Ко­пі­є­чка

Gazeta po-ukrainsky - - ЛЮДИ -

По­між Хре­ща­ти­ком і Бес­са­раб­кою у ви­хі­дні снує лі­тня жін­ка, про­по­нує щось ку­пи­ти з рук. — До­ця, ві­зьми та­по­чки, — зне­на­цька ти­цяє в ру­ки па­ру го­тель­но­го взу­т­тя. — За ко­пі­є­чку! Ви­ру­чи. Я від­мов­ля­ю­ся й при­швид­шую крок. На­сту­пно­го дня во­на сто­їть там же й про­стя­гає па­чку кра­бо­вих па­ли­чок. Або шкар­пе­тки. Або крем для рук ”Альон­ка”. Що­ра­зу мір­кую, який то­вар жі­но­чка збу­ва­ти­ме цьо­го ра­зу. Ні­ко­ли не вга­дую. З ві­кна кав’яр­ні на Бес­са­раб­ці зру­чно спо­сте­рі­га­ти, як во­на по­лює на лю­дей, зне­на­цька ви­ска­ку­ю­чи у них під но­сом зі сво­їм хи­трим то­ва­ром ”за ко­пі­є­чку”. Хто зу­пи­нив­ся, аби ви­ру­чи­ти ста­рень­ку, той по­пав­ся. Чо­ти­ри яблу­ка в куль­ку або бан­ка кон­сер­во­ва­ної ку­ку­ру­дзи ко­штує зна­чно біль­ше, аніж у до­ро­гих мі­сце­вих ма­га­зи­нах.

До­ця, ві­зьми та­по­чки

Ча­сом від жін­ки зад­ку­ють іно­зем­ці, що ви­йшли з по­ку­пка­ми з ма­га­зи­ну Roshen і ма­ли не­обе­ре­жність роз­сла­би­ти­ся під ве­сня­ним со­не­чком. Скла­дно зро­зу­мі­ти, на­ві­що то­бі зда­ли­ся кра­бо­ві па­ли­чки за ці­ною кі­ло­гра­ма м’яса. Осо­бли­во, якщо ти в чу­жій кра­ї­ні. Ко­лись ко­ле­га-жур­на­ліс­тка ви­рі­ши­ла по­ці­ка­ви­ти­ся у баб­ці, що про­си­ла ”ко­пі­є­чку” під хра­мом Свя­тої трій­ці у Лу­цьку, чи ви­ста­чає їй на жи­т­тя. І чи прав­да, що во­на ку­пи­ла ді­тям по квар­ти­рі в обла­сно­му цен­трі, кіль­ка ро­ків про­ся­чи ми­ло­сти­ню під цер­ква­ми. Ста­рень­ка вда­ла, що пи­та­н­ня не зро­зумі­ла. А зран­ку до ре­да­кції під’їхав де­бе­лий дядь­ко на джи­пі й, шмор­га­ю­чи но­сом, силь­но про­сив і пе­ре­ко­ну­вав, щоб не чі­па­ла йо­го ма­ми. Бо во­на че­сно від­си­ді­ла ко­жну ко­пі­є­чку.

Оль­га ГЕМБІК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.