”Я да­ла зго­ду бу­ти ме­ні не­вір­ним”

Gazeta po-ukrainsky - - І СТОРІЯ -

”Ша­нов­на па­ні! Як Ва­ше здо­ров’я? Чи є в Оле­ксан­дра ша­по­чка? Зав­тра бу­ду Вам пи­са­ти, а за­раз ба­жаю всьо­го най­кра­що­го. Ці­лую ру­ку”, — пи­ше Оле­ксандр Олесь до спів­а­чки Ма­рії Фа­бі­а­но­вої, яка на­ро­ди­ла йо­го дру­го­го си­на. Це ста­є­ться за рік до смер­ті по­е­та — 1943-го. 30-рі­чна Ма­рія

Фа­бі­а­но­ва — сло­ва­чка. Во­на не го­во­рить укра­їн­ською, з по­е­том спіл­ку­є­ться тіль­ки че­ською. Аби Ма­рія ви­вчи­ла укра­їн­ську, по­ет да­рує їй під­ру­чни­ки. ”Оле­ксандр Іва­но­вич ме­ні все ска­зав. Я да­ла зго­ду бу­ти ме­ні не­вір­ним”, — пи­са­ла в ли­сті Ві­ра Кан­ди­ба. З її чо­ло­ві­ком та­кож дру­жи­ла пи­сьмен­ни­ця Га­ли­на Ла­щен­ко. Пі­зні­ше во­на роз­по­від­а­ла про Ма­рію Фа­бі­а­но­ву: ”Во­на бу­ла щи­ра, без­хи­трі­сна, жи­ва і до­те­пна. Її всі лю­би­ли. Ча­сто бу­ва­ла в до­мі Оле­ся. Ві­ра Ан­то­нів­на ста­ви­ла­ся до неї з осо­бли­вою ува­гою. Оле­ксандр Іва­но­вич на­віть про­сив від­ві­ду­ва­ти її в йо­го від­су­тність. У ли­сті він пи­сав: ”Дя­кую Вам, що від­ві­да­ли мою дру­жи­ну і да­ли їй стіль­ки при­єм­них хви­лин”. По­тім у ньо­го ви­яв­ля­ють озна­ки не­по­мір­но­го роз­ши­ре­н­ня сер­ця. По­чи­на­ю­ться ча­сті при­сту­пи астми та роз­ви­ва­є­ться во­дян­ка. У ли­сті до Ма­рії він пи­ше: ”По­чу­ваю се­бе май­же одна­ко­во. На­ді­ю­ся, що пі­сля 21-ї ін’єкції я вже змо­жу ляг­ти на опе­ра­цій­ний стіл”. Та стан здо­ров’я різ­ко по­гір­шу­є­ться пі­сля звіс­тки про за­ги­бель си­на Оле­га в кон­цта­бо­рі За­ксен­ха­у­зен в Ні­меч­чи­ні. Він був чле­ном ОУН. Пе­ред смер­тю Ві­ра Кан­ди­ба кли­че до чо­ло­ві­ка Ма­рію. Во­на при­хо­дить з си­ном, який тіль­ки вчив­ся хо­ди­ти. Дру­жи­на по­е­та да­рує їй па­смо во­лос­ся Оле­ксан­дра Оле­ся.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.