Ри­нок агрострахування Украї­ни

у 2017 ан­де­рай­тин­го­во­му ро­ці.

Finansovi poslugy - - Содержание -

ЕТАПИ ТА ОСОБ­ЛИ­ВО­СТІ ФОР­МУ­ВАН­НЯ ЗОВНІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ УКРАЇ­НИ

ЕТАПЫ И ОСОБЕННОСТИ ФОР­МИ­РО­ВА­НИЯ ВНЕШ­НЕ­ГО ГО­СУ­ДАР­СТВЕН­НО­ГО ДОЛ­ГА УКРА­И­НЫ STAGES AND FEATURES OF FORMATION FOREIGN GOVERNMENT DEBT OF UKRAINE

Ано­та­ція. В стат­ті здійс­не­но ре­тро­спек­тив­ний аналіз на­ко­пи­чен­ня дер­жав­них за­по­зи­чень з мо­мен­ту на­бут­тя Украї­ною неза­леж­но­сті до те­пе­ріш­ньо­го ча­су. Окре­му ува­гу при­ді­ле­но вив­чен­ню особ­ли­во­стей фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу. На ос­но­ві про­ве­де­но­го аналі­зу до­пов­не­но ос­нов­ні етапи фор­му­ван­ня державного боргу Украї­ни. Визна­че­но фак­то­ри фор­му­ван­ня державного боргу. Про­ве­де­но гра­фіч­ний аналіз зовнішнього державного боргу Украї­ни за ти­па­ми кре­ди­торів.

Клю­чо­ві сло­ва: зов­ніш­ній дер­жав­ний борг, бюд­жет­ний де­фі­цит, кре­дит­ні фі­нан­со­ві ре­сур­си.

Ан­но­та­ция. В ста­тье осу­ществ­лен ре­тро­спек­тив­ный анализ на­коп­ле­ния го­су­дар­ствен­ных за­им­ство­ва­ний с мо­мен­та об­ре­те­ния Укра­и­ной не­за­ви­си­мо­сти до на­сто­я­ще­го вре­ме­ни. Осо­бое вни­ма­ние уде­ле­но изу­че­нию осо­бен­но­стей фор­ми­ро­ва­ния внеш­не­го го­су­дар­ствен­но­го дол­га. На ос­но­ве про­ве­ден­но­го ана­ли­за до­пол­не­но ос­нов­ные эта­пы фор­ми­ро­ва­ния го­су­дар­ствен­но­го дол­га Укра­и­ны. Опре­де­ле­ны фак­то­ры фор­ми­ро­ва­ния го­су­дар­ствен­но­го дол­га. Про­ве­де­но гра­фи­че­ский анализ внеш­не­го го­су­дар­ствен­но­го дол­га Укра­и­ны по ти­пам кре­ди­то­ров.

Клю­че­вые сло­ва: внеш­ний го­су­дар­ствен­ный долг, бюд­жет­ный де­фи­цит, кре­дит­ные фи­нан­со­вые ре­сур­сы.

Abstract. The article presents a retrospective analysis of the accumulation of state borrowings from the moment of Ukraine’s independence until now. Particular attention is paid to the study of the specifics of the formation of external public debt. Based on the analysis, the main stages of the formation of Ukraine’s public debt have been supplemented. The factors determining the formation of public debt are determined. Graphical analysis of the external public debt of Ukraine by types of creditors is carried out.

Key words: external public debt, budget deficit, credit financial resources.

Вступ

На­ро­щен­ня зов­ніш­ньої дер­жав­ної за­бор­го­ва­но­сті нині є од­нією з клю­чо­вих ха­рак­те­ри­стик фі­нан­со­вої си­сте­ми Украї­ни. Фінансова неста­біль­ність, еко­но­міч­ні та со­ціаль­ні труд­но­щі, що по­ста­ли пе­ред Украї­ною на су­час­но­му ета­пі її роз­вит­ку, фор­му­ють но­ві ви­кли­ки керів­ництву дер­жа­ви. В про­цесі за­без­пе­чен­ня до­стат­ньої фі­нан­со­вої ба­зи для функ­ціо­ну­ван­ня еко­но­міки, уряд краї­ни вдаєть­ся до зовнішнього за­по­зи­чен­ня.

На­разі в Україні зо­се­ре­дже­но знач­ний об­сяг зовнішнього державного боргу та про­сте­жу­ють­ся тен­ден­ції що­до йо­го по­стій­но­го зрос­тан­ня. Са­ме то­му, пер­шо­чер­го­вим за­в­дан­ням пе­ред дер­жав­ни­ми струк­ту­ра­ми має бу­ти ре­алі­за­ція ефек­тив­ної стра­те­гії управ­лін­ня зов­ніш­ньої дер­жав­ної за­бор­го­ва­но­сті. Для ви­най­ден­ня дієвої си­сте­ми управ­лін­ня бор­гом необ­хід­но до­корін­но визна­чи­ти всі при­чи­ни, фак­то­ри і особ­ли­во­сті, що зумо­ви­ли фор­му­ван­ня са­ме та­ко­го державного боргу. Ро­зу­мін­ня пер­шо­при­чин мо­же бу­ти го­лов­ним ас­пек­том успіш­но­го управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом. Са­ме то­му, на су­час­но­му най­більш стрім­ко­му ета­пі на­ко­пи­чен­ня державного боргу, особ­ли­во зов­ніш­ньої йо­го скла­до­вої, особ­ли­вої ак­ту­аль­но­сті на­бу­ває си­стем­ний ре­тро­спек­тив­ний аналіз фор­му­ван­ня бор­го­вих зо­бов’язань Украї­ни.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

Зва­жа­ю­чи на знач­ну роль зов­ніш­ніх дер­жав­них за­по­зи­чень у струк­турі фі­нан­со­вої си­сте­ми дер­жа­ви, окре­мі ас­пек­ти да­ної про­бле­ми до­слід­жу­ють ба­га­то як за­рубіж­них, так і віт­чиз­ня­них вче­них-еко­но­містів. Се­ред за­хід­них кла­си­ків еко­но­міч­ної дум­ки знач­ну роль зов­ніш­ніх за­по­зи­чень у дер­жав­них фі­нан­сах роз­гля­да­ли: Дж. Бью­ке­нен, Дж. Ітон, Дж. Кейнс, А. Лер­нер, Д. Рікар­до, Дж. Сакс, Е. Селіг­ман, А. Сміт, та ін­ші.

Ґрун­тов­но та різ­нобіч­но окре­мі пи­тан­ня фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу Украї­ни до­слід­жу­ва­ли віт­чиз­няні вчені.

Так, Сі­дель­ни­ко­ва Л. [1], Ма­кар О. [2], Мних А. [3] опи­су­ва­ли етапи фор­му­ван­ня державного боргу Украї­ни,. Зра­жевсь­ка Н. [4], Пан­чен­ко В. [5], Ку­чер Г. [6] до­слід­жу­ва­ли фак­то­ри фор­му­ван­ня державного боргу, Крав­чук О. [7] вив­чав історію фор­му­ван­ня бор­го­вої за­леж­но­сті Украї­ни, Бо­г­дан Т. [8] визна­ча­ла зов­ніш­ні бор­го­ві зо­бов’язан­ня у си­сте­мі фі­нан­со­во-еко­но­міч­них від­но­син.

Не­зва­жа­ю­чи на знач­ну кіль­кість на­у­ко­вих до­слід­жень, слід від­зна­чи­ти, що окре­мі ас­пек­ти про­бле­ма­ти­ки фор­му­ван­ня дер­жав­них за­по­зи­чень все ще по­тре­бу­ють по­даль­шо­го роз­гля­ду. Так необ­хід­ним є чіт­ке ви­о­крем­лен­ня та до­дат­ко­ве вив­чен­ня особ­ли­во­стей фор­му­ван­ня са­ме зовнішнього державного боргу. Та­кож вар­то про­аналі­зу­ва­ти про­цес фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу в умо­вах на­яв­но­сті кри­зо­вих явищ не ли­ше еко­но­міч­но­го та фі­нан­со­во­го, але й со­ціаль­но-політич­но­го ха­рак­те­ру, які є ха­рак­тер­ни­ми для Украї­ни в остан­ні ро­ки. По­даль­ший роз­гля­ду окре­мих ас­пек­тів фор­му­ван­ня державного боргу є необ­хід­ним з ме­тою ство­рен­ня ефек­тив­ної си­сте­ми управ­лін­ня ним.

Мета та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­тою да­ної стат­ті є ви­о­крем­лен­ня та аналіз ета­пів фор­му­ван­ня са­ме зовнішнього державного боргу, а та­кож до­слід­жен­ня і по­яс­нен­ня особ­ли­во­стей фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу Украї­ни остан­ніх ро­ків.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

На су­час­но­му ета­пі функ­ціо­ну­ван­ня світо­вої фі­нан­со­вої си­сте­ми зрос­тан­ня дер­жав­них бор­гів пе­ре­важ­ної біль­шо­сті країн є пе­ред­ба­чу­ва­ною і, на­віть, необ­хід­ною об­ста­ви­ною. В про­цесі ви­рі­шен­ня на­галь­них еко­но­міч­них за­в­дань, уря­ди дер­жав ви­му­шені за­лу­ча­ти по­зи­ко­вий ка­пітал. Зрос­тан­ня дер­жав­ної за­бор­го­ва­но­сті, в свою чер­гу, ста­вить но­ві ви­кли­ки пе­ред на­ціо­наль­ни­ми фі­нан­со­ви­ми си­сте­ма­ми, се­ред яких, над­мірне бор­го­ве на­ван­та­жен­ня на бюд­жет, низь­ка пла­то­спро­мож­ність краї­ни, бор­го­ва кри­за, імо­вір­ність де­фол­ту. За­ва­ди­ти цьо­му мож­на здійс­ню­ю­чи від­по­відне управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом.

Зад­ля по­даль­шої по­бу­до­ви ефек­тив­ної си­сте­ми управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом до­ціль­но роз­г­ля­ну­ти етапи та особ­ли­во­сті фор­му­ван­ня боргу. Окре­му ува­гу вар­то при­ді­ли­ти фор­му­ван­ню зовнішнього державного боргу, який в Україні тра­ди­цій­но пе­ре­ва­жає над внут­ріш­нім. Ад­же по­га­шен­ня і об­слу­го­ву­ван­ня са­ме цієї ча­сти­ни боргу озна­чає від­тік фі­нан­со­вих ре­сур­сів за ме­жі краї­ни, що дійс­но мо­же по­хит­ну­ти фі­нан­со­ву си­сте­му дер­жа­ви. Віт­чиз­няні на­у­ков­ці виді­ля­ють сім ета­пів фор­му­ван­ня державного боргу в Україні [1, 2, 3]. На на­шу дум­ку, ниніш­ній стан справ у зов­ніш­ньо­му по­зи­чан­ні доз­во­ляє виді­ли­ти вось­мий етап. Ко­рот­кий опис вка­за­них ета­пів зібра­но в табл. 1.

Всі вка­за­ні про­це­си про­тя­гом до­слід­жу­ва­но­го пе­ріо­ду (19922016 рр.) нега­тив­но впли­ну­ли на ди­на­міку державного та га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою боргу (рис. 1).

Для більш по­гли­б­ле­но­го роз­крит­тя при­чин ви­ник­нен­ня державного боргу до­ціль­но визна­чи­ти фак­то­ри впли­ву на йо­го фор­му­ван­ня.

Так, Н.В. Зра­жевсь­ка поді­ляє фак­то­ри впли­ву на ви­ник­нен­ня та зрос­тан­ня державного боргу на групи, та­кі як [4]:

– фун­да­мен­таль­ні – си­сте­ма­тич­ний вплив на всю су­куп­ність фі­нан­со­вих по­то­ків державного бюд­же­ту чи знач­ну їх ча­сти­ну (стій­кий бюд­жет­ний дис­ба­ланс, змі­ни політич­ної си­ту­а­ції в дер­жаві, ди­на­міка клю­чо­вих макрое­ко­но­міч­них ін­ди­ка­торів);

– ло­каль­ні – си­сте­ма­тич­ний вплив на неве­ли­ку групу фі­нан­со­вих по­то­ків державного бюд­же­ту, як пра­ви­ло, вза­є­мо­за­леж­них (ди­на­міка цін на клю­чо­ві екс­пор­то­вані то­ва­ри, змі­ни по­дат­ко­вих ста­вок, кур­со­ва політи­ка дер­жа­ви то­що); Та­б­ли­ця 1

Етапи фор­му­ван­ня державного боргу Украї­ни

– ви­пад­ко­ві – ха­рак­тер впли­ву яких на фі­нан­со­ві по­то­ки державного бюд­же­ту нестій­кий і най­часті­ше непе­ред­ба­че­ний, а та­кож яви­ща, вплив яких на дер­жав­ний бюд­жет но­сить нере­гу­ляр­ний ха­рак­тер.

В.В. Пан­чен­ко вва­жає, що чин­ни­ки фор­му­ван­ня державного боргу мож­на поді­ли­ти на зов­ніш­ні та внут­ріш­ні [5]:

– внут­ріш­ні – необ­хід­ність про­ве­ден­ня емісії на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, по­тре­ба в іно­зем­ній ва­люті для про­ве­ден­ня ро­з­ра­хун­ків, ре­гу­лю­ван­ня ва­лют­но­го кур­су;

– зов­ніш­ні – нав’язу­ван­ня кре­ди­тів ін­шим краї­нам та між­на­род­ним фі­нан­со­вим ор­гані­за­ціям. Ефек­тив­ність функ­ціо­ну­ван­ня си­сте­ми управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом та­кож за­ле­жить від низ­ки фак­торів, які впли­ва­ють на по­точ­ні і стра­те­гіч­ні її за­в­дан­ня та да­ють мож­ливість здійс­ню­ва­ти вчас­ні й ефек­тив­ні за­хо­ди. Г.В. Ку­чер вва­жає, що до них вар­то від­не­сти [6, с.44]:

– рівень і ста­біль­ність роз­вит­ку еко­но­міки краї­ни; – фі­нан­со­ву ста­біль­ність дер­жа­ви;

– розви­ток рин­ку дер­жав­них бор­го­вих па­пе­рів; – ди­вер­си­фі­ко­ваність дер­жав­них бор­го­вих ін­стру­мен­тів; – об­ся­ги гро­шо­вої та то­вар­ної ма­си в обі­гу; – став­ку по­зич­ко­во­го про­цен­та;

– рівень ін­фля­ції та ін­фля­цій­них очіку­вань; – сталість кур­су на­ціо­наль­ної ва­лю­ти;

– рівень «до­ла­ри­за­ції» еко­но­міки;

– дос­ко­налість на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства;

– неза­леж­ність на­ціо­наль­ної бор­го­вої політи­ки від політи­ки кре­ди­торів.

При де­таль­ній ха­рак­те­ри­сти­ці фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу Украї­ни вар­то за­зна­чи­ти, що особ­ли­во­сті да­но­го про­це­су ви­кли­кані певни­ми труд­но­ща­ми у фі­нан­со­вій си­сте­мі Украї­ни в пер­ші ро­ки неза­леж­но­сті. Так, ро­зрив єди­но­го ви­роб­ни­чо­го ком­плек­су СРСР при­зве­ло до зни­жен­ня ви­роб­ництва, що, в свою чер­гу, спри­чи­ни­ло па­дін­ня по­дат­ко­вих на­д­ход­жень і го­стро­го державного де­фі­ци­ту.

У зв’яз­ку з цим ви­ник­ла нехват­ка фі­нан­со­вих ре­сур­сів, особ­ли­во що­до фі­нан­с­у­ван­ня со­ціаль­ної та бюд­жет­ної сфе­ри. За умо­ви від­сут­но­сті внут­ріш­ньо­го по­зи­ко­во­го рин­ку та зад­ля фі­нан­с­у­ван­ня де­фі­ци­ту бюд­же­ту вла­да зму­ше­на бу­ла звер­ну­ти­ся до зовнішнього за­по­зи­чен­ня [7].

Про­те, в пе­ріод з ве­рес­ня 1991 ро­ку до се­ре­ди­ни лип­ня 1992 ро­ку зов­ніш­ні по­зи­ки (на дер­жав­но­му рів­ні) не за­лу­ча­ли­ся. Ли­ше з 15 лип­ня 1992 ро­ку Вер­хов­на Ра­да Украї­ни доз­во­ли­ла ви­да­ва­ти дер­жав­ні га­ран­тії за іно­зем­ни­ми кре­ди­та­ми. Про­тя­гом 1990-х ро­ків, вна­слі­док нее­фек­тив­но­го ви­ко­ри­стан­ня кре­ди­тів під­при­ємств, за­лу­че­них під дер­жав­ні га­ран­тії, на­ко­пи­чу­ва­ли­ся ва­го­мі су­ми про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті за га­ран­то­ва­ним дер­жав­ним бор­гом. За да­ни­ми Ра­хун­ко­вої па­ла­ти, ста­ном на 01 січ­ня 2000 ро­ку об­сяг про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті за га­ран­то­ва­ни­ми дер­жа­вою бор­га­ми під­при­ємств склав 1,03 млрд. дол. США в екві­ва­лен­ті [10].

Про­тя­гом 1993 ро­ку зов­ніш­ній дер­жав­ний борг зріс у 9 разів (з 396 млн. дол. США у 1992 ро­ці до 3,6 млрд. дол. США). При­ріст боргу від­був­ся за ра­ху­нок збіль­шен­ня га­ран­то­ва­но­го боргу екс­порт­ни­ми кре­дит­ни­ми лінія­ми та вре­гу­лю­ван­ня про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті пе­ред РФ (2,7 млрд. дол. США) [11].

Спів­пра­цю з МФО Украї­на по­чи­нає тіль­ки з 1994 ро­ку з під­пи­сан­ня «Ме­мо­ран­ду­му з пи­тань еко­но­міч­ної політи­ки та стра­те­гії» [12]. Ме­мо­ран­ду­мом бу­ло окрес­ле­но ос­нов­ні на­прям­ки роз­вит­ку українсь­ко­го сус­піль­ства та за­по­чат­ко­ва­но про­цес ін­те­гра­ції до між­на­род­но­го спів­то­ва­ри­ства та гло­баль­ної еко­но­міки. Вка­за­ний до­ку­мент мі­стив пев­ні ви­мо­ги, а са­ме: лі­бе­ралі­за­ція си­сте­ми зов­ніш­ньої тор­гів­лі; лі­бе­ралі­за­ція об­мін­но­го ва­лют­но­го кур­су та ці­но­вої політи­ки, зо­кре­ма об­ме­жен­ня ре­гу­лю­ван­ня цін; ско­ро­чен­ня суб­сиді­ю­ван­ня і впро­ва­д­жен­ня ад­рес­ної до­по­мо­ги на­се­лен­ня; при­ско­рен­ня при­ва­ти­за­ції під­при­ємств державного сек­то­ру; ре­струк­ту­ри­за­ція при­род­них мо­но­полій та окре­мих під­при­ємств; ско­ро­чен­ня державного де­фі­ци­ту; де­ре­гу­ля­ція та ад­міністра­тив­на ре­фор­ма [7].

От­же, за­га­лом пер­ший етап фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу ха­рак­те­ри­зу­вав­ся ха­о­тич­ністю, на­гро­ма­д­жен­ням боргу шля­хом на­дан­ня дер­жав­них га­ран­тій українсь­ким під­при­єм­ствам під іно­зем­ні кре­ди­ти та уре­гу­лю­ван­ня бор­го­вих вза­є­мо­від­но­син з РФ [13].

Дру­гий етап роз­по­чав­ся з прий­нят­тя пер­шо­го нор­ма­тив­но­го ак­ту, який ре­гу­лю­вав про­цес зовнішнього державного за­по­зи­чен­ня і опи­сав за­галь­ні за­са­ди бор­го­вої політи­ки Украї­ни (По­ста­но­ва КМУ №234 «Про пріо­ри­тет­ні на­пря­ми іно­зем­них кре­ди­тів» 2015 рік) [14]. Цей факт, ще раз під­твер­джує, що за­по­зи­чен­ня пер­ших ро­ків неза­леж­но­сті здійс­ню­ва­ло­ся не обґрун­то­ва­но.

Та­кож з 1995 ро­ку від­бу­ваєть­ся значне зрос­тан­ня зовнішнього державного боргу (порів­ня­но з по­пе­ред­нім ро­ком – на 55,5%. При­чи­на­ми цьо­го ста­ли по­ча­ток освоєн­ня ре­сур­сів від МФО та зрос­тан­ня боргу пе­ред краї­на­ми СНД (особ­ли­во пе­ред РФ та Турк­меніста­ном). В ре­зуль­таті, між Украї­ною і РФ бу­ла укла­де­на мі­жу­ря­до­ва Уго­да про ре­струк­ту­ри­за­цію за­бор­го­ва­но­сті, що утво­ри­ла­ся за кре­ди­та­ми от­ри­ма­ни­ми від РФ у 1993 ро­ці. Та­кож про­тя­гом 1994-1995 ро­ків по­вністю бу­ло по­га­ше­но за­бор­го­ваність пе­ред Рес­пуб­лікою Ка­зах­стан [15].

У 1996 ро­ці уря­дом ухва­ле­но рі­шен­ня що­до впро­ва­д­жен­ня ме­ханіз­му кон­тро­лю за лі­мітом зовнішнього боргу на за­галь­но­дер­жав­но­му рів­ні шля­хом лі­цен­зу­ван­ня ва­лют­них кре­ди­тів від нере­зи­ден­тів для за­без­пе­чен­ня необ­хід­но­го рів­ня між­на­род­ної ліквід­но­сті. Та­ке рі­шен­ня ви­яви­ло­ся ма­ло­е­фек­тивне [11].

Про­те, вве­ден­ня в обіг грив­ні в 1996 ро­ці доз­во­ли­ло ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти но­ві ін­стру­мен­ти за­по­зи­чен­ня ко­штів, зо­кре­ма ви­пуск об­лі­га­цій зов­ніш­ньої дер­жав­ної по­зи­ки [14].

Та­кож дру­гий етап ха­рак­те­ри­зу­вав­ся ста­біль­ною прак­ти­кою пе­ре­кла­дан­ня про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті суб’єк­тів гос­по­да­рю­ван­ня за енер­го­носії на дер­жав­ний бюд­жет і ви­ко­нан­ня уря­дом га­ран­тій­них зо­бов’язань за про­стро­че­ни­ми кре­ди­та­ми під­при­ємств Украї­ни [8].

У 1997 ро­ці Украї­на впер­ше за­лу­чи­ла по­зи­ки від зов­ніш­ніх ко­мер­цій­них кре­ди­торів, що і ста­ло по­чат­ком третьо­го ета­пу фор­му­ван­ня державного боргу. По­при цей факт, в 1997 ро­ці з ме­тою фі­нан­с­у­ван­ня державного де­фі­ци­ту уря­ду вда­лось за­лу­чи­ти тіль­ки 33% зов­ніш­ніх по­зик від за­пла­но­ва­но­го об­ся­гу. Ос­нов­ною при­чи­ною нена­дан­ня Україні по­зик МФО на­зи­ва­ють по­вільне ви­ко­нан­ня Украї­ною зо­бов’язань що­до ре­фор­му­ван­ня еко­но­міки. У зв’яз­ку з цим у лю­то­му 1998 ро­ку зу­пи­не­но фі­нан­с­у­ван­ня МВФ за ра­ху­нок по­зик «Стенд-бай» [16].

Прий­ня­та в ли­сто­па­ді 1998 ро­ку По­ста­но­ва ВРУ «Про ін­фор­ма­цію Ка­бі­не­ту Міністрів Украї­ни про струк­ту­ру і ди­на­міку державного боргу Украї­ни» за­бо­ро­няє за­лу­чен­ня но­вих іно­зем­них кре­ди­тів під дер­жав­ні га­ран­тії. Ви­пла­ти по об­лі­га­ціям внут­ріш­ньої та зов­ніш­ньої дер­жав­ної по­зи­ки бу­ло ре­струк­ту­ри­зо­ва­но. Фак­тич­но, мав міс­це тех­ніч­ний де­фолт, що при­зве­ло до зни­жен­ня су­ве­рен­но­го кре­дит­но­го рей­тин­гу [7].

Чет­вер­тий етап на­зи­ва­ють пе­ріо­дом ре­струк­ту­ри­за­ції бор­го­вих зо­бов’язань. Так, про­тя­гом 1999-2001 ро­ків від­бу­ло­ся три ре­струк­ту­ри­за­ції зовнішнього боргу Украї­ни. Під ре­струк­ту­ри­за­цію під­па­ли всі зовнішнього ко­мер­цій­но­го боргу та борг пе­ред Па­ризь­ким клу­бом [10].

П’ятий етап озна­ме­ну­вав­ся ро­з­роб­кою Кон­цеп­ції дер­жав­ної бор­го­вої політи­ки на 2001-2004 ро­ки, в якій пе­ред­ба­ча­ло­ся ство­рен­ня си­сте­ми управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом та жорст­кий кон­троль за здійс­нен­ням по­даль­ших по­зик. Та­кож, до 2007 ро­ку ста­біль­но зрос­та­ла част­ка зовнішнього державного боргу у за­галь­но­му йо­го роз­мірі, що ста­ви­ло віт­чиз­ня­ну фі­нан­со­ву си­сте­му у пев­ну за­леж­ність від іно­зем­но­го ка­піта­лу.

Ще од­нією особ­ливістю п’ято­го ета­пу став при­ток на українсь­кі рин­ки іно­зем­но­го при­ват­но­го спе­ку­ля­тив­но­го ка­піта­лу.

Знач­ні су­ми ко­штів ін­ве­сту­ва­ли­ся в ри­нок неру­хо­мо­сті. За 2005–2008 рр. об­ся­ги ва­лют­но­го кре­ди­ту­ван­ня зрос­ли вдвічі, склав­ши 1/3 ВВП краї­ни [17]. На кі­не­ць 2006 ро­ку українсь­кий ри­нок неру­хо­мо­сті оці­ню­вав­ся в 400% від ва­ло­во­го внут­ріш­ньо­го про­дук­ту. В ре­зуль­таті пі­дви­щи­вся рівень ва­лю­то­за­леж­но­сті та ім­пор­то­за­леж­но­сті краї­ни, а зго­дом по­си­ли­ли­ся про­це­си від­то­ку ка­піта­лу та по­гір­ши­вся стан платіж­но­го ба­лан­су краї­ни. Са­ме на­звані чин­ни­ки ста­ли підґрун­тям кри­зи 2008 ро­ку [14].

Шо­стий етап ха­рак­те­ри­зуєть­ся най­швид­шим зрос­тан­ня зовнішнього державного боргу. У 2008 ро­ці най­біль­шим кре­ди­то­ром Украї­ни став МВФ у рам­ках но­вої про­гра­ми «Стенд-бай». Крім то­го, у 2009 ро­ці Ка­бі­нет Міністрів Украї­ни на­дав до­звіл на за­лу­чен­ня кре­ди­тів під дер­жав­ні га­ран­тії на су­му по­над 63,0 млрд. грн., що май­же вдвічі пе­ре­ви­щує гра­нич­ний роз­мір, пе­ред­ба­че­ний За­ко­ном Украї­ни «Про Дер­жав­ний бюд­жет на 2009 рік». До то­го ж, біль­шість з цих кре­ди­тів не бу­ли спря­мо­вані на будь-які ін­ве­сти­цій­ні про­ек­ти, але тіль­ки фі­нан­с­у­ва­ли по­точ­ні вит­ра­ти під­при­ємств [12].

Сьо­мий етап роз­по­чав­ся у 2010 ро­ці з мо­мен­ту, ко­ли Міністер­ство фі­нан­сів Украї­ни впер­ше з до­кри­зо­во­го пе­ріо­ду вий­шло на між­на­род­ний ри­нок ка­піталів, де і бу­ло роз­мі­ще­но єв­ро­об­лі­га­ції на за­галь­ну су­му 2,5 млрд. дол. США. Про­те ва­го­ме зов­ніш­нє кре­ди­ту­ван­ня та нера­ціо­нальне ви­ко­ри­стан­ня зов­ніш­ніх по­зик при­зве­ло до по­тре­би здійс­нен­ня на­ступ­них за­по­зи­чень з ме­тою по­га­шен­ня по­пе­ред­ніх. Дер­жав­ні по­зи­ки от­ри­мані 2011 ро­ку вит­ра­ча­ли­ся на об­слу­го­ву­ван­ня і по­га­шен­ня вже на­ко­пи­че­них бор­гів.

Значне зрос­тан­ня зовнішнього фі­нан­с­у­ван­ня з 2014 ро­ку дає під­ста­ви для ви­о­крем­лен­ня вось­мо­го ета­пу фор­му­ван­ня державного боргу Украї­ни. Ос­нов­ни­ми при­чи­на­ми зрос­тан­ня об­ся­гу державного боргу в 2014 ро­ці та на по­чат­ку 2015 ро­ку ста­ли на­ступ­ні: без­пре­це­дент­на політич­на кри­за, анексія АР Крим та три­ва­лий війсь­ко­вий кон­флікт на сході краї­ни; гли­бо­ка еко­но­міч­на ре­цесія, ви­кли­ка­на пе­ре­групу­ван­ням еко­но­міч­них зав’яз­ків з між­на­род­ни­ми парт­не­ра­ми та руй­ну­ван­ням ін­фра­струк­ту­ри та про­ми­сло­вих об’єк­тів на ча­стині те­ри­торії краї­ни; фі­нан­с­у­ван­ня за ра­ху­нок дер­жав­них за­по­зи­чень де­фі­ци­ту державного бюд­же­ту, зрос­тан­ня яко­го обу­мо­в­лене в знач­ній мірі збіль­шен­ням ви­дат­ків на обо­ро­ну та об­слу­го­ву­ван­ня державного боргу; необ­хід­ність по­туж­ної дер­жав­ної під­т­рим­ки дер­жав­них під­при­ємств та бан­ків, зо­кре­ма НАК «Наф­то­газ Украї­ни» то­що [14].

Ди­на­міка ро­сту зовнішнього фі­нан­с­у­ван­ня та пев­них ви­дат­ків Державного бюд­же­ту Украї­ни зоб­ра­же­на в табл. 2. та на рис. 2.

Аналі­зу­ю­чи дані рис. 2 і табл.2, вста­нов­лює­мо, що зов­ніш­нє фі­нан­с­у­ван­ня державного бюд­же­ту Украї­ни у 2015 ро­ці зрос­ло біль­ше ніж у двічі в порів­нян­ні з 2014 ро­ком. Та­кож, ви­дат­ки на обо­ро­ну у вка­за­но­му пе­ріоді зрос­ли при­близ­но вдвічі. Ви­дат­ки на гро­мадсь­кий по­ря­док, без­пе­ку і су­до­ву вла­ду зрос­ли на 18,3%, ви­дат­ки на со­ціаль­ний за­хист на­се­лен­ня та со­ціальне за­без­пе­чен­ня на 22,3% в ана­ло­гіч­ний пе­ріод, та про­до­в­жу­ва­ли зрос­та­ти у 2016 ро­ці.

Під­су­мо­ву­ю­чи ха­рак­те­ри­сти­ку фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу Украї­ни, про­по­нує­мо гра­фічне зоб­ра­жен­ня ди­на­міки вка­за­но­го боргу за ти­пом кре­ди­то­ра на рис. 3.

Рис. 3 по­ка­зує, що ос­нов­ну ма­су кре­дит­них ре­сур­сів, за­лу­че­них Украї­ною, скла­да­ють об­лі­га­цій­ні по­зи­ки та по­зи­ки між­на­род­них фі­нан­со­вих ор­гані­за­цій. Та­кож, на­оч­но ві­до­бра­же­но три пе­ріо­ди, що ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся різ­ким зрос­тан­ням фі­нан­с­у­ван­ня від МФО. Так, в 1995 ро­ці та­ке ко­ли­ван­ня бу­ло зумо­в­ле­но по­чат­ком спів­пра­ці Украї­ни з МФО, в 2008 ро­ці збіль­шен­ня за­рубіж­них по­зик бу­ло ви­кли­ка­но необ­хід­ністю кри­зо­во­го фі­нан­с­у­ван­ня, в 2014 ро­ці при­чи­ною ста­ли політич­на кри­за, анексія АР Крим, війсь­ко­ві дії на Сході краї­ни.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

Ниніш­ній етап роз­вит­ку фі­нан­со­вої си­сте­ми біль­шо­сті країн світу ха­рак­те­ри­зуєть­ся на­яв­ністю ва­го­мо­го зовнішнього державного боргу. Тоб­то, на­ко­пи­чен­ня державного боргу в су­час­них

умо­вах стає нор­маль­ною тен­ден­цією, зов­ніш­ні по­зи­ки зай­ня­ли чільне міс­це се­ред ін­ших дже­рел фі­нан­с­у­ван­ня бюд­же­ту краї­ни. Про­те, з ме­тою уник­нен­ня бор­го­вих криз, уря­ди ма­ють про­ва­ди­ти зва­жене за­по­зи­чен­ня та ефек­тивне ви­ко­ри­стан­ня зов­ніш­ніх бор­гів дер­жа­ви.

Що­до українсь­ко­го до­сві­ду за­по­зи­чен­ня на між­на­род­но­му рин­ку вар­то за­зна­чи­ти, що до­сить три­ва­лий час з мо­мен­ту неза­леж­но­сті Украї­ни за­по­зи­чен­ня від­бу­ва­ли­ся ха­о­тич­но та без визна­че­них цілей ви­ко­ри­стан­ня (тіль­ки фі­нан­с­у­ван­ня де­фі­ци­ту бюд­же­ту). І по нині про­гра­ми управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом Украї­ни є, по суті, тіль­ки пла­ном на се­ред­ньо­стро­ко­ву пер­спек­ти­ву. Пі­дви­щен­ня ефек­тив­но­сті ви­ко­ри­стан­ня державного боргу Украї­ни по­тре­бує за­твер­джен­ня Стра­те­гії управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом та нор­ма­тив­но-пра­во­во­го за­без­пе­чен­ня про­це­су зовнішнього державного за­по­зи­чен­ня. Де­таль­ний аналіз про­це­су фор­му­ван­ня державного боргу мо­же окрес­ли­ти ос­нов­ні ас­пек­ти по­даль­шо­го управ­лін­ня та­ким бор­гом. Окре­му ува­гу вар­то звер­ну­ти на на­пря­ми ви­ко­ри­стан­ня зов­ніш­ніх дер­жав­них за­по­зи­чень, ад­же, на від­мі­ну, від внут­ріш­ніх по­зик, об­слу­го­ву­ван­ня зов­ніш­ніх бор­гів зумо­вить від­тік фі­нан­со­вих ре­сур­сів за ме­жі віт­чиз­ня­ної фі­нан­со­вої си­сте­ми, що і мо­же дійс­но ста­ти «тя­га­рем» для май­бут­ніх по­колінь. Тіль­ки ін­ве­сти­цій­но-ін­но­ва­ційне спря­му­ван­ня зов­ніш­ніх по­зик мо­же ніве­лю­ва­ти нега­тив­ний вплив від зов­ніш­ньо­бор­го­во­го на­ван­та­жен­ня.

В по­даль­шо­му пер­спек­тив­ни­ми є до­слід­жен­ня аналі­зу су­час­но­го стану зовнішнього державного боргу, стану бор­го­вої без­пе­ки, а та­кож, по­шук на­пря­мів удос­ко­на­лен­ня управ­лін­ня зов­ніш­нім дер­жав­ним бор­гом.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

1. Сі­дель­ни­ко­ва Л.П. По­дат­ко­ві та по­зич­ко­ві фі­нан­си: фіскаль­на фі­ло­со­фія ви­бо­ру: мо­но­гра­фія / Л.П. Сі­дель­ни­ко­ва. – Хер­сон: Грінь Д.С., 2010. - 436 с.

2. Ма­кар О.П. Вдос­ко­на­лен­ня си­сте­ми управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом як пе­ре­ду­мо­ви еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня / О.П. Ма­кар // На­у­ко­вий віс­ник НЛТУ Украї­ни : зб. на­ук.-техн. пра­ць. – Ль­вів: РВВ НЛТУ Украї­ни. – 2012. – Вип. 22.1. – С. 284-290.

3. Мних А.М. Су­час­ні спо­со­би оп­ти­мі­за­ції бор­го­вої політи­ки Украї­ни для оздо­ров­лен­ня еко­но­міки / А.М. Мних // Об­лік і фі­нан­си АПК : на­ук.-ви­робн. жур­нал. – 2010. – № 4. – С. 147-149.

4. Зов­ніш­ній дер­жав­ний борг у фі­нан­со­вій си­сте­мі Украї­ни : ав­то­реф. дис... канд. екон. на­ук: 08.04.01/ Зра­жевсь­ка На­талія Вік­торів­на; Київсь­кий на­ціо­наль­ний ун-т ім. Та­ра­са Шев­чен­ка. – К., 2006. – 20 с.

5. Пан­чен­ко В.В. Сут­ність та чин­ни­ки фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу / В.В. Пан­чен­ко // Еко­но­міч­ний про­стір. – 2014. – № 88. – С. 5–17.

6. Ку­чер Г.В. Ефек­тив­ність си­сте­ми управ­лін­ня дер­жав­ним бор­гом в Україні / Г.В. Ку­чер // Фі­нан­си Украї­ни. – 2012. – № 6. – С. 44–57.

7. Олек­сандр Крав­чук «Історія фор­му­ван­ня бор­го­вої за­леж­но­сті Украї­ни» [Елек­трон­ний ре­сурс]. - Ре­жим до­сту­пу: http:// commons.com.ua/formuvannya-zalezhnost

8. Вах­нен­ко Т. П. Зов­ніш­ні бор­го­ві зо­бов’язан­ня у си­сте­мі світо­вих фі­нан­со­во-еко­но­міч­них від­но­син / Т. П. Вах­нен­ко. — К.: Фенікс, 2006. — 261 с.

9. Офі­цій­ний сайт Міністер­ства фі­нан­сів Украї­ни - https:// minfin.gov.ua

10. Офі­цій­ний сайт Ра­хун­ко­вої па­ла­ти Украї­ни - http://www. ac-rada.gov.ua

11. Фур­ма­не­ць, К. Л.. Фор­му­ван­ня зовнішнього державного боргу Украї­ни та фінансовий механізм йо­го ре­гу­лю­ван­ня в умо­вах гло­балі­за­ції. Віс­ник Він­ни­ць­ко­го полі­тех­ніч­но­го ін­сти­ту­ту, с. 49-55, [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: https://visnyk. vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/1123

12. Офі­цій­ний сайт Вер­хов­ної Ра­ди Украї­ни – https://rada. gov.ua

13. Ку­чер Г. Дер­жав­ний борг: історія і сьо­го­ден­ня / Г. Ку­чер// Фі­нан­си Украї­ни. —1999. — No 2. — С. 16—19.

14. Аналітич­ний огляд стану державного боргу та йо­го впли­ву на фінансовий ри­нок Украї­ни ста­ном на 01.09.2015 р., НРА «Рюрік» [Елек­трон­ний ре­сурс]. Ре­жим до­сту­пу: http://rurik. com.ua/documents/research/REVIEW_debt.pdf

15. Бон­да­рук Т. Г. Зов­ніш­ній дер­жав­ний борг Украї­ни та механізм йо­го об­слу­го­ву­ван­ня / Т. Г. Бон­да­рук // Фі­нан­сиУкраї­ни. — 1999. — № 5. — С. 95—102.

16. Юр­чи­шин, В. В. Макрое­ко­но­міч­на ста­білі­за­ція в Україні: фак­ти, тен­ден­ції, про­бле­ми [Текст] : мо­ногр. / В. В. Юр­чи­шин. — К.: вид-во УАДУ, 1999. — 235 с.

17. Шев­чук В. О. «Макрое­ко­но­міч­ні ри­зи­ки при­ско­ре­ної аку­му­ля­ції зовнішнього боргу в еко­но­мі­ці Украї­ни» [Елек­трон­ний ре­сурс]. Ре­жим до­сту­пу: http://old.niss.gov.ua/book/ strpryor/11_2009/24.pdf

References

1. Sydelnikova L.P. (2010), Podatkovi ta pozychkovi finansy: fiskalna filosofiya vyboru, p. 436.

2. Makar O.P. (2012), Vdoskonalennya systemy upravlinnya derjavnym borgom yak peredumovy economichnoho zrostannya, No. 22.1., pp. 284-290.

3. Mnykh A.M. Suchasni sposoby optymizatsiyi borhovoyi polityky Ukrayiny dlya ozdorovlennya ekonomiky No. 4., pp. 147-149.

4. Zovnishniy derzhavnyy borh u finansoviy systemi Ukrayiny (2006), Zrazhevs’ka Nataliya Viktorivna, p. 20.

5. Panchenko V.V. (2014), Sutnist’ ta chynnyky formuvannya zovnishn’oho derzhavnoho borhu., No. 88., pp. 5-17.

6. Kucher H.V. (2012), Efektyvnist’ systemy upravlinnya derzhavnym borhom v Ukrayini, No. 6., pp. 44-57.

7. Kravchuk O. Istoriya formuvannya borgovoii zalejnosti Ukrainy. [Elektronnyyresurs]. – Rezhym dostupu: http://commons. com.ua/formuvannya-zalezhnost

8. Vahnenko T.P. (2006), Zovnishni borgovi zobovyazannya u systemi svitovyh finansovo-ekonomichnyh vidnosyn. p. 261.

9. Ofitsiynyy sayt Ministerstva finansiv Ukrainy - https://minfin. gov.ua

10. Ofitsiynyy sayt Rahunkovoi palaty Ukrainy - http://www. ac-rada.gov.ua

11. Furmanec’ K.L. Formuvannya zovnishnyoyo derjavnogo borgu Ukrainy ta finansovyi mechanism yoho regulyvannya v umovah globalizacii, pp. 49-55, [Elektronnyyresurs]. – Rezhym dostupu: https://visnyk.vntu.edu.ua/index.php/visnyk/article/view/1123 12. Ofitsiynyy sayt Verhovnoi Rady Ukrainy – https://rada.gov.ua 13. Kucher H. Dergavnyi borg: istoriaya i sogodennya., No 2., pp. 16—19.

14. Analitychnyi ohlyad stanu dergavnogo borgu ta yoyo vplyv na finansovyi rynok Ukrainy stanom na 01.09.2015 r., [Elektronnyyresurs]. – Rezhym dostupu: http://rurik.com.ua/ documents/research/REVIEW_debt.pdf

15. Bondarchuk T. H. (1999) Zovnishnii derjavnyi borg Ukrainy ta mehanizm yoho obslygovuvannya, No 5, pp. 95-102.

16. Yrchyshyn V. V. (1999), Macroeconomichna stabilizaciya v Ukraini: fakty, tendencii, problem, p. 235.

17. Shevchuk V.O. Makroekonomichni ryzyky pryskorenoi akumulyacii zovnishnyogo borgu v ekonomici Ukrainy, [Elektronnyyresurs]. – Rezhym dostupu: http://old.niss.gov.ua/ book/strpryor/11_2009/24.pdf

СОФІЄНКО Ана­стасія Пет­рів­на ас­пірант ка­фед­ри фі­нан­сів, Київсь­кий на­ціо­наль­ний універ­си­тет імені Та­ра­са Шев­чен­ка

Рис. 1. Ди­на­міка державного та га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою боргу Украї­ни у 1992-2016 рр.

Дже­ре­ло: по­бу­до­ва­но ав­то­ром на ос­но­ві [9]

Рис. 3. Зов­ніш­ній дер­жав­ний борг Украї­ни за ти­пом кре­ди­то­ра в 1993-2016 ро­ках, млрд. дол. США.

Дже­ре­ло: по­бу­до­ва­но ав­то­ром на ос­но­ві [9]

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.