Чо­му

Kolosok - - ТОПОНІМИ - А нк Йо ег Ол

Усі ми в шко­лі на уро­ці гео­гра­фії ви­вча­є­мо рі­зно­ма­ні­тні ге­о­гра­фі­чні об’єкти на­шої пла­не­ти (кра­ї­ни, го­ри, мо­ря, озе­ра, во­до­спа­ди): зна­хо­ди­мо їх на кар­ті бі­ля до­шки і в атла­сах, по­зна­ча­є­мо на кон­тур­них кар­тах. Аме­ри­ка та Ав­стра­лія, Кі­лі­ман­джа­ро та Еве­рест, Бай­кал та Ві­кто­рія, Ама­зон­ка і Міс­сі­сі­пі ві­до­мі всім.

Що ж при­хо­ву­ють ці ге­о­гра­фі­чні на­зви, хто і чо­му їх при­ду­мав? Ро­зі­бра­тись у цьо­му нам до­по­мо­жуть дві на­у­ки: ети­мо­ло­гія, яка ви­вчає по­хо­дже­н­ня слів, та то­по­ні­мі­ка, яка ви­вча­є­вив­ча ге­о­гра­фі­чні на­зви – то­по­ні­ми, їхнє по­хо­дже­н­ня,хо­дже сми­сло­ве зна­че­н­ня, на­пи­са­н­ня та ви­мо­ву.

Уче­ні ви­окрем­лю­ють ба­га­то рі­зно­ви­дів то­по­ні­мів. Най­більш по­ши­ре­ни­ми є та­кі.

Ан­тро­по­то­по­ні­ми (від грец. „ ἄνθρωπος” – лю­ди­на) – на­зви об’єктів, утво­ре­ні від вла­сно­го іме­ні лю­ди­ни (пер­шо­від­кри­ва­ча, пра­ви­те­ля, свя­то­го).

Гі­дро­ні­ми (від грец. „ ὕδωρ” – во­да) – на­зви рі­чок, озер, мо­рів, бо­літ.

Оро­ні­ми (від грец. „ ὄρος” – го­ра) – на­зви гір, рів­нин, ви­со­чин.

Ой­ко­ні­ми (від грец. „ οἶκος” – жи­тло) – на­зви на­се­ле­них місць.

Дрі­мо­ні­ми (від грец. „ δρῦς” – де­ре­во) – на­зви лі­сів. Хто­зна, мо­жли­во, то­му й ка­жуть „дрі­му­чий ліс”?

На­зви ча­стин свiту

Роз­по­чне­мо озна­йом­ле­н­ня з по­хо­дже­н­ням назв з ча­стин сві­ту. Аме­ри­ка на­зва­на на честь фло­рен­тій­ця Аме­ри­го Ве­спуч­чі, який впер­ше ви­сло­вив при­пу­ще­н­ня, що Ко­лумб від­крив не Ін­дію і ча­сти­ну Схі­дної Азії, як той вва­жав до са­мої смер­ті (са­ме то­му ко­рін­них жи­те­лів Аме­ри­ки по­мил­ко­во нна­зва­ли ін­ді­ан­ця­ми), а не­ві­до­мі до то­го ча­су тер­ри­то­рії. Аме­ри­го за­про­по­ну­вав на­зи­ва­ти ці зем­лі ННо­вим Сві­том, але зго­дом на­зву Но­вий Світ за­мін­ни­ли на Аме­ри­ку.

Існує де­кіль­ка вер­сій по­хо­дже­н­ня на­зви Афри­ка. За одні­єю з них, ма­те­рик на­зва­ний на честь ппле­мен афрі, що на­се­ля­ли йо­го пів­ні­чну ча­сти­ну. ІІн­ші вер­сії по­хо­дже­н­ня на­зви – від фі­ні­кій­сько­го „афар” – пил, ла­тин­сько­го „aprica”, що озна­чає „со­н­ня­чний”, та гре­цько­го „aphrike” – без мо­ро­зу. Ко­жн­на вер­сія має сво­їх при­хиль­ни­ків та про­тив­ни­ків, адже усі на­зви до­во­лі влу­чно ха­ра­кте­ри­зу­ють Афри­ку.

Ще на кар­тах давньогрецьких вче­них нав­ко­ло пів­ден­но­го по­лю­су на­но­си­ли кон­ту­ри не­ві­до­мих зе­мель, які зго­дом на­зва­ли Terra Australis Incognita – „зем­ля пів­ден­на не­ві­до­ма”. Звід­си і пі­шла на­зва Ав­стра­лії, що до­слів­но пе­ре­кла­да­є­ться „пів­ден­на”. Цю на­зву за­про­по­ну­вав ан­глій­ський мо­ре­пла­вець Ме­тью Флін­дерс. Ра­ні­ше цю те­ри­то­рію на­зи­ва­ли Но­ва Гол­лан­дія, оскіль­ки пер­ши­ми її від­кри­ли гол­ланд­ці, однак три­ва­лий час при­хо­ву­ва­ли від єв­ро­пей­ців своє від­кри­т­тя.

Най­хо­ло­дні­ший ма­те­рик на­шої пла­не­ти – Ан­тар­кти­да. У пе­ре­кла­ді з гре­цької йо­го на­зва озна­чає „про­ти­ле­жний Ар­кти­ці”. Остан­ню на­зва­ли на честь су­зір’я Ве­ли­ка Ве­дме­ди­ця. Що­прав­да, са­ме Ан­тар­кти­ду ло­гі­чні­ше бу­ло на­зва­ти Ав­стра­лі­єю, адже цей ма­те­рик роз­та­шо­ва­ний пів­ден­ні­ше за усі ін­ші.

По­хо­дже­н­ня назв Єв­ро­па та Азія пов'язу­ють із ас­си­рій­ськи­ми сло­ва­ми „ереп” – за­хід та „асу” – схід.

Згі­дно з ін­ши­ми вер­сі­я­ми Єв­ро­па на­зва­на на честь до­чки мі­фі­чно­го фі­ні­кій­сько­го ца­ря Аге­но­ра, в тій же гре­цькій мі­фо­ло­гії Азія – одна з до­чок бо­га-ти­та­на Оке­а­на.

На­зви дер­жав та кра­їн

Кра­ї­ни Аме­ри­ки

Ка­на­да, пло­ща якої при­бли­зно 10 млн км2, по­сі­дає дру­ге мі­сце в сві­ті за ве­ли­чи­ною. Де­я­кі жар­тів­ни­ки на­зи­ва­ють цю кра­ї­ну най­біль­шим се­лом сві­ту. Це не то­му, що тут до­бре роз­ви­ну­те сіль­ське го­спо­дар­ство, а то­му, що „Ка­на­да” мо­вою одно­го з ін­ді­ан­ських пле­мен (іро­ке­зів) озна­чає „се­ли­ще”. Ні­чо­го со­бі се­ли­ще – зав­біль­шки з Єв­ро­пу!

Кра­ї­на Ме­кси­ка та її сто­ли­ця Ме­хі­ко на­зва­ні на честь бо­га вій­ни ацте­ків Ме­хі­тлі.

Усім ві­до­ме ма­льов­ни­че іта­лій­ське мі­сто Ве­не­ція, та ма­ло хто знає, що на йо­го честь на­зва­на Ве­не­су­е­ла. Та­ку на­зву кра­ї­на отри­ма­ла пі­сля то­го, як єв­ро­пей­ці по­ба­чи­ли ха­тин­ки на па­лях, збу­до­ва­ні мі­сце­ви­ми жи­те­ля­ми на озе­рі Ма­ра­кай­бо.

Ми вже зна­є­мо, що Аме­ри­ка зав­дя­чує сво­єю на­звою Аме­ри­го Ве­спуч­чі, але вче­ні не за­ли­ши­ли без ува­ги і зна­чну роль Хри­сто­фо­ра Ко­лум­ба у від­крит­ті но­вих зе­мель. На йо­го честь на­зва­ли одну з кра­їн Пів­ден­ної Аме­ри­ки – Ко­лум­бію.

Кра Кра­ї­на Еква­дор, пів­ні­чну ча­сти­ну якої пе­ре­ти­нає еква­тор, отри­ма­ла на­зву зав­дя­ки сво­є­му гео­гра­фі­чно­му роз­та­шу­ван­ню („еква­дор” – з іспан­ської „еква­тор”).

Бра­зи­лія на­зва­на на честь одно­ймен­но­го де­ре­ва з де­ре­ви­ною чер­во­ну­ва­то­го від­тін­ку, що на­га­дує роз­пе­че­не ву­гі­л­ля (пор­ту­галь­ською „brasil”).

„Бо­ро­да­тою” на­зва­ли пор­ту­галь­ці не­ве­ли­чку острів­ну кра­ї­ну Цен­траль­ної Аме­ри­ки – Бар­ба­дос. Тут ро­сло ду­же ба­га­то фі­го­вих де­рев, обви­тих схо­жи­ми на бо­ро­ди епі­фі­та­ми.

До­мі­ні­кан­ська ре­спу­блі­ка – острів­на кра­ї­на, що зна­хо­ди­ться по­бли­зу Бар­ба­до­су – зав­дя­чує сво­єю на­звою дню ти­жня: від лат. „Dies Dominica” – не­ді­ля. Са­ме у не­ді­лю Ко­лумб впер­ше зі­йшов на острів Еспань­йол (за­раз Га­ї­ті), ті), на те­ри­то­рії яко­го роз­та­шо­ва­на ця кра­ї­на. Так к роз­по­ча­лась історія ко­ло­ні­за­ції Аме­ри­ки.

Бо­лі­вія на­зва­на на честь Си­мо­на Бо­лі­ва­ра, який му­жньо бо­ров­ся за не­за­ле­жність іспан­ських ко­ло­ній на те­ри­то­рії Пів­ден­ної Аме­ри­ки і став пер­шим пре­зи­ден­том ці­єї кра­ї­ни.

Пі­сля ко­ло­ні­за­ції Аме­ри­ки в Єв­ро­пі по­ши­рив­ся міф про не­ві­до­му зо­ло­ту кра­ї­ну – Ель­до­ра­до з не­злі­чен­ни­ми ба­гат­ства­ми. Вва­жа­ли, що во­на зна­хо­ди­ться між до­ли­на­ми рі­чок Ама­зон­ка та Орі­но­ко. На­справ­ді зо­ло­тої кра­ї­ни не існує, за­те в Пів­ден­ній Аме­ри­ці є „cрі­бна” зем­ля – Ар­ген­ти­на. Ар­ген­тин­ську рі­чку Ріо-де-ла-Пла­та („срі­бна рі­ка”) ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли для транс­пор­ту­ва­н­ня срі­бла та ін­ших скар­бів з Пе­ру, то­му зем­лі, роз­та­шо­ва­ні вниз за те­чі­єю, на­зи­ва­ли Ар­ген­ти­ною.

Кра­ї­ни Афри­ки

На­зви де­яких кра­їн Афри­ки пов’яза­ні з ко­льо­ра­ми, тва­ри­на­ми, мі­сце­ви­ми пле­ме­на­ми та пра­ви­те­ля­ми.

Ефі­о­пія з дав­ньо­гре­цької пе­ре­кла­да­є­ться як „ об­пе­че­ні облич­чя” за тем­ний ко­лір шкі­ри пред­став­ни­ків пле­мен, які на­се­ля­ють те­ри­то­рію кра­ї­ни. Схо­жа на­зва й у Су­да­ну: з араб­ської – „зем­ля чор­них”.

До „чор­них” кра­їн мо­жна від­не­сти та­кож Ні­гер та Ні­ге­рію. Де­я­кі жар­тів­ни­ки, ке­пку­ю­чи з аме­ри­кан­ської по­лі­тко­ре­ктно­сті, про­по­ну­ють пе­ре­йме­ну­ва­ти Ні­гер у Афро­а­ме­ри­ка­нець.

Пі­сля осво­є­н­ня єв­ро­пей­ця­ми Афри­ки з її те­ри­то­рії по­ча­ли ма­со­во ви­во­зи­ти ра­бів та рі­зно­ма­ні­тні при­ро­дні ре­сур­си: зо­ло­то, де­ре­ви­ну, сло­но­ву кіс­тку то­що. Звід­си на­зва Кот-д'Іву­ар, яка до­слів­но пе­ре­кла­да­є­ться з фран­цузь­кої „бе­рег сло­но­вої кіс­тки”. На гер­бі ці­єї кра­ї­ни зо­бра­же­на го­ло­ва сло­на.

Одна з кра­їн за­хі­дної Афри­ки бу­ла за­сно­ва­на ко­ли­шні­ми ра­ба­ми, які в на­зву кра­ї­ни вкла­ли те, що для них бу­ло най­цін­ні­шим – во­лю. Лі­бе­рія („зем­ля сво­бо­ди”) на­зва­ли во­ни свою кра­ї­ну.

Схо­жимм є по­хо­дже­н­ня на­зви сто­ли­ці су­сі­дньої кра­ї­ни Сьєр­ра­Ле­о­не – Фрі­та­ун.рі­та­ун. Ко­лись на мі­сці по­се­ле­н­ня був не­віль­ни­чий ри­нок. У 1792 ро­ці­ці ко­ли­шні ра­би за­сну­ва­ли тут мі­сто, яке на­зва­ли Фрі­та­ун – „віль­нее мі­сто”.

„По­ро­жнє мі­сце” – пе­ре­кла­да­є­ться на­зва пу­сте­лі На­міб та кра­ї­ни На­мі­бії.

Зав­дя­ки ве­ли­кій кіль­ко­сті кре­ве­ток, що ви­лов­лю­ють на те­ри­то­рії кра­ї­ни, на­зва­ний Ка­ме­рун (з пор­ту­галь­ської „ Rio dos Camarões” – рі­чка кре­ве­ток).

Ме­хі­тлі

мб лу Ко

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.