Стра­хо­вий ри­нок Украї­ни: Час Змін

Про невід’єм­ну ча­сти­ну еко­но­міки Украї­ни – ри­нок стра­хо­вих по­слуг, йо­го ін­вест­при­ва­б­ливість, історію, на­галь­ні пи­тан­ня та май­бут­нє ми го­во­ри­мо із Олек­сан­дром За­ва­дою, ви­ко­нав­чим ди­рек­то­ром НАСК «Оран­та».

Finansovi poslugy - - СОДЕРЖАНИЕ - Бесі­ду ве­ла Ла­ри­са Се­ма­ка

– Олек­сан­дре Леоні­до­ви­чу, ви ба­га­то ро­ків пра­ц­ю­є­те у стра­хо­во­му біз­несі. Ми знай­о­мі з Ва­ми ще з часів, ко­ли ли­ше ство­рю­вав­ся віт­чиз­ня­ний стра­хо­вий ри­нок і Ви бу­ли ак­тив­ним учас­ни­ком цьо­го про­це­су, керів­ни­ком НАСК «ОРАН­ТА», а зго­дом очо­лю­ва­ли (2008-2012 ро­ки) Українсь­ку фе­де­ра­цію убез­пе­чен­ня. Які на Ваш по­гляд змі­ни ста­ли­ся на рин­ку страху­ван­ня?

– Як­що кіль­ко­ма сло­ва­ми від­по­ві­сти на за­пи­тан­ня, то на­пев­но, най­б­лиж­чим до ниніш­ньої ре­аль­но­сті бу­де твер­джен­ня про те, що ри­нок уріз­но­маніт­ни­вся.

За­вер­ши­ла­ся при­ва­ти­за­ція. З’яви­ли­ся та де­далі біль­шу роль віді­г­ра­ють іно­зем­ні

ком­панії кра­щих світо­вих брен­дів. Ча­сти­на з них вже встиг­ла роз­ча­ру­ва­ти­ся в пер­спек­ти­вах українсь­ко­го рин­ку страху­ван­ня і пі­ш­ла, а дех­то на­віть втік.

Ком­панії віт­чиз­ня­но­го ка­піта­лу зміц­ні­ли, на­ма­га­ю­чись про­ти­сто­я­ти в кон­ку­рен­ції до світо­вих гран­дів. Стрім­ко увір­ва­ла­ся на ри­нок елек­трон­на ко­мер­ція.

Уже за кіль­ка мі­ся­ців ко­жен влас­ник ав­то­мо­бі­ля ма­ти­ме мож­ливість при­дба­ти поліс ав­то­ци­віл­ки, не ви­хо­дя­чи з до­му.

На рин­ку іс­нує ве­ли­чез­на кіль­кість якіс­них про­дук­тів, про­по­но­ва­них на­дій­ни­ми ком­панія­ми з най­різ­но­маніт­ні­шим клієн­то­орієн­то­ва­ним серві­сом. Про­те на

пре­ве­ли­кий жаль вод­но­час ніку­ди не поді­ли­ся ком­панії, які на­да­ють спе­ци­фіч­ні по­слу­ги так зва­но­го по­дат­ко­во­го ар­біт­ра­жу Ще живі «сплячі кра­суні», сво­го ча­су ство­рені для про­да­жу. Доб­ре по­чу­ва­ють­ся «фі­нан­со­ві піра­мі­ди», що доз­во­ля­ють влас­ни­кам за два-три ро­ки за­бра­ти шля­хом дем­пін­гу три-чо­ти­ри від­сот­ки рин­ку ав­то­ци­віл­ки і піти по-ан­глійсь­ки, за­ли­шив­ши свої бор­ги «про­ста­кам» на їх­ню дум­ку, які бу­ду­ють дов­го­стро­ко­вий біз­нес, фор­му­ю­чи необ­хід­ні ре­зер­ви і за­лу­ча­ю­чи ка­пітал, по­стій­но по­кра­щу­ю­чи сервіс для клієн­тів. А ще мож­на зга­да­ти ви­со­кі ко­місії, дем­пінг, недоб­ро­со­віс­ну кон­ку­рен­цію.

І за остан­ні три ро­ки дер­жа­ва зро­би­ла все мож­ли­ве, щоб ці по­твор­ні яви­ща ми­ну­ло­го про­до­в­жу­ва­ли під­ри­ва­ти до­ві­ру до та­кої важ­ли­вої сус­піль­ству й еко­но­мі­ці ін­стру­мен­ту управ­лін­ня ри­зи­ка­ми як страху­ван­ня. Воі­сти­ну як в анек­до­ті про лю­ди­ну, яка за­па­лює сто­грив­не­ву ку­пю­ру, аби знай­ти п’ять ко­пій­ок, що за­гу­би­ли­ся.

На­пев­но, в то­му числі й то­му, впро­до­вж май­же двох ро­ків де­пу­та­ти во­дять ко­зу нав­ко­ло пре­зи­дентсь­ко­го за­ко­но­про­ек­ту про пе­ре­да­чу по­в­но­ва­жень Нац­ком­фін­по­слуг На­ціо­наль­но­му бан­ко­ві, прий­нят­тя яко­го доз­во­ли­ло б в най­ко­рот­ші тер­мі­ни істот­но оздо­ро­ви­ти си­ту­а­цію на рин­ку страху­ван­ня.

Ймо­вір­но своя со­роч­ка ближ­че, аніж сус­піль­ний ін­те­рес?

Але я ві­рю в те, що кри­тич­на ма­са по­тре­би в ре­фор­мах вже най­б­лиж­чим ча­сом пе­ре­ви­щить опір.

– Чи є сьо­год­ніш­ній темп зрос­тан­ня на на­шо­му рин­ку од­но­знач­ним свід­чен­ням йо­го при­ва­б­ли­во­сті для іно­зем­них ін­ве­сторів? Або зрос­тан­ня об­ся­гів по­ка­за­но за ра­ху­нок зрос­тан­ня кур­су грив­ні?

– Про будь-яку при­ва­б­ливість го­во­ри­ти ще ду­же ра­но.

Піс­ля гли­бо­кої де­валь­ва­ції 2014 ро­ку ри­нок впав утри­чі, до рів­ня 2004 ро­ку, як­що ви­мірю­ва­ти йо­го в екві­ва­лен­ті, на­при­клад, до­ларів США.

І за­раз, тіль­ки-тіль­ки по­ча­ло­ся по­сту­по­ве від­нов­лен­ня втра­че­них по­зи­цій за ра­ху­нок по­жвав­лен­ня еко­но­міки.

– Мо­же­те озву­чи­ти ко­рот­кий прогноз що­до стра­хо­во­го рин­ку Украї­ни?

– Цьо­горіч мож­на очіку­ва­ти при­ріст в 14%, а в на­ступ­но­му – 15%.

Але при цьо­му, змі­ни в екві­ва­лен­ті дол. США бу­дуть знач­но скром­ні­ши­ми за ра­ху­нок три­ва­ю­чо­го по­взу­чо­го ослаб­лен­ня на­ціо­наль­ної ва­лю­ти і скла­дуть по 7% від­по­від­но.

На жаль, за цим по­каз­ни­ком ми за­стряг­ли десь між 2004 и 2005 ро­ком.

Як­що ж кар­ди­наль­них змін не ста­неть­ся, бу­де­мо там пе­ре­бу­ва­ти ще не мен­ше трьох ро­ків.

– Ви ча­сто спіл­кує­те­ся з за­кор­дон­ни­ми ко­ле­га­ми. Чи змі­ни­ло­ся у них за остан­ні ро­ки став­лен­ня до українсь­ко­го стра­хо­во­го рин­ку?

– Став­лен­ня пе­ре­стра­хо­ви­ків точ­но слі­дує за змі­на­ми у нас. Ча­сти­на з них збері­гає ло­яль­ність до своїх по­стій­них клієн­тів, пе­ревіре­них до­сві­дом дов­го­стро­ко­вих від­но­син. Ча­сти­на зля­ка­ла­ся на­шої тур­бу­лент­но­сті та втра­ти­ла ін­те­рес, за­хи­стив­шись сті­ною над­ви­со­ких та­ри­фів. Ча­сти­на про­яв­ляє обе­реж­ність, осто­ронь при­див­ля­ю­чись за про­це­са­ми на на­шо­му рин­ку. А є й ті, хто го­то­вий ри­зик­ну­ти, ро­з­ра­хо­ву­ю­чи на пер­спек­ти­ву по­даль­шо­го при­ско­ре­но­го зрос­тан­ня. Усе за­ле­жить від ри­зик-апе­ти­ту ком­паній та їх­ньої стра­те­гії.

– Ре­гу­ля­тор (Нац­ком­фін­по­слуг) по­стій­но по­си­лює ви­мо­ги до стра­хо­вих ком­паній, але, як ба­чи­мо, особ­ли­вих змін на рин­ку немає. Чо­му?

– По-пер­ше, про це по­тур­бу­ва­ли­ся де­пу­та­ти, поз­ба­вив­ши Ко­місію про­це­су­аль­ної неза­леж­но­сті. Сьо­год­ні, щоб по­ча­ти пе­ревір­ку необ­хід­но от­ри­ма­ти зго­ду ор­га­ну ви­ко­нав­чої вла­ди. Не мо­же Ор­ган на­гля­ду від­мо­ви­ти в ство­рен­ні за­ві­до­мо непла­то­спро­мож­но­го стра­хо­ви­ка тіль­ки то­му, що той у пра­виль­ній по­слі­дов­но­сті склав необ­хід­ну кіль­кість па­пір­ців. А як­що від­мо­вить, то суд швид­ко «ви­пра­вить непо­ро­зу­мін­ня». Я вже не ка­жу про поз­бав­лен­ня лі­цен­зії вже непла­то­спро­мож­но­го стра­хо­ви­ка. І зви­чай­но ж не до­дає ен­тузіаз­му спів­робіт­ни­кам Ор­га­ну на­гля­ду дворічне очіку­ван­ня лікві­да­ції.

– Світо­вий банк, МВФ, ЄБРР, USAID та Пред­став­ниц­тво ЄС в Україні за­кли­ка­ли Вер­хов­ну Ра­ду Украї­ни за­вер­ши­ти роз­гляд за­ко­но­про­ек­ту №2413a по кон­солі­да­ції функ­цій з дер­жав­но­го ре­гу­лю­ван­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг (ві­до­мий як «За­кон про спліт»), де пе­ред­ба­че­но ре­ор­гані­за­цію Нац­ком­фін­по­слуг. Як Ви до цьо­го ста­ви­те­ся?

– Не секрет, що са­мі стра­хо­ви­ки по­про­си­ли їх спри­я­ти при­пи­нен­ню цьо­го нескін­чен­но­го жа­ху. Не всі, зви­чай­но, а ті, хто все ще ро­з­ра­хо­вує на пер­спек­ти­ву про­фесій­ної ро­бо­ти за єди­ни­ми пра­ви­ла­ми, а не в умо­вах від­сут­но­сті хо­ча б яки­хось пра­вил. Українсь­ка фе­де­ра­ція убез­пе­чен­ня неод­но­ра­зо­во звер­та­ла­ся не ли­ше до між­на­род­них ор­гані­за­цій, а перш за все – до Пре­зи­ден­та Украї­ни, Уря­ду та Вер­хов­ної ра­ди з про­хан­ням про при­ско­рен­ня прий­нят­тя пре­зи­дентсь­ко­го за­ко­но­про­ек­ту про спліт.

– Як швид­ко це мо­же ста­ти­ся? Скіль­ки ще по­тріб­но ча­су, аби українсь­ко­му рин­ку по­ча­ли до­віря­ти усі?

– Не хочу бу­ти ора­ку­лом. В українсь­кій політи­ці немає за­ко­но­мір­но­стей, ви­хо­дя­чи з яких мож­на бу­ду­ва­ти про­фесій­ні

про­гно­зи. Але в остан­ній мі­ся­ць ми ба­чи­мо ак­тиві­за­цію ро­бо­ти в про­філь­но­му Ко­мі­теті ВРУ. Істот­но ак­тиві­зу­вав­ся і НБУ. З’яви­ло­ся від­чут­тя близь­ко­сті рі­шен­ня.

– До­ві­ра ж та­ки не з’явить­ся за За­ко­ном.

– Ми­нуть ро­ки, по­ки лю­ди за­бу­дуть зне­ці­нені вкла­ди Держ­стра­ху, неодер­жані стра­хо­ві від­шко­ду­ван­ня від «піра­мід», що ви­па­ру­ва­ли­ся. Але цей про­цес пі­де знач­но швид­ше, як­що са­ма дер­жа­ва почне до­віря­ти ре­гу­льо­ва­но­му нею рин­ку, який пе­ре­бу­ває під її ж на­гля­дом.

– Як ви ста­ви­те­ся до ство­рен­ня Ме­га­ре­гу­ля­то­ра?

– Як до на­ступ­но­го ета­пу ін­сти­ту­цій­ної ре­фор­ми. Ніх­то зі стра­хо­ви­ків не має ілюзій з при­во­ду спліту. Зви­чай­но ж НБУ бу­де склад­но при­ді­ля­ти стра­хо­ви­кам та­ку ж ува­гу, як і бан­кам. Не ви­клю­чені й по­мил­ки. Але, при­найм­ні, поч­неть­ся рух, бу­дуть при­тяг­нуті необ­хід­ні ре­сур­си як кад­ро­ві, так і ма­теріаль­ні. Мож­ли­во, що і з за­піз­нен­ням, але прий­ма­ти­му­ть­ся рі­шен­ня що­до на­галь­них про­блем стра­хо­во­го рин­ку. Дер­жа­ва, на­ре­шті, при­пи­нить ро­би­ти вигляд, що йо­го ре­гу­лює і на­гля­дає, а почне це ре­аль­но ро­би­ти. А піс­ля рі­шень, по­тре­ба у прий­нят­ті яких на­ко­пи­чу­ва­ла­ся де­ся­ти­літ­тя­ми, мож­на бу­де по­ду­ма­ти і про по­даль­ше удос­ко­на­лен­ня си­сте­ми ре­гу­лю­ван­ня та на­гля­ду у фі­нан­со­во­му сек­торі.

– Чо­му стра­хо­ви­ки не мо­жуть об’єд­на­ти­ся і вий­ти з єди­ною по­зи­цією, кожне з трьох об’єд­нань (ЛСОУ, УФУ, «Стра­хо­вий біз­нес» лобі­ює свої ін­те­ре­си? Чи не кра­ще ство­ри­ти од­ну са­мо­ре­гу­лю­ю­чу ор­гані­за­цію?

– Хочу на­га­да­ти, що на­віть за да­ни­ми українсь­ко­го уря­ду част­ка ті­ньо­вої еко­но­міки пе­ре­ви­щує 40%. І, незва­жа­ю­чи на чис­лен­ні дер­жав­ні про­гра­ми бо­роть­би з цим яви­щем, ця част­ка ста­біль­но ви­со­ка. Хі­ба це ви­пад­ко­во? Ні, зви­чай­но. В українсь­ко­му сус­піль­стві, зо­кре­ма, в ор­га­нах вла­ди, діє роз­га­лу­же­на ме­ре­жа з її збе­ре­жен­ня та роз­вит­ку.

Не ви­пад­ко­во роз­ва­ли­ли держ­на­гляд та си­сте­му лі­цен­зу­ван­ня, не ви­пад­ко­во вве­ли мо­ра­торій на пе­ревір­ки, не ви­пад­ко­во не вдаєть­ся осу­час­ни­ти си­сте­му спро­щен­ки. Це не вда­ло­ся зро­би­ти на­віть пре­зи­ден­ту-втіка­чу, який узур­пу­вав усю фор­маль­ну вла­ду. А окрім чор­но­го рин­ку іс­нує ще й сірий. І де­пу­та­ти з чи­нов­ни­ка­ми на­ма­га­ють­ся «ку­ри­ру­ва­ти» най­більш ласі шмат­ки рин­ків, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи функ­ціо­нерів асо­ціа­цій. Учас­ни­ки од­но­го рин­ку ма­ють різ­ну кон­ку­рен­то­спро­мож­ність, як і різ­ний сту­пінь до­три­ман­ня норм за­ко­но­дав­ства і мож­ливість ак­ціо­нерів фі­нан­со­во під­т­ри­му­ва­ти свій біз­нес. То­му, не ли­ше в страху­ван­ні, але і прак­тич­но в кож­ній га­лузі українсь­кої еко­но­міки, іс­нує кіль­ка груп під­при­єм­ців, які за­сто­со­ву­ють кар­ди­наль­но різ­ні біз­нес-мо­делі, що пе­ре­бу­ва­ють під вп­ли­вом різ­них політич­них і влад­них груп, то­му й іс­нує нема­ло пред­став­ни­ків цих груп або ком­бі­на­ції їх об’єд­нан­ня. От­же, на рин­ку страху­ван­ня єди­на асо­ціа­ція обов’яз­ко­во з’яви­ти­ся і без втру­чан­ня дер­жа­ви, піс­ля очи­щен­ня цьо­го рин­ку від непла­то­спро­мож­них і тих ком­паній, що іміту­ють страху­ван­ня, пе­ре­слі­ду­ю­чи ін­ші цілі, а та­кож піс­ля очи­щен­ня вла­ди від ко­руп­ції. А очи­щен­ня рин­ку в ниніш­ніх умо­вах мож­ли­во ли­ше піс­ля спліту.

– Як ви оці­нює­те діяль­ність Мо­тор­но­го бю­ро, зо­кре­ма що­до впро­ва­д­жен­ня Єв­ро­про­то­ко­лу та елек­трон­но­го полі­су?

– МТСБУ на сьо­год­ні най­б­лиж­че ре­алі­зу­ва­ло мо­дель са­мо­ре­гу­лю­ван­ня. В умо­вах па­ралі­чу дер­жре­гу­лю­ван­ня і на­гля­ду це доз­во­ли­ло збе­рег­ти мі­льяр­ди ко­штів клієн­тів, які в ін­шо­му ви­пад­ку пі­шли б на за­до­во­лен­ня по­треб влас­ни­ків піра­мі­даль­них ком­паній. Ді­ю­чи всу­переч, а не за­в­дя­ки, стра­хо­ви­ки, хоч і не без втрат, по­сту­по­во звіль­ня­ють­ся від ко­руп­цій­но­го впли­ву де­пу­татів і чи­нов­ни­ків. Хо­ча і де­що в збо­ченій фор­мі Ко­ор­ди­на­цій­ної ра­ди, по­в­но­ва­жен­ня якої од­но­осіб­но здійс­нює Нац­ком­фін­по­слуг, ре­алі­зо­ва­на єв­ро­пейсь­ка

мо­дель вза­є­модії між Бю­ро та Ор­га­ном на­гля­ду, без про­кла­док і по­се­ред­ни­ків.

Ре­зуль­та­том цьо­го, за іні­ціа­ти­вою як Бю­ро так і Нац­ком­фін­по­слуг, ста­ли ба­га­то ре­форм на рин­ку ав­то­ци­віл­ки, у то­му числі й зга­дані Ва­ми.

– Як ви ста­ви­те­ся до гуч­них дій ре­гу­ля­то­ра з пе­ревір­ки стро­ків вне­сен­ня чле­на­ми бю­ро ін­фор­ма­ції про полі­си ОСЦВ?

– Вва­жаю це непо­ро­зу­мін­ням. Наслід­ком все тих же дій з роз­ва­лу си­сте­ми дер­жав­но­го на­гля­ду в Україні на до­го­ду опе­ра­торів ті­ньо­вої і сірої еко­но­міки, уо­соб­ле­них в за­ко­нах про держ­на­гляд та лі­цен­зу­ван­ня. Ні у ко­го на рин­ку немає за­пе­ре­чень про­ти необ­хід­но­сті яко­мо­га швид­шо­го на­пов­нен­ня ба­зи да­них МТСБУ про полі­си та від­шко­ду­ван­ня. Сво­го ча­су стра­хо­ви­ки са­мі іні­ці­ю­ва­ли вве­ден­ня від­по­від­них санк­цій. Але не мож­на іг­но­ру­ва­ти той факт, що че­рез неро­зви­неність у ре­гіо­нах ін­фра­струк­ту­ри пе­ре­да­чі да­них і транс­порт­ної ін­фра­струк­ту­ри за­без­пе­чи­ти сто­від­сот­ко­ве своє­часне вве­ден­ня ін­фор­ма­ції немож­ли­во. Я не ка­жу вже про форс-ма­жор­ні си­ту­а­ції, пов’яза­ні з від­клю­чен­ня­ми елек­тро­е­нер­гії в сот­нях на­се­ле­них пунк­тів у зв’яз­ку з аварія­ми і стихій­ни­ми ли­ха­ми. Прий­нят­тя пер­шої ре­дак­ції По­ло­жен­ня про ЦБД із дво­ден­ним тер­мі­ном бу­ло поєд­нане з прий­нят­тям Лі­цен­зій­них умов для ав­то­ци­віл­ки, що пе­ред­ба­чає необ­хід­ність звер­нен­ня МТСБУ для вста­нов­лен­ня Нац­ком­фін­по­слуг по­ру­шен­ня Лі­цен­зій­них умов. Піс­ля прий­нят­тя За­ко­ну про ді­цен­зу­ван­ня і по­ста­но­ви КМУ про за­галь­ні Ліц. умо­ви, а та­кож піс­ля ска­су­ван­ня спе­ціаль­них Ліц. умов з ав­то­ци­віл­ки, ви­ник­ли но­ві об­ста­ви­ни, що доз­во­ля­ють Ор­га­ну на­гля­ду дія­ти са­мо­стій­но і фор­маль­но, чим во­ни негай­но ско­ри­ста­ли­ся.

Сьо­год­ні опри­люд­не­но но­вий про­ект змін до По­ло­жен­ня про ЦБД, в яко­му про­бле­му необ­хід­но вре­гу­лю­ва­ти, ви­хо­дя­чи з то­го, що не мо­же нор­ма­тив­но-пра­во­вий акт мі­сти­ти ви­мо­гу, яку немож­ли­во ви­ко­на­ти і за неви­ко­нан­ня якої, мо­жуть по­слі­ду­ва­ти санк­ції у вигляді поз­бав­лен­ня лі­цен­зій.

– Як Ва­ша Ком­панія пла­нує ор­гані­зу­ва­ти свою ро­бо­ту що­до ДМС, в зв’яз­ку з прий­нят­тям За­ко­ну з мед­ре­фор­ми?

– Сьо­год­ні впер­ше зроб­ле­но ре­аль­ний крок до по­яви в Україні несе­лек­тив­но­го по­пи­ту на по­слу­гу ДМС з бо­ку фізосіб, а не тіль­ки кор­по­ра­тив­них клієн­тів.

То­му ми має­мо на­мір ак­тив­но бра­ти участь у про­цесі впро­ва­д­жен­ня цьо­го за­ко­ну і бу­ти го­то­ви­ми на­да­ти мільй­о­нам на­ших клієн­тів якіс­ний сервіс.

– Як ви оці­нює­те по­зи­цію ком­панії за під­сум­ка­ми 2016 та 2017 ро­ків?

– Ком­панія, як і рані­ше, за­ли­шаєть­ся №1 на рин­ку ав­то­ци­віл­ки і на­віть по­си­лює лі­дерсь­кі по­зи­ції, по­сту­по­во і обе­реж­но збіль­шує свою част­ку в Зе­леній кар­ті і КАСКО. Ми ак­тив­но вдос­ко­на­лює­мо си­сте­му вре­гу­лю­ван­ня, про­дук­то­ву ліній­ку, яка за­без­пе­чує про­рив в ін­ших ви­дах. Нині в день Ком­панія укла­дає 7 500 до­го­ворів страху­ван­ня і ви­пла­чує по­над 500 ти­сяч гри­вень. Се­ред­ній строк уре­гу­лю­ван­ня з ав­то­ци­віл­ки знач­но змен­ше­ний ниж­че се­ред­ньо рин­ко­во­го рів­ня, а за до­го­во­ра­ми КАСКО ми ви­пла­чує­мо у се­ред­ньо­му мен­ше, аніж за два тиж­ні. Як при­клад на­ве­ду ви­пла­ти більш ніж дво­мстам по­тер­пі­лим вна­слі­док ви­бухів у Ка­линів­ці вже у пер­ший мі­ся­ць піс­ля події.

– І остан­нє за­пи­тан­ня, ва­ші по­ба­жан­ня чи­та­чам ювілей­но­го но­ме­ра жур­на­лу, у ство­рен­ні яко­го ви бра­ли участь і ли­шає­те­ся по­стій­ним автором?

– Хочу по­ба­жа­ти чи­та­чам, се­ред яких ба­га­то про­фесій­них учас­ни­ків рин­ку страху­ван­ня, до­че­ка­ти­ся но­вин не ли­ше про по­ча­ток ре­аль­них ре­форм на рин­ку страху­ван­ня, а й про їх успіш­ність на­ба­га­то рані­ше ви­хо­ду на­ступ­но­го ювілей­но­го но­ме­ру ва­шо­го жур­на­лу!

Олек­сандр ЗА­ВА­ДА, ви­ко­нав­чий ди­рек­тор НАСК «Оран­та»

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.