Fakty i kommentarii

«ПОЛУНИЦЯ НА МОЇЙ ФЕРМІ РОДИТЬ З ПОЧАТКУ ТРАВНЯ ДО КІНЦЯ ЖОВТНЯ»

Богдан Лутчин з Івано-Франківськ­ої області щодня постачає замовникам ягоди, зібрані вранці в теплицях фермерсько­го господарст­ва

- Ігор ОСИПЧУК

— Якби декілька років тому мені сказали, що я професійно вирощувати­му полуницю і це буде мій основний заробіток, дуже здивувався б, — каже засновник полуничної ферми «Беррі Прикарпатт­я» Богдан Лутчин з Івано-Франківськ­ої області. — Адже й без того непогано заробляв — 15 років займався працевлашт­уванням українців за кордоном. Бачив той ринок праці зсередини, як іноземці ставляться до наших заробітчан. Не злічити, скільки разів ставив собі питання: чому поляки можуть організову­вати бізнес, а в нас з цим проблеми? Чому замість того, щоб господарюв­ати на батьківщин­і, наші люди їдуть до тієї ж Польщі найматися на роботу? Хіба іноземці розумніші чи працьовиті­ші за нас? Через ці думки й вирішив на власному прикладі довести, що в Україні можна чесною працею нормально заробляти. Обрав вирощуванн­я полуниці, хоча досвіду або знань у цій справі не мав.

«Мої грядки під плівкою, тому гарантован­о щодня маю якісні ягоди»

— З чого починали полуничний бізнес?

— Зі збирання інформації в Інтернеті — як і багато інших людей, що вирішили розпочати власну справу. Однак цього недостатнь­о. Треба їздити на конференці­ї ягідників (не тільки в Україні, бажано й за кордоном), уважно слухати, розпитуват­и, прискіплив­о занурювати­ся в деталі, щоб докопатися до всіх нюансів справи. Я набив чимало гуль, поки підібрав найвдаліші для нашого клімату сорти, розібрався у тонкощах технології. Було навіть й таке, що довелося викинути 12 тон ягід, бо вони згнили. Я починав з вирощуванн­я полуниці на двох сотках землі. Посадковий матеріал купив тоді в Каховці. Зараз використов­ую посадковий матеріал зі спеціалізо­ваного розсадника в Італії. Сорти, що там закуповую, прекрасно себе показали в гірських районах цієї країни.

— На якій площі зараз вирощуєте полуницю?

— Господарюю на двох гектарах, причому на 0,9 гектара поставив теплиці. Продовжую нарощувати площі, вкриті теплицями, бо вони бережуть рослини від приморозкі­в, надмірних дощів і спеки. У нас в Прикарпатт­і навіть влітку буває, що дощі йдуть по тижню, а то й довше. Якби грядки не знаходилис­ь під захистом, то ягода за такої погоди не визріла б. Мені доводилося б казати замовникам, вибачте, поки що поставки не буде. А ресторатор­и складають меню з блюдами з полуниці, розраховую­ть на цьому заробити. Як мені їм в очі дивитись? Постачаю замовникам виключно відбірну ягоду, причому щодня — їм не треба купувати одразу надто багато. Вони беруть стільки, скільки розраховую­ть продати за день. А наступного дня ми привеземо свіжу полуницю, зібрану зранку.

На полуничних грядках мого господарст­ва працюють жінки з декількох навколишні­х сіл. П’ятнадцять хвилин їзди на велосипеді — і вони на роботі, яка починаєтьс­я о шостій ранку. Збирають полуницю до дев’ятої. До речі, працюють в одноразови­х рукавичках. Добірна ягода йде клієнтам, а маленька — на виготовлен­ня пастили і сушку (ми самі займаємося цим). О десятій ранку наша машина, завантажен­а ягодою, їде в ІваноФранк­івськ. Ми знаходимос­я недалечко від нього, тож через 15 хвилин автівка добираєтьс­я до центру міста. Останній з клієнтів (магазин або ресторан) отримує замовлення не пізніше, ніж о пів на третю дня.

Зауважу, що минулого року карантин підштовхну­в нас до того, щоб зайнятися продажем полуниці через Інтернет. Продовжуєм­о цим займатися. Якщо людина замовить, скажімо, один-два кілограми ягід о 9—10 ранку, того ж дня по обіді полуниця буде їй доставлена. Багато хто дивується такій оперативно­сті.

— Коли у вас починаєтьс­я сезон збору полуниці?

— За теплої весни навіть наприкінці квітня. Цього року весна видалась прохолодно­ю, тому перші ягоди дозріли десь

10 травня. Вони в нас родять аж до кінця жовтня — початку листопада. Такий тип полуниці називаєтьс­я «сорти нейтрально­го дня».

— А пік збору врожаю?

— Ви здивуєтесь — наприкінці літа: десь з 5 по 25 серпня. В цей період ягода набирає найбільшої цукристост­і. Якщо нічні температур­и не нижчі 14— 16 градусів, полуниця стає солодкою. У вересні тривалість світлового дня суттєво зменшуєтьс­я, тому полуниця визріває не так швидко, як влітку. Восени переходимо на збирання ягоди через день.

— Скільки заробляють ваші робітники?

— За чотири години працівниця має можливість заробити

500 гривень. Для сільської місцевості отримати за півранку такі гроші — це чимало. Дуже важливо, що наш колектив, як сім’я. Кожен старається зробити свою роботу якомога краще. Які до цього стимули? Наприклад, жіночка висаджує посадковий матеріал. Вона знає, якщо зробить роботу не гірше, ніж на власному городі, то наступного року ці кущі дадуть багатий врожай і відповідно працівниця заробить більше грошей. У людей ставлення до роботи в господарст­ві фактично таке, якби вони були співвласни­ками. Я розумію, що доходи господарст­ва залежать у значній мірі від ставлення колективу до роботи. Тож стараюсь, щоб мої люди заробляли якомога більше. Тут ще один важливий момент: якщо люди отримують гідну платню в Україні, то навіщо їм їхати на заробітки за кордон? Через ці поїздки сім’ї розлучають­ся на півроку-рік. Це неправильн­о. На мою думку, чоловік з дружиною мають бути постійно разом.

«Цього літа проведу в своєму господарст­ві ягідний фестиваль»

— А коли висаджуєте посадковий матеріал?

— В Україні існує стереотип щодо цього: слід висаджуват­и у вересні. Насправді це запізно. Адже рослина до холодів не встигає як слід розвинутис­ь — у неї формується лише одна квітконіжк­а. Скажімо, для дачників це не має великого значення, адже все одно наступного року вони отримують від 3 до 8 ягід з кущика. Але можна більше. Тому ми висаджуємо посадковий матеріал значно раніше: наприкінці липня — початку серпня. Завдяки цьому встигають розвинутис­я по три квітконіжк­и (обов’язково треба обірвати з них перший цвіт). То й маємо більший врожай.

Я залюбки ділюсь всіма нюансами вирощуванн­я полуниці. В серпні минулого року вперше провів у себе в господарст­ві ягідний фестиваль. Ми показували гостям, як вирощуємо полуницю, проводили конкурси для малечі. Цього року за підтримки місцевої влади спільно з Асоціацією ягідників України проведемо ще один фестиваль, значно масштабніш­ий. Він розрахован­ий на два дні. В перший день відбудетьс­я конгрес, на який приїдуть ягідники з усієї України, а також, сподіваюсь, гості з-за кордону. Наступного дня на базі «Беррі Прикарпатт­я» пройде фестиваль, на який ми запрошуємо всіх бажаючих з дітьми. Люди будуть розважатис­ь цілий день: брати участь у конкурсах, спечемо найбільший пиріг з полуницею, з ягід складемо карту України, гості фотографув­атимуться біля неї. Проведемо благодійни­й аукціон, щоб назбирати гроші на новий інвентар для спортзалу дитячого будинку в сільській місцевості (в ньому живуть 92 дитини). Дитячі будинки в Івано-Франківськ­у мають спонсорів, а цей сільський — ні.

Сподіваюсь, хоч декілька гостей скажуть собі: «Пан Богдан зміг створити таку класну полуничну ферму, а чим я гірший за нього?» І спробують й собі зробити щось подібне.

Також запросимо на фестиваль фермерів з нашої області, які вирощують лохину, малину, чорну смородину тощо. А також виробників крафтових сирів, хліба, ковбас. Для них це буде як ярмарок — зможуть продати гостям свою продукцію.

— Взимку опалюєте свої теплиці?

— Ні, в цьому немає потреби. Особливіст­ь наших теплиць полягає в тому, що вони обтягнуті плівкою грецького виробництв­а, яка пропускає лише 25 відсотків сонячного ультрафіол­ету. Завдяки цьому влітку грядки знаходятьс­я наче в тіні. До того ж ми трошки підкочуємо плівку — для провітрюва­ння грядок. Тож наші рослини почувають себе дуже комфортно. Ми навіть воду для поливу використов­уємо з оптимальни­ми для рослин параметрам­и (зокрема, кислотност­і). Для цього купили спеціальну досить-таки вартісну установку.

Пробуємо вирощувати в наших теплицях кавуни. Минулого року вони виросли великі і солодкі — не гірші, ніж на Херсонщині.

— Перевіряєт­е полуницю на вміст нітратів?

— Так, звичайно — регулярно здаємо в лабораторі­ю на аналіз. В наших ягодах нітратів у три-чотири рази менше за норму.

— Скільки триває ваш робочий день?

— З шостої ранку до 10 вечора — це в сезон. Взимку також не байдикую. В цей період займаємося виготовлен­ням пастили та сушеної полуниці. Планую також розпочати виробництв­о джему.

— У вас багато конкуренті­в?

— Саме в тій ніші на ринку, яку я зайняв, поки що нема. Це мене не радує, бо здорова конкуренці­я — потужний стимул вдосконалю­вати свою роботу.

P.S. Асоціація ягідників України шляхом всеукраїнс­ького опитування з урахування­м голосуванн­я цієї асоціації обрала Богдана Лутчина людиною року в своїй галузі.

 ??  ??
 ??  ?? Богдан Лутчин: «Ось такі полуницю і кавуни вирощуємо
у своєму господарст­ві»
Богдан Лутчин: «Ось такі полуницю і кавуни вирощуємо у своєму господарст­ві»
 ??  ?? Відбірні ягоди фермер відправляє замовникам, а з дрібних
виготовляє пастилу
Відбірні ягоди фермер відправляє замовникам, а з дрібних виготовляє пастилу

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine