”Якщо при­йдуть ви­се­ля­ти — з’їха­ти не­ма ку­ди”

ОЛЬ­ГА ФАРБЕЙ ДВА РО­КИ СУДИТЬСЯ ЗА ВЛА­СНУ КВАРТИРУ

Gazeta po-ukrainsky - - СКАНДАЛИ - Ан­на БОВА

— Ця квар­ти­ра — на­ше єди­не жи­тло. Якщо при­йдуть ви­се­ля­ти — з’їха­ти не­ма ку­ди. Дру­гий рік на нер­вах. Спа­ти не мо­жу, — ка­же 38-рі­чна Оль­га ФАРБЕЙ із се­ли­ща Про­лі­ски Бо­рис­піль­сько­го ра­йо­ну на Ки­їв­щи­ні.

У гру­дні 2016-го ви­ко­на­вча слу­жба без ві­до­ма жін­ки про­да­ла її три­кім­на­тну квартиру. Ма­ла бан­ків­ський борг у 39 тис. грн. Це су­ма за спо­жив­чий кре­дит із від­со­тка­ми, йо­го бра­ла в 2006 ро­ці.

Но­вим вла­сни­ком жи­тла став Юрій Мель­ник. При­дбав квартиру на еле­ктрон­них тор­гах ”Се­там” за 530 тис. грн. Увесь цей час жін­ка судиться за жи­тло. 23 ли­сто­па­да цьо­го ро­ку су­д­дя Єв­ген Бо­рець із Бо­рис­піль­сько­го мі­ськра­йон­но­го су­ду ухва­лив оста­то­чно: у за­до­во­лен­ні рі­ше­н­ня від­мо­ви­ти. Мо- ти­ву­вав тим, що но­вий го­спо­дар на­був пра­ва вла­сно­сті ра­ні­ше, ніж був по­да­ний по­зов.

— Мель­ни­ка ні­ко­ли не ба­чи­ла. Тіль­ки йо­го си­на, він адво­кат. На­ша квар­ти­ра ко­шту­ва­ла то­ді до міль­йо­на гри­вень. На тор­гах ці­ну зби­ли в по­ло­ви­ну, — роз­по­від­ає Оль­га. — Ми ви­тра­ти­ли ша­ле­ні су­ми на су­до­ві збо­ри. Те­пер зно­ву по­трі­бно близь­ко 10 ти­сяч гри­вень. Якщо не по­да­мо апе­ля­цію, нас ви­се­лять.

Офор­ми­ти кре­дит на два те­ле­фо­ни по­про­сив зна­йо­мий, — до­дає жін­ка. — Обі­йшли­ся в 3100 гри­вень. Обі­цяв вча­сно за них роз­ра­ху­ва­ти­ся. Зна­ла йо­го мі­ся­ців зо два. Пра­цю­вав у пар­тнер­ській ком­па­нії. Зда­вав­ся сер­йо­зним чо­ло­ві­ком. Мав ма­ши­ну, гро­ші за­ро­бляв. За до­по­мо­гу по­да­ру­вав одну з мо­бі­лок. Її від­ра­зу й вкра­ли. По­тім зник і зна­йо­мий. Бу­ла впев­не­на, що по­зи­ку спла­тив. Жо­дних по­ві­дом­лень із бан­ку про за­бор­го­ва­ність Оль­га не отри­му­ва­ла.

— Пред­став­ник бан­ку в су­ді не міг по­ясни­ти, чо­му не ін­фор­му­ва­ли і чо­му квартиру не опи­са­ли, а одра­зу ви­ста­ви­ли на тор­ги, — го­во­рить Оль­га Фарбей. Пред­став­ни­ки но­во­го вла­сни­ка дзво­ни­ли без кін­ця, при­їжджа­ли, по­гро­жу­ва­ли. Ви­ма­га­ли укла­сти до­го­вір орен­ди, щоб я пла­ти­ла їм за про­жи­ва­н­ня. Кіль­ка ра­зів ви­кли­ка­ла по­лі­цію. Дві­чі на­кла­да­ли арешт на квартиру, аби во­ни не мо­гли її зда­ти чи пе­ре­про­да­ти. Су­д­дя про все роз­пи­ту­вав, пе­ре­ймав­ся. І ра­птом у мій день на­ро­дже­н­ня по­да­ру­нок — рі­ше­н­ня ви­ніс про­ти нас.

Оль­га з чо­ло­ві­ком 50-рі­чним Оле­ксі­єм ви­хо­ву­ють 10-рі­чну донь­ку. Жін­ка пра­цює кон­суль­тан­том між­на­ро­дної ком­па- нії з ван­та­жо­пе­ре­ве­зень. Чо­ло­вік був при­ва­тним під­при­єм­цем. Бі­знес до­ве­ло­ся за­кри­ти. Пра­цює на фір­мі з об­слу­го­ву­ва­н­ня ав­то­мо­бі­лів.

— На­ве­сні чо­ло­вік отри­мав сер­йо­зну трав­му — зла­мав ший­ку сте­гна, — про­дов­жує Оль­га. — На опе­ра­цію і про­тез ви­тра­ти­ли по­над 130 ти­сяч гри­вень. По­тро­ху хо­дить із па­ли­цею. Пра­цює, бо тре­ба від­ро­бля­ти бор­ги. Ви­ко­на­вча слу­жба про­по­ну­ва­ла по­вер­ну­ти близь­ко 300 ти­сяч гри­вень. За­ли­ши­ла­ся від по­га­ше­н­ня бор­гу і спла­ти всіх збо­рів. На­віть якщо ми про­гра­є­мо апе­ля­цію, за ці ко­шти мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на скром­ну одно­кім­на­тку.

— Є не­по­га­ні шан­си до­би­ти­ся ска­су­ва­н­ня тор­гів в апе­ля­цій­но­му су­ді. Оскіль­ки до­ве­де­но, що по­ві­дом­лень про ви­став­ле­н­ня квар­ти­ри на тор­ги жін­ка не отри­му­ва­ла, — ка­же адво­кат 45-рі­чний Сер­гій Ста­рень­кий. — Окрім то­го, в ній про­жи­ває ма­ло­лі­тня ди­ти­на, і про­даж міг бу­ти здій­сне­ний ли­ше зі зго­ди опі­кун­ської ра­ди.

З ін­шо­го бо­ку, лю­ди­на, яка ку­пи­ла, — є до­бро­со­ві­сним на­бу­ва­чем. На­віть якщо жін­ка ви­грає апе­ля­цію, щоб по­вер­ну­ти­ся в квартиру, їй до­ве­де­ться прой­ти сім кіл пе­кла.

За до­по­мо­гу по­да­ру­вав мо­біл­ку. Її одра­зу вкра­ли

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.