Чо­ло­вік ви­крав донь­ку і ви­віз її в ДНР

СУД НЕ ПО­БА­ЧИВ У ЙО­ГО ДІ­ЯХ СКЛА­ДУ ЗЛОЧИНУ

Gazeta po-ukrainsky - - РОЗЛУЧЕННЯ - Ва­ле­рія АВРАМЕНКО

— Из-за по­сто­ян­ных пе­ре­жи­ва­ний не мо­гу спать и есть. По­ху­де­ла на 25 ки­ло­грам­мов, — ка­же те­ле­фо­ном 37-рі­чна Оль­га БІЛОСТОЦЬКА з До­не­цька. Остан­ні два ро­ки жи­ве у Ки­є­ві. 2017-го її чо­ло­вік Ма­ксим Яри­шев ви­крав їхню донь­ку Оле­ну, 8 ро­ків, і ви­віз на те­ри­то­рію так зва­ної ДНР.

Ма­ксим Яри­шев — ре­сто­ра­тор. Оль­га Білостоцька за­йма­ла­ся йо­го бух­гал­те­рі­єю. Шлюб із нею став для чо­ло­ві­ка дру­гим. Від пер­шої дру­жи­ни має си­на 20-рі­чно­го Сер­гія. Хло­пець жив із йо­го но­вою ро­ди­ною.

— Ні­ко­ли не спри­йма­ла са­мо­про­го­ло­ше­ну ре­спу­блі­ку. Та мій чо­ло­вік вва­жав, що жи­ти там кра­ще, — роз­по­від­ає Оль­га. — Пі­сля то­го як у До­не­цьку по­ча­ли­ся за­во­ру­ше­н­ня, до ньо­го в ре­сто­ран ста­ли при­їжджа­ти бан­дю­ки на тан­ках. За­чи­ня­ли­ся все­ре­ди­ні та го­во­ри­ли про щось. Якось пі­шла на склад ре­сто­ра­ну. Він весь був за­би­тий збро­єю. Зро­зумі­ла, що він має спра­ви з те­ро­ри­ста­ми.

Пі­сля цьо­го Оль­га ви­рі­ши­ла ті­ка­ти з До­не­цька. До Ки­є­ва по­їха­ла з донь­кою.

— Взя­ла з со­бою тро­хи ре­чей і ти­ся­чу до­ла­рів, — про­дов­жує. — У пер­ший день зна­йшла квар­ти­ру. Бо­я­ла­ся, що Ма­кси­мо­ві друж­ки нас зна­йдуть. Донь­ку на ву­ли­цю не від­пу­ска­ла. Са­ма ви­хо­ди­ла в ру­дій пе­ру­ці й тем­них оку­ля­рах.

За мі­сяць пі­сля пе­ре­їзду Оле­на за­хво­рі­ла на за­па­ле­н­ня ле­гень. Її по­кла­ли в лі­кар­ню.

— До­ки бу­ли в лі­кар­ні, Макс нас ви­чи­слив, — го­во­рить Оль­га Білостоцька. — За день пі­сля ви­пи­ски сма­жи­ла на ку­хні млин­ці, а донь­ка гра­ла­ся в ко­ри­до­рі. Ра­птом по­чу­ла див­ні зву­ки бі­ля вхі­дних две­рей. Тіль­ки пі­ді­йшла ближ­че, як во­ни від­чи­ни­ли­ся. На по­ро­зі сто­яв Ма­ксим. Ма­ла ки­ну­ла­ся йо­му на шию. Він взяв її за ру­ку і ска­зав: ”Пі­де­мо по­гу­ля­є­мо. За го­ди­ну-дві при­ве­ду її на­зад”. На­ка­за­ла, щоб по­че­ка­ли ме­не бі­ля під’їзду. До­ки пе­ре­в­дя­гну­ла­ся, їх там уже не бу­ло. За кіль­ка го­дин чо­ло­вік по­дзво­нив. Ска­зав, що ве­зе донь­ку в До­нецьк. За­раз дів­чин­ка жи­ве з ба­тьком. — Чо­ло­вік до ди­ти­ни не під­пу­скає, — роз­по­від­ає Оль­га. — Ка­же, щоб я по­вер­та­ла­ся у До­нецьк і да­лі за­йма­ла­ся йо­го бух­гал­те­рі­єю. Там у ме­не за­ли­ши­ла­ся по­дру­га. Про­шу її на­гля­да­ти за Олен­кою. Во­на по­ка­зує донь­ці ві­део зі мною, а ме­ні ви­си­лає її фо­то­гра­фії. По­дру­га да­ва­ла зна­ти, ко­ли Макс у від’їзді. Я ку­пу­ва­ла ігра­шки, фі­ні­ки, цу­кер­ки ”Ши­пу­чка” і їха­ла до ди­ти­ни. Ба­чи­ла її дві­чі. Під час остан­ньої зу­стрі­чі хо­ті­ла ви­кра­сти до­чку. Не вда­ло­ся. Ма­ксим офор­мив ди­ти­ні ро­сій­ське сві­до­цтво про на­ро­дже­н­ня. Без за­ві­ре­ної но­та­рі­у­сом зго­ди ба­тька її зі мною че­рез пун­кти про­пу­ску не пу­сти­ли. Чо­ло­вік ді­знав­ся про той ви­па­док. До­мо­вив­ся із бан­дю­ка­ми, щоб ме­ні за­бо­ро­ни­ли в’їзд на те­ри­то­рію ДНР. Ди­ти­ну вже рік не ба­чи­ла.

Оль­га Білостоцька на­пи­са­ла за­яву в по­лі­цію. У бе­ре­зні про­гра­ла чер­го­вий суд.

— Суд не по­ба­чив скла­ду злочину в ді­ях чо­ло­ві­ка. Ви­рі­шив, що моя донь­ка пе­ре­бу­ває на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, бо за за­ко­но­дав­ством ДНР — то те­ри­то­рія на­шої дер­жа­ви. З Олен­кою зі­дзво­ню­є­мо­ся дві­чі на ти­ждень. Те­ле­фон їй пе­ре­да­ла че­рез зна­йо­мих. Че­каю, до­ки звіль­нять Дон­бас, щоб по­вер­ну­ти­ся ту­ди і за­бра­ти ди­ти­ну.

Пі­шла на склад ре­сто­ра­ну. Він весь був за­би­тий збро­єю

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.