Оде­щи­на по­чи­нає кре­ди­ту­ва­ти­ся за аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми

З цьо­го ро­ку кре­ди­ту­ва­ти­ся за аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми

Finansovi poslugy - - Содержание - Яро­слав ТРИПІЛЬСЬКИЙ, На­ціо­наль­ний прес-клуб «Українсь­ка пер­спек­ти­ва»

Міс­цеві аг­рарії з ін­те­ре­сом від­ре­а­гу­ва­ли на за­про­ва­д­жен­ня в об­ласті но­во­го фі­нан­со­во­го ін­стру­мен­ту, який пе­ред­ба­чає спро­ще­ну си­сте­му на­дан­ня по­зик ма­лим та се­ред­нім ви­роб­ни­кам сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції під за­ста­ву май­бут­ньо­го вро­жаю. Щоб кра­ще дізна­ти­ся про особ­ли­во­сті ро­бо­ти цієї кре­дит­ної но­ва­ції, во­ни прий­шли 31 січ­ня на зустріч до обл­дер­жад­міністра­ції, щоб по­ста­ви­ти свої за­пи­тан­ня очіль­ни­кам міс­це­вих ор­ганів вла­ди, кам­паніям­на­да­ва­чам ма­теріаль­но-тех­ніч­них ре­сур­сів, пред­став­ни­кам бан­ківсь­кої сфе­ри та но­таріа­ту і зва­жи­ти на влас­ні пер­спек­ти­ви у ро­бо­ті з ним. А оскіль­ки вес­ня­но-по­льо­ві ро­бо­ти на півд­ні Украї­ни за­зви­чай по­чи­на­ють­ся рані­ше, ніж у ін­ших ре­гіо­нах, їх­ні по­зи­тив­ні рі­шен­ня не за­ба­рять­ся.

У цьо­му пе­ре­ко­на­на за­ступ­ник го­ло­ви Одесь­кої обл­дер­жад­міністра­ції Світ­ла­на Ша­та­ло­ва. «Ми зустрі­ли­ся для то­го, щоб по­го­во­ри­ти – яким чи­ном мо­же­мо пра­ц­ю­ва­ти, що но­во­го мо­же­мо дізна­ти­ся, які ко­шти спро­мож­ні за­лу­чи­ти, і як це пра­ц­ює».

Во­на вва­жає ду­же по­тріб­ною ро­бо­ту з за­про­ва­д­жен­ня аг­рар­них роз­пи­сок в Україні, яку з 2014 ро­ку здійс­ню­ють Про­ект IFC «Аграрні розписки в Україні» спіль­но з Міністер­ством аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ства та Міністер­ством юс­ти­ції. «У нас на Оде­щині 9 тис. суб’єк­тів гос­по­да­рю­ван­ня, які пра­ц­ю­ють в аг­рар­но­му сек­торі, – по­яс­ни­ла очіль­ни­ця. – Близь­ко 80% – це ма­лий і се­ред­ній біз­нес. Тоб­то, це ті лю­ди, які справ­ді по­тре­бу­ють до­сту­пу до ка­піта­лу, щоб ма­ти мож­ливість роз­ши­рю­ва­ти ви­роб­ниц­тво, за­про­ва­д­жу­ва­ти но­ві тех­но­ло­гії, ку­пу­ва­ти об­лад­нан­ня». Для біль­шо­сті з них бан­ківсь­кі кре­ди­ти за­ли­ша­ють­ся над­то до­ро­ги­ми, та­кож во­ни пе­ред­ба­ча­ють від­по­відне за­ставне май­но, а во­но є не у кож­но­го фер­ме­ра. Аграрні розписки пра­ц­ю­ють на пер­спек­ти­ву: сіль­госпви­роб­ник мо­же за­про­по­ну­ва­ти для їх оформ­лен­ня вро­жай, який ли­ше пе­ред­ба­чає ви­ро­сти­ти. Звіс­но, про­гноз­ні по­каз­ни­ки ма­ють бу­ти ре­аль­ни­ми та уз­год­же­ни­ми обо­ма сто­ро­на­ми.

А що бу­де, як­що очіку­ва­но­го вро­жа­ю­ви­ро­сти­ти не вдасть­ся? При­міром, ви­ник­нуть при­род­ні ка­та­кліз­ми чи ін­ші непе­ред­ба­чені форс-ма­жор­ні об­ста­ви­ни.

Та­ке пи­тан­ня по­ста­ви­ли ор­гані­за­то­рам зустрічі одесь­кі аг­рарії, які не звик­ли ку­пу­ва­ти «ко­та в міш­ку», то­му ма­ють до­сте­мен­но дізна­ти­ся про мож­ливі уск­лад­нен­ня. Тим па­че, що об­ласть пе­ре­бу­ває в зоні ри­зи­ко­во­го зем­ле­роб­ства, на вро­жа­ях нерід­ко по­зна­ча­ють­ся по­су­хи. При­міром, торік тут не вда­ло­ся зібра­ти вро­жаю зер­но­вих куль­тур, який пла­ну­ва­ли, бо три­ва­лий час не бу­ло до­щів. Тож за цим по­каз­ни­ком за­ли­ши­ли­ся при­близ­но на рів­ні 2016 ро­ку.

«У склад­ній си­ту­а­ції кре­ди­то­ри охо­че пі­дуть на про­лон­га­цію до­го­во­ру за аг­рар­ною роз­пис­кою, – за­ува­жив керів­ник зер­но­тор­го­во­го від­ді­лу ком­панії «Мон­сан­то» Олек­сандр Гла­дун. – Як­що, при­міром, сіль­госпви­роб­ни­ко­ві бра­кує зер­на ку­ку­руд­зи, а са­ме під її вро­жай бу­ла оформ­ле­на аг­рар­на роз­пис­ка, на­ша ком­панія мо­же про­по­ну­ва­ти варіан­ти за­мі­ни. Аг­рарій мо­же ро­з­раху­ва­ти­ся зер­ном пше­ни­ці, яч­ме­ню, ін­ши­ми куль­ту­ра­ми. Го­ловне – щоб та­ке рі­шен­ня не ухва­лю­ва­ла ли­ше од­на із сторін, во­но має вла­што­ву­ва­ти і по­зи­чаль­ни­ків, і кре­ди­торів».

За сло­ва­ми пред­став­ни­ка ком­панії, про­лон­га­ція мо­же бу­ти здійс­не­на на 2-3 мі­ся­ці. Та­кий час мо­же зна­до­би­ти­ся сто­ро­нам, щоб вив­чи­ти пи­тан­ня та до­мо­ви­ти­ся по­між се­бе.

В Про­ек­ті IFC та­кож на­го­ло­си­ли, що од­на з пе­ре­ваг но­во­го фі­нан­со­во­го ін­стру­мен­ту по­ля­гає в то­му, що в до­го­ворі мож­на за­фік­су­ва­ти ці­ну сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції. Тож в разі, як­що на мо­мент за­крит­тя аг­рар­ної розписки ці­ни та та­ку про­дук­цію впа­дуть, ви­роб­ник бу­де за­хи­ще­ний від втрат. Біль­ше то­го: зга­дані ці­ни мож­на за­фік­су­ва­ти на­віть у ва­люті, що вбе­ре­же аг­рарія від ін­фля­ції та кур­со­вих ко­ли­вань. У цьо­му сен­сі аграрні розписки мож­на на­зва­ти гнуч­ким ін­стру­мен­том.

На зустрічі бу­ли при­сут­ні сіль­госпви­роб­ни­ки, які пред­став­ля­ли гос­по­дар­ства різ­них форм влас­но­сті. То­му при­род­ним бу­ло й за­пи­тан­ня про те, чи мо­жуть аграрні розписки ви­пи­су­ва­ти дер­жав­ні сільсь­ко­гос­по­дарсь­кі під­при­єм­ства?

Від­по­відь бу­ла по­зи­тив­ною: зви­чай­но, мо­жуть, об­ме­жень для них нема. Що­прав­да, за­ступ­ник го­ло­ви ОДА Світ­ла­на Ша­та­ло­ва все-та­ки уточ­ни­ла: у цьо­му ви­пад­ку тре­ба вра­хо­ву­ва­ти особ­ли­во­сті чин­но­го на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства. Від­по­від­но до ньо­го, дер­жав­ні під­при­єм­ства мо­жуть кре­ди­ту­ва­ти­ся ли­ше на тен­дер­них за­са­дах.

При­сут­ні аг­рарії та­кож ма­ли за­пи­тан­ня і до юри­дич­ної сто­ро­ни оформ­лен­ня аг­рар­них роз­пи­сок.

Во­ни діз­на­ли­ся, що цей про­цес за­га­лом за­би­рає не ду­же ба­га­то ча­су і не ви­ма­гає по­дан­ня ве­ли­кої кіль­ко­сті до­ку­мен­тів. Роз­пис­ку оформ­ляє та по­свід­чує но­таріус, він та­кож реєструє її в Реєстрі аг­рар­них роз­пи­сок. Не­ви­ко­нан­ня по­зи­чаль­ни­ком зо­бов’язань за аг­рар­ною роз­пис­кою не пе­ред­ба­чає обов’яз­ко­во­го су­до­во­го вре­гу­лю­ван­ня: кре­ди­тор має звер­ну­ти­ся до но­таріу­са за но­таріаль­ним на­пи­сом, а від­так пе­ре­да­ти йо­го до ви­ко­нав­чої служ­би.

«Торік в Україні по­чав пра­ц­ю­ва­ти ін­сти­тут при­ват­них ви­ко­нав­ців, – роз­по­вів за­ступ­ник ди­рек­то­ра Де­пар­та­мен­ту дер­жав­ної ви­ко­нав­чої служ­би Міністер­ства юс­ти­ції Ко­стян­тин Сіл­кін. –На сьо­год­ні вже пра­ц­ює близь­ко 80 при­ват­них ви­ко­нав­ців, із них 5 – в Одесь­кій об­ласті».

Пред­став­ник Мі­нюсту по­яс­нив, що до них мож­на звер­та­ти­ся так са­мо, як і до дер­жав­них, в разі ви­ник­нен­ня кон­флікт­них си­ту­а­цій з аг­рар­ни­ми роз­пис­ка­ми: «При­ват­ні ви­ко­нав­ці ма­ють по­в­но­ва­жен­ня і ком­пе­тен­цію, щоб пра­ц­ю­ва­ти на цьо­му на­прям­ку».

І хо­ча за час ро­бо­ти аг­рар­них роз­пи­сок в Україні ще не ви­ни­ка­ло жод­но­го де­фол­ту по них, про мож­ливі ри­зи­ки ніко­ли не вар­то за­бу­ва­ти.

«Уваж­но фор­му­люй­те до­го­вір за аг­рар­ною роз­пис­кою, – по­ра­див Ко­стян­тин Сіл­кін, – щоб по­тім не до­хо­ди­ло до кон­флік­тів. Став­те­ся ду­же уваж­но до ви­кла­дан­ня тек­сту аг­рар­ної розписки, до фік­са­ції всіх умов і до на­леж­но­го її оформ­лен­ня».

Оці­нюй­те влас­ні си­ли – ска­зав він, звер­та­ю­чись і до по­зи­чаль­ни­ків, і до кре­ди­торів. Остан­ні та­кож по­вин­ні пам’ята­ти про ри­зи­ки. «Не за­бу­вай­те про те, що га­ран­тією за аг­рар­ною роз­пис­кою мо­же ви­сту­па­ти не ли­ше май­бут­ній вро­жай, а й та­кі до­дат­ко­ві за­по­біж­ни­ки, як за­ста­ва ру­хо­мо­го і неру­хо­мо­го май­на, страхування, про­це­ду­ра моніто­рин­гу ви­ро­щу­ван­ня вро­жаю. То­му звер­тай­те на ці речі ува­гу».

Про­ект IFC споді­ваєть­ся, що невдо­взі впро­ва­д­жен­ня аг­рар­них роз­пи­сок на Оде­щині на­бе­ре хо­ро­ших обер­тів і до­по­мо­же сіль­госпви­роб­ни­кам і по­сія­ти­ся, і зібра­ти ви­со­кий вро­жай.

Остан­ній ар­гу­мент на ко­ристь аг­рар­них роз­пи­сок по­ві­до­ми­ли вже на­при­кін­ці. Сьо­год­ні во­ни впро­ва­д­жу­ють­ся на те­ри­торії Украї­ни з особ­ли­вою швид­кістю. Ко­ли роз­по­чи­нав­ся за­хід в Одесь­кій ОДА, ста­ти­сти­ка по­ві­дом­ля­ла про 198 оформ­ле­них аг­рар­них роз­пи­сок. А ко­ли зустріч добі­га­ла кін­ця, їх уже ста­ло 201.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.