МИ­СТЕ­ЦТВО – ЦЕ РО­БО­ТА З ПОЧУТТЯМИ. А РЕ­ШТА – ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА НЕДОЛУГІСТЬ

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - текст: Ма­ри­на НЕПИЙВОДА

25 кар­тин Ана­то­лія Криволапа ви­став­ле­ні в Му­зеї істо­рії Ки­є­ва. Ек­спо­зи­ція на­зи­ва­є­ться ”У цьо­му по­лі, синьому…” Це ря­док із по­е­зії Ва­си­ля Сту­са.

72-рі­чний Ана­то­лій КРИ­ВО­ЛАП – най­до­рож­чий укра­їн­ський ху­до­жник. 2013-го на лон­дон­сько­му ау­кціо­ні йо­го ро­бо­ту ”Кінь. Ве­чір” про­да­ли за $186 тис.

Бі­ля кар­тин по­ка­зу­ють ві­део пей­за­жів, вір­ші укра­їн­ських по­е­тів, які обрав Кри­во­лап. Сим­во­лом ви­став­ки є кінь. Це про­від­ний образ твор­чо­сті художника

– ЯКОСЬ МИ­КО­ЛА МУРАВСЬКИЙ, ху­до­жник з Ял­ти, за­те­ле­фо­ну­вав у мо­ро­зну ніч, – зга­дує Ана­то­лій Кри­во­лап. – Десь опів­но­чі. І за­хо­пле­но го­во­рить: ”Ви­хо­джу з две­рей, ба­чу сніг і си­лу­ет ко­ня. Він на­че про­па­дає, та­не. То­ля, це – твоя те­ма”. Він так яскра­во роз­по­вів, що я взяв по­ло­тно метр на метр і на­пи­сав пер­шо­го ко­ня. Він був тем­но-си­ній. Ро­бо­ту ”Кінь. Ніч” 2006-го по­ка­зав у сто­ли­чній га­ле­реї укра­їн­сько­го су­ча­сно­го ми­сте­цтва ”Іре­на”. Про­дов­жив ма­лю­ва­ти ко­ней. Спо­ча­тку – на ма­лих по­ло­тнах, по­тім на ве­ли­ких – 1,6 на 2 ме­три, 2 на 2.

Жи­ву в се­лі За­су­по­їв­ка Яго­тин­сько­го ра­йо­ну на Ки­їв­щи­ні. Там бу­ло двоє ко­ней. Один ви­тон­че­ний, струн­кий. Дру­гий сіль­ський, ку­дла­тий. При­див­ляв­ся до них, вклю­чав чуй­ку. Але це не порт­ре­ти, які ма­лю­ють у кін­них клу­бах. У ме­не ця тва­ри­на – знак, сим­вол. Якась ле­ген­да, фан­том. На­че він є, і на­чеб­то не­ма. У тво­рі ва­жли­вий не кінь, а ме­ди­та­тив­ний стан, емо­цій­не по­ле, ку­ди мо­же ввійти гля­дач. Ко­льо­ри – це пев­ний на­стрій. Пі­сля ”Кінь. Ніч” я зро­бив від­тін­ки но­чі, а по­тім про­слід­ку­вав осві­тле­н­ня – від сві­тан­ку і до смер­кан­ку. Да­лі бу­ли по­ри ро­ку: зи­ма, ве­сна, лі­то, осінь. Те, що я ста­вив со­бі у план, ви­чер­па­но. Ці­єю ви­став­кою за­кри­ваю те­му ко­ней, яка бу­ла для ме­не су­пе­р­успі­шною.

На укра­їн­ській зем­лі жи­ли скі­фи, ко­за­ки. Ко­ні бу­ли основ­ним за­со­бом пе­ре­су­ва­н­ня, а от­же і спіл­ку­ва­н­ня. Кінь – най­ближ­ча і най­ва­жли­ві­ша істо­та для лю­ди­ни. Ма­люю від пів­го­ди­ни до двох-трьох ти­жнів. Зо­ло­то­го ко­ня ма­лю­вав дов­го. Це ідея ко­ле­кціо­не­ра Іго­ря Во­ро­но­ва. Він, див­ля­чись на мо­їх ко­ней, ска­зав: ”А хай він зо­ло­то­го зро­бить”. По­то­пи­ти си­лу­ет на зо­ло­то­му тлі скла­дно. Пе­ре­пи­су­вав по­ло­тно з де­ся­ток ра­зів.

Під час ро­бо­ти маю со­тні від­кри­тих ба­нок – чи­сті і з від­тін­ка­ми. Ме­ні по­трі­бно до со­тні ко­льо­рів. Бе­ру їх за від­чу­т­тя­ми. Тре­ба, щоб пе­ре­да­ва­ли стан, який ме­не ці­ка­вить. До­свід до­по­ма­гає ім­про­ві­зу­ва­ти. По­штовх іде від ір­ра­ціо­наль­но­го, але цей стан тре­ба вча­сно за­фі­ксу­ва­ти. А по­тім вклю­чаю ра­ціо­наль­не, щоб ви­кла­сти чу­т­тя бу­кваль­но з комп’ютер­ною то­чні­стю.

Тіль­ки від емо­цій ідуть при­мі­тив­ні ху­до­жни­ки. А ко­ли ро­блять усе пра­виль­но – це про­фе­сіо­на­ли. Істи­на – зли­т­тя цих ре­чей. Тре­ба від­чу­ва­ти го­стро і то­чно ре­а­гу­ва­ти. А по­тім офор­ми­ти так, щоб це ста­ло по­чу­т­тям, роз­ли­тим по по­ло­тну. На це в ме­не пі­шли 20 ро­ків екс­пе­ри­мен­тів. Ви­шу­ку­вав, які по­чу­т­тя за цим ко­льо­ром, яка гар­мо­нія. Це есте­ти­чне, але пу­сте, а це – кри­кли­ве. А ось – осо­бли­ве, та йо­го тре­ба роз­тя­гну­ти на все по­ло­тно і зро­би­ти хви­лю. В емо­ці­ях про­йшов усю шка­лу ба­наль­но­стей – ве­се­лий на­стрій, сум­ний. За­ну­рив­ся у гли­би­ну вла­сних від­чут­тів, у під­сві­до­ме. На­скіль­ки це мо­жли­во.

Пра­цюю, щоб спа­лах ін­ту­ї­ції до­ве­сти до ма­кси­маль­ної ре­а­лі­за­ції на по­ло­тні. Ко­ли ху­до­жни­ки по­чи­на­ють ліз­ти у фі­ло­со­фію, ме­ні смі­шно. Ми­сте­цтво – це ро­бо­та з почуттями. А ре­шта – інтелектуальна недолугість, яку ху­до­жник ілю­струє. Ме­ні це не ці­ка­во.

ВИСТАВКА ХУДОЖНИКА АНА­ТО­ЛІЯ КРИВОЛАПА ”У ЦЬО­МУ ПО­ЛІ, СИНЬОМУ…” 13 ГРУ­ДНЯ 2018 РО­КУ – 19 СІ­ЧНЯ 2019 РО­КУ КИ­ЇВ, МУ­ЗЕЙ ІСТО­РІЇ МІ­СТА КИ­Є­ВА, ВУЛ. БО­Г­ДА­НА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 7

Кар­ти­ну без на­зви Ана­то­лій Кри­во­лап на­пи­сав 2018 ро­ку. Роз­мір по­ло­тна 200 на 300 сан­ти­ме­трів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.