274. – 30 September 1998 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.wto.org/english/tratop_e/ecom_e/ecom_e.htm.

рів­ні як Ге­не­раль­ної ра­ди СОТ, так і кон­фе­рен­цій мі­ні­стрів кра­їн – чле­нів ці­єї ор га­ні­за­ції. Про­гра­ма по­ши­рю­є­ться на ве­ли­кий ком­плекс пи­тань – за­сто­су­ва­н­ня прин­ци­пу най­біль­шо­го спри­я­н­ня у торгівлі; про­зо­ро­сті опе­ра­цій; вну­трі­шньо­го на­ціо­наль­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня; стан­дар­тів і про­це­дур ви­зна­н­ня від­по­від­но­сті; кон ку­рен­ції; за­хи­сту при­ва­тно­сті; за­по­бі­га­н­ня ша­храй­ським ді­ям; за­без­пе­че­н­ня рин ко­во­го до­сту­пу; за­сто­су­ва­н­ня ми­та; ко­мер­цій­но­го облі­ку і кла­си­фі­ка­ції опе­ра­цій; пра­вил по­хо­дже­н­ня то­ва­рів; за­хи­сту ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті; ви­зна­че­н­ня впли ву електронної ко­мер­ції на еко­но­мі­ку кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться; ство­ре­н­ня спри­ят ли­вих умов для менш роз­ви­ну­тих кра­їн та ін.

Но­вий ім­пульс роз­гля­ду пи­тань ре­гу­лю­ва­н­ня електронної ко­мер­ції в рам­ках СОТ бу­ло да­но під час ХІ мі­ні­стер­ської кон­фе­рен­ції кра­їн – чле­нів СОТ у Бу­е­нос Ай­ре­сі у гру­дні 2017 р., де з цьо­го при­во­ду 45 чле­на­ми * ухва­ле­но спіль­ну за­яву ** і під­го­тов­ле­но від­по­від­ну Ро­бо­чу про­гра­му ***. Ця спіль­на за­ява під­твер­ди­ла важ ли­вість гло­баль­ної електронної ко­мер­ції, під­кре­сли­ла мо­жли­во­сті, які во­на на­дає для ін­клю­зив­ної торгівлі та роз­ви­тку, і про­го­ло­си­ла спіль­ну ме­ту її подаль­шо­го про­су­ва­н­ня з ура­ху­ва­н­ням спе­ци­фі­чних по­треб і ви­кли­ків для кра­їн, що роз­ви­ва ються (осо­бли­во менш роз­ви­ну­тих кра­їн), а та­кож для мі­кро , ма­лих і се­ре­дніх під­при­ємств. СОТ сьо­го­дні на­го­ло­шує на не­об­хі­дно­сті від­кри­то­го, про­зо­ро­го, не дис­кри­мі­на­цій­но­го та пе­ред­ба­чу­ва­но­го ре­гу­ля­тор­но­го се­ре­до­ви­ща, яке б спри­я­ло еле­ктрон­ній ко­мер­ції. Кра­ї­ни, що при­єд­на­ли­ся до за­зна­че­ної за­яви, про­го­ло­си­ли про свій на­мір про­су­ва­ти­ся в на­прям­ку по­ча­тку в май­бу­тньо­му ба­га­то­сто­рон­ніх пе­ре­го­во­рів у рам­ках СОТ від­но­сно аспе­ктів електронної ко­мер­ції.

ОЕСР про­во­дить у сфе­рі електронної ко­мер­ції ва­жли­ву і ба­га­то­гран­ну ро­бо­ту. Зокре­ма, ця ор­га­ні­за­ція з 1982 р. роз­ро­бляє умо­ви ре­гу­лю­ва­н­ня транскор­дон­них по­то­ків да­них. Са­ме їй на­ле­жить про­від­на роль у ви­ро­блен­ні клю­чо­вих стан­дар­тів ци­фро­вої економіки. До ре­чі, і сам тер­мін “ци­фро­ва еко­но­мі­ка” (від англ. digital economy), який при­йшов на змі­ну більш ран­ньо­му “Ін­тер­нет еко­но­мі­ка”, та­кож бу­ло за­про­ва­дже­но в ОЕСР (2014 р.).

З 1995 р. ОЕСР про­во­дить ре­гу­ляр­ні зу­стрі­чі про­філь­них мі­ні­стрів кра­їн – чле­нів ці­єї ор­га­ні­за­ції із за­зна­че­но­го пи­та­н­ня, на яких ухва­лю­ю­ться рі­ше­н­ня та ре­ко­мен­да­ції для всіх кра­їн уча­сниць. У ці­ло­му в цій сфе­рі вже прийня­то 16 ре­ко мен­да­цій, спря­мо­ва­них на спри­я­н­ня ін­фор­ма­цій­ній без­пе­ці та за­хи­сту при­ва­тно го жи­т­тя **** . Та­кож роз­ро­бле­но 14 клю­чо­вих по­ка­зни­ків з ме­тою оцін­ки по­зи­цій, які окре­мі кра­ї­ни за­йма­ють у роз­ви­тку ци­фро­вої економіки ***** .

* До за­яви при­єд­на­ли­ся май­же всі клю­чо­ві грав­ці у СОТ (у то­му чи­слі США, ЄС, Ки­тай, Япо­нія, Бра­зи­лія, Ро­сія), крім Ін­дії. Укра­ї­на та­кож є уча­сни­ком ці­єї за­яви.

** WTO Ministerial Conference 2017. Joint Statement on Electronic Commerce. WT_MIN(17)_ 60. 15.12.2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://docs.wto.org/.

*** WTO Ministerial Conference 2017. Work Programme on Electronic Commerce. Draft Ministerial Decision of 13 December 2017. WT_MIN(17)_W_6. 15.12.2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до сту­пу : https://docs.wto.org/.

**** Се­ред них, зокре­ма, мо­жна зга­да­ти Ре­ко­мен­да­цію 1999 р. що­до за­хи­сту прав спо­жи ва­чів в еле­ктрон­ній ко­мер­ції, що ви­ма­гає роз­кри­т­тя ін­фор­ма­ції про про­дав­ців, то­ва­ри та опе ра­ції і ни­ні пред­став­ле­на в онов­ле­ній вер­сії від 24 бе­ре­зня 2016 р. (OECD. Recommendation of the Council on Consumer Protection in E Commerce. – OECD, 2016 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.oecd ilibrary.org/docserver/9789264255258 en.pdf?expires=1526914886&id= id&accname=guest&checksum=4702aafe44dc2474fbfb22595d4e852b).

***** Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси маль­но исполь­зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор­гов­ле и устой­чи­вом ра­зви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с. – С. 13.

Остан­ньою з прийня­тих є Мі­ні­стер­ська де­кла­ра­ція “Про ци­фро­ву еко­но­мі­ку, ін­но­ва­ції, зро­ста­н­ня та со­ці­аль­не про­цві­та­н­ня” *, яка по­ста­ви­ла пе­ред кра­ї­на­ми – чле­на­ми ОЕСР 9 основ­них зав­дань у сфе­рі роз­ви­тку ци­фро­вої економіки, у то­му чи­слі й ті, що без­по­се­ре­дньо сто­су­ю­ться умов роз­ви­тку електронної торгівлі:

– під­три­му­ва­ти роз­ши­ре­н­ня торгівлі та електронної ко­мер­ції, роз­ви­ток но­вих ви­дів бі­зне­су та по­слуг че­рез по­лі­ти­ку, яка б ба­зу­ва­ла­ся на по­ва­зі до прав лю­ди­ни і вер­хо­вен­стві за­ко­ну, що, у свою чер­гу, спри­я­ло б від­кри­то­сті Ін­тер­не­ту, при до три­ман­ні ви­мог за­без­пе­че­н­ня кон­фі­ден­цій­но­сті та за­хи­сту да­них, а та­кож змі­цне­н­ня ци­фро­вої безпеки;

– за­без­пе­чи­ти біль­ші мо­жли­во­сті ши­ро­ко­сму­го­во­го під­клю­че­н­ня й ви­ко­рис та­н­ня по­тен­ці­а­лу вза­є­мозв’яза­них і кон­вер­ген­тних стру­ктур і ци­фро­вих по­слуг з ме­тою по­до­ла­н­ня ци­фро­во­го роз­ри­ву та сти­му­лю­ва­н­ня ін­но­ва­цій;

– по­лі­пши­ти управління ри­зи­ка­ми у сфе­рі ци­фро­вої безпеки й за­хи­сту не­до тор­кан­но­сті при­ва­тно­го жи­т­тя з ме­тою під­ви­ще­н­ня до­ві­ри до ци­фро­вої еко но­мі­ки;

– сти­му­лю­ва­ти ско­ро­че­н­ня пе­ре­шкод на шля­ху до електронної ко­мер­ції (як вну­трі­шньої, так і транскор­дон­ної) в ін­те­ре­сах спо­жи­ва­чів і бі­зне­су;

– ко­ри­сту­ва­ти­ся пе­ре­ва­га­ми, що ста­ють ре­аль­ни­ми зав­дя­ки ви­ко­ри­стан­ню он­лайн пла­тформ, які ство­рю­ють мо­жли­во­сті для ін­но­ва­цій­них форм ви­ро­бниц тва, спо­жи­ва­н­ня, спів­ро­бі­тни­цтва та обмі­ну;

– до­кла­да­ти зу­силь, щоб усі лю­ди ма­ли на­ви­чки, не­об­хі­дні у ци­фро­вій еко но­мі­ці.

Сьо­го­дні ОЕСР кон­цен­трує ува­гу на тих пи­та­н­нях роз­ви­тку електронної ко мер­ції, що без­по­се­ре­дньо зу­мов­ле­ні но­ві­тні­ми те­хно­ло­гі­чни­ми рі­ше­н­ня­ми в рам ках че­твер­тої про­ми­сло­вої революції. Це пе­ред­ба­чає, зокре­ма, ді­яль­ність у рам­ках про­е­кту Going digital (2017–2018 рр.) з ви­ро­бле­н­ня стан­дар­тів що­до Ін­тер­не­ту ре­чей. У 2018 р. роз­по­ча­то роз­роб­ку ре­ко­мен­да­ції з пи­та­н­ня шту­чно­го ін­те­ле­кту, обго­во­рю­ю­ться проблеми ви­ко­ри­ста­н­ня вір­ту­аль­них ва­лют, які ба­зу­ю­ться на бло­кчейн те­хно­ло­гі­ях, а та­кож за­без­пе­че­н­ня безпеки спо­жи­ва­чів фі­нан­со­вих по слуг у зв’яз­ку з ви­пу­ском від­по­від­них ін­стру­мен­тів **.

Все­сві­тня ми­тна ор­га­ні­за­ція, яка має у скла­ді апа­ра­ту спе­ці­аль­ну ро­бо­чу гру пу з пи­тань електронної ко­мер­ції, остан­нім ча­сом зна­чно акти­ві­зу­ва­ла свою роль у спри­ян­ні по­ши­рен­ню електронної торгівлі, ви­сту­пив­ши спон­со­ром пер­шої Все­сві­тньої кон­фе­рен­ції (Пе­кін, 2018) з пи­тань електронної торгівлі, в якій взя­ли участь близь­ко 2 тис. пред­став­ни­ків ми­тних адмі­ні­стра­цій, ін­ших дер­жав­них ор­га­нів ре­гу­лю­ва­н­ня, між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, про­від­них опе­ра­то­рів на рин­ку електронної ко­мер­ції, мі­кро , ма­лих і се­ре­дніх під­при­ємств, спо­жи­ва­чів і до­слі­дни­ків з рі­зних кра­їн і ре­гіо­нів сві­ту. Ре­зуль­та­том ці­єї кон­фе­рен­ції ста­ла де кла­ра­ція ***, яка акцен­тує ува­гу на фор­му­ван­ні транс­па­рен­тної по­лі­ти­ки що­до

* OECD 2016 Ministerial Meeting. Ministerial Declaration on the Digital Economy: Innovation, Growth and Social Prosperity (“Cancun Declaration”) [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре жим до­сту­пу : http://www.oecd.org/internet/digital Economy Ministerial Declaration 2016.pdf.

** Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси маль­но исполь­зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор­гов­ле и устой­чи­вом ра­зви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с. – С. 14 15.

*** Beijing Declaration adopted by the First Global Cross Border E Commerce Conference. Beijing, China, 10 February, 2018 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.wcoomd.org/ / media/wco/public/global/pdf/about us/legal instruments/declarations/beijing declaration 1022018.pdf?la=en.

ци­фро­вої економіки, на не­об­хі­дно­сті ви­ро­бле­н­ня но­вих під­хо­дів і по­лі­ти­чних орі­єн­та­цій, а та­кож вза­є­мо­дії усіх за­ін­те­ре­со­ва­них сто­рін (так зва­них “стей­кхол де­рів”) у вста­нов­лен­ні зба­лан­со­ва­но­го, про­зо­ро­го, не­дис­кри­мі­на­цій­но­го та ста­ло го мо­ду­су роз­ви­тку, який по­ви­нен бу­ти ін­клю­зив­ним, стра­те­гі­чно орі­єн­то­ва­ним, ін­но­ва­цій­но спря­мо­ва­ним і ба­зу­ва­ти­ся на спів­ро­бі­тни­цтві. Ва­жли­ве зна­че­н­ня має за­клик до ви­ро­бле­н­ня актив­ної по­зи­ції у фор­му­ван­ні від­по­від­ей на існу­ю­чі ви­кли ки у цій сфе­рі, які, зокре­ма, пов’яза­ні зі зби­ра­н­ням по­да­тків, за­хи­стом прав ін­те ле­кту­аль­ної вла­сно­сті та без­пе­кою гро­ма­дян.

Се­ред прі­о­ри­те­тних на­пря­мів про­ве­де­н­ня по­лі­тик спри­я­н­ня роз­ви­тко­ві елек трон­ної ко­мер­ції вка­за­ний гло­баль­ний фо­рум ви­зна­чив та­кі.

1. Під­ви­ще­н­ня ви­гід від електронної ко­мер­ції че­рез про­це­ду­ри по­лег­ше­н­ня торгівлі та пов­ну ім­пле­мен­та­цію від­по­від­ної уго­ди, укла­де­ної у рам­ках СОТ (WTO Trade Facilitation Agreement), а та­кож ство­ре­н­ня від­по­від­них те­хно­ло­гі­чних пе­ред умов (впро­ва­дже­н­ня вза­є­мозв’яз­ку тор­го­вель­них пла­тформ, “єди­них ві­кон” для опра­цю­ва­н­ня да­них, но­вих те­хно­ло­гій за­без­пе­че­н­ня ви­що­го рів­ня ви­ди­мо­сті да них та управління ри­зи­ка­ми, у то­му чи­слі че­рез здій­сне­н­ня пі­ло­тних про­е­ктів – та­ких, як “Еле­ктрон­на пла­тфор­ма все­сві­тньої торгівлі” (the Electronic World Trade Platform – EWTP) і “Афри­кан­ський альянс за еле­ктрон­ну ко­мер­цію” (African Alliance for E Commerce – AAEC) (ва­жли­ву роль у цьо­му кон­текс­ті по­вин­ні ві­ді­гра­ва­ти по­лі­пше­н­ня і спро­ще­н­ня про­це­дур зби­ра­н­ня по­да­тків і пла­те­жів, а та кож по­си­ле­н­ня ко­ор­ди­на­ції між рі­зни­ми між­на­ро­дни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми у пи­та­н­нях ре­гу­лю­ва­н­ня се­ре­до­ви­ща електронної торгівлі з ме­тою збли­же­н­ня та гар­мо­ні­за­ції від­по­від­них стан­дар­тів).

2. Під­ви­ще­н­ня рів­ня кон­тро­лю за ри­зи­ка­ми для безпеки, по­ши­ре­н­ня до­бро со­ві­сної ді­ло­вої пра­кти­ки у цій сфе­рі та за­без­пе­че­н­ня до­три­ма­н­ня зо­бов’язань по всьо­му лан­цю­гу ко­мер­цій­них від­но­син.

3. За­без­пе­че­н­ня стра­те­гі­чної по­ве­дін­ки та орі­єн­та­ції на по­лег­ше­н­ня по­ши ре­н­ня но­ві­тніх те­хно­ло­гій, які б зу­мов­лю­ва­ли ре­во­лю­цій­ні по су­ті змі­ни: ін­те гра­цію транскор­дон­ної електронної ко­мер­ції з те­хно­ло­гі­я­ми Ін­тер­не­ту ре­чей, шту­чно­го ін­те­ле­кту, бло­кчейн, ве­ли­ких баз да­них і хмар­них об­чи­слень.

4. Ство­ре­н­ня здо­ро­вих еко­си­стем, які б ба­зу­ва­ли­ся на спіль­них зу­си­л­лях, що пе­ред­ба­чає по­си­ле­н­ня вза­є­мо­дії в рам­ках сві­то­во­го спів­то­ва­ри­ства ми­тних ор­га­нів че­рез обмін ін­фор­ма­ці­єю, а та­кож вза­єм­не ви­зна­н­ня на­ціо­наль­них ме­ха­ні­змів кон­тро­лю, спри­я­н­ня торгівлі та вза­є­мо­до­по­мо­ги у пра­во­за­сто­су­ван­ні та спро щен­ні тор­го­вель­них про­це­дур.

5. Спри­я­н­ня зба­лан­со­ва­но­му роз­ви­тко­ві че­рез по­си­ле­н­ня ре­гіо­наль­но­го спів­ро­бі­тни­цтва (за­зна­че­но, що еле­ктрон­на тор­гів­ля ро­бить ва­жли­вий вклад у пе ре­фор­ма­ту­ва­н­ня мо­де­лей еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, спри­яє по­гли­блен­ню гло ба­лі­за­цій­них про­це­сів і під­не­сен­ню рів­ня роз­ви­тку й до­бро­бу­ту менш роз­ви­ну­тих кра­їн; але для цьо­го по­трі­бні ко­ле­ктив­ні зу­си­л­ля, іні­ці­а­ти­ви, від­кри­ті та про­зо­рі пра­во­ві рам­ки, спря­мо­ва­ні на ци­фро­вий та ін­фра­стру­ктур­ний роз­ви­ток, а та­кож обмін до­сві­дом і ко­ор­ди­на­ція про­це­дур для за­без­пе­че­н­ня без­пе­ре­шко­дно­го ру­ху ін­фор­ма­ції, фі­нан­сів і то­ва­рів).

6. При­ско­ре­н­ня фор­му­ва­н­ня стан­дар­тів для за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку (цьо­му по­вин­не спри­я­ти під­не­се­н­ня на но­вий рі­вень діа­ло­гу уря­до­вих ор­га­нів з усі­ма стей­кхол­де­ра­ми у пи­та­н­нях ви­ро­бле­н­ня но­вих стан­дар­тів).

Роль ре­гіо­наль­них ін­те­гра­цій­них об’єд­нань у роз­ви­тку та ре­гу­лю­ван­ні електронної торгівлі

Акту­аль­ність ре­гіо­наль­них по­лі­тик у сфе­рі роз­ви­тку електронної (ци­фро­вої) ко­мер­ції не за­ту­ляє со­бою ва­жли­во­сті акцен­тів на ви­ро­блен­ні від­по­від­них гло баль­них під­хо­дів. Це зу­мов­ле­но тим, що скла­дність і не­о­дно­зна­чність та­ких про це­сів та їх ефе­ктів по­ро­джу­ють ряд сер­йо­зних ре­гу­ля­тив­них ди­лем у ді­а­па­зо­ні рі­зних ва­рі­ан­тів по­єд­на­н­ня кри­те­рі­їв еко­но­мі­чної ефе­ктив­но­сті та безпеки. І зна хо­дже­н­ня су­то гло­баль­них рі­шень у цьо­му кон­текс­ті є да­ле­ко не про­стим зав­дан ням. Йо­го лег­ше розв’язу­ва­ти у ре­гіо­наль­них фор­ма­тах, де кра­ї­ни, що здій­сню­ють по­лі­ти­ку ре­гіо­наль­ної ін­те­гра­ції, ма­ють біль­ше спіль­них то­чок до­ти­ку та біль­ше спіль­но­сті у стра­те­гі­ях сво­го роз­ви­тку. То­му між­на­ро­дний ре­гіо­наль­ний рі­вень мо же істо­тно до­пов­ню­ва­ти й роз­ви­ва­ти прин­ци­пи, ухва­ле­ні на гло­баль­но­му рів­ні, та ро­би­ти їх фун­кціо­наль­но при­да­тні­ши­ми для пра­кти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня.

Єв­ро­пей­ський Со­юз про­во­дить актив­ну по­лі­ти­ку що­до фор­му­ва­н­ня єди­но­го ци­фро­во­го рин­ку, який по­ви­нен ста­ти клю­чо­вим ком­по­нен­том акти­ві­за­ції єв­ро­ін­те­гра­цій­них про­це­сів у на­пря­мі за­без­пе­че­н­ня ви­щої гло­баль­ної кон­ку­рен то­спро­мо­жно­сті Со­ю­зу. У рам­ках та­кої по­лі­ти­ки Єв­ро­ко­мі­сі­єю бу­ло роз­ро­бле­но та опу­блі­ко­ва­но Стра­те­гію єди­но­го ци­фро­во­го рин­ку для Єв­ро­пи (06.05.2015 р.), а та­кож про­по­зи­ції (25.05.2016 р.) що­до гар­мо­ні­за­ції функціонування еле­ктрон­них пла­тформ як пе­ред­умо­ви для за­без­пе­че­н­ня пов­но­цін­ної кон­ку­рен­ції на єди­но­му ци­фро­во­му рин­ку *. При цьо­му го­лов­ни­ми ці­ля­ми є ство­ре­н­ня рів­них мо­жли во­стей для всіх уча­сни­ків ци­фро­во­го рин­ку по­слуг; га­ран­ту­ва­н­ня від­по­від­аль­ної по­ве­дін­ки з бо­ку он­лайн пла­тформ що­до за­хи­сту клю­чо­вих цін­но­стей; спри­я­н­ня під­ви­щен­ню рів­ня до­ві­ри, про­зо­ро­сті та спра­ве­дли­во­му став­лен­ню; під­три­ма­н­ня від­кри­то­сті та не­дис­кри­мі­на­цій­но­го ха­ра­кте­ру роз­ви­тку ци­фро­вих рин­ків **.

ЄС на­ма­га­є­ться по­ши­ри­ти прин­ци­пи ор­га­ні­за­ції ци­фро­вих рин­ків, які він роз ро­бляє і за­про­ва­джує на вну­трі­шньо­му рин­ку, та­кож на шир­ший рин­ко­вий про­стір. По­ка­зо­вим у цьо­му від­но­шен­ні є той факт, що ще у кві­тні 2011 р. ЄС, спіль­но із США, ухва­ли­ли Прин­ци­пи торгівлі для ІКП, зміст яких ви­кла­де­но у та­бли­ці 4.

* European Commission. A Digital Single Market Strategy for Europe: Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. – Brussels, 6.5.2015 COM (2015) 192 final; European Commission. Online Platforms and the Digital Single Market Opportunities and Challenges for Europe: Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. – Brussels, 25.5.2016 COM (2016) 288 final.

** Більш де­таль­ний роз­гляд цих ва­жли­вих пи­тань ви­хо­дить за ме­жі зав­дань, по­став­ле­них у цій стат­ті, та ви­ма­гає окре­мо­го до­слі­дже­н­ня.

* По­бу­до­ва­но за: European Union – United States Trade Principles for Information and Communication Technology Services, 2011. – April 4 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://trade.ec.europa.eu/ doclib/docs/2011/april/tradoc_147780.pdf.

Є всі під­ста­ви вва­жа­ти, що на­ве­де­ні в та­бли­ці 4 прин­ци­пи ма­ють уні­вер­саль не зна­че­н­ня і по­вин­ні вра­хо­ву­ва­тись усі­ма чле­на­ми сві­то­во­го тор­го­вель­но­го спів то­ва­ри­ства.

Слід за­зна­ча­ти, що Єв­ра­зій­ський еко­но­мі­чний со­юз (ЄАЕС) з 2016 р. та­кож по чав здій­сню­ва­ти по­лі­ти­ку фор­му­ва­н­ня єди­но­го ре­гіо­наль­но­го ци­фро­во­го про­сто­ру, яка пе­ред­ба­чає зна­чну акти­ві­за­цію вза­єм­ної електронної торгівлі кра­їн – чле­нів ці­єї ор­га­ні­за­ції. Та­ка її ді­яль­ність про­во­ди­ться у ті­сній спів­пра­ці зі Сві­то­вим бан­ком. Йде­ться про так зва­ний “Ци­фро­вий по­ря­док ден­ний ЄАЕС до 2025 ро­ку” *. Він, зокре­ма, пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня спіль­ної ци­фро­вої ін­фра­стру­кту­ри на осно­ві ши­ро­ко сму­го­во­го до­сту­пу в Ін­тер­нет, без­пе­чних і на­дій­них ци­фро­вих пла­тформ, а та­кож ци­фро­ві­за­цію про­від­них га­лу­зей економіки та ре­гіо­наль­них рин­ків. Ма­є­ться на ува­зі, що здій­сне­н­ня за­хо­дів у цьо­му на­пря­мі спри­я­ти­ме при­ско­рен­ню еко­но­мі­чно го зро­ста­н­ня (за оцін­ка­ми, на 3,24% ВВП, у то­му чи­слі на 0,88% ВВП – за ра­ху­нок по­ши­ре­н­ня вла­сне електронної торгівлі) **, ство­рен­ню но­вих ро­бо­чих місць, під­ви щен­ню кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті. За­про­по­но­ва­ні за­хо­ди пе­ред­ба­ча­ють, се­ред ін­шо­го, роз­по­всю­дже­н­ня за­галь­но­до­сту­пних осві­тніх про­грам для на­се­ле­н­ня, спря мо­ва­них на фор­му­ва­н­ня ци­фро­вої гра­мо­тно­сті та на­ле­жних ци­фро­вих на­ви­чок.

Від­по­від­ні по­лі­ти­ки ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку ци­фро­вої торгівлі спо­сте­рі­га ються сьо­го­дні і в ін­ших ре­гіо­нах сві­ту (у то­му чи­слі в рам­ках Асо­ці­а­ції дер­жав Пів­ден­но Схі­дної Азії (АСЕАН), Ра­ди спів­ро­бі­тни­цтва араб­ських дер­жав Пер ської за­то­ки та ін.).

Та­ким чи­ном, у сві­ті актив­но фор­му­є­ться ба­га­то­рів­не­ва роз­га­лу­же­на система ре­гу­лю­ва­н­ня і спри­я­н­ня по­ши­рен­ню електронної (ци­фро­вої) торгівлі, в яку до ціль­но впи­са­ти­ся будь якій кра­ї­ні, яка роз­ра­хо­вує на гі­дне мі­сце у сві­то­вій еко но­мі­ці май­бу­тньо­го.

Ви­снов­ки

1. Еле­ктрон­на тор­гів­ля ви­ни­кла і по­ши­рю­є­ться в ре­зуль­та­ті істо­тно­го зро ста­н­ня ро­лі у роз­ви­тку ко­мер­цій­ної ді­яль­но­сті ІКТ, які ство­ри­ли і про­дов­жу­ють ство­рю­ва­ти но­ві, не­ба­че­ні ра­ні­ше мо­жли­во­сті для про­ве­де­н­ня ко­мер­цій­них опе ра­цій у но­вих фор­ма­тах.

2. У пер­спе­кти­ві еле­ктрон­на тор­гів­ля роз­ви­ва­ти­ме­ться на­ба­га­то ви­щи­ми тем па­ми, ніж зви­чай­ні ко­мер­цій­ні опе­ра­ції. При цьо­му но­ві пер­спе­кти­ви роз­ви­тку електронної ко­мер­ції ви­ни­ка­ють у кон­текс­ті че­твер­тої про­ми­сло­вої революції, що від­бу­ва­є­ться сьо­го­дні на осно­ві по­єд­на­н­ня ін­но­ва­цій у сфе­рах ін­фор­ма­цій­них, біо та на­но­те­хно­ло­гій.

3. Роз­ви­ток електронної торгівлі пов’яза­ний із ство­ре­н­ням які­сно но­вих мож ли­во­стей для спо­жи­ва­чів і бі­зне­су та одно­ча­сно з ви­ни­кне­н­ням но­вих ри­зи­ків ко мер­цій­но­го і пер­со­наль­но­го ха­ра­кте­ру. Подаль­ше по­ши­ре­н­ня електронної торгівлі не мо­жли­ве без ефе­ктив­но­го до­три­ма­н­ня прин­ци­пу безпеки ко­мер­цій­них опе­ра­цій та безпеки роз­ви­тку в ці­ло­му.

4. Для ефе­ктив­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня умов здій­сне­н­ня електронної торгівлі не об­хі­дним є ско­ор­ди­но­ва­не вжи­т­тя від­по­від­них за­хо­дів як на на­ціо­наль­но­му рів­ні, так і на ре­гіо­наль­но­му та гло­баль­но­му. Ва­жли­ву роль у цьо­му по­кли­ка­ні ві­ді­гра­ти про­від­ні мі­жна­ро­дні ор­га­ні­за­ції, що за­йма­ють цен­траль­не мі­сце у ви­ро­блен­ні від­по­від­них між­на­ро­дних кон­вен­цій та угод.

* Груп­па Все­мир­но­го бан­ка и Ев­ра­зий­ская эко­но­ми­че­ская ко­мис­сия. Ци­фро­вая по­вест ка Ев­ра­зий­ско­го эко­но­ми­че­ско­го со­ю­за до 2025 го­да: Пер­спе­кти­вы и ре­ко­мен­да­ции. Обзор [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.eurasiancommission.org/ru/act/dmi/ SITEASSETS/%D0%9E%D0%B1%D0%B7%D0%BE%D1%80%20%D0%92%D0%91.PDF.

** Ме­жду­на­ро­дный центр по тор­гов­ле и устой­чи­во­му ра­зви­тию. Как ра­звить и ма­кси маль­но исполь­зо­вать по­тен­ци­ал эле­ктрон­ной ком­мер­ции? // Мо­сты. Ана­ли­ти­ка и но­во­сти о тор­гов­ле и устой­чи­вом ра­зви­тии. – 2018. – Вып. 1. – Март – апрель. – 37 с. – С. 33.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Пле­скач В.Л., За­то­на­цька Т.Г. Еле­ктрон­на ко­мер­ція : під­руч. – К. : Зна­н­ня, 2007. – 535 с.

2. Кру­пник А. Би­знес в Ин­тер­нет. Вве­де­ние в эле­ктрон­ную ком­мер­цию. – М. : Ми­кро­арт, 2002. – 240 с. 3. Юра­сов А.В. Эле­ктрон­ная ком­мер­ция. – М. : Де­ло, 2003. – 480 с. 4. Ciuriak D., Ptashkina М. The Digital Transformation and the Transformation of International Trade. Issue paper [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://e15initiative.org/publications/the digital transformation and the transforma tion of international trade/.

5. Suominen K. Fuelling Trade in the Digital Era: The Global Landscape and Implications for Southeast Asia. Issue paper. – Geneva : International Centre for Trade and Sustainable Development. – November 2017. – 21 p. [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре жим до­сту­пу : https://www.ictsd.org/sites/default/files/research/fuelling_trade_in_ the_digital_era_ _southeast_asia.pdf.

6. Tan S.W. Digital Trade in Europe and Central Asia / ADBI Working Paper Series No. 751. – Tokyo. – June 2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.adb.org/sites/default/files/publication/324996/adbi wp751.pdf.

7. Wu M. Digital Trade Related Provisions in Regional Trade Agreements: Existing Models and Lessons for the Multilateral Trade System. Overview Paper [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://e15initiative.org/publications/digital trade related provisions in regional trade agreements existing models and lessons for the multilateral trade system/.

8. Susskind R., Susskind D. The Future of the Professions: How Technology Will Transform the Work of Human Experts. – Oxford : Oxford University Press, 2016. 9. Ross A. The Industries of the Future. – New York : Simon & Schuster, 2016. 10. Ля­шен­ко В.І., Ви­шнев­ський О.С. Ци­фро­ва мо­дер­ні­за­ція економіки Укра­ї­ни як мо­жли­вість про­рив­но­го роз­ви­тку : мо­ногр. – К. : Ін т екон. пром сті НАН Украї ни, 2018. – 252 с.

11. Ро­го­жин А.А. КНР – За­кон о ки­бер­бе­зо­па­сно­сти при­нят [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.imemo.ru/index.php?page_id=502&id=2882.

References

1. Pleskach V.L., Zatonats’ka T.G. Elektronna Komertsiya [E commerce]. Kyiv, Znannya, 2007 [in Ukrainian].

2. Krupnik A. Biznes v Internet. Vvedenie v Elektronnuyu Kommertsiyu [Internet Business. Introduction to e commerce]. Moscow, Mikroart, 2002 [in Russian].

3. Yurasov A.V. Elektronnaya Kommertsiya [E commerce]. Moscow, Delo, 2003 [in Russian].

4. Ciuriak D., Ptashkina M. The digital transformation and the transformation of international trade. Issue paper, available at: http://e15initiative.org/publications/ the digital transformation and the transformation of international trade/.

5. Suominen K. Fuelling trade in the digital era: the global landscape and implications for Southeast Asia. Issue paper. Geneva, International Centre for Trade and Sustainable Development, November 2017, available at: https://www.ictsd.org/sites/default/ files/research/fuelling_trade_in_the_digital_era_ _southeast_asia.pdf.

6. Tan S.W. Digital trade in Europe and Central Asia. ADBI Working Paper 751. Tokyo, Asian Development Bank Institute, June 2017, available at: https://www.adb.org/ sites/default/files/publication/324996/adbi wp751.pdf.

7. Wu M. Digital trade related provisions in regional trade agreements: existing models and lessons for the multilateral trade system. Overview paper, available at: http://e15initiative.org/publications/digital trade related provisions in regional trade agreements existing models and lessons for the multilateral trade system/.

8. Susskind R., Susskind D. The Future of the Professions: How Technology Will Transform the Work of Human Experts. Oxford, Oxford University Press, 2016. 9. Ross A. The Industries of the Future. New York, Simon & Schuster, 2016. 10. Lyashenko V.I., Vyshnevs’kyi O.S. Tsyfrova Modernizatsiya Ekonomiky Ukrainy

yak Mozhlyvist’ Proryvnoho Rozvytku [Digital Modernization of Ukrainian Economy as an Opportunity for Breakthrough Development]. Kyiv, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2018 [in Ukrainі­an].

11. Rogozhin A.A. KNR – Zakon o kiberbezopasnosti prinyat [China – Cyber Security Law adopted], available at: https://www.imemo.ru/index.php?page_id= 502&id=2882 [in Russian]. Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 17 ли­пня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on July 17, 2018.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.