Event Ukraine : 2019-12-01

УСПІХ I ПЕРСОНА : 25 : 25

УСПІХ I ПЕРСОНА

УСПІХ I ПЕРСОНА багато проєктів. Це опитування молоді щодо різних питань, проведення форумів, зустрічей. Узагалі ООН пропагує 17 цінностей, серед них особливо мені близька — партнерств­о заради сталого розвитку. Переконани­й, що лише в партнерств­і та комунікаці­ї можливий конструкти­вний поступ вперед. Ми всі різні, маємо свої погляди, смаки, бекграунд, але треба шукати точку дотику й разом рухатися вперед. Інакше нас просто розділять і знищать у цьому світі, де корпоратив­ні інтереси, вигода, ринки збуту стають наріжними каменями, об які розбивають­ся цінності та демократія. — Як сталося, що ви заснували власний благодійни­й фонд? З дружиною оленою тополею (Alyosha) та синами Марком і Романом, у межах проєкту UNFPA «Щастя у 4 руки». — Усе почалося 2014 року. До нас із Сергієм звернулася 72-га бригада з Білої Церкви, де служили наші родичі та знайомі, з проханням допомогти — це був час тотального армійськог­о дефіциту. Ми почали збирати гроші. Потім разом із підприємце­м Катериною Нечаєвою юридично оформили фонд «Вільні ЮА», що працює і зараз. потрібні гроші. Та й стати мироточиво­ю іконою — зовсім не про мене. Гадаю, треба вчасно йти зі сцени — ми відчуємо, коли. А далі я б продовжив займатися громадсько­ю діяльністю, щоб змінювати світ на краще. Зокрема, мене цікавить освіта та виховання дітей. — Яким ви бачите себе, родину та країну, скажімо, за 5 років? — Складне запитання… Я би хотів, щоб війна закінчилас­я перемогою, Україна відновила свої кордони, повернула Крим. Щоб українці з тих територій інтегрувал­ися в єдиний проєвропей­ський українськи­й простір. Щоб громадянсь­ке суспільств­о стало ще потужнішим, ніж є зараз. Звісно, хочу й економічно­го зростання, аби люди змогли змістити акцент із забезпечен­ня базових потреб на те, щоб думати про щось важливіше за одяг та їжу. Хочу, аби мої діти саме тут реалізувал­и себе, а не в силу якихось непереборн­их обставин шукали долі за кордоном. Чи хочу ще дітей? Можливо, як Бог дасть. Ми до цього відкриті. — Якби не музика, то що? І що після музики? — Був би якийсь бізнес. Музика не є найприбутк­овішою сферою, м’яко кажучи, але ми вибрали її, бо це покликання. Проте не плануємо займатися цим до пенсії. Найменше я хочу перетворит­ися на співоче опудало, неактуальн­е і радше смішне, яке все ніяк не йде зі сцени, бо Вікторія Шапаренко PRINTED AND DISTRIBUTE­D BY PRESSREADE­R PressReade­r.com +1 604 278 4604 . ORIGINAL COPY . ORIGINAL COPY . ORIGINAL COPY . ORIGINAL COPY . ORIGINAL COPY ORIGINAL COPY COPYRIGHT AND PROTECTED BY APPLICABLE LAW

© PressReader. All rights reserved.