За ме­жа­ми сві­до­мо­сті.

Ме­ди­та­ція як ін­стру­мент ко­ман­до­утво­ре­н­ня Як зни­зи­ти рі­вень стре­су і під­ви­щи­ти по­ка­зни­ки про­ду­ктив­но­сті ро­бо­ти в ко­ле­кти­ві – два основ­них пи­та­н­ня, які сьо­го­дні хви­лю­ють біль­шість ке­рів­ни­ків. Їх рі­ше­н­ням мо­же ста­ти ко­ман­дна пра­кти­ка транс­цен­ден­таль­ної ме­дит

KOLESO ZHITTJA - - Зміст - Ке­ру­ю­чий пар­тнер ме­ре­жі клі­нік «Аюр­ве­да 192» ЮЛІЯ ПІ­ТЕН­КО

Ме­ди­та­ція як ін­стру­мент ко­ман­до­утво­ре­н­ня Юлія Пі­тен­ко

Чи ефе­ктив­на ме­ди­та­ція у ро­бо­ті з гру­пою, ко­ле­кти­вом? Зві­сно, так. Гру­па скла­да­є­ться з окре­мих лю­дей, і у ко­жно­го – свій світ і свій «бу­кет» ста­нів: гар­мо­нії ті­ла, сві­до­мо­сті і ро­зу­му. Вза­є­мо­дія у гру­пі – це про­цес, у яко­му лю­ди щось бе­руть одне в одно­го, а та­кож щось да­ють одне одно­му. Ни­ні­шній тренд роз­ви­тку і пси­хо­ло­гії ко­ле­кти­вів біль­ше спря­мо­ва­ний на те, що у лю­дей має бу­ти щось, чим во­ни го­то­ві по­ді­ли­ти­ся з ін­ши­ми, при­чо­му без­опла­тно. Але го­лов­не пи­та­н­ня – в то­му, що лю­ди да­ють і чи є у них си­ла, щоб да­ва­ти, чи є у них дже­ре­ло на­ко­пи­че­н­ня цьо­го пре­кра­сно­го да­ру, яким ми го­то­ві по­ді­ли­ти­ся з ін­ши­ми. Та­ким дже­ре­лом є сфе­ра єди­но­го За­ко­ну при­ро­ди – область не­скін­чен­них мо­жли­во­стей, якої лю­ди­на до­ся­гає зав­дя­ки те­хні­ці транс­цен­ден­таль­ної ме­ди­та­ції. У пра­кти­ку­ю­чо­го з'яв­ля­є­ться «ро­зе­тка», до якої він мо­же під­клю­чи­ти­ся під час ме­ди­та­ції, по­вер­ну­ти­ся до дже­ре­ла всіх мо­жли­во­стей, ста­біль­но­сті, на­пов­не­но­сті і на­бу­ти впев­не­но­сті в то­му, що «пов­но­та дає пов­но­ту і за­ли­ша­є­ться пов­ною».

Чим тран­сцен­ден­таль­на ме­ди­та­ція від­рі­зня­є­ться від зви­чай­ної? Скла­дно ска­за­ти, що та­ке зви­чай­на ме­ди­та­ція, то­му що їх со­тні ви­дів. Але пе­ре­ва­га, уні­каль­ність транс­цен­ден­таль­ної ме­ди­та­ції – в то­му, що во­на не ви­ма­гає кон­цен­тра­ції. Це при­ро­дна, про­ста те­хні­ка, яка від­бу­ва­є­ться са­ма со­бою, за ра­ху­нок ви­ко­ри­ста­н­ня спон­тан­них яко­стей ро­зу­му.

Ме­ди­та­ція – це якийсь спо­сіб від­кри­ти в со­бі дже­ре­ло і на­пов­ни­ти йо­го? Це спо­сіб на­пов­ни­ти дже­ре­ло в со­бі. Ми не­скін­чен­но від­во­лі­ка­є­мо­ся, і за на­шу ува­гу бо­рю­ться – її весь час хтось за­хо­плює, то­му наш мо­зок по­стій­но зайня­тий. По­ки ми у сві­до­мо­сті і не спи­мо – ми за­зви­чай зайня­ті ви­рі­ше­н­ням по­то­чних зав­дань, пов'яза­них із зов­ні­шнім сві­том. Але, щоб бу­ти го­то­вим до їх ви­рі­ше­н­ня, щоб бу­ти плі­дним, нам по­трі­бно на­ко­пи­чи­ти в со­бі си­ли, на­пов­ни­ти свій вну­трі­шній світ. Тран­сцен­ден­таль­на ме­ди­та­ція – це до­сить про­ста те­хні­ка (са­ме те­хні­ка, а не фі­ло­со­фія, ре­лі­гія або спо­сіб жи­т­тя), яка дає змо­гу за до­по­мо­гою по­жвав­ле­н­ня в со­бі дже­ре­ла всіх мо­жли­во­стей на­пов­ню­ва­ти са­мо­го се­бе.

Як ме­ди­та­ція в ко­ле­кти­ві мо­же під­ви­щи­ти про­ду­ктив­ність ро­бо­ти спів­ро­бі­тни­ків? У той мо­мент, ко­ли лю­ди­на за­йма­є­ться транс­цен­ден­таль­ною ме­ди­та­ці­єю, час­тки її го­лов­но­го моз­ку спів­на­ла­што­ву­ю­ться і пра­цю­ють в уні­сон на більш ви­со­ко­му рів­ні вза­є­мо­дії. Та­ким же чи­ном, за до­по­мо­гою хвиль, спів­на­ла­што­ву­є­ться моз­ко­ва ді­яль­ність тих лю­дей, які ме­ди­ту­ють у гру­пі. Тран­сцен­ден­таль­на ме­ди­та­ція – це те­хно­ло­гія, яка до­по­ма­гає змі­цню­ва­ти мир у всьо­му сві­ті, бо­ро­ти­ся зі зло­чин­ні­стю. До­сить не­ве­ли­ко­го від­со­тка ме­ди­ту­валь­ни­ків, що­би вста­но­ви­ти мир і по­ря­док у мі­сті. Мо­жна ма­те­ма­ти­чно це роз­ра­ху­ва­ти: у мі­сті жи­ве три міль­йо­ни чо­ло­вік, від­по­від­но, трьох ти­сяч ме­ди­ту­валь­ни­ків бу­де до­сить, щоб уста­но­ви­ти мир і бла­го­по­луч­чя. Адже 0,1% – це зов­сім не ба­га­то. У бі­знес-ор­га­ні­за­ці­ях аб­со­лю­тне чи­сло ме­ди­ту­валь­ни­ків бу­де на­ба­га­то мен­шим. Якщо ве­ли­ка ча­сти­на ко­ле­кти­ву бу­де ме­ди­ту­ва­ти ре­гу­ляр­но, то всі вну­трі­шні про­це­си на­ла­шту­ю­ться са­мі со­бою. Іна­кше су­ча­сно­му ке­рів­ни­ко­ві до­во­ди­ться по­стій­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ін­стру­мен­ти мо­ні­то­рин­гу, кон­тро­лю, пе­ре­ві­рок, сте­жи­ти за ви­ко­на­н­ням ро­біт і без­пе­кою. Ко­ли за до­по­мо­гою ме­ди­та­ції ви­бу­до­ву­ю­ться від­но­си­ни на більш гли­бо­ко­му рів­ні, то іно­ді одні і ті са­мі дум­ки, ідеї ви­ни­ка­ють від­ра­зу у ба­га­тьох чле­нів ко­ле­кти­ву – і лю­ди­на пе­ре­жи­ває їх як свої, від­по­від­но, біль­шою мі­рою від­да­є­ться ви­ко­нан­ню зав­дань. Де­що на­віть не по­трі­бно про­мов­ля­ти, як у по­друж­жя, яке дов­го жи­ве у шлю­бі: по­мов­ча­ли ра­зом – і до-

Тран­сцен­ден­таль­на ме­ди­та­ція – про­ста на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­на те­хні­ка, яка дає змо­гу на­пов­ню­ва­ти са­мо­го се­бе

бре, на­че по­спіл­ку­ва­ли­ся. Та­ким чи­ном ке­рів­ник і спів­ро­бі­тни­ки не ви­тра­ча­ють си­ли на ко­му­ні­ка­цію, а вкла­да­ють їх у ви­ко­на­н­ня зав­да­н­ня.

Як по­ясни­ти спів­ро­бі­тни­кам, на­ві­що по­трі­бно ме­ди­ту­ва­ти? Зму­си­ти лю­дей ме­ди­ту­ва­ти не­мо­жли­во. Мо­жна тіль­ки ре­ко­мен­ду­ва­ти їм або транс­лю­ва­ти свій до­свід. Це осо­би­ста спра­ва ко­жно­го. Але ко­ли лю­ди­на ро­зу­міє, на­скіль­ки це лег­ко, про­сто й ефе­ктив­но, то з ве­ли­кою ймо­вір­ні­стю по­го­ди­ться хо­ча би спро­бу­ва­ти. Адже ми всі схиль­ні до стре­сів і вто­ми, нам не ви­ста­чає від­по­чин­ку, хо­че­ться зро­би­ти більш ефе­ктив­ним свій ін­те­ле­кту­аль­ний по­тен­ці­ал, по­лі­пши­ти від­но­си­ни. Як ме­ди­та­ція мо­же до­по­мог­ти у ви­рі­шен­ні кон­флі­ктних си­ту­а­цій? Ме­ди­та­ція ефе­ктив­на для по­пе­ре­дже­н­ня кон­флі­ктів. Цей під­хід мо­жна ви­сло­ви­ти як «отри­май пе­ре­мо­гу над су­про­тив­ни­ком, не ство­рив­ши йо­го». На­при­клад, якщо у вас пра­цює дій­сно хо­ро­ший бух­гал­тер – ви на­віть не бу­де­те зна­ти про йо­го існу­ва­н­ня, але якщо бух­гал­тер по­га­ний, то на­га­ду­ва­н­ня бу­дуть по­стій­ни­ми.

Тран­сцен­ден­таль­ну ме­ди­та­цію мо­жна пра­кти­ку­ва­ти і в сі­мей­них від­но­си­нах? Обов'яз­ко­во по­трі­бно. Та­ка пра­кти­ка до­по­ма­гає за­спо­ко­ї­ти­ся, по­ди­ви­ти­ся на від­но­си­ни, ні­би крізь про­зо­ру і ти­ху во­ду, і по­ба­чи­ти все до дна. Най­ча­сті­ше у стосунках на­ше его, нер­ви і стре­си за­тьма­рю­ють су­тні­сне на­пов­не­н­ня. Ми ча­сто обра­жа­є­мо­ся, нас тур­бу­ють ілю­зор­ні пи­та­н­ня, ми при­ду­му­є­мо со­бі ба­га­то чо­го і, ви­хо­дя­чи з на­ду­ма­но­го, псу­є­мо від­но­си­ни з близь­ки­ми. Тран­сцен­ден­таль­на ме­ди­та­ція – це мо­жли­вість від­по­чи­ти, а від­по­чи­нок – це вже 50% ви­рі­ше­н­ня будь-якої про­бле­ми і в ко­ле­кти­ві, і в ро­ди­ні, і у твор­чо­сті. Це мо­жли­вість бу­ти спо­кій­ним, на­пов­не­ним, не пе­ре­жи­ва­ти з при­во­ду мо­жли­вої не­ста­чі чо­го-не­будь, то­му що у вас спон­тан­но ожи­ває зв'язок зі Все­сві­том у пов­ній си­лі, до­бро­ті, лю­бо­ві і не­скін­чен­но­сті. Від­но­си­ни за­сно­ва­ні на то­му, щоб лег­ко і віль­но від­да­ва­ти лю­бов. А щоб від­да­ти лю­бов, по­трі­бно бу­ти нею на­пов­не­ним, і це на­пов­не­н­ня дає ме­ди­та­ція.

Чи мо­жуть у дже­ре­ло про­ни­кну­ти «па­ра­зи­ти»? Пер­ший і най­го­лов­ні­ший за­хист – це ме­тод ви­кла­да­н­ня транс­цен­ден­таль­ної ме­ди­та­ції. Цій тра­ди­ції ба­га­то ти­сяч ро­ків, і до­те­пер во­на пе­ре­да­є­ться від учи­те­ля до учня, до­бре охо­ро­ня­є­ться і три­ма­є­ться в чи­сто­ті. До вас ні­хто не мо­же про­ни­кну­ти, то­му що є тіль­ки ви і ва­ша сві­до­мість. Учи­тель вас на­вчає і че­рез чо­ти­ри дні з ва­ми про­ща­є­ться, а да­лі ви пра­кти­ку­є­те са­мо­стій­но. Го­лов­не, що­би пра­кти­ки бу­ли ре­гу­ляр­ни­ми, то­ді нер­во­ва си­сте­ма ви­лі­ку­є­ться, ста­не ста­біль­ною, спо­кій­ною і від­по­чи­лою. Від­да­ча від цьо­го про­це­су га­ран­то­ва­на.

Який ре­зуль­тат мо­же отри­ма­ти ке­рів­ник від ре­гу­ляр­них пра­ктик ме­ди­та­ції у ко­ле­кти­ві? Та­кий ре­зуль­тат важ­ко ви­мі­ря­ти, то­му що лю­ди біль­ше по­мі­ча­ють по­до­ла­н­ня пе­ре­шкод і скла­дно­щів, ніж їх про­фі­ла­кти­ку. Ко­ли ні­чо­го по­га­но­го не від­бу­ва­є­ться – ні­хто не звер­тає ува­ги. А ме­ди­та­ція пра­цює са­ме на те, що­би по­пе­ре­ди­ти скла­дно­щі. Та­ким чи­ном, ке­рів­ник отри­має мі­ні­мі­за­цію по­тен­цій­них про­блем у ро­бо­ті ком­па­нії.

Чи є в аюр­ве­ди­чній тра­ди­ції ін­ші ін­стру­мен­ти для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ко­ман­ди? Так. На­при­клад, пра­кти­ка го­во­ри­ти не­при­єм­ну прав­ду при­єм­ни­ми сло­ва­ми. Це ду­же ва­жли­во і до­сить скла­дно. По-пер­ше, зав­жди не­про­сто го­во­ри­ти прав­ду. По-дру­ге, нам про­сті­ше в по­спі­ху ки­ну­ти щось жорс­тке і хво­ро­бли­ве, ду­ма­ю­чи, що лю­ди­на так швид­ше зро­зу­міє. Аюр­ве­ди­чний під­хід не ви­ма­гає швид­ко­сті ре­а­кції – він учить м'яко­сті і гну­чко­сті. Са­ме цьо­го від нас че­кає при­ро­да. На­при­клад, у на­шо­му ко­ле­кти­ві прийня­тий м'який тон вза­є­мо­дії. Це не озна­чає, що ми про­мов­чи­мо про чи­юсь по­мил­ку – всім лю­дям вла­сти­во по­ми­ля­ти­ся. Але ми від са­мо­го по­ча­тку ві­ри­мо в те, що лю­ди­на зро­би­ла це не нав­ми­сно, і до­по­ма­га­є­мо їй ви­пра­ви­ти си­ту­а­цію. Ті лю­ди, які не при­йма­ють та­ких вза­є­мин, про­сто не при­жи­ва­ю­ться в на­шо­му ко­ле­кти­ві – во­ни від­сі­ва­ю­ться на по­ча­тко­во­му ета­пі.

Як те­хні­ку ме­ди­та­ції за­сто­со­ву­ва­ти у ве­ли­ких кор­по­ра­ці­ях із жорс­тким сти­лем управ­лі­н­ня? Ця те­хні­ка мо­же бу­ти за­сто­со­ва­на в ко­ле­кти­ві будь-яко­го роз­мі­ру. На­при­клад, НАТО її актив­но ви­ко­ри­сто­вує для сол­да­тів аме­ри­кан­ської ар­мії. Та й в Укра­ї­ні, в зо­ні АТО, де умо­ви жорс­ткі­ші, ніж на­віть в ар­мії, про­во­ди­ться на­вча­н­ня транс­цен­ден­таль­ної ме­ди­та­ції.

Від­но­си­ни ба­зу­ю­ться на то­му, що ко­жен уча­сник від­дає. А щоб від­да­ти, по­трі­бно бу­ти на­пов­не­ним

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.