До­слі­дже­н­ня «Сон: чу­до чи роз­кіш?»

KOLESO ZHITTJA - - Зміст - Пе­ре­клад із фран­цузь­кої: Окса­на Ду­ма

Тре­ти­ну жи­т­тя лю­ди­на про­во­дить уві сні. При цьо­му час, ви­тра­че­ний на сон, прийня­то вва­жа­ти не­про­ду­ктив­ним. Сві­то­ва еко­но­мі­ка вже по­ча­ла «ата­ку на сон», що при­ве­ло до одно­го з най­біль­ших па­ра­до­ксів су­ча­сно­сті: у нас від­би­ра­ють при­ро­дний час на від­по­чи­нок і одно­ча­сно нам про­да­ють шту­чні за­мін­ни­ки сну і сти­му­ля­то­ри енер­гії.

жит­ті су­ча­сної лю­ди­ни сон втра­чає прі­о­ри­те­тні по­зи­ції. Ве­чір­ні ма­га­зи­ни, ні­чна ро­бо­та, спо­жи­ва­н­ня сти­му­ля­то­рів і то­ні­ків – по­сту­по­во ка­пі­та­лізм від­би­рає у лю­ди­ни час і про­стір, при­зна­че­ний для при­ро­дно­го від­по­чин­ку під час сну. Су­ча­сну еко­но­мі­чну ата­ку на сон опи­сав Джо­на­тан Кре­рі у сво­їй кни­зі «24/7: Пі­зній ка­пі­та­лізм і кі­нець сну». Як пи­ше Кре­рі, «всі по­ся­га­н­ня на ні­чний від­по­чи­нок ство­рю­ють стан за­галь­но­го без­со­н­ня, де єди­не, що нам за­ли­ша­є­ться, – ку­пи­ти сон (на­віть якщо ми пла­ти­мо за хі­мі­чно змі­не­ний стан, який всьо­го ли­ше на­бли­жає нас до ста­ну ре­аль­но­го сну)». У ре­зуль­та­ті та­кої гло­баль­ної «еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки сну» ми отри­му­є­мо па­ра­докс: усі­че­ний сон, який за­хо­плю­ють все біль­ше се­гмен­тів рин­ку, ви­ко­ри­сто­ву­ють у сво­їх ці­лях грав­ці з ін­ших се­кто­рів еко­но­мі­ки. Так, ди­ре­ктор ком­па­нії Netflix – одно­го зі сві­то­вих лі­де­рів з ін­тер­нет-транс­ля­ції філь­мів і се­рі­а­лів – Рід Ха­стінгс ді­йшов ви­снов­ку: «Ми кон­ку­ру­є­мо зі сном. От­же, у нас ва­гон ча­су». Ні­ко­ли ра­ні­ше гло­баль­на ком­па­нія не за­яв­ля­ла від­кри­то про те, що кон­ку­рує не з ре­аль­ни­ми грав­ця­ми рин­ку, а з яки­мось ек­зи­стен­цій­ним яви­щем. Са­ме то­му сьо­го­дні «еко­но­мі­ка сну» про­цві­тає. У цьо­го се­кто­ру еко­но­мі­ки на­віть з'яви­ли­ся екс­пер­ти, які під­ра­ху­ва­ли вар­тість без­со­н­ня. Згі­дно з до­слі­дже­н­ня­ми ана­лі­ти­чно­го цен­тру Rand, «сон­на еко­но­мі­ка» зро­сла до $400 млрд на рік тіль­ки в США. За да­ни­ми до­слі­дже­н­ня BBC, кіль­кість про­да­них сно­дій­них – близь­ко 58 млрд та­бле­ток у всьо­му сві­ті. Се­ред тих, хто най­більш успі­шно бо­ре­ться з де­гра­да­ці­єю сну в су­ча­сно­му сві­ті, – ки­тай­ці. Не­зва­жа­ю­чи на еко­но­мі­чні тен­ден­ції, во­ни тра­ди­цій­но про­дов­жу­ють при­свя­чу­ва­ти зна­чну ча­сти­ну сво­го до­зві­л­ля дев'яти­го­дин­но­му сну. З огля­ду на про­ми­сло­ві мас­шта­би пе­ре­тво­ре­н­ня сну в щось шту­чне стає важ­ко за­хи­ща­ти йо­го як при­ро­дну не­об­хі­дність. Як чи­ста во­да чи по­ві­тря, сон став за­галь­ним на­дба­н­ням, яке зна­хо­ди­ться в не­без­пе­ці, і вже за­раз йо­го по­трі­бно бе­рег­ти. Адже са­ме пов­но­цін­ний сон від­нов­лює ор­га­нізм, за­без­пе­чу­ю­чи ре­сурс енер­гії для про­я­ву пристрасті, ра­до­сті і ща­стя. За ма­те­рі­а­ла­ми ви­да­н­ня Philosophie Magazine, № 115 (гру­день 2017 р. – сі­чень 2018 р.)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.