Світ не зва­жає на укра­їн­ців, бо во­ни не по­ва­жа­ють се­бе

Gazeta po-ukrainsky - - ПОГЛЯД - Сер­гій ДАЦЮК, фі­ло­соф, ”Укра­їн­ська прав­да”

Світ пе­ре­бу­ває на ме­жі ядер­ної вій­ни. Це час осми­сли­ти зна­че­н­ня жи­т­тя.

Став­ка у будь-якій вій­ні — біль­ша за ньо­го. За ви­щі сми­сли пов­ся­кчас в істо­рії від­да­ва­ли жи­т­тя не ли­ше окре­мі лю­ди, а й ці­лі на­ро­ди. Ви­щі за жи­т­тя — сми­сли, пов’яза­ні зі сво­бо­дою, по­зи­тив­ною пер­спе­кти­вою, гі­дні­стю та са­мо­по­ва­гою.

Не ко­жно­му ви­ста­чить сил зро­би­ти став­ку, ви­щу за жи­т­тя, ки­ну­ти ви­клик, який при­ймуть. Укра­ї­на до­сі не зда­тна на це.

Є чо­ти­ри спосо­би за­во­ю­ва­ти по­ва­гу най­силь­ні­ших грав­ців сві­ту — США, Єв­ро­пи, Ки­таю. Пер­ший — це ви­со­кий еко­но­мі­чний рі­вень роз­ви­тку. На­при­клад, та­кою є Япо­нія.

Дру­гий спо­сіб — ма­ти ядер­ну зброю. Во­на — і без ба­га­тої еко­но­мі­ки — зму­шує сві­то­вих лі­де­рів ра­ху­ва­ти­ся з ва­ми. Це сто­су­є­ться Ро­сії, Пів­ні­чної Ко­реї.

Тре­тій ва­рі­ант — го­тов­ність від­да­ва­ти жи­т­тя за­для пе­ре­мо­ги, не ма­ю­чи ні ви­со­ко­го рів­ня роз­ви­тку, ні ядер­ної зброї. Так, при­мі­ром, чи­ни­ли в’єтнам­ці.

На­ре­шті, че­твер­тий спо­сіб — ви­со­кий ін­но­ва­цій­ний по­тен­ці­ал. Цим шля­хом ідуть Гон­конг, Син­га­пур.

На жаль, Укра­ї­на не спро­мо­жна на жо­дну з цих ста­вок. То­му наш вла­дний клас, а від­так і укра­їн­ців, не по­ва­жа­ють у сві­ті. Під час Май­да­ну ми на­ре­шті зро­би­ли по­ту­жну став­ку. Однак во­на не зі­гра­ла. Шу­ле­ри, ци­ні­чно по­смі­ха­ю­чись, спо­кій­но пе­ре­гра­ли нас — тих, хто ро­бив та­ку став­ку.

Чо­му я не­на­ви­джу і во­дно­час по­ва­жаю Ро­сію? Бо во­на ска­за- ла: на­ві­що нам світ, якщо там не бу­де РФ? За­для від­сто­ю­ва­н­ня сво­їх ін­те­ре­сів Ро­сія го­то­ва на будь-який ри­зик — на­віть ядер­ної вій­ни.

А на­ша вла­да пе­ре­ко­на­ла укра­їн­ців, що мир — це кра­ще, ніж вій­на, бо жи­т­тя — най­цін­ні­ше. Це най­біль­ша її бре­хня. Адже віль­на лю­ди­на по­чи­на­є­ться з мо­мен­ту, ко­ли усві­дом­лює цін­но­сті, які ви­щі за жи­т­тя. То­му я лю­блю, але не по­ва­жаю ни­ні­шню Укра­ї­ну. З 2014 ро­ку втра­че­но ти­ся­чі жит­тів, однак світ не по­чав ста­ви­ти­ся до нас сер­йо­зно. Бо во­дно­час ми до­зво­ля­є­мо сво­є­му вла­дно­му кла­су зну­ща­ти­ся над на­ми, при­ни­жу­ва­ти, бре­ха­ти нам і ма­ні­пу­лю­ва­ти на­ми.

Здо­бу­та пі­сля Май­да­ну са­мо­по­ва­га бу­ла втра­че­на. І ”Сла­ва Укра­ї­ні!” те­пер зву­чить усе рід­ше. Са­мо­по­ва­га — це осно­ва сво­бо­ди й по­зи­тив­ної пер­спе­кти­ви. Що­ра­зу, ко­ли за­кри­ва­є­мо очі на бре­хню, на ко­руп- цію, на ма­ні­пу­ля­ції, на здир­ни­цтво, на кра­діж­ки — втра­ча­є­мо ча­стин­ку са­мо­по­ва­ги. Це не до­зво­ляє до­ся­га­ти вер­шин. Хто зрі­кся раз, зму­ше­ний бу­де ще не раз зрі­ка­ти­ся.

Ре­во­лю­цію не до­ве­ли до кін­ця. По­ча­ли во­ю­ва­ти, але по­бо­я­ли­ся смер­тей і ста­ли тор­гу­ва­ти­ся за мир. На ін­но­ва­ції не від­ва­жи­ли­ся — ста­ли мля­во ро­би­ти ре­фор­ми за чу­жи­ми зраз­ка­ми. Вла­да здир­ни­чає й тор­гує на кро­ві — ми з цим зми­ри­ли­ся. Ні­би за­яви­ли, що роз­ри­ва­є­мо еко­но­мі­чні сто­сун­ки з Ро­сі­єю, а по­тім ви­яви­ло­ся — во­ни роз­ви­ва­ю­ться. Вій­ну вій­ною до­сі не на­зи­ва­є­мо. По­ка­ра­ти зло­чин­ців із ви­со­ким ста­ту­сом не мо­же­мо.

Є ли­ше один спо­сіб зму­си­ти ін­ших по­ва­жа­ти нас — зро­би­ти щось та­ке, за що бу­де вар­то са­мим се­бе по­ва­жа­ти. На­пе­ре­кір усьо­му сві­ту мо­жна по­но­ви­ти ядер­ну зброю. Всу­пе­реч об­ста­ви­нам ста­ти кра­ї­ною ін­но­ва­цій, ра­ди­каль­ні­ших за будь-які ре­фор­ми за чу­жи­ми зраз­ка­ми. Гро­ма­да мо­же зму­си­ти вла­дний клас до від­по­від­аль­но­сті. Або він сха­ме­не­ться і по­чне кар­ди­наль­но змі­ню­ва­ти еко­но­мі­чну, по­лі­ти­чну й куль­тур­ну мо­де­лі — за­для про­рив­но­го роз­ви­тку. Або зре­штою ві­зьме­мо й від­во­ю­є­мо втра­че­ні те­ри­то­рії, по­при жер­тви. Ли­ше так здо­бу­ва­є­ться са­мо­по­ва­га. Бо осно­вою жи­т­тя є став­ка — біль­ша за жи­т­тя.

Чо­му я не­на­ви­джу й во­дно­час по­ва­жаю Ро­сію?

Вла­да пе­ре­ко­на­ла укра­їн­ців, що мир — це кра­ще, ніж вій­на, бо жи­т­тя — най­цін­ні­ше. Це най­біль­ша її бре­хня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.