”СЛУ­ХАЙ­ТЕ, СЛУ­ХАЙ­ТЕ! СЕ СКУ­БІЙ СПІВ­АЄ! КО­ЛИ ВІН УМРЕ, ТО Й ТО­ДІ ЗНА­ТИ­МУТЬ, ЯК ВІН СПІВ­АВ”

ГО­ЛО­СИ КО­БЗА­РІВ І ЛІР­НИ­КІВ ЗА­ПИ­СА­ЛИ НА ФО­НО­ГРАФ

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

”СТА­РІ КО­БЗА­РІ ВИМИРАЮТЬ, – СКАРЖИТЬСЯ ПИ­СЬМЕН­НИ­ЦЯ ЛЕ­СЯ УКРА­ЇН­КА –

псев­до­нім Ла­ри­си Ко­сач – у ли­сті до істо­ри­ка Ми­ко­ли Ар­ка­са. – Вже й так най­слав­ні­ший з них – Остап Ве­ре­сай – за­брав свої спів­е­цькі скар­би з со­бою в мо­ги­лу. Мо­ло­ді ж ко­бза­рі гра­ють без сти­лю. Во­ни нав­ча­ю­ться текс­ту з кни­жок, а го­лос доби­ра­ють нав­ма­н­ня з вла­сної фан­та­зії, зде­біль­шо­го не­до­те­пно. Оче­ви­дя­чки, ду­ма ко­бзар­ська, сей ори­гі­наль­ний ви­твір на­шо­го на­ро­дно­го ге­нія, що не має со­бі па­ра­ле­лі ні­де на сві­ті, вми­рає. Нев­же ж він умре без по­ря­тун­ку, без пам’ятни­ка на­віть?”

На по­ча­тку 1908 ро­ку во­на іні­ці­ює екс­пе­ди­цію для зби­ра­н­ня ко­бзар­ських пі­сень. Жи­ве у Кри­му, де пра­цює су­до­вим уря­дни­ком її чо­ло­вік Кли­мент Кві­тка. По­го­джу­є­ться по­жер­тву­ва­ти на цю спра­ву гро­ші зі сво­го по­са­гу. Пу­блі­чно по­ві­дом­ляє, на­чеб­то ко­шти ви­ді­лив ”лю­би­тель на­ро­дної ста­ро­ви­ни”, який по­про­сив збе­рег­ти йо­го осо­бу в та­єм­ни­ці. Кли­мент Кві­тка бе­ре­ться ке­ру­ва­ти екс­пе­ди­ці­єю ди­стан­цій­но – не мо­же за­ли­ши­ти мі­сце слу­жби. До­по­ма­га­ти по­го­джу­є­ться Опа­нас Сла­стіон, ви­кла­дач шко­ли про­ми­сло­во­го хи­сту в Мир­го­ро­ді – те­пер рай­центр на Пол­тав­щи­ні. Він про­по­нує, аби спів ко­бза­рів за­пи­са­ли на фо­но­граф, по­тім текс­ти й но­ти ви­да­ли окре­мою книж­кою.

По­трі­бен ква­лі­фі­ко­ва­ний спе­ці­а­ліст, який узяв­ся б за та­ку ро­бо­ту. Се­ред укра­їн­ців Над­дні­прян­щи­ни, що на­ле­жить Ро­сій­ській ім­пе­рії, та­ко­го не­має. Звер­та­ю­ться до На­у­ко­во­го то­ва­ри­ства ім. Та­ра­са Шев­чен­ка у Льво­ві, що пе­ре­бу­ває у скла­ді Ав­стро-Угор­щи­ни. Там про­по­ну­ють спро­ва­ди­ти Фі­ла­ре­та Ко­лес­су, про­фе­со­ра Ви­що­го му­зи­чно­го ін­сти­ту­ту.

Ва­ли­ки із за­пи­са­ми ко­бзар­ських дум, що за­фі­ксу­ва­ли Фі­ла­рет Ко­лес­са, Опа­нас Сла­стіон і Ле­ся Укра­їн­ка 1908 ро­ку. Біль­шість із них збе­рі­га­ю­ться у при­ва­тній ко­ле­кції ро­ди­ни Ко­лесс. 2013-го за­пи­си оци­фру­ва­ли й ви­кла­ли у віль­ний до­ступ в ін­тер­не­ті

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.