По­лі­на Рай­ко по­ча­ла ма­лю­ва­ти, ко­ли чо­ло­вік по­мер

ВИСТАВКА ”СВІЙ ПРОСТІР” ДОСЛІДЖУЄ РОЛЬ ЖІН­КИ В СУСПІЛЬСТВІ

Gazeta po-ukrainsky - - КУЛЬТУРА - Ма­ри­на НЕПИЙВОДА

Ро­бо­ти 22 укра­їн­ських ху­до­жни­ків по­ка­зу­ють у ки­їв­сько­му ”Пін­чу­кАр­тЦен­трі”.

Тут від­кри­ла­ся виставка ”Свій простір”. Досліджує роль жін­ки в істо­рії ві­тчи­зня­но­го ми­сте­цтва, яке мі­сце за­ймає в укра­їн­сько­му суспільстві.

У пер­шо­му за­лі від­тво­ри­ли роз­пис кім­нат По­лі­ни Рай­ко.

— Ху­до­жни­ця на­ро­ди­ла­ся і про­жи­ла жи­т­тя в мі­сте­чку Цю­ру­пинськ, за­раз Оле­шки на Хер­сон­щи­ні, — роз­по­від­ає 34-рі­чна Те­тя­на Жмур­ко з На­ціо­наль­но­го ху­до­жньо­го му­зею.

Ні­хто не ро­зу­мів, що во­на ро­би­ла

— Ма­ла зви­чай­не жи­т­тя, пра­цю­ва­ла в кол­го­спі. Тво­ри­ти по­ча­ла на­при­кін­ці 1990-х, бо за­ли­ши­ла­ся на са­мо­ті. Чо­ло­вік по­мер, донь­ка за­ги­ну­ла, а син по­тра­пив у в’язни­цю. По­лі­на Рай­ко пов­ні­стю роз­пи­са­ла свою осе­лю все­ре­ди­ні. Ство­ри­ла обра­зи з ре­аль­но­го й уяв­но­го жи­т­тя. Тут є во­на та її три се­стри, во­на з чо­ло­ві­ком, див­ні зві­рі-обе­ре­ги — ле­о­пар­ди, со­ви. По­лі­ну спри­йма­ли чи не як бо­же­віль­ну. Бо ні­хто не ро­зу­мів, що во­на ро­би­ла. Рай­ко не ма­ла ам­бі­цій ста­ти зна­ною ху­до­жни­цею. Ре­а­лі­зу­ва­ла­ся у твор­чо­сті.

В за­лі по­ряд є кар­ти­ни Ка­те­ри­ни Бі­ло­кур і Ма­рії При­ма­чен­ко. Во­ни теж пи­са­ли ти­по­ві для жін­ки обра­зи — кві­ти, тва­ри­ни. Не ма­ли мо­жли­во­сті ста­ти про­фе­сій­ни­ми жи­во­пи­сця­ми. Про мо­раль­не на­си­л­ля над жін­ка­ми роз­по­від­ає 6-хви­лин­не ві­део ”44”.

— У ка­дрі ме­не пи­та­ють: чи є у вас ді­ти? Від­по­від­аю ”ні” 44 ра­зи з рі­зни­ми ін­то­на­ці­я­ми, — го­во­рить ав­тор­ка ро­ли­ка Алев­ти­на Ка­хі­дзе, 45 ро­ків. — 44 — ци­фра сим­во­лі­чна. В клі­ні­ках ре­про­ду­ктив­ної ме­ди­ци­ни в Укра­ї­ні цей вік вва­жа­ють ру­бе­жем для ва­гі­тно­сті. На­при­клад, ко­ли жін­ка ка­же: ”У ме­не три со­ба­ки”. А їй одра­зу — а ді­ти у вас є? Чо­ло­ві­ка про це не пи­та­ють. У жін­ки не ці­кав­ля­ться, чи вза­га­лі хо­че ді­тей. На­зи­ваю це ре­про­ду­ктив­ним на­си­л­лям. Тер­мін по­чу­ла, ко­ли на­вча­ла­ся за кор­до­ном.

Про­ект ”Се­конд хенд” пред­ста­ви­ла Жан­на Ка­ди­ро­ва, 37 ро­ків:

— Я зро­би­ла з пли­тки об’єкти у фор­мі одя­гу. Пі­джа­ки, спі­дни­ці, шор­ти. Ідея в то­му, що цей ка­хель зня­тий зі стін бу­ді­вель, що змі­ни­ли своє пер­ві­сне при­зна­че­н­ня. І пам’ять про них збе­рі­гає пли­тка. На мі­сці Дар­ни­цько­го шов­ко­во­го ком­бі­на­ту діє ба­зар ”Да­ри­нок”. Кі­но­ко­пі­ю­валь­ну фа­бри­ку бі­ля кі­но­сту­дії Дов­жен­ка не­що­дав­но зне­сли. Є ще одяг із пли­тки ав­то­стан­ції По­лі­ське в Чор­но­биль­ській зо­ні. Звід­ти від­се­ли­ли всіх жи­те­лів. По­ряд по­ка­зую ві­део про істо­рію цих бу­ді­вель.

Виставка ”Свій простір” у сто­ли­чно­му ”Пін­чу­кАр­тЦен­трі” три­ва­ти­ме до 6 сі­чня.

Ки­їв­ська ху­до­жни­ця Жан­на Ка­ди­ро­ва зро­би­ла зі ста­рої пли­тки пре­дме­ти одя­гу. Ка­хель зня­ла зі стін бу­ді­вель, що ма­ють зне­сти або пе­ре­про­фі­лю­ва­ти

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.