УДК 339.137 JEL classification: P

Finansovi poslugy - - ФИНАНСОВЫЕ -

ДЕРЖАВА–БІЗ­НЕС-СУСПІЛЬСТВО: ВЗАЄМОДІЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКО­НО­МІКИ УКРАЇ­НИ

ГО­СУ­ДАР­СТВО–БИЗ­НЕС-ОБ­ЩЕ­СТВО: ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ С ЦЕ­ЛЬЮ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ЭКО­НО­МИ­КИ УКРА­И­НЫ

STATE–BUSINESS- SOCIETY: INTERACTION WITH THE PURPOSE OF ENSURING THE COMPETITIVENESS OF UKRAINIAN ECONOMY

Ано­та­ція. У стат­ті до­слід­жу­ють­ся тео­ре­тич­ні та при­кла­ді пи­тан­ня сут­но­сті конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки в умо­вах гі­пер­кон­ку­рен­ції. Ви­яв­ле­но, що сьо­год­ні­на гло­баль­но­му рів­ні від­бу­ваєть­ся чер­го­вий етап бо­роть­би між краї­на­ми за пе­реділ по­то­ків ка­піта­лу, за вста­нов­лен­ня гло­баль­но­го лі­дер­ства. Аналі­зу­ють­ся рей­тин­го­ві по­зи­ції українсь­кої еко­но­міки в світо­вій еко­но­мі­ці за різ­ни­ми рей­тин­га­ми. Про­ка­за­но, що Украї­на пе­ре­бу­ває у групі країн з низь­ким рів­нем конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки за всі­ма рей­тин­га­ми.Вста­нов­ле­нав­тра­та Украї­ною кон­ку­рент­них пе­ре­ваг че­рез згор­тан­ня про­ми­сло­во­го ви­роб­ництва, інерт­но­го роз­вит­ку сфе­ри по­слуг, неси­стем­но­го під­хо­ду до впро­ва­д­жен­ня ін­но­ва­цій, нее­фек­тив­ної зов­ніш­ньое­ко­но­міч­ної політи­ки. Сфор­му­льо­ва­но ре­ко­мен­да­ції що­до на­пря­мів та ін­стру­мен­тів пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності еко­но­міки Украї­ни. Обґрун­то­ва­на необ­хід­ність вклю­чен­ня краї­ни в гло­баль­ну кон­ку­рент­ну бо­роть­бу за за­лу­чен­ня в гло­баль­ні лан­ц­юж­ки ство­рен­ня вар­то­сті, за за­лу­чен­ня інвестицій в еко­но­міку,ро­з­роб­ка й ре­алі­за­ція стра­те­гіч­ної про­гра­ми пі­дви­щен­ня на­ціо­наль­ної конкурентоспроможності. До­ве­де­на необ­хід­ність об’єд­нан­ня зу­силь і син­хроні­за­ція дій дер­жа­ви, біз­не­су і сус­піль­ства. Обґрун­то­вані функ­ції та сту­пінь від­по­ві­даль­но­сті кож­но­го з цих суб’єк­тів за за­без­пе­чен­ня ви­со­ко­го рів­ня конкурентоспроможності еко­но­міки Украї­ни.

Клю­чо­ві сло­ва: кон­ку­рен­ція, гі­пер­кон­ку­рен­ція, кон­ку­рент­ні пе­ре­ва­ги, кон­ку­рен­то­спро­мож­ність на­ціо­наль­ної еко­но­міки, гло­баль­на еко­но­міка, ін­декс гло­баль­ної конкурентоспроможності, світо­вий ін­декс про­ми­сло­вої конкурентоспроможності, гло­баль­ний ін­декс ін­но­ва­цій­но­сті.

Ан­но­та­ция. В ста­тье ис­сле­ду­ют­ся тео­ре­ти­че­ские и прак­ти­че­ские во­про­сы сущ­но­сти конкурентоспособности на­ци­о­наль­ной эко­но­ми­ки в усло­ви­ях ги­пер­кон­ку­рен­ции. Вы­яв­ле­но, что се­го­дня на гло­баль­ном уровне про­ис­хо­дит оче­ред­ной этап борь­бы меж­ду стра­на­ми за пе­ре­дел по­то­ков ка­пи­та­ла, за уста­нов­ле­ние гло­баль­но­го ли­дер­ства. Ана­ли­зи­ру­ют­ся рей­тин­го­вые по­зи­ции укра­ин­ской эко­но­ми­ки в ми­ро­вой эко­но­ми­ке по раз­ным рей­тин­гам. Укра­и­на на­хо­дит­ся в груп­пе стран с низ­ким уров­нем конкурентоспособности на­ци­о­наль­ной эко­но­ми­ки по всем рей­тин­гам. Уста­нов­ле­но, что стра­на те­ря­ет кон­ку­рент­ные пре­иму­ще­ства вслед­ствие сво­ра­чи­ва­ния про­мыш­лен­но­го про­из­вод­ства, инерт­но­го раз­ви­тия сфе­ры услуг, неси­стем­но­го под­хо­да к внед­ре­нию ин­но­ва­ций, неэф­фек­тив­ной внеш­не­эко­но­ми­че­ской по­ли­ти­ки. Сфор­му­ли­ро­ва­ны ре­ко­мен­да­ции от­но­си­тель­но на­прав­ле­ний и ин­стру­мен­тов по­вы­ше­ния конкурентоспособности эко­но­ми­ки Укра­и­ны. Обос­но­ва­на необ­хо­ди­мость вклю­че­ния стра­ны в гло­баль­ную кон­ку­рент­ную борь­бу за во­вле­че­ние в гло­баль­ные це­поч­ки со­зда­ния сто­и­мо­сти, за при­вле­че­ние ин­ве­сти­ций в эко­но­ми­ку, раз­ра­бот­ки и ре­а­ли­за­ции стра­те­ги­че­ской про­грам­мы по­вы­ше­ния на­ци­о­наль­ной конкурентоспособности. До­ка­за­на необ­хо­ди­мость объ­еди­не­ния уси­лий и син­хро­ни­за­ции дей­ствий го­су­дар­ства, бизнеса и об­ще­ства. Обос­но­ван­ные функ­ции и сте­пень от­вет­ствен­но­сти каж­до­го из этих субъ­ек­тов за обес­пе­че­ние вы­со­ко­го уров­ня конкурентоспособности эко­но­ми­ки Укра­и­ны.

Клю­че­вые сло­ва: кон­ку­рен­ция, ги­пер­кон­ку­рен­ция, кон­ку­рент­ные пре­иму­ще­ства, кон­ку­рен­то­спо­соб­ность на­ци­о­наль­ной эко­но­ми­ки, гло­баль­ная эко­но­ми­ка, ин­декс гло­баль­ной­кон­ку­рен­то­спо­соб­но­сти, ми­ро­вой ин­декс про­мыш­лен­ной конкурентоспособности, гло­баль­ный ин­декс ин­но­ва­ци­он­но­сти.

Abstract. The article researches theoretical and applied issues of the national economy competitiveness under hypercompetition. The authors exposed that nowadays the next stage of competition between countries is taking place at the global level for redistribution of capital and for the establishment of global leadership. The ranks of Ukraine in the global economy are analyzed according to the different ratings. It is shown that Ukraine relates to the group of countries with low level of national economy competitiveness in all ratings. The causes of low competitiveness level of Ukrainian economy in the world community are examined from the point of view of the system approach. Authors prove that Ukraine lost its competitive advantages because of the collapse of industrial production, inertial development of service industry, non-system approach to implementation of innovations and ineffective foreign economic policy. A necessity and problems of Ukrainian national economy competitivenessincreasing under current conditions are examined. Recommendations toward ways and instruments of Ukrainian national economy competitivenessincreasing are made. A necessity to include Ukraine into the global rivalry aimed to include the country into the global value chain and to attract investments into Ukrainian economy is proved. A development and implementation of strategic program of increasing national competitiveness as a basic factor of survival, stabilization and development under global hypercompetition is especially urgent. Authors proved that the ensuring of conditions for increasing of the national economy competitiveness depends not on only the government as an institute of social and economic development strategic management. It is necessary to combine efforts and to synchronize action of the government, business and society. The degree of each subject responsibility for ensuring high level of Ukrainian economy competitiveness is justified.

Key words: competition, hypercompetition, advantages of competition, competitiveness of the national economy, global economy, Global Competitiveness Report, Global Manufacturing Competitiveness, Global Innovation Index.

Вступ

Ін­тен­сив­ні про­це­си ре­гіо­наль­ної еко­но­міч­ної ін­те­гра­ції та ін­тер­на­ціо­налі­за­ції істот­но впли­ва­ють на еко­но­мічне ста­но­ви­ще країн.Де­я­кі краї­ни, ефек­тив­но ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ці про­це­си івлас­ні ре­сур­си, пі­дви­щу­ють свій рівень конкурентоспроможності й фор­му­ють яд­ро світо­гос­по­дарсь­кої си­сте­ми; ін­ші, хо­ча й роз­ви­ва­ють­ся мен­ши­ми тем­па­ми, але здійс­ню­ють по­сту­паль­ний си­стем­ний рух впе­ред і «зай­ма­ють міс­ця» у зоні на­пів­пе­ри­ферії; й, на­ре­шті, треті по­сту­по­во втра­ча­ють свій по­тен­ціал і де­далі біль­ше від­да­ля­ють­ся на окраї­ну гло­баль­но­го світу.Сьо­год­ні про­хо­дить чер­го­вий етап бо­роть­би за пе­реділ по­то­ків ка­піта­лу, за вста­нов­лен­ня гло­баль­но­го лі­дер­ства. На­яв­ні світо­ві ре­сур­си ста­ють де­далі об­ме­жені­ши­ми у зв’яз­ку зі збіль­шен­ням на­се­лен­ня Зем­лі і уріз­но­маніт­нен­ням спо­жив­чих по­треб, зрос­тан­ням три­ва­ло­сті й гли­би­ни еко­но­міч­них криз, по­яви все но­вих війсь­ко­вих кон­флік­тів та на­ро­стан­ням еко­ло­гіч­ної кри­зи. За та­ких умов еко­но­мічне зрос­тан­ня од­них країн мо­же від­бу­ва­ти­ся за ра­ху­нок за­не­па­ду ін­ших. То­му од­ним із до­мі­ну­ю­чих трен­дів у світо­вій еко­но­міч­ній на­у­ці є по­си­лен­ня ува­ги до за­без­пе­чен­ня конкурентоспроможності на­ціо­наль­них еко­но­мік в умо­вах гі­пер­кон­ку­рен­ції.

Огляд лі­те­ра­ту­ри

Кон­ку­рен­то­спро­мож­ність є од­нією з важ­ли­вих про­блем, які до­слід­жу­ють­ся у пра­цях ві­до­мих за­рубіж­них до­слід­ни­ків (А. Брі­са, Дж. Гел­б­рей­та, П. Круг­ма­на, А. Мар­шал­ла, М. Пор­те­ра, К. Пра­ха­ла­да, Е. Рай­нер­та, Д. Рікар­до, Дж. Сак­са, А. Сміта, Дж. Сті­глі­ца, Й. Шум­пе­те­ра), а та­кож ав­то­ри­тет­ни­ми світо­ви­ми ор­гані­за­ція­ми (Світо­вий Банк, Світо­вий еко­но­міч­ний фо­рум, Між­на­род­ний ін­сти­тут роз­вит­ку ме­недж­мен­ту). Сьо­год­ні ця те­ма ста­ла од­нією з най­ак­ту­аль­ні­ших і в пра­цях ба­гатьох віт­чиз­ня­них до­слід­ни­ків: О. Амо­ші, В. Ба­зи­ле­ви­ча, А. Галь­чинсь­ко­го, В. Гей­ця, Н. Гра­жевсь­кої, Я. Жалі­ло, Я. Ба­зи­люк, А. Філі­пен­ка, О. Шнир­ка, ба­гатьох ін­ших на­у­ков­ців, а та­кож ав­торів цієї стат­ті.

Вод­но­час на­ша краї­на пе­ре­бу­ває у групі країн з низь­ким рів­нем конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки. Це ак­ту­алі­зує за­в­дан­ня до­слід­жен­ня при­чин і на­слід­ків цієї си­ту­а­ції, а особ­ли­во визна­чен­ня сту­пе­ня від­по­ві­даль­но­сті різ­них суб’єк­тів за за­без­пе­чен­ня ефек­тив­них шляхів ди­на­міч­но­го еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня й рів­ня конкурентоспроможності з ме­тою зай­нят­тя Украї­ною до­стой­но­го міс­ця на між­на­род­ній арені.

Мета та за­в­дан­ня стат­ті

Ме­тою стат­ті є ви­яв­лен­ня при­чин низь­ко­го рів­ня конкурентоспроможності еко­но­міки Украї­ни та обґрун­ту­ван­ня­на­пря­мів і сту­пе­ня від­по­ві­даль­но­сті різ­них суб’єк­тів за її пі­дви­щен­ня в су­час­них умо­вах.

Ви­клад ос­нов­но­го ма­теріа­лу до­слід­жен­ня

По­нят­тя «кон­ку­рен­то­спро­мож­ність» є склад­ним за своєю сут­тю і вклю­чає ба­га­то вза­є­мо­пов’яза­них і вза­є­мо­за­леж­них чин­ни­ків. Од­нак є дві клю­чо­ві ха­рак­те­ри­сти­ки, які визна­ча­ють стан конкурентоспроможності краї­ни у гло­баль­но­му се­ре­до­ви­щі, – здат­ність краї­ни ви­роб­ля­ти кон­ку­рен­то­спро­мож­ні то­ва­ри і по­слу­ги та спро­мож­ність за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­кий рівень доб­ро­бу­ту. При цьо­му, здат­ність краї­ни ви­роб­ля­ти кон­ку­рен­то­спро­мож­ні то­ва­ри і по­слу­ги є ба­зи­сом її кон­ку­рент­них пе­ре­ваг на між­на­род­ній арені й за­по­ру­кою пе­ре­моги в кон­ку­рент­ній бо­роть­бі.

Украї­на зай­має вкрай низь­кі по­зи­ції прак­тич­но в усіх рей­тин­гах, які пря­мо (на­при­клад, Ін­декс гло­баль­ної конкурентоспроможності (GCI), щоріч­ний рей­тинг гло­баль­ної конкурентоспроможності Ін­сти­ту­ту ме­недж­мен­ту (WCY)) чи опо­се­ред­ко­ва­но визна­ча­ють рівень конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки.

В умо­вах ди­на­міч­но­го про­це­су гло­балі­за­ції усіх сфері сус­піль­но­го жит­тя істот­но змі­нюєть­ся ха­рак­тер фак­торів конкурентоспроможності краї­ни, їх співвід­но­шен­ня і вза­є­мо­зв’язок. Од­нак, од­ним з най­важ­ливі­ших по­каз­ни­ків, який де­мон­струє рівень конкурентоспроможності і визна­чає пер­спек­ти­ви її змі­ни у май­бут­ньо­му є Світо­вий ін­декс про­ми­сло­вої конкурентоспроможності (Global Manufacturing Competitiveness Index, GMCI), який щоріч­но го­туєть­ся ком­панією «Deloitte» і Ра­дою з конкурентоспроможності США. Згід­но з йо­го ре­зуль­та­та­ми,

про­ми­сло­ве ви­роб­ниц­тво про­до­в­жує віді­гра­ва­ти знач­ну роль у роз­вит­ку гло­баль­ної еко­но­міки. Об­сяг до­ходів від ре­алі­за­ції та екс­пор­ту про­ми­сло­вих і спо­жив­чих то­варів сти­му­лює еко­но­мічне зрос­тан­ня, спо­ну­ка­ю­чи краї­ни світу роз­ви­ва­ти су­час­ні ви­роб­ни­чі по­туж­но­сті, ін­ве­сту­ю­чи у розви­ток ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ної ін­фра­струк­ту­ри та освіти. Краї­ни і ком­панії пра­г­нуть пе­рей­ти на но­вий тех­но­ло­гіч­ний рівень, а та­кож пі­дви­щи­ти рівень еко­но­міч­но­го доб­ро­бу­ту. На тлі поєд­нан­ня циф­ро­во­го і ма­теріаль­но­го ас­пек­тів ви­роб­ництва, ви­ко­ри­стан­ня ін­но­ва­цій­них тех­но­ло­гій на­бу­ває більш важ­ли­во­го зна­чен­ня для пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності як на рів­ні під­при­ємств, так і дер­жав за­га­лом. Ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ні га­лузі фак­тич­но фор­му­ють гло­баль­ний ви­роб­ни­чий ланд­шафт у біль­шо­сті країн з роз­ви­не­ною еко­но­мікою і, як ви­яв­ляєть­ся, мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти чіт­кий шлях для до­сяг­нен­ня або під­т­рим­ки про­ми­сло­вої конкурентоспроможності. IT-ін­фра­струк­ту­ра та циф­ро­ва гра­мот­ність пе­ре­ста­ють бу­ти кон­ку­рент­ною пе­ре­ва­гою, а ста­ють ви­мо­гою су­час­но­го світу.

Звіт сфо­ку­со­ва­но на до­слід­жен­ні ше­сти ос­нов­них країн: США, Ки­тай, Японія, Ні­меч­чи­на, Пів­ден­на Ко­рея та Ін­дія, на част­ку яких су­куп­но при­па­дає 60% світо­во­го про­ми­сло­во­го ви­роб­ництва в струк­турі ВВП. Це є свід­чен­ням знач­но­го впли­ву за­зна­че­них країн на гло­баль­ні тен­ден­ції про­ми­сло­во­го ви­роб­ництва [1]. На жаль, Украї­на жод­но­го ра­зу не по­тра­пи­ла до цьо­го рей­тин­гу.

Збе­ре­жен­ня низь­ко­го рів­ня конкурентоспроможності віт­чиз­ня­ної еко­но­міки істот­ною мірою пов’язане з тим, що за ро­ки неза­леж­но­сті Украї­на прак­тич­но «роз­гу­би­ла» свій про­ми­сло­вий по­тен­ціал, який за умо­ви йо­го ефективного ви­ко­ри­стан­ня і мо­дер­ні­за­ції від­по­від­но до ви­мог ча­су, міг би за­без­пе­чи­ти її зрос­тан­ня.Як­що у 1991 р. пи­то­ма ва­га українсь­кої еко­но­міки у світі ста­но­ви­ла 0,36%, то у 2013 р. – 0,17, а в 2016 р. во­на ско­ро­ти­ла­ся до 0,12%. При цьо­му, част­ка Украї­ни в світо­во­му ви­роб­ниц­тві про­ми­сло­вої про­дук­ції у 1991 р. ста­но­ви­ла 0,57%, а в 2016 р. во­на ско­ро­ти­ла­ся до 0,16 % [2].

За 2016 р. ін­декс про­ми­сло­вої про­дук­ції ста­но­вив +2,8 % на тлі па­дін­ня у по­пе­ред­ні чо­ти­ри ро­ки, а в січ­ні-ве­рес­ні 2017 р. спад про­ми­сло­во­сті ста­но­вив 0,3 % про­ти ана­ло­гіч­них дев’яти мі­ся­ців 2016 р. За по­пе­ред­ні­ми оцін­ка­ми, в 2016 р. вне­сок пе­ре­роб­ної про­ми­сло­во­сті у струк­ту­ру про­ми­сло­во­го ви­роб­ництва за­ли­ши­вся на рів­ні по­пе­ред­ньо­го ро­ку. Си­ту­а­ція вигля­дає ще більш кри­тич­ною че­рез нее­фек­тив­ну струк­ту­ру про­ми­сло­во­го ви­роб­ництва, що збіль­шує враз­ливість ба­гатьох га­лу­зей до ви­кли­ків та об­ме­жень на зов­ніш­ньо­му та внут­ріш­ньо­му рин­ках. Част­ка про­ми­сло­во­сті в струк­турі ва­ло­вої до­да­ної вар­то­сті (ВДВ) по­стій­но зни­жуєть­ся і в 2016 р. ста­но­ви­ла 24,7% про­ти 25,7% у 2010 р. та 31,2% у 2007 р. (рис. 1). За під­сум­ка­ми 2016 р. об­ся­ги ре­алі­зо­ва­ної про­дук­ції ма­ши­но­бу­ду­ван­ня та ме­та­лур­гії є мен­ши­ми, ніж об­сяг про­дук­ції хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті.

У струк­турі ре­алі­зо­ва­ної про­ми­сло­вої про­дук­ції ін­ве­сти­цій­ні то­ва­ри та спо­жив­чі то­ва­ри три­ва­ло­го ви­ко­ри­стан­ня, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся збіль­шу­ва­ною при­бут­ко­вістю, зай­ма­ють мен­ше 8% (рис. 2). На сьо­год­ні прак­тич­но втра­чені авіа­цій­на, кос­міч­на про­ми­сло­вість, ряд ін­ших видів ма­ши­но­бу­ду­ван­ня, де­я­кі сек­то­ри хі­міч­ної про­ми­сло­во­сті то­що.

Зрос­тан­ня част­ки сільсь­ко­го гос­по­дар­ства у струк­турі то­вар­но­го ви­роб­ництва не здатне по­в­ною мірою ком­пен­су­ва­ти втра­ти від ско­ро­чен­ня част­ки про­ми­сло­во­сті. Крім то­го, у струк­турі сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дук­ції пе­ре­ва­жає рос­лин­ниц­тво, особ­ли­во зер­но­ві та олій­ні куль­ту­ри, які власне ста­нов­лять од­ну з ос­нов­них ста­тей українсь­ко­го екс­пор­ту. Що це на­справ­ді озна­чає? Це озна­чає, що Украї­на в епо­ху еко­но­міки знань не тіль­ки за­ли­шаєть­ся ви­роб­ни­ком і по­ста­чаль­ни­ком на гло­баль­них ри­нок сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої си­ро­ви­ни, але й за нею де­далі біль­ше за­крі­плюєть­ся це statusquo. Пе­ре­ва­жан­ня у струк­турі еко­но­міки сільсь­ко­го гос­по­дар­ства, на­віть у пе­ріод істот­но­го збіль­шен­ням чи­сель­но­сті на­се­лен­ня Зем­лі (за про­гно­за­ми в 2050 р. – близь­ко 9,5 млрд. осіб), від­по­від­но­го щоріч­но­го збіль­шен­ня по­треб у про­дук­тах хар­чу­ван­ня при од­но­час­но­му ско­ро­чен­ні площ зе­мель­них угідь сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня у світі, мо­же в ко­рот­ко­стро­ко­во­му пе­ріоді ма­ти по­зи­тив­ний вплив на струк­ту­ру зов­ніш­ньо­тор­го­вель­но­го ба­лан­су і ВВП, але не на кон­ку­рен­то­спро­мож­ність краї­ни.

У дов­го­стро­ко­во­му пе­ріоді зо­се­ре­джен­ня зу­силь на роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру, го­лов­но на ви­роб­ниц­тві й екс­пор­ті си­ро­ви­ни або «зви­чай­них» про­дук­тів хар­чу­ван­ня, як це не па­ра­док­саль­но, не тіль­ки не спри­я­ти­ме еко­но­міч­но­му зрос­тан­ню, але й, при­зво­ди­ти­ме до спо­віль­нен­ня (а то й від­ста­ван­ня) еко­но­міч­но­го роз­вит­ку й па­дін­ня доб­ро­бу­ту на­се­лен­ня. Пе­ре­кон­ли­вим до­ка­зом цьо­го є си­ту­а­ція ря­ду країн Ла­тинсь­кої Аме­ри­ки (на­при­клад, Пе­ру), окре­мих країн Аф­ри­ки та Азії [5, с. 6]. Це зумо­в­ле­но тим, що го­лов­ні ви­роб­ни­чі ре­сур­си си­ро­вин­них га­лу­зей (зем­ля та ряд ін­ших при­род­них ре­сур­сів, пра­ця) є мін­ли­ви­ми ре­сур­са­ми, тож ра­но чи піз­но на­ро­щу­ван­ня та­ких фак­торів ви­роб­ництва при­зве­де до зни­жен­ня їх ефек­тив­но­сті. У та­ко­му ви­пад­ку ма­ти­ме міс­це зни­жен­ня за­робіт­ної пла­ти, тоб­то вар­то­сті пра­ці як фак­то­ру ви­роб­ництва, й зни­жен­ня при­бут­ко­во­сті біз­не­су. З цьо­го при­во­ду М. Пор­тер спра­вед­ли­во за­зна­чав, що доб­ро­бут краї­ни фор­муєть­ся, а не успад­ко­вуєть­ся. Він не ви­ро­стає з при­род­них ба­гатств дер­жа­ви, йо­го тру­до­во­го по­тен­ціа­лу, про­цент­них ста­вок або вар­то­сті ва­лют, як твер­дить кла­сич­на еко­но­міч­на тео­рія». Са­ме то­му, на дум­ку Пор­те­ра, кон­ку­рент­ні – а не порів­няль­ні – пе­ре­ва­ги ство­рю­ють доб­ро­бут [6, с.144].

Свід­чен­ням то­го, що ці пе­ре­ва­ги на­справ­ді є про­клят­тям для Украї­ни, є та­кож істо­рич­ний до­свід Ні­дер­лан­дів, ві­до­мий у на­у­ко­вій лі­те­ра­турі як «гол­ландсь­ка хво­ро­ба». На по­чат­ку 1970-х рр. в Ні­дер­лан­дах бу­ли від­кри­ті ба­гаті ро­до­ви­ща при­род­но­го га­зу.

Ефект був тим більш ко­ло­саль­ний, оскіль­ки це від­крит­тя від­бу­ло­ся в умо­вах «наф­то­во­го шо­ку», що стру­со­нув увесь світ. У гол­ландсь­кій еко­но­мі­ці від­був­ся мас­штаб­ний пе­ре­роз­поділ ви­роб­ни­чих ре­сур­сів на ко­ристь га­зо­вої га­лузі. У ре­зуль­таті ін­ші га­лузі ста­ли пе­ре­жи­ва­ти де­пресію, краї­на від­ста­ла у сфері про­ми­сло­во­го роз­вит­ку і НТП, ста­ла­ся «деін­ду­стріалі­за­ція» еко­но­міки. Но­во­від­кри­ті ба­гаті при­род­ні ре­сур­си не при­ско­ри­ли, а за­галь­му­ва­ли на­ціо­наль­ний еко­но­міч­ний розви­ток [7, с 246].

Під­крес­ли­мо, що ще од­ним ва­го­мим ін­ди­ка­то­ром рів­ня конкурентоспроможності є об­ся­ги, ди­на­міка і струк­ту­ра екс­пор­ту. Част­ка Украї­ни у струк­турі світо­во­го ім­пор­ту ста­но­вить ли­ше 0,2%, то­ді як Ту­реч­чи­на і По­льща – по 1,2%, а част­ка на­шої краї­ни у зов­ніш­ньо­му ім­пор­ті країн ЄС ста­но­вить ли­ше 0,8% [8].

Це зумо­в­ле­но тим, що на сьо­год­ні ре­зер­ви зрос­тан­ня екс­пор­ту про­ми­сло­вих то­варів на старій ви­роб­ни­чій ба­зі прак­тич­но ви­чер­пані. Аналіз да­них про ре­зуль­та­ти зов­ніш­ньое­ко­но­міч­ної діяль­но­сті Украї­ни (рис. 3) по­ка­зав, що зрос­тан­ня об­ся­гівекс­пор­ту про­дук­ції АПК та хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті.

Так, за 6 ро­ків во­ни зрос­ли май­же у 2,3 ра­за, при од­но­час­но­му ско­ро­чен­ні об­ся­гів екс­пор­ту прак­тич­но усіх ін­ших га­лу­зей еко­но­міки (за ви­нят­ком де­ре­ви­ни та про­дук­тів її пе­ре­роб­ки). При цьо­му до­хо­ди від екс­пор­ту ско­ро­ти­ли­ся прак­тич­но на тре­ти­ну (із 63,1 млрд. дол. США у 2010 р. до 44,9 млрд. дол. США у 2016 р.) [3].

Важ­ли­во усві­дом­лю­ва­ти, що до­хо­ди від екс­пор­ту си­ро­вин­них то­варів і на­пів­фаб­ри­катів істот­ною мірою за­ле­жать від кон’юнк­ту­ри зов­ніш­ніх рин­ків, оскіль­ки ці­ни на них, як пра­ви­ло, ма­ють ви­со­ку ам­пліту­ду ко­ли­вань, а по­пит на цю про­дук­цію є ниж­чим і менш стій­ким, аніж на про­дук­цію з ви­со­ким сту­пе­нем пе­ре­роб­ки. Крім то­го, зрос­тан­ня екс­пор­ту си­ро­вин­них то­варів та про­дук­ції з низь­ким рів­нем пе­ре­роб­ки ли­ше під­твер­джує при­на­леж­ність на­шої краї­ни до країн «третьо­го світу».

Пе­ре­важ­на біль­шість під­при­ємств-екс­пор­терів у по­пе­ред­ні де­ся­ти­літ­тя сфор­му­ва­ли свої кон­ку­рент­ні пе­ре­ва­ги на ос­но­ві низь­ких за­робіт­них плат, що спри­чи­ни­ло си­стем­ну кри­зу рин­ку пра­ці й зумо­ви­ло змен­шен­ня част­ки опла­ти пра­ці у ВВП у 2016 р. до 36,8 %. Оче­вид­но, що від­ста­ван­ня рів­ня зар­плат (не ли­ше порів­ня­но з краї­на­ми ЄС) де­сти­му­лює еко­но­міч­ну ак­тив­ність гро­ма­дян в Україні та по­си­лює ри­зи­ки тру­до­вої емі­гра­ції. Цей фак­тор під­си­ле­ний нездат­ністю на­шої краї­ни утри­му­ва­ти «та­лан­ти» став та­кож од­ним із на­слід­ків зни­жен­ня рів­ня на­ціо­наль­ної конкурентоспроможності, і вод­но­час, її при­чи­ною. Так, за да­ни­ми рей­тин­гу «Ін­декс гло­баль­ної конкурентоспроможності» (The Global Competitiveness Index, GCI) у 2016/2017 рр. за по­каз­ни­ком здат­но­сті утри­му­ва­ти та­лан­ти Украї­на по­сі­ла 127 міс­це із 138 країн, зни­зив­шись порів­ня­но з по­пе­ред­нім пе­ріо­дом аж на 13 по­зи­цій (2015/2016 – 114) [9]. Це де­далі біль­ше за­го­стрює про­бле­му «відп­ли­ву міз­ків» з краї­ни.

Са­ме то­му про­тя­гом остан­ніх ро­ків збіль­шуєть­ся по­тік мо­лоді на нав­чан­ня за кор­дон, як спо­со­бу по­даль­шо­го пра­цевла­шту­ван­ня в єв­ро­пейсь­ких краї­нах і не за­вжди за спе­ціаль­ністю. Сьо­год­ні українсь­кий біз­нес про­грає кон­ку­рен­цію за квалі­фі­ко­ва­ну ро­бо­чу си­лу з іно­зем­ни­ми ком­панія­ми, які про­по­ну­ють знач­но кра­щі як фі­нан­со­ві, так і со­ціаль­ні умо­ви пра­ці. Не див­но, що ко­жен 3-й украї­не­ць за­яв­ляє про на­мір виї­ха­ти на по­стійне міс­це про­жи­ван­ня за кор­дон, при­чо­му кіль­кість та­ких осіб у ві­ці 15–35 ро­ків ста­но­вить 54%. По­пит на квалі­фі­ко­ва­ну ро­бо­чу си­лу в світі зрос­тає У 2016 р. 31% між­на­род­них ком­паній від­чу­ва­ли неста­чу квалі­фі­ко­ва­них кад­рів. З най­біль­шим де­фі­ци­том кад­рів сти­ка­ють­ся японсь­кі ком­панії – 62%. До 2030 р. че­рез де­мо­гра­фіч­ну кри­зу Ні­меч­чи­ну очікує де­фі­цит по­над 3 млн. квалі­фі­ко­ва­них пра­ців­ни­ків [10, с.7]. Тож на українсь­ко­му рин­ку пра­ці про­по­зи­ція ро­бо­чої си­ли в по­даль­шо­му бу­де ско­ро­чу­ва­ти­ся. Ще біль­шою про­бле­мою стає збіль­шен­ня кіль­ко­сті емі­гран­тів-на­у­ков­ців до роз­ви­не­них країн Єв­ро­пи, США, Ка­на­ди то­що. Все це при­зво­дить до ско­ро­чен­ня кон­ку­рен­то­спро­мож­но­го по­тен­ціа­лу ро­бо­чої си­ли.

Тож, на на­ше гли­бо­ке пе­ре­ко­нан­ня, ціл­ком оче­вид­но, що при збе­ре­жен­ні іс­ну­ю­чих тен­ден­цій і на фоні анон­со­ва­но­го Світо­вим бан­ком ско­ро­чен­ня до 2050 р. на­се­лен­ня Украї­ни до 32 млн. осіб, це мо­же у по­даль­шо­му пе­ре­тво­ри­ти­ся на справж­ню ка­та­стро­фу. То­му уже сьо­год­ні необ­хід­но усві­до­ми­ти, що лю­ди – це ос­нов­ний і най­більш про­дук­тив­ний ка­пітал, за який по­тріб­но бо­ро­ти­ся, ство­рю­ю­чи різ­ні мо­ти­ва­цій­ні про­гра­ми.

Ще од­ним по­каз­ни­ком конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки є ін­декс ін­но­ва­цій­но­сті. У рей­тин­гу за Гло­баль­ним ін­но­ва­цій­ним ін­дек­сом 2016-2017 р. (The Global Innovation Index) Украї­на по­сі­ла 50 міс­це зі 127 країн світу, під­няв­шись на шість по­зи­цій, порів­ня­но з по­пе­ред­нім пе­ріо­дом [11]. Не­зва­жа­ю­чи на аб­со­лютне по­кра­щен­ня по­зи­ції на­шої краї­ни у цьо­му рей­тин­гу, во­на істот­но від­стає від се­ред­ньо­світо­во­го рів­ня. За да­ни­ми Дер­жав­ної служ­би ста­ти­сти­ки Украї­ни, на­у­коєм­ність ВВП в Україні за ро­ки неза­леж­но­сті ско­ро­ти­лась у 4 ра­зи і в 2016 р. ста­но­ви­ла 0,56 %, а з ураху­ван­ням ви­со­ко­го рів­ня тіні­за­ції українсь­кої еко­но­міки на­у­коєм­ність ре­аль­но не пе­ре­ви­щує 0,4% ВВП [12].

Вод­но­час світо­ва тен­ден­ція по­ля­гає у неухиль­но­му зрос­тан­ні на­у­коєм­но­сті ВВП. Так, йо­го за­галь­но­світо­ве зна­чен­ня збіль­ши­ло­ся з 2,1% у 2000 р. до 2,4% у 2014 р., а,на­при­клад, у рес­пуб­лі­ці Ко­рея – з 2,3% до 4,3%). Ви­пе­реджа­ю­че збіль­шен­ня ви­дат­ків на на­у­ку в роз­ви­не­них краї­нах світу за­без­пе­чує зрос­тан­ня їх ВВП на 80-90% [12]. За та­ких умов, без­за­пе­реч­но, що істот­ною пе­реш­ко­дою для зрос­тан­ня рів­ня конкурентоспроможності українсь­кої еко­но­міки є низь­кі вит­ра­ти на на­у­ку та ін­но­ва­ції.

Для по­до­лан­ня цих де­струк­тив­них тен­ден­цій Украї­на по­вин­на вклю­ча­ти­ся в гло­баль­ну кон­ку­рент­ну бо­роть­бу за за­лу­чен­ня інвестицій в еко­но­міку – ма­теріаль­ної ос­но­ви пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності як на мік­ро-, так і на мак­рорів­нях. Сьо­год­ні скла­ла­ся си­ту­а­ція, ко­ли не тіль­ки іно­зем­ний ка­пітал «об­хо­дить» Украї­ну, але й віт­чиз­няні ка­піта­ли не бе­руть участі в на­ціо­наль­но­му сус­піль­но­му ви­роб­ниц­тві.

Че­рез немож­ливість фі­нан­с­у­ва­ти в країні влас­ний біз­нес ба­га­то та­ла­но­ви­тих під­при­єм­ців (стар­та­пе­рів) пе­реї­ха­ли до країн ЄС чи США, які ство­ри­ли більш ло­яль­ні умо­ви до­сту­пу до ка­піталів та ре­алі­за­ції під­при­єм­ни­ць­ко­го по­тен­ціа­лу.Але ство­рені україн­ця­ми за кор­до­ном то­ва­ри і по­слу­ги ма­ють уже ін­ше по­ход­жен­ня і слу­гу­ють пі­дви­щен­ню конкурентоспроможності ін­ших країн.

Під­во­дя­чи про­між­ні під­сум­ки, за­ува­жи­мо, що це да­ле­ко не по­в­ний пе­релік при­чин низь­ко­го рів­ня кон­ку­рен­то­спро­мож-

но­сті українсь­кої еко­но­міки, але він по­в­ною мірою свід­чить про необ­хід­ність здійс­нен­ня рі­шу­чих за­ходів що­до її пі­дви­щен­ня.

Де­далі біль­ше тео­ре­ти­ків і прак­ти­ків усві­дом­лю­ють, що для по­до­лан­ня де­струк­тив­них тен­ден­цій і за­без­пе­чен­ня мож­ли­во­стей зрос­тан­ня конкурентоспроможності українсь­кої еко­но­міки необ­хід­ним є гар­моні­за­ція зу­силь усіх ін­сти­тутів – дер­жа­ви, біз­не­су і сус­піль­ства за­га­лом. Оче­вид­но роль дер­жа­ви у розв’язан­ні цьо­го за­в­дан­ня є неза­пе­реч­ною; без її ак­тив­ної участі в еко­но­міч­ній сфері не мо­же іс­ну­ва­ти жодне су­часне суспільство. На на­ше гли­бо­ке пе­ре­ко­нан­ня, пе­ред Українсь­кою дер­жа­вою сьо­год­ні го­ст­ро стоїть два за­в­дан­ня – фор­му­ван­ня влас­ної конкурентоспроможності та ство­рен­ня умов для її пі­дви­щен­ня на мік­рорів­ні. Для успіш­ної ре­алі­за­ції пер­шо­го за­в­дан­ня необ­хід­ним є, пе­редусім, пі­дви­щен­ня ефек­тив­но­сті державного управ­лін­ня. Йдеть­ся та­кож про пі­дви­щен­ня рів­ня від­по­ві­даль­но­сті ор­ганів дер­жав­ної та муні­ци­паль­ної вла­ди пе­ред сус­піль­ством че­рез неухильне до­три­ман­ня за­ко­но­дав­ства, ви­ко­нан­ня дер­жав­ним чи­нов­ни­ка­ми всіх взя­тих пе­ре­дви­бор­них зо­бов’язань і за­в­дань, пе­ред­ба­че­них ви­со­ки­ми дер­жав­ни­ми по­са­да­ми, неухильне до­три­ман­ня прин­ци­пів дер­жаво­тво­рен­ня, а та­кож пра­вил мо­ралі й ети­ки. Вкрай важ­ли­во за­про­ва­ди­ти у по­всяк­ден­ній діяль­но­сті ор­ганів дер­жав­ної і муні­ци­паль­ної вла­ди прин­ци­пів­про­зо­ро­сті, від­кри­то­сті та кон­ку­рент­но­сті.

Усві­дом­лен­ня необ­хід­но­сті ви­ко­нан­ня дру­го­го за­в­дан­ня є на дер­жав­но­му рів­ні. Так, у По­слан­ні Пре­зи­ден­та Украї­ни до Вер­хов­ної Ра­ди у 2017 р. за­зна­че­но, що «держава зо­бов’яза­на опіку­ва­ти­ся пи­тан­ня­ми на­ціо­наль­ної еко­но­міч­ної без­пе­ки та між­на­род­ної конкурентоспроможності, ство­рю­ю­чи необ­хід­ні умо­ви для функ­ціо­ну­ван­ня віт­чиз­ня­них та іно­зем­них ін­ве­сторів, ви­роб­ни­ків і фі­нан­со­вих ін­сти­тутів. Ці дії дер­жа­ви по­вин­ні ма­ти про­зо­рий ха­рак­тер і ство­рю­ва­ти рів­ні умо­ви для всіх учас­ни­ків гос­по­дарсь­кої діяль­но­сті, не спо­тво­рю­ю­чи кон­ку­рен­цію…» [13, c. 254]. Тим ча­сом, до­во­дить­ся кон­ста­ту­ва­ти, що про­го­ло­шені на­міри й орієн­ти­ри не ма­ють су­про­во­ду у вигляді кон­крет­них і чіт­ких дій. Це, по суті, те, що в на­у­ко­вій лі­те­ра­турі от­ри­ма­ло на­зву Круг­ме­но­вий по­рок – «є ліки, які лі­ку­ють, але вжи­ва­ти їх за­бо­ро­ня­ють» [7, с. 362-363].

З ме­тою ство­рен­ня умов для пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності ін­ших учас­ни­ків гос­по­дарсь­ко­го про­це­су необ­хід­ним є, на­сам­пе­ред, за­без­пе­чен­ня про­зо­ро­сті і про­гно­зо­ва­но­сті прий­нят­тя рі­шень на дер­жав­но­му рів­ні, впро­ва­д­жен­ня чіт­ких со­ціаль­но-еко­но­міч­них орієн­ти­рів, про­зо­рих, зро­зу­мі­лих і недис­кри­мі­на­цій­них «пра­вил гри», обов’яз­ко­вих для ви­ко­нан­ня всі­ма чле­на­ми сус­піль­ства, визна­чен­ня чіт­ко­го ме­ханіз­му кон­тро­лю за їх до­три­ман­ням та невідво­рот­но­сті по­ка­ран­ня за неком­пе­тент­ність, амо­раль­ність, непро­фесій­ність то­що. У цьо­му контексті важ­ли­вим кро­ком є удос­ко­на­лен­ня нор­ма­тив­но-пра­во­вої ба­зи, ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для за­лу­чен­ня в краї­ну ін­ве­сти­цій­них ре­сур­сів, у то­му числі че­рез спро­щен­ня умов ад­міністру­ван­ня по­дат­ків та ін­ших пла­те­жів, по­кра­щен­ня умов ве­ден­ня біз­не­су, за­без­пе­чен­ня на­дій­но­го за­хи­сту прав ін­те­лек­ту­аль­ної влас­но­сті, розви­ток ме­ханіз­мів пуб­ліч­но-при­ват­но­го парт­нер­ства, то­що.

На­галь­ним за­в­дан­ням єфор­му­ван­ня чіт­ко ви­ра­же­ної ан­ти­ко­руп­цій­ної функ­ції дер­жа­ви, спря­мо­ва­ної на міні­мі­за­ці­ю­ко­руп­ції, яка за­ли­шаєть­ся істот­ною (нехай і не єди­ною) пе­реш­ко­дою для пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності. Коруп­ція є ін­те­граль­ним по­каз­ни­ком недос­ко­на­ло­сті пра­вил гри в країні і низь­кої куль­ту­ри в сус­піль­стві, від­сут­но­сті прин­ци­пів вер­хо­вен­ства за­ко­ну й невідво­рот­но­сті по­ка­ран­ня. Її по­до­лан­ня мож­ли­ве не тіль­ки за ра­ху­нок роз­ши­рен­ня ко­ла від­по­від­них ін­сти­тутів кон­тро­лю, ви­яв­лен­ня ко­руп­цій­них про­явів та за­без­пе­чен­ня при­тяг­нен­ня до від­по­ві­даль­но­сті вин­них осіб; йдеть­ся про усу­нен­ня підґрун­тя для ко­рум­по­ва­них дій – усу­нен­ня двознач­но­сті норм чин­но­го за­ко­но­дав­ства, оп­ти­мі­за­ція державного апа­ра­ту (зо­кре­ма, ско­ро­чен­ня чи­сель­но­сті дер­жав­них кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів, функ­ції яких у ба­гатьох ви­пад­ках дуб­лю­ють­ся), впро­ва­д­жен­ня елек­трон­ної си­сте­ми ад­міністру­ван­ня по­дат­ків, штра­фів, ін­ших пла­те­жів, що об­ме­жу­ва­ти­ме без­по­се­ред­ній кон­такт з клієн­том і та­ким чи­ном уне­мож­ли­вить скоєн­ня ко­руп­цій­них діянь дер­жав­ни­ми служ­бов­ця­ми, лі­бе­ралі­за­ція де­я­ких ад­міністра­тив­них бар’єрів. Цей крок є особ­ли­во важ­ли­вим з ме­тою недо­пу­щен­ня по­даль­шої «олі­гар­хі­за­ції» еко­но­міки.

Необ­хід­ним кро­ком є ро­з­роб­ка дов­го­стро­ко­вої стра­те­гії конкурентоспроможності еко­но­міки Украї­ни на ос­но­ві уз­год­жен­ня про­ми­сло­вої, кон­ку­рент­ної, ре­гу­ля­тор­ної, науково-тех­ніч­ної, ін­ве­сти­цій­ної, зов­ніш­ньое­ко­но­міч­ної політик. Стра­те­гія має мі­сти­ти чіт­кі, кон­крет­ні і зро­зу­мілі цілі, ре­алі­стич­ні за­со­би їх до­сяг­нен­ня, ре­гла­мен­ту­ва­ти функ­ції усіх гі­лок вла­ди у цьо­му про­цесі.Од­нією з умов стра­те­гіч­но­го роз­вит­ку віт­чиз­ня­ної еко­но­міки має ста­ти на­у­ко­ве обґрун­ту­ван­ня пер­спек­тив­них на­пря­мів та визна­чен­ня ефек­тив­них ме­ханіз­мів роз­вит­ку стра­те­гіч­но зна­чи­мих сек­торів про­ми­сло­во­го ком­плек­су та сфе­ри по­слуг; сти­му­лю­ван­ня під­при­єм­ни­ць­кої ак­тив­но­сті; вдос­ко­на­лен­ня тех­но­ло­гіч­ної, ор­гані­за­цій­ної, ін­но­ва­цій­ної, фі­нан­со­вої ін­фра­струк­ту­ри;ви­ко­ри­стан­ня ме­ханіз­мів ін­ве­сти­цій­но­го спів­робіт­ництва з за­рубіж­ни­ми ком­панія­ми, що ство­рю­ва­ло б пе­ре­ду­мо­ви для вклю­чен­ня українсь­ких під­при­ємств у між­на­род­ні тех­но­ло­гіч­ні лан­ц­ю­ги ство­рен­ня вар­то­сті; ін­сти­ту­ційне за­без­пе­чен­ня про­це­су її вті­лен­ня в жит­тя.Під­крес­ли­мо пріо­ри­тет­ність роз­вит­ку га­лу­зей, які во­лоді­ють знач­ним тех­но­ло­гіч­ним, ви­роб­ни­чим й ін­те­лек­ту­аль­ним по­тен­ціа­лом, спря­мо­вані на за­без­пе­чен­ня по­треб сус­піль­ства у ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ній кон­ку­рен­то­спро­мож­ній еко­ло­гіч­но чи­стій про­дук­ції, ви­со­ко­я­кіс­них по­слу­гах. По­трібне на дер­жав­но­му рів­ні за­кріп­лен­ня ідеї, що ви­роб­ни­чий сек­тор, впли­ва­ю­чи на розви­ток про­ми­сло­вої ін­фра­струк­ту­ри, ство­рен­ня но­вих ро­бо­чих міс­ць, зрос­тан­ня ВВП, від­кри­ває шлях до еко­но­міч­но­го зрос­тан­ня і пі­дви­щен­ня доб­ро­бу­ту. Крім то­го, пріо­ри­тет­ним на­пря­мом має бу­ти розви­ток усіх видів ін­фра­струк­ту­ри як важ­ли­во­го ін­ди­ка­то­ра конкурентоспроможності еко­но­міки. З ме­тою фі­нан­с­у­ван­ня за­ходів по ре­алі­за­ції стра­те­гії дер­жаві по­тріб­но від­мо­ви­ти­ся від політи­ки со­ціаль­но­го по­пуліз­му, пе­ре­орієн­ту­вав­ши ле­во­ву част­ку ре­сур­сів на тех­но­ло­гіч­ну мо­дер­ні­за­цію, під­т­рим­ку на­у­коєм­них га­лу­зей, фор­му­ван­ня по­пи­ту на ін­те­лек­ту­аль­ну про­дук­цію, впро­ва­д­жен­ня про­гре­сив­них но­во­вве­день.Ро­з­роб­ка та­кої стра­те­гії має здійс­ню­ва­ти­ся не окре­мим міністер­ством чи ві­дом­ством, а за­лу­чен­ням усьо­го сус­піль­ства. Об’єд­нан­ня зу­силь спри­я­ти­ме по­до­лан­ню опо­ру змі­нам з бо­ку тих чи ін­ших суб’єк­тів, пі­дви­щить сти­му­ли до ви­ко­нан­ня стра­те­гії. Про­між­ним ре­зуль­та­том стра­те­гії має ста­ти від­род­жен­ня про­ми­сло­во­сті, по­даль­ший розви­ток сфе­ри по­слуг на за­са­дах кон­ку­рен­ції, а кін­це­вою ме­тою – еко­но­мічне зрос­тан­ня і пі­дви­щен­ня доб­ро­бу­ту на­ції, що доз­во­лить Україні пе­ре­мі­сти­ти­ся з так зва­ної гло­баль­ної пе­ри­ферії до групи про­ми­сло­во роз­ви­не­них країн.

У свою чер­гу, від­по­ві­даль­ність за пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки по­кла­даєть­ся і на біз­нес-спіль­но­ту.Про пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності влас­но­го біз­не­су має дба­ти сам влас­ник ка­піта­лу і спо­ну­ка­ти до цьо­го ме­не­джерсь­кий склад. Кон­ку­рен­то­спро­мож­ність під­при­єм­ства – це йо­го здат­ність ство­рю­ва­ти, ви­роб­ля­ти і про­да­ва­ти то­ва­ри та по­слу­ги, при­ва­б­ливі­ші за ба­гатьма па­ра­мет­ра­ми від ана­ло­гіч­ної про­дук­ції кон­ку­рен­тів. Тим ча­сом, кон­ку­рент­ні пе­ре­ва­ги віт­чиз­ня­них під­при­ємств визна­ча­ють­ся низь­кою вар­тістю ре­сур­сів (від­носно низь­ким рів­нем внут­ріш­ніх цін на си­ро­ви­ну та елек­тро­е­нер­гію, низь­кою вар­тістю ро­бо­чої си­ли, пря­мим і при­хо­ва­ним суб­си­ду­ван­ням з бо­ку дер­жа­ви), а не унікаль­ністю про­дук­тів і ви­роб­ни­чих про­цесів. Вод­но­час, керів­ни­ки про­від­них ком­паній світу вва­жа­ють, що підґрун­тям до но­вих дже­рел

пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності в май­бут­ньо­му є ви­ко­ри­стан­ня пе­ре­до­вих ви­роб­ни­чих тех­но­ло­гій. То­му на­галь­ним і го­лов­ним стра­те­гіч­ним за­в­дан­ням для українсь­ких під­при­ємств має ста­ти їх тех­но­ло­гіч­на мо­дер­ні­за­ція на ін­но­ва­цій­них за­са­дах з пе­ре­хо­дом на ство­рен­ня но­вих ви­роб­ництв і но­вих видів про­дук­ції, орієн­то­ва­ної як на внут­ріш­ній ри­нок з ме­тою за­мі­щен­ня ім­пор­ту, так і орієн­то­ва­ної на екс­порт, яка б від­по­ві­да­ла між­на­род­ним стан­дар­там яко­сті, тех­ніч­ним ха­рак­те­ри­сти­кам то­що. Віт­чиз­ня­ним під­при­єм­цям необ­хід­но змі­ню­ва­ти са­му фі­ло­со­фію і куль­ту­ру ве­ден­ня під­при­єм­ни­ць­кої діяль­но­сті, а та­кож куль­ту­ру ве­ден­ня кон­ку­рент­ної бо­роть­би. Крім то­го, кон­ку­рент­ною пе­ре­ва­гою віт­чиз­ня­них під­при­ємств на гло­баль­но­му рин­ку мо­же ста­ти ви­ко­ри­стан­ня прин­ци­пів кор­по­ра­тив­ної со­ціаль­ної від­по­ві­даль­но­сті, яка спри­я­ти­ме пі­дви­щен­ню їх імід­жу і та­ким чи­ном доз­во­лить швид­ше ін­те­гру­ва­ти­ся у світо­ву біз­нес-спіль­но­ту.

Знач­ний вплив на кон­ку­рен­то­спро­мож­ність на­ціо­наль­ної еко­но­міки має якість сус­піль­них ін­сти­тутів.Зрос­тан­ня впли­ву українсь­ко­го сус­піль­ства на пі­дви­щен­ня конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки мож­ли­ве за­в­дя­ки:фор­му­ван­ню ви­со­ко­го рів­ня сус­піль­ної, зо­кре­ма, пра­во­вої сві­до­мо­сті та пра­во­вої куль­ту­ри; пі­дви­щен­ня політич­ної від­по­ві­даль­но­сті; до­три­ман­ня прин­ци­пів гу­ман­но­сті та ра­ціо­наль­но­сті у прий­нят­ті еко­но­міч­них рі­шень; до­три­ман­ня за­ко­но­дав­чих і мо­раль­но-етич­них норм, а та­кож чес­них зви­чаїв у від­но­шен­ні до своїх контр­аген­тів, дер­жа­ви, сус­піль­ства; за­без­пе­чен­ня ви­со­кої міри са­мо­ор­гані­за­ції; ду­хов­но­го зрос­тан­ня то­що. Важ­ли­ва роль від­во­дить­ся роз­вит­ку людсь­ко­го ка­піта­лу. Ко­жен член українсь­ко­го сус­піль­ства має по­тур­бу­ва­тись і за­без­пе­чи­ти влас­ну кон­ку­рен­то­спро­мож­ність, про­фесій­ність, умін­ня фор­му­ва­ти цілі і до­ся­га­ти їх. Ус­піш­на кар’єра чи біз­нес є мож­ли­ви­ми при на­яв­но­сті лі­дерсь­ких яко­стей та су­час­них знань, вмінь і на­ви­ків. За­по­ру­кою успі­ху є ін­но­ва­цій­ність, на­стир­ливість та пра­цьо­ви­тість.

Вис­нов­ки та пер­спек­ти­ви по­даль­ших до­слід­жень

За ро­ки неза­леж­но­сті на­ша краї­на не тіль­ки не за­без­пе­чи­ла зрос­тан­ня конкурентоспроможності на­ціо­наль­ної еко­но­міки, але істот­но по­гір­ши­ла свої по­зи­ції в усіх рей­тин­гах. Від­нов­лен­ня Украї­ною втра­че­них по­зи­цій на світо­вій арені та пе­ре­мі­щен­ня до групи роз­ви­не­них країн є необ­хід­ним, вкрай важ­ким, але ре­алі­стич­ним за­в­дан­ням, яке ви­ма­гає за­діян­ня усьо­го спек­тру за­ходів, ін­стру­мен­тів та по­тен­цій­них мож­ли­во­стей. До­сяг­нен­ня успіхів у цій сфері ле­жить у пло­щині кон­солі­да­ції зу­силь та син­хроні­за­ції дій дер­жа­ви, біз­не­су та сус­піль­ства.

Спи­сок лі­те­ра­ту­ри

1. Світо­вий ін­декс про­ми­сло­вої конкурентоспроможності – 2016// [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://finpost. com.ua/news/2972.

2. Да­ни­ли­шин Б. Як Україні по­вер­ну­ти­ся в клуб про­ми­сло­во роз­ви­не­них країн /Дзер­ка­ло тиж­ня. 2017. 1 груд­ня. С. 8.

3. Со­ціаль­но-еко­но­міч­ний розви­ток Украї­ни за 2010 р. і за 2016 р// [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://www. ukrstat.gov.ua.

4. Об­сяг ре­алі­зо­ва­ної про­ми­сло­вої про­дук­ції за ос­нов­ни­ми про­ми­сло­ви­ми група­ми (ОПГ) у 2016 р [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Фи­люк Г.М. Гло­балі­за­ція і кон­ку­рен­то­спро­мож­ність на­ціо­наль­ної еко­но­міки: ви­кли­ки для Украї­ни // Кон­ку­рен­то­спро­мож­ність на­ціо­наль­ної еко­но­міки: Ма­теріа­ли ХVІІ Між­на­род­ної науково-прак­тич­ної кон­фе­рен­ції, 5-6 жо­втня 2017 р. – К., 2017. – 569 с.// http://econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2017/10/tezi.pdf.

6. Пор­тер, М. Меж­ду­на­род­ная кон­ку­рен­ция: Кон­ку­рент­ные пре­иму­ще­ства стран Пер. с ан­гл./под ред. Ще­ти­ни­на В.Д.- М.: Меж­ду­на­род­ные от­но­ше­ния, 1993.- С.896.

7. Рай­нерт Е. Як ба­гаті краї­ни зба­гаті­ли… і чо­му бід­ні краї­ни ли­ша­ють­ся бід­ни­ми – К. Тем­по­ра, 2015. – 444 с.

8. Вла­сюк В. Еко­но­міка на­до­лу­жен­ня. / Дзер­ка­ло тиж­ня, 2017. № 37 (333). 7 жо­втня. С. 10.

9. The Global Competitiveness Report 2016–2017 [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www3.weforum.org.

10. Ди­ле­ма українсь­ких та­лан­тів: як про­да­ти свої міз­ки най­до­рож­че, не за­ли­ша­ю­чи краї­ни? – Дзер­ка­ло тиж­ня. – №36. – 30 ве­рес­ня 2017 р. – с. 7.

11. The Global Innovation Index 2017 Innovation Feeding the Worldhttp:// [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: www. wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf.

12. По­яс­ню­валь­на за­пис­ка до про­ек­ту За­ко­ну Украї­ни «Про вне­сен­ня змін до розді­лу VI «При­кін­цеві та пе­ре­хід­ні по­ло­жен­ня» Бюд­жет­но­го ко­дек­су Украї­ни (що­до пі­дви­щен­ня дер­жав­ної під­т­рим­ки На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Украї­ни та на­ціо­наль­них га­лу­зе­вих ака­де­мій на­ук)»// [Елек­трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&p f351=61340&pf35401=417907.

13. Аналітич­на до­по­відь до Щоріч­но­го По­слан­ня Пре­зи­ден­та Украї­ни до Вер­хов­ної Ра­ди Украї­ни «Про внут­ріш­нє та зов­ніш­нє ста­но­ви­ще Украї­ни в 2017 ро­ці». – К. : НІСД, 2017. – 928 с.

References

1. Global Manufacturing Competitiveness Index 2016 // [Electronic resource]. – URL :https://finpost.com.ua/news/2972.

2. DanylyshynB.Yak Ukraini povernutysia v klub promyslovo rozvynenykh krain /Dzerkalotyzhnia. 2017,December 1st,P. 8(in Ukrainian).

3. SocialandeconomicdevelopmentofUkrainein 2010 and 2016// [Electronic resource]. – URL : http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Volumeofindustrialproductsoldbymainindustrialgroups in 2016 р[Electronicresource]. – URL : http://www.ukrstat.gov.ua.

5. FyliukH.M. Globalizationandcompetitivenessofthenationaleconomy: challengesforUkraine// Competitivenessofthenationaleconomy: Proceedings of the ХVІІthInternational scientific practical conference, October 5-6, 2017. – К., 2017. – pp. 569 // [Electronicresource]. – URL :http://econom.univ.kiev.ua/wpcontent/uploads/2017/10/tezi.pdf(in Ukrainian).

6. Porter M.International Competitiveness: the Competitive Advantages of Nations.- М.: Internationalrelations, 1993.- pp.896

7. Rainert Е. HowRichCountriesGorRich … andWhyPoorCountriesStayPoor. – К. Tempora, 2015. – pp. 444.

8. VlasyukV. Ekonomika nadoluzhennia / Dzerkalotyzhnia, 2017. № 37 (333). October 7th,P. 10(in Ukrainian).

9. The Global Competitiveness Report 2016–2017 [Electronic resource]. – URL: http://www3.weforum.org.

10. Dylema ukrainskykh talantiv: yak prodaty svoi mizky naidorozhche, ne zalyshaiuchy krainy? – Dzerkalotyzhnia. 2017. №36. September30th, P. 7(in Ukrainian).

11. The Global Innovation Index 2017 Innovation Feeding the Worldhttp:// [Electronic resource]. – URL: www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf.

12. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do rozdilu VI «Prykintsevi ta perekhidni polozhennia» Biudzhetnoho kodeksu Ukrainy (shchodo pidvyshchennia derzhavnoi pidtrymky Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy ta natsionalnykh haluzevykh akademii nauk)»// [Electronicresource]. – URL :http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc34?id=&pf3511=61340&pf35401=417907 (in Ukrainian).

13. Analytical report onAnnual address of President to Verkhovna Rada «On Internal and External Situation of Ukraine in 2017».– К. : NISR, 2017. – pp. 928 (in Ukrainian).

ТАБАХАРНЮК Ми­ро­слав Олек­сан­дро­вич канд. екон. на­ук, Заслу­же­ний еко­но­міст Украї­ни, Зас­нов­ник, Го­ло­ва На­гля­до­вої ра­ди ком­панії «МТ-ін­вест»

ФИ­ЛЮК Га­ли­на Ми­хай­лів­на док­тор екон. на­ук, про­фе­сор, Заслу­же­ний еко­но­міст Украї­ни, Київсь­кий на­ціо­наль­ний універ­си­тет імені Та­ра­са Шев­чен­ка

Рис. 1. Ди­на­міка струк­ту­ри ва­ло­вої до­да­ної вар­то­сті за ви­да­ми еко­но­міч­ної діяль­но­сті за пе­ріод 2010-2016 рр., %

Дже­ре­ло: По­бу­до­ва­но за: [3]

Рис. 2. Об­сяг ре­алі­зо­ва­ної про­ми­сло­вої про­дук­ції за ос­нов­ни­ми про­ми­сло­ви­ми група­ми у 2016 рр.

Дже­ре­ло: По­бу­до­ва­но ав­то­ра­ми за [4].

Рис. 3. То­вар­на струк­ту­ра екс­пор­ту українсь­кої про­дук­ції

у 2010-2016 рр., %

Дже­ре­ло: По­бу­до­ва­но ав­то­ра­ми за [3].

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.