ТРЕНУЮЧИСЬ – ВІДПОЧИВАЙ!

Football (Ukraine) - - УКРАИНА ИНТЕРВЬЮ - О. О. Ба­зи­ле­вич)

Ін­терв’ю що­тиж­не­ви­ку «Фут­бол-хокей» № 10, 1973. У стат­ті по­яс­ню­ють­ся ос­но­ви Си­сте­ми що­до ви­ко­ри­стан­ня різ­них мо­де­лей тре­ну­вань («А», «В» та «Д»), які за­сто­со­ву­ва­ли­ся у під­го­тов­ці до­не­ць­ко­го «Шах­та­ря» у 1972–1973 рр. Стат­тю бу­ло під­го­тов­ле­но О. П. Ба­зи­ле­ви­чем і опуб­лі­ко­ва­но у ви­кла­ді і з прав­ка­ми ві­до­мо­го спор­тив­но­го жур­налі­ста Ва­лерія Ма­ка­ро­ви­ча Бе­ре­зовсь­ко­го, од­но­го з неба­гатьох мос­ковсь­ких фахів­ців, які на­ма­га­ли­ся ко­рект­но ви­світ­лю­ва­ти «немос­ковсь­кі» під­хо­ди у фут­болі. Але йо­го стиль і ма­не­ра по­да­чі ма­теріа­лу у пев­ний спо­сіб уск­лад­ню­ють сприй­нят­тя змісту для су­час­но­го чи­та­ча, то­му в українсь­ко­му ви­кла­ді я да­ну стат­тю тро­хи від­ре­да­гу­вав – у то­му числі і з ме­тою біль­шої від­по­від­но­сті ін­шим ма­теріа­лам і до­ку­мен­там Си­сте­ми, а та­кож із мак­си­маль­но мож­ли­вим до­три­ман­ням усіх норм і ви­мог пе­ре­кла­ду.(прим. –

Ні для кого не є сек­ре­том, що у про­цесі гри на­віть у хо­ро­шо­го, доб­ре тре­но­ва­но­го фут­болі­ста на­стає та­кий момент, ко­ли функ­ціо­наль­ні мож­ли­во­сті йо­го ор­ганіз­му ста­ють недо­стат­ні­ми. Зни­жуєть­ся пра­це­з­дат­ність грав­ця і, як на­слі­док, ефек­тив­ність йо­го гри.

При­род­ньо, ви­ни­кає по­тре­ба з нач­но пі дви­щи­ти верх­ній рівень фукн­ціо­наль­них мож­ли­во­стей та­ко­го фут­болі­ста, при чо­му са­ме тих си­стем ор­ганіз­му, які від­по­ві­да­ють за швид­кіс­но-си­ло­ві, ко­ор­ди­на­цій­ні та так­ти­ко­тех­ніч­ні за­да­чі.

У спор­тив­но­му тре­ну­ван­ні це до­ся­гаєть­ся, як ві­до­мо, ба­га­то­ра­зо­вим по­вто­рен­ням спе­ціаль­них і до­по­між­них вправ, які ве­дуть до пев­ної фізіо­ло­гіч­ної та біо­ло­гіч­ної пе­ре­бу­до­ви в ор­ганіз­мі спортс­ме­на.

Але де­я­кі умо­ви по­втор­но­го, а тим біль­ше ба­га­то­ра­зо­во­го ви­ко­нан­ня різ­них вправ мо­жуть при­зве­сти до зни­жен­ня функ­ціо­наль­них мож­ли­во­стей, до пе­ре­тре­ну­ван­ня фут­болі­ста – з цим неод­но­ра­зо­во сти­ка­ли­ся різ­ні фут­боль­ні тре­не­ри.

Від­нов­лю­валь­ні про­це­си в ор­ганіз­мі піс­ля на­ван­та­жень про­хо­дять че­рез декіль­ка ста­дій від­по­чин­ку. По­вто­рен­ня якої-небудь фі­зич­ної ро­бо­ти у пев­ний момент від­по­чин­ку ве­де, як по­ка­зу­ють ро­бо­ти І. П. Пав­ло­ва, Р. Р. Яко­вле­ва, А. М. Зе­лен­цо­ва, або до пе­ре­тренiро­ван­но­стi, або до хроніч­ної вто­ми. Біль­ше то­го – до­слід­жен­ня­ми М. В. Лей­ни­ка, В. В. Пет­ровсь­ко­го, А. М. Зе­лен­цо­ва вста­нов­ле­но, що ре­жим чер­гу­ван­ня фі­зич­них на­ван­та­жень з від­по­чин­ком впли­ває i на пра­це­з­дат­ность м’язів у ці­ло­му, і на її окре­мі сто­ро­ни, що ду­же важ­ли­во для фут­боль­но­го тре­ну­ван­ня.

Оче­вид­но, про­во­дя­чи тре­ну­ван­ня у пев­них ре­жи­мах, мож­на ви­бір­ко­во впли­ва­ти на роз­ви­ток тих чи ін­ших яко­стей, необ­хід­них фут­болісту. Кож­но­му із ро­з­роб­ле­них і на­ве­де­них далі ре­жи­мів чер­гу­ван­ня фі­зич­них на­ван­та­жень з від­по­чин­ком при­та­ман­ний пев­ний, ціл­ком визна­че­ний вплив на роз­ви­ток від­по­від­них яко­стей.

Як­що кож­на на­ступ­на серія вправ по­вто­рюєть­ся у ста­дії від­нов­лен­ня здат­но­сті м’язів до ско­ро­чен­ня (че­рез ко­рот­кі ін­тер­ва­ли від­по­чин­ку), у ре­зуль­таті тре­ну­ван­ня роз­ви­ва­ють­ся яко­сті, пов’яза­ні із вит­ри­валістю. Але та­кий ре­жим не мо­же спри­я­ти роз­вит­ку швид­кіс­них яко­стей, спе­ціаль­ної швид­кіс­ної тех­ніки.

Як­що кож­на на­ступ­на серія вправ ви­ко­нуєть­ся че­рез ін­тер­ва­ли тро­хи дов­ші, ніж у по­пе­ред­ньо­му при­кла­ді, ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі мож­ли­во­сті для роз­вит­ку са­ме швид­кіс­них яко­стей і спе­ціаль­ної швид­кіс­ної тех­ніки. При­чи­на у то­му, що здат­нiсть м’язів до ско­ро­чен­ня у цей момент пе­ре­ви­щує до­ро­бо­чу. Але, зро­зу­мі­ло, роз­вит­ку вит­ри­ва­ло­сті цей ре­жим у жод­но­му разі не спри­яє.

А у тих ви­пад­ках, ко­ли кож­на но­ва серія вправ ви­ко­нуєть­ся у ста­діі до­ро­бо­чої здат­но­сті м’язів до ско­ро­чен­ня, роз­вит­ку вит­ри­ва­ло­сті і швид­кіс­них яко­стей не від­бу­ваєть­ся, тоб­то тре­ну­валь­ний ефект та­ко­го ро­ду від­сут­ній.

Пра­ц­ю­ю­чи у ко­ман­дах май­стрів «Дес­на» Чер­ні­гів, «Шах­тар» Ка­діїв­ка і те­пер – у до­не­ць­ко­му «Шах­тарі», я на прак­ти­ці пе­ревірив ефек­тив­ність цих ре­жи­мів та їх вплив на роз­ви­ток функ­ціо­наль­ної діяль­но­сті ор­ганіз­му фут­болі­ста. На жаль, цим пи­тан­ням ще не на­даєть­ся на­леж­ної ува­ги. Скрізь і всю­ди тре­не­ри виз­на- ча­ють три­валість від­по­чин­ку між впра­ва­ми ем­пірич­но (в пе­ре­во­де на рус­ский язык – от фо­на­ря. – Ред.). Па­у­зи варі­ю­ють від од­ної до чо­ти­рьох хви­лин і роз­поді­ля­ють­ся про­тя­гом за­нят­тя нерів­но­мір­но. Часті­ше за все ре­жим тре­ну­валь­ної ро­бо­ти роз­ви­ває вит­ри­валість. Вплив на ви­роб­лен­ня спе­ціаль­них швид­кіс­них яко­стей май­же від­сут­ній. Пе­да­го­гіч­ні спо­сте­ре­жен­ня свід­чать, що спе­ціаль­на пра­це­з­дат­ність ближ­че до кін­ця вправ зни­жу­ва­лась – по­гір­шу­ва­лась ру­хо­мість та ак­тив­ність грав­ців, збіль­шу­вав­ся тех­ніч­ний брак і кіль­кість так­тич­них по­ми­лок.

Доз­во­лю собі по­вто­ри­ти ба­наль­ну істи­ну: фут­болі­сти най­ви­що­го кла­су по­вин­ні у рів­ній мірі ма­ти і швид­кість, і швид­кіс­ну вит­ри­валість. Роз­ви­ток всіх цих яко­стей ви­ма­гає зов­сім ін­шої по­бу­до­ви тре­ну­валь­но­го за­нят­тя на ос­но­ві пев­них за­ко­но­мір­но­стей.

Тре­ну­вальне за­нят­тя роз­гля­даєть­ся як ком­плекс­ний по­драз­ник ор­ганіз­му спортс­ме­на, а фізіо­ло­гіч­ні ха­рак­те­ри­сти­ки за­нят­тя визна­ча­ють­ся п’ятьма фак­то­ра­ми (за В. В. Пет­ровсь­ким, 1967):

а) ко­ор­ди­на­цій­ною струк­ту­рою вправ;

б) ін­тен­сив­ністю ви­ко­нан­ня вправ;

в) три­валістю ви­ко­нан­ня вправ;

г) три­валістю чер­гу­ван­ня вправ із від­по­чин­ком;

д) кіль­кістю ви­ко­нан­ня по­вторів вправ.

Що­би по­бу­ду­ва­ти по­тріб­ний ре­жим і визна­чи­ти від­по­від­ні ста­дії від­по­чин­ку, ви­ко­ри­сто­вує­мо та­кі фізіо­ло­гіч­ні кри­терії, як якіс­ні по­каз­ни­ки пра­це­з­дат­но­сті м’язів та різ­ні фа­зи від­нов­лен­ня пуль­су.

У за­нят­ті, спря­мо­ва­но­му на роз­ви­ток різ­них видів вит­ри­ва-

ло­сті – швид­кіс­ної, стриб­ко­вої, спе­ціаль­ної – за­сто­со­вуєть­ся ре­жим «А». У ньо­му кож­на на­ступ­на серія вправ ви­ко­нуєть­ся то­ді, ко­ли м’язи ли­ше від­нов­лю­ють свою здат­ність до ско­ро­чен­ня, а пульс швид­ко зни­жуєть­ся піс­ля на­ван­та­жен­ня.

Ось при­близ­ний план та­ко­го за­нят­тя.

1 Фут­болістам про­по­нуєть­ся стан­дарт­на роз­мин­ка про­тя­гом двох хви­лин.

2 Ос­нов­на ча­сти­на мі­стить впра­ви так­ти­ко-тех­ніч­но­го ха­рак­те­ру. Ниж­че на­во­дить­ся за­про­по­но­ва­ний на­бір та­ких вправ. Всі во­ни ви­ко­ну­ють­ся на мак­си­маль­но мож­ли­вих зу­сил­лях.

Спо­чат­ку грав­цям про­по­нуєть­ся дві серії еста­фет (зустріч­ні пе­ре­да­чі м’яча з на­ступ­ним пе­ре­мі­щен­ням без м’яча на мак­си­маль­ній швид­ко­сті у про­ти­леж­ну ко­лон­ку);

а) у два до­ти­ки – 10 разів по 30 мет­рів (па­у­за – 1 хви­ли­на, по­віль­ний біг);

б) те ж са­ме в один до­тик – 10 разів по 30 мет­рів (па­у­за – пів­то­ри хви­ли­ни – жон­глю­ван­ня м’ячем у па­рах та трій­ках).

По­тім да­ють­ся розділь­ні впра­ви для на­пад­ни­ків і за­хис­ни­ків. На­пад­ни­кам – уда­ри у во­ро­та піс­ля 40-мет­ро­во­го рив­ка з се­ре­ди­ни по­ля, три серії ін­диві­ду­аль­но, у па­рах і трій­ках, по чо­ти­ри по­вто­ри. Па­у­зи між серія­ми – до двох хви­лин. За­хис­ни­кам і пі­вза­хис­ни­кам – іг­ро­ва впра­ва на май­дан­чи­ку 20 х 20 м, чет­ве­ро про­ти двох, в один до­тик, дві серії по 7 хви­лин кож­на з па­у­зою у пів­то­ри хви­ли­ни.

Далі на­пад­ни­ки ви­ко­ну­ють іг­ро­ву впра­ву на май­дан­чи­ку то­го ж роз­мі­ру – троє про­ти двох, без об­ме­жень для трій­ки, яка во­лодіє м’ячем. Дві серії по вісім хви­лин, кож­на з па­у­зою до двох хви­лин. Гру­па за­хис­ни­ків у той же час ро­бить три серії на­ступ­них вправ:

а) уда­ри у во­ро­та з даль­ніх ди­стан­цій піс­ля 40 мет­рів дри­блін­га (чо­ти­ри по­вто­рен­ня)

б) уда­ри у во­ро­та у па­рах піс­ля пе­ре­да­чі з флан­га (чо­ти­ри по­вто­рен­ня);

в) від­бір м’яча і обі­граш у па­рах (5 хви­лин).

Па­у­зи між кож­ною серією вправ – до двох хви­лин. За­пов­ню­ють­ся во­ни «шкіль­ни­ми» впра­ва­ми.

За­вер­шу­ють ос­нов­ну ча­сти­ну тре­ну­ван­ня дві серії іг­ро­вих вправ на так­тич­ну вза­є­модію (шість про­ти ше­сти на все по­ле, із взят­тям воріт, при­чо­му кож­на трій­ка грає на пев­ній по­ло­вині по­ля). Три­валість кож­ної іг­ро­вої серії – 8 хви­лин, па­у­зи від­по­чин­ку – до двох хви­лин – за­пов­ню­ють­ся ходін­ням та по­віль­ним бі­гом.

3 За­ключ­на ча­сти­на; по­віль­ний біг, ходін­ня, впра­ви від­нов­лю­валь­но­го ха­рак­те­ру.

Все за­нят­тя зай­має 1 го­ди­ну 40 хви­лин; за­галь­на від­стань, яку ко­жен гра­ве­ць пробі­гає на мак­си­маль­ній швид­ко­сті – близь­ко 2 км.

За­сто­со­вані у ре­жи­мі «А» ін­тер­ва­ли від­по­чин­ку – до двох хви­лин. Це доз­во­ляє пуль­су змен­шу­ва­ти­ся з 180–200 ударів на хви­ли­ну у кін­ці кож­ної серії вправ до 140–150 ударів на хви­ли­ну до кін­ця кож­ної па­у­зи.

У на­ступ­ній мо­делі тре­ну­ван­ня, спря­мо­ва­но­го на роз­ви­ток швид­кіс­них яко­стей, стри­бу­чо­сті, роз­ви­ток ко­ор­ди­на­цій­них на­ви­чок під час ви­ко­нан­ня тех­ніч­них прий­о­мів, впра­ви чер­гу­ва­ли­ся із від­по­чин­ком у ре­жи­мі «В».

У цій мо­делі за­нят­тя збері­гаєть­ся по­стій­ність усіх ви­ще­за­зна­че­них фак­торів, за ви­нят­ком од­но­го: па­у­зи між по­вто­рен­ня­ми три­ва­ють дов­ше і по­вторне ви­ко­нан­ня по­чи­наєть­ся то­ді, ко­ли здат­ность м’язів до ско­ро­чен­ня від­но­ви­ла­ся по­вністю і пе­ре­ви­щи­ла до­ро­бо­чий рівень. Це фа­за упо­віль­не­но­го зни­жен­ня ча­сто­ти сер­це­вих ско­ро­чень. Ін­тер­ва­ли від­по­чин­ку у цьо­му ре­жи­мі ко­ли­ва­ють­ся від чо­ти­рьох до п’яти хви­лин. Усе за­нят­тя про­до­в­жуєть­ся 2–2,5 го­ди­ни, при цьо­му за­галь­ний «мет­раж» швид­кіс­ної ро­бо­ти за­ли­шаєть­ся та­ким са­мим – близь­ко 2 км.

На­ре­шті, тре­тя мо­дель тре­ну­ван­ня пе­ред­ба­чає чер­гу­ван­ня вправ і від­по­чин­ку у ре­жи­мі «Д», ко­ли па­у­зи між серія­ми ста­нов­лять 6–8 хви­лин. У цьо­му ви­пад­ку пе­ре­слі­дуєть­ся од­на ціль – під­т­ри­ман­ня функ­ціо­наль­но­го ста­ну си­стем ор­ганіз­му на рані­ше до­сяг­ну­то­му рів­ні. По­вто­рен­ня серій вправ ви­ко­нуєть­ся при та­ко­му ре­жи­мі то­ді, ко­ли здат­ність м’язів до ско­ро­чен­ня знов по­вер­ну­ла­ся до до­ро­бо­чо­го рів­ня, а пульс зна­хо­дить­ся у фазі ста­білі­за­ції.

За­нят­тя у та­ко­му ре­жи­мі про­до­в­жуєть­ся 2 го­ди­ни, а кіль­кість серій вправ змен­ше­но че­рез більш три­валі па­у­зи. Ча­сто­та сер­це­вих ско­ро­чень між серія­ми всти­гає зни­зи­ти­ся до 100–110 ударів за хви­ли­ну.

Та­ки­ми є три мо­делі тре­ну­валь­но­го за­нят­тя з різ­ни­ми ре­жи­ма­ми чер­гу­ван­ня на­ван­та­жен­ня і від­по­чин­ку. Як най­кра­ще за­сто­су­ва­ти ці мо­делі у прак­тич­них за­нят­тях?

У тих ви­пад­ках, ко­ли необ­хід­но роз­ви­ва­ти різ­ні сто­ро­ни вит­ри­ва­ло­сті, тре­ба чер­гу­ва­ти на­ван­та­жен­ня з від­по­чин­ком у ре­жи­мі «А». Для роз­вит­ку спе­ціаль­них ко­ор­ди­на­цій­них яко­стей, стри­бу­чо­сті та си­ли ре­ко­мен­дуєть­ся ре­жим «В». Ко­ли вже пев­ний рівень тре­но­ва­но­сті вже до­сяг­ну­то і за­ли­шаєть­ся ли­ше під­т­ри­му­ва­ти йо­го, кра­ще за все спо­лу­ча­ти за­нят­тя у ре­жи­мі «В» із за­нят­тя­ми у ре­жи­мі «Д», який би я на­звав «нетре­ну­ю­чим ре­жи­мом».

При по­бу­до­ві кож­ної мо­делі тре­ну­ван­ня тре­ба бра­ти до ува­ги на­ступне:

1 Ко­ор­ди­на­цій­на струк­ту­ра вправ, які ви­ко­ну­ють­ся грав­ця­ми, по­вин­на бу­ти мак­си­маль­но на­б­ли­же­на до об­ста­нов­ки мат­чу. Впра­ви мо­жуть ма­ти як групо­вий, так і ін­диві­ду­аль­ний ха­рак­тер.

2 Три­валість кож­ної серії справ ко­ли­ваєть­ся у ме­жах 5–8 хви­лин для всіх мо­де­лей.

3 Ін­те­сив­ність ви­ко­нан­ня вправ – мак­си­маль­но мож­ли­ва.

4 Три­валість па­уз між серія­ми відріз­няєть­ся. Для мо­делі «А» – до двох хви­лин, для мо­делі «В» – 4–5 хви­лин, для мо­делі «Д» – 6–8 хви­лин. Па­у­зи за­пов­ню­ють­ся ходін­ням, по­віль­ним бі­гом, спо­кій­ною ро­бо­тою над удос­ко­на­лен­ням ін­диві­ду­аль­ної тех­ніки.

5 Кіль­кість серій вправ – від ше­сти до вось­ми для всіх мо­де­лей.

За­сто­су­ван­ня мо­делі «А» най­більш до­ціль­но у під­го­тов­чий пе­ріод, при ви­рі­шен­ні за­в­дань пі­дви­щен­ня за­галь­ної та спе­ціаль­ної пра­це­з­дат­но­сті. У зма­галь­ний пе­ріод до мо­делі «А» слід ста­ви­ти­ся обе­реж­но, оскіль­ки за­нят­тя у та­ко­му ре­жи­мі ви­кли­ка­ють гли­бо­кі зру­шен­ня в ор­ганіз­мі та ви­ма­га­ють ба­га­то ча­су для від­нов­лен­ня.

На­ост­а­ток хо­чу під­крес­ли­ти, що за­сто­су­ван­ня у тре­ну­ван­нях опи­са­них мо­де­лей доз­во­ляє пе­редусім уник­ну­ти мар­них вит­рат ча­су на роз­ви­ток яко­стей ор­ганіз­му, несу­міс­них за своєю біохі­міч­ною при­ро­дою, на­ма­га­ю­чись су­мі­сти­ти їх в од­но­му за­нят­ті.

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.