Хто на­пов­нить мою кри­ни­цю?

5 пра­вил са­мо­ре­гу­ля­ції

KOLESO ZHITTJA - - Зміст - НА­ТА­ЛІЯ ХА­РИ­ТО­НО­ВА Пси­хо­лог-кон­суль­тант

П’ять пра­вил са­мо­ре­гу­ля­ції На­та­лія Ха­ри­то­но­ва

Ко­лись

ко­жен із нас прийняв рі­ше­н­ня до­сяг­ти чо­гось у жит­ті. Але чо­го б ми не до­ся­га­ли, все це ви­ма­гає зна­чних люд­ських ре­сур­сів. Ми на­віть мо­гли ста­ти за­ру­чни­ка­ми сво­го ви­бо­ру, за­бу­ва­ю­чи про са­мо­збе­ре­же­н­ня на шля­ху до до­ся­гне­н­ня ме­ти. Але пра­виль­но бу­ло би зро­би­ти пер­шим пун­ктом плану ва­жли­ву на­ви­чку: «осво­ї­ти і впро­ва­ди­ти жит­тє­збе­рі­га­ю­чі стра­те­гії». У та­ко­му ра­зі всі ін­ші пун­кти, скіль­ки б їх не бу­ло, зав­жди ре­а­лі­зу­ю­ться. Як ка­же одна моя ду­же му­дра зна­йо­ма, «хо­ро­ший пси­хо­лог – це жи­вий пси­хо­лог».

Які­сний моніторинг

Що­хви­ли­ни ко­жен із нас про­жи­ває рі­зні жит­тє­ві сце­на­рії, ре­а­кції на які об­умов­ле­ні. Ми ре­а­гу­є­мо як емо­цій­но – ви­слов­лю­є­мо по­чу­т­тя або при­ду­шу­є­мо їх, від­мов­ля­є­мо або по­го­джу­є­мо­ся, – так і ті­ле­сно. Ли­ше че­рез кіль­ка хви­лин, а то й го­дин, ми ро­зу­мі­є­мо, що хо­ті­ли від­ре­а­гу­ва­ти іна­кше. А ситуація вже ста­ла­ся – ви­ник вну­трі­шній кон­флікт або, ще гір­ше, з'явив­ся біль у ті­лі. І в ці мо­мен­ти по­чи­на­ють про­яв­ля­ти­ся по­чу­т­тя, за яки­ми мо­же йти низ­ка не­га­тив­них актив­них ду­мок. З'яв­ля­ю­ться злість, обра­за на се­бе або ін­ших, а ча­сом на­віть по­чу­т­тя про­ви­ни. Впев­не­на, що цей стан ба­га­тьом зна­йо­мий. Що ж усе­ре­ди­ні нас ви­рі­шує, як нам по­во­ди­ти­ся і як ре­а­гу­ва­ти? Це по­ве­дін­ко­ві па­тер­ни, які ми при­дба­ли в ди­тин­стві, ко­ли наш мо­зок спри­ймав нав­ко­ли­шній світ як «не­без­пе­чний». Не­без­пе­чно за­пе­ре­чу­ва­ти, не­без­пе­чно щось ви­ма­га­ти, не­без­пе­чно ре­а­гу­ва­ти... І в та­кі мо­мен­ти наш ре­сур­сний ко­ло­дязь спу­сто­шу­вав­ся ба­га­то ра­зів по­спіль: пер­ший раз – ко­ли по­тра­пи­ли у си­ту­а­цію; дру­гий – ко­ли ви­ни­кло вну­трі­шнє про­ти­сто­я­н­ня; тре­тій – ко­ли змов­ча­ли, пе­ре­си­лив­ши се­бе; че­твер­тий – ко­ли стри­ма­ли гнів, злість, обу­ре­н­ня або сльо­зи; п'ятий – ко­ли че­рез не­ба­жа­н­ня по­смі­хну­ли­ся; шо­стий – ко­ли за­бу­ва­ли ди­ха­ти че­рез гнів, що на­хли­нув... Де ж узя­ти си­ли на ви­хід зі сту­по­ру й ефе­ктив­не про­дов­же­н­ня дня? У цьо­му до­по­мо­жуть ба­зо­ві пра­ви­ла са­мо­ре­гу­ля­ції.

Енер­ге­ти­чний по­тен­ці­ал лю­ди­ни схо­жий на кри­ни­цю. Ми що­дня чер­па­є­мо з неї ре­сур­си, а по­тім за­бу­ва­є­мо її на­пов­ни­ти, по­си­ла­ю­чись ли­ше на зов­ні­шні ре­сур­си: від­тер­мі­но­ва­ний сон, їжу, від­пус­тку. Але ні від­пус­тки, ні ви­хі­дних, ні лі­кар­ня­но­го не ви­ста­чить, щоб за­пов­ни­ти спу­сто­ше­ну кри­ни­цю на­ших жит­тє­вих сил. Нав­чі­ться при­слу­ха­ти­ся до се­бе і ро­би­ти еко­ло­гі­чний для се­бе ви­бір.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.