”У тих лю­дей бу­ла одна ме­та — за­бра­ти квар­ти­ру. Са­мо­го Ми­ко­лу ви­ве­зли ку­дись”

МИ­КО­ЛА КОВТЯГА ЖИВ НАВПРОТИ АДМІ­НІ­СТРА­ЦІЇ ПРЕ­ЗИ­ДЕН­ТА

Gazeta po-ukrainsky - - СТОЛИЦЯ - Оле­ксан­дра КУСКОВЕЦЬ

5 кві­тня зник 88-рі­чний Ми­ко­ла КОВТЯГА. Чо­ло­вік про­жи­вав сам у дво­кім­на­тці 5-по­вер­хо­во­го бу­дин­ку навпроти Адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та. По­лі­ція від­кри­ла кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня за фа­ктом уми­сно­го вбив­ства. Чо­ло­ві­ка ого­ло­си­ли в роз­шук. Об­шу­ка­ти йо­го по­ме­шка­н­ня не мо­жуть, че­ка­ють рі­ше­н­ня су­ду, щоб зла­ма­ти за­мок.

— У гру­дні 2017 ро­ку Ми­ко­ла Ковтяга під­пи­сав до­го­вір до­ві­чно­го утри­ма­н­ня. То­му ми зня­ли йо­го з об­слу­го­ву­ва­н­ня, — ка­же Лю­дми­ла При­мак, 51 рік, ди­ре­ктор те­ри­то­рі­аль­но­го цен­тру со­ці­аль­но­го об­слу­го­ву­ва­н­ня Пе­чер­сько­го ра­йо­ну. Прі­зви­ще та ім’я но­во­го опі­ку­на Ми­ко­ли Ти­хо­но­ви­ча не на­зи­ває. Ві­до­мо ли­ше, що це жін­ка.

— Йо­го ку­дись від­ве­зли дві жін­ки й чо­ло­вік. Із тих пір Ков­тя­гу не ба­чи­ли, — до­дає 41-рі­чний Оле­ксандр Су­хар­ський, ди­ре­ктор гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції ”Бра­т­тя”, яка до­по­ма­га­ла зни­кло­му. — Ми з’ясу­ва­ли, що пі­сля зни­кне­н­ня Ми­ко­ла Ти­хо­но­вич одру­жив­ся з утри­чі мо­лод­шою жін­кою. Опі­кун­ка про­си­ла чо­ло­ві­ка не тур­бу­ва­ти, мов­ляв, у ньо­го ве­сіль­ний пе­рі­од.

Ми­ко­ла Ковтяга жив у квар­ти­рі №5 на вул. Лю­те­ран­ській, 26/17. Це за 160 м від Адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та, не­по­да­лік — Асо­ці­а­ція на­ро­дних де­пу­та­тів. Уран­ці 11 кві­тня бі­ля бу­дин­ку при­пар­ко­ва­ні близь­ко 30 до­ро­гих ав­ті­вок, зокре­ма ”Астон Мар­тін” та ”Мер­се­дес”.

На две­рях під’їзду — ко­до­вий за­мок. Усе­ре­ди­ні па­хне плі­сня­вою, мі­сця­ми обва­лю­є­ться шту­ка­тур­ка, є ліфт. По­ме­шка­н­ня зни­кло­го за­чи­не­не на на­ві­сний за­мок. Две­рі де­рев’яні, по­фар­бо­ва­ні зе­ле­ним. Че­рез щі­ли­ну ви­дно зар­жа- ві­лий уми­валь­ник і ван­ну. Звід­ти тхне ва­пном і де­зін­фі­ку­ю­чи­ми за­со­ба­ми.

— Нор­маль­на бу­ла лю­ди­на. Не пив, не ку­рив. Ча­сто хво­рів. Ді­тей не мав. Ра­ні­ше ро­ди­чав­ся з бра­том. Де той за­раз — не­ві­до­мо, — го­во­рить Майя Пав­лів­на, 66 ро­ків, жи­ве по­вер­хом ви­ще. Ві­дво­лі­ка­є­ться на ро­бі­тни­ків, які но­сять мі­шки з це­мен­том. У су­сі­дній з нею квар­ти­рі ре­монт. — Цю дво­кім­на­тку не­дав­но ку­пи­ли за 150 ти­сяч до­ла­рів (3,885 млн грн. — ГПУ), у Ми­ко­ли бу­ла та­ка ж. Ним опі­ку­ва­ли­ся во­лон­те­ри. Остан­нім ча­сом во­ни до ньо­го ду­же за­ча­сти­ли. У тих лю­дей бу­ла одна ме­та — за­бра­ти квар­ти­ру, біль­ше бра­ти бу­ло ні­чо­го. А са­мо­го ви­ве­зли ку­дись. Уже два ти­жні йо­го не­має.

— Ці­ни на та­ке жи­тло ко­ли­ва­ю­ться від 2 до 3 ти­сяч до­ла­рів за ква­дра­тний метр. Пі­сля ре­мон­ту квар­ти­ру мо­жна про­да­ти втри­чі до­рож­че, — роз­по­від­ає го­ло­ва На­ціо­наль­ної ра­ди Рі­єл­тор­ської па­ла­ти 53-рі­чний Ві­ктор НЕСИН.

— За­зви­чай свої по­ме­шка­н­ня лі­тні лю­ди ні­би­то да­ру­ють афе­ри­стам. Чи до­бро­віль­но це зро­бле­но, мо­же ви­рі­ши­ти ли­ше суд. У гру­пі ри­зи- ку — лю­ди з ал­ко­голь­ною й нар­ко­ти­чною за­ле­жні­стю, пен­сіо­не­ри без ро­ди­чів. Бу­ли ви­пад­ки, ко­ли афе­ра­ми за­йма­ли­ся пред­став­ни­ки но­та­рі­аль­них ком­па­ній. То­му, перш ніж взя­ти­ся за про­даж об’єкта не­ру­хо­мо­сті, пе­ре­ві­ря­є­мо йо­го в дер­жав­но­му ре­є­стрі за­бо­рон. Там зна­чи­ться адре­са, ім’я й прі­зви­ще вла­сни­ка. До­бро­со­ві­сний рі­єл­тор не псу­ва­ти­ме свою ре­пу­та­цію про­да­жем сум­нів­ної квар­ти­ри. Та­кі на­ма­га­ю­ться про­да­ти без по­се­ре­дни­ка.

— Якось жін­ка по­скар­жи­ла­ся, що ша­храї хо­чуть ві­ді­бра­ти в неї квар­ти­ру в цен­трі Ки­є­ва. Щой­но взяв­ся за цю спра­ву, як на ме­не ви­йшли якісь її ”ро­ди­чі” зі Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни. По­про­си­ли, аби я цим не за­ймав­ся. Ро­зві­дав, що са­ме пра­ців­ни­ки СБУ ку­ру­ва­ли гру­пу ша­хра­їв. Ма­ли за­ро­бі­ток

Опі­кун­ка про­си­ла не тур­бу­ва­ти, у ньо­го ве­сіль­ний пе­рі­од

на міль­йо­ни до­ла­рів у мі­сяць, — го­во­рить кри­мі­наль­ний екс­перт Еду­ард Ба­гі­ров, 49 ро­ків. — Ча­сто злов­ми­сни­ки ви­кра­да­ють лі­тніх лю­дей та ви­во­зять за мі­сто, ли­ша­ють по­ми­ра­ти в за­не­дба­них бу­дів­лях. Афе­ри­стів ”кри­шу­ють” у про­ку­ра­ту­рі, по­лі­ції, Вер­хов­ній Ра­ді. То­му всі­ма опе­ра­ці­я­ми з не­ру­хо­мі­стю, якою во­ло­ді­ють лі­тні лю­ди, має за­йма­ти­ся дер­жав­ний но­та­рі­ус у при­су­тно­сті пред­став­ни­ків по­лі­ції. Це тре­ба за­крі­пи­ти за­ко­но­дав­чо. За остан­ні 15 ро­ків лі­тніх вла­сни­ків квар­тир у цен­трі сто­ли­ці по­мен­ша­ло на 90 від­со­тків. Афе­ри­сти пе­ре­йшли на спаль­ні ра­йо­ни — Хар­ків­ський ма­сив та Свя­то­шин­ський ра­йон.

Микола Ковтяга жив сам у квар­ти­рі на ву­ли­ці Лю­те­ран­ській. Ді­тей не мав. Пе­ред зни­кне­н­ням під­пи­сав до­го­вір до­ві­чно­го утри­ма­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.