ДВІ ЧУМИ ХХ СТО­ЛІ­Т­ТЯ – МАРК-СИЗМЛЕНІНІЗМ І НАЦИЗМ – ОБ'ЄДНАЛИСЯ У ПОТВОРНИЙ ГІБРИД ”РУССКИЙ МИР”

ДВІ ЧУМИ ХХ СТО­ЛІ­Т­ТЯ – МАРКСИЗМ-ЛЕНІНІЗМ І НАЦИЗМ – ОБ’ЄДНАЛИСЯ У ПОТВОРНИЙ ГІБРИД ”РУССКИЙ МИР”, – ГО­ВО­РИТЬ РЕ­ЛІ­ГІ­Є­ЗНА­ВЕЦЬ ЄЛЕ­НА ВОЛКОВА

Krayina - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - текст: Ігор ТИМОЦЬ

На­да­н­ня Кон­стан­ти­но­по­лем ав­то­ке­фа­лії Укра­їн­ській цер­кві на­скіль­ки зна­чу­ще для пра­во­слав­но­го сві­ту?

– Будь-яка роз­мо­ва про Укра­ї­ну від­бу­ва­є­ться на фо­ні ти­сяч тру­пів Дон­ба­су. Лю­блю пи­сьмен­ни­ка Сер­гія Жа­да­на, який ка­же: ”Ме­ні за­ва­жає ли­ше те, що я ви­жив. А роз­мо­ви з мер­ця­ми – об’єктив­на да­ність”. Ро­сія – монстр у військовому сен­сі. По­за­як Укра­ї­на не має сил ви­гна­ти ро­сі­ян із Дон­ба­су, звіль­ни­ти Крим, то йде на сим­во­лі­чні кро­ки. На­при­клад, про­ва­дить до не­за­ле­жно­сті від Мо­скви цер­кву. То­мос – це за­хист і ствер­дже­н­ня не­за­ле­жно­сті й Укра­ї­ни.

Що змі­ни­ться для ін­ших цер­ков?

– Пі­дір­ва­но фі­нан­со­во-по­лі­ти­чний мо­но­літ Ро­сій­ської пра­во­слав­ної цер­кви. Якщо не ви­би­то сті­лець із-під ніг. По­мі­сні цер­кви в ін­ших кра­ї­нах Єв­ро­пи бу­дуть по­чу­ва­ти­ся пі­сля то­мо­са для Укра­ї­ни не­за­ле­жні­ши­ми. Це перемога єв­ро­пей­сько­го про­е­кту в на­шій ча­сти­ні Єв­ро­пи. Пі­сля злочинів остан­ніх ро­ків Ро­сія слабне. По­лі­ти­чні вбив­ства, провокації, ане­ксія Кри­му, вій­ни у Гру­зії, на Дон­ба­сі, в Си­рії, вій­сько­ві зло­чи­ни і за­гро­зи по сві­ту на­ре­шті отри­му­ють від­гук.

Чим є Російська пра­во­слав­на цер­ква?

– Ста­лін за­сну­вав РПЦ 1943 ро­ку, і ду­хо­вен­ство ста­ло про­від­ни­ком йо­го во­лі. Пра­во­за­хи­сник отець Гліб Яку­нін (1936–2014 ро­ки. – Кра­ї­на) на по­ча­тку 1990-х отри­мав до­пуск до ар­хі­вів КДБ. Він вва­жав, що у Ста­лі­на бу­ла ідея за­мі­ни­ти мар­ксист­сько-ле­нін­ську іде­о­ло­гію в СРСР на пра­во­слав’я. То­му пе­ре­тво­рив РПЦ на від­діл НКВС. Ба­га­то ар­хі­є­ре­їв бу­ли і є аген­та­ми. На­віть бу­кваль­но – офі­це­ра­ми-че­кі­ста­ми. Ра­дян­ська куль­ту­ра взя­ла ба­га­то з до­ре­во­лю­цій­ної. По­ди­ві­ться на хре­сну хо­ду з хо­ру­гва­ми й іко­на­ми та ра­дян­ські

ПІ­СЛЯ ЗЛОЧИНІВ ОСТАН­НІХ РО­КІВ РО­СІЯ СЛАБНЕ

де­мон­стра­ції з пра­по­ра­ми і порт­ре­та­ми лі­де­рів СРСР. На мо­щі свя­тих і мав­зо­лей Ле­ні­на. По­рів­няй­те обо­жню­ва­н­ня ца­ря і Ле­ні­на-Ста­лі­на. На­віть че­кіст­ські трій­ки, су­ди без су­ду, – па­ро­дія на Свя­ту трій­цю і Стра­шний суд. Усі ра­дян­ські ре­ін­кар­на­ції ро­сій­сько­го до­ре­во­лю­цій­но­го ми­ну­ло­го стра­шні­ші за ім­пер­ські ори­гі­на­ли. Бо ба­зу­ю­ться на на­силь­стві за­мість хри­сти­ян­сько­го на­пов­не­н­ня. РПЦ пі­сля краху СРСР не зумі­ла да­ти со­бі ра­ду. Звикла бу­ти апен­ди­ксом дер­жа­ви, ви­ко­ну­ва­ти за­мов­ле­н­ня вла­ди. По­бор­са­ла­ся кіль­ка ро­ків на сво­бо­ді й ні­чо­го кра­що­го не при­ду­ма­ла, як по­про­си­ти­ся на­зад у ло­но дер­жа­ви. Ще пре­зи­дент Бо­рис Єль­цин за­кли­кав ін­те­лі­ген­цію зна­йти ро­сій­ську ідею. Ви­яви­ло­ся, во­на під но­га­ми – ім­пер­ський на­ціо­на­лізм. І РПЦ тут при­да­ла­ся.

Чо­му лю­ди іде­а­лі­зу­ють ко­му­ні­сти­чне ми­ну­ле?

– Світ те­пер стрім­кий і не­ви­зна­че­ний. Хо­че­ться ясно­сті та ста­біль­но­сті. У ра­дян­ський час усе ви­гля­да­ло чор­но-бі­лим. У та­ко­му сві­ті про­сті­ше жи­ти. По­ді­бно – у пра­во­слав­ній цер­кві. Тут – Бог, там – ди­я­вол. Тут – гріх, там – бла­го. Ба­тю­шка по­яснить – що їсти, як одя­га­ти­ся, як до та­та ста­ви­тись, а як до чо­ло­ві­ка. Лю­ди не хо­чуть са­мі ство­рю­ва­ти своє жи­т­тя, бра­ти від­по­від­аль­ність, ро­би­ти ви­бір. З ін­шо­го бо­ку, зві­ря­ча ра­дян­ська спад­щи­на – вер­хо­вен­ство на­силь­ства та бре­хні – не усві­дом­ле­на. Ні­хто не каявся, не бу­ло су­ду над виконавцями злочинів. У ра­дян­ський час нас учи­ли роз­ді­ля­ти на сво­їх і чу­жих, зне­ва­жа­ти ін­шо­го. При­ще­плю­ва­ли дух ме­сі­ан­ства – на­че ми на­длю­ди, які тво­рять іде­аль­не су­спіль­ство. Це стра­хі­тли­вий на­бір ком­пле­ксів ма­ні­яка. Те­пер у Ро­сії це зно­ву куль­ти­ву­ють. Тіль­ки на на­ціо­на­лі­сти­чно­му ґрун­ті.

РПЦ ПІ­СЛЯ КРАХУ СРСР НЕ ЗУМІ­ЛА ДА­ТИ СО­БІ РА­ДУ. ЗВИКЛА ВИ­КО­НУ­ВА­ТИ ЗА­МОВ­ЛЕ­Н­НЯ ВЛА­ДИ

НІ­ХТО НЕ КАЯВСЯ, НЕ БУ­ЛО СУ­ДУ НАД ВИКОНАВЦЯМИ ЗЛОЧИНІВ

Ко­ли чую на­ші но­ви­ни, ви­ни­кає образ – вій­сько­ві під кон­во­єм ве­дуть жертв на роз­стріл і пи­та­ють: ”Чо­му ви нас не лю­би­те?” Ми вас уби­ва­є­мо, але це ви – по­га­ні, а не ми. Аб­сурд. Але та­кі дії Мо­скви в Укра­ї­ні. Укра­ї­на пі­шла геть від ім­пе­рії 1991 ро­ку. Фа­кти­чно від­ді­ли­ла­ся 2014-го. Та до­сі збе­рі­гав­ся СРСР пра­во­слав­них цер­ков. З то­мо­сом Ки­їв став на крок ближ­чий до пов­ної не­за­ле­жно­сті.

Чо­го вар­то очі­ку­ва­ти від Мо­скви пі­сля отри­ма­н­ня то­мо­са?

– Це плю­вок у дво­го­ло­во­го ор­ла ро­сій­сько­го ім­пе­рі­а­лі­зму. Від го­лів гі­дри – Пу­ті­на і гла­ви РПЦ Ки­ри­ла – мо­жна очі­ку­ва­ти най­гір­шо­го. Во­ни за­зна­ли мо­раль­ної по­раз­ки. Пу­тін і Ки­ри­ло – вті­ле­н­ня ви­тон­че­но­го зла, зро­ще­но­го у ре­пре­сив­них ор­га­нах. Ми ні­ко­ли не здо­га­ду­є­мо­ся, що їм спа­де на дум­ку на­сту­пно­го ра­зу – тру­і­ти лю­дей ра­діо­актив­ним по­ло­ні­єм чи га­зом ”Но­ва­чок”, про­ва­ди­ти ане­ксію Кри­му, тор­ту­ри по­ло­не­них на оку­по­ва­но­му Дон­ба­сі чи вбив­ства по Укра­ї­ні? Ма­є­те бу­ти в пов­ній го­тов­но­сті.

Опо­зи­ціо­нер Оле­ксій На­валь­ний на­звав ство­ре­н­ня Пра­во­слав­ної цер­кви Укра­ї­ни ”ра­ско­лом рус­ско­го ми­ра”. Ро­сій­ський лі­бе­рал за­кін­чу­є­ться там, де по­чи­на­є­ться укра­їн­ське пи­та­н­ня?

– Хо­ро­ша фор­му­ла. Став­ле­н­ня до по­дій в Укра­ї­ні – ла­кму­со­вий па­пі­рець, на яко­му про­яв­ля­є­ться суть. Це дру­га річ, що від­штов­хну­ла ме­не від На­валь­но­го. Пер­ша – участь у на­ціо­на­лі­сти­чних ро­сій­ських мар­шах. Укра­їн­ський на­ціо­на­лізм за­хи­щає свою кра­ї­ну від зов­ні­шньої агре­сії, а ро­сій­ський – на­па­дає на ко­ли­шню ко­ло­нію. На­валь­ний по­ка­зав свою суть. Він у по­зи­тив­но­му кон­текс­ті вжи­ває сло­во­спо­лу­че­н­ня ”русский мир”. Агов! Це іде­о­ло­гія вій­ни з ти­ся­ча­ми жертв.

У Ро­сії є опо­зи­ціо­не­ри, які не ма­ють ім­пер­ських ком­пле­ксів що­до Укра­ї­ни?

– Все­ре­ди­ні мо­го не­ве­ли­ко­го ко­ла зна­йо­мих ба­га­то про­укра­їн­ськи на­ла­што­ва­них. Во­ни із за­здрі­стю чу­ють, що їжджу ви­кла­да­ти до Льво­ва, мрі­ють до­по­мог­ти Укра­ї­ні, ви­хо­дять на про­те­стні акції на за­хист укра­їн­ських мо­ря­ків, Оле­га Сен­цо­ва. Але на­віть у цьо­му ко­лі де­ко­му хо­че­ться по­вчи­ти укра­їн­ців, ви­прав­да­ти в чо­мусь дії Ро­сії. Це лег­кий про­яв ім­пер­сько­го ком­пле­ксу. Ан­дрій Іл­ла­ріо­нов ( ра­дник пре­зи­ден­та Ро­сії у 2000–2005 ро­ках. По­дав у від­став­ку че­рез не­зго­ду взя­ти участь у ”га­зо­вій вій­ні” про­ти Укра­ї­ни. – Кра­ї­на) ка­же, що укра­їн­ці не­пра­виль­но бу­ду­ють еко­но­мі­ку. Не ро­зу­міє: ко­ли ро­сі­я­ни вби­ва­ють укра­їн­ців, йо­му кра­ще по­мов­ча­ти.

Звід­ки взя­ла­ся іде­о­ло­гія ”рус­ско­го ми­ра”?

– Дже­ре­ла мо­жна ви­во­ди­ти з XV сто­лі­т­тя, Мо­сков­сько­го цар­ства. Ко­ре­ні – в Ро­сій­ській ім­пе­рії. Це ідея ”перетравлювання” на­ро­дів. Хоч ку­ди при­їду до су­сі­дів, усю­ди ро­сі­я­ни – ка­ти і вбив­ці.

Яко­го зву­ча­н­ня на­бу­ла ця ідея в су­ча­сній Ро­сії?

– Ми­тро­по­лит Пе­тер­бурзь­кий і Ла­дозь­кий Іо­анн (Іван Сни­чов, 1927– 1995 ро­ки. – Кра­ї­на) ви­дав ба­га­то кни­жок, най­ві­до­мі­ша – про са­мо­дер­жав­ство ду­ху. Це ра­ди­каль­на по­лі­ти­чна тео­ло­гія – ”пра­во­слав­ний та­лі­бан”.

Суть те­о­рії – обо­жню­ва­н­ня Ро­сії як ”Свя­тої Ру­сі”, що по­ста­ла пі­сля ”Ра­дян­ської Ру­сі”. За нею, Ро­сія має вря­ту­ва­ти світ від єре­ти­ків і зра­дни­ків Бога, від сві­то­во­го зла. Са­кра­лі­за­ція ар­мії, на­че ”во­їн­ства Бо­жо­го” і ”бо­го­обра­но­го ро­сій­сько­го на­ро­ду”. Все це в єд­но­сті з пра­ви­те­лем. Усі во­ни єди­ні з РПЦ – ”єди­ною прав­ди­вою цер­квою, ре­шта дав­но про­да­ли Бога”.

Ци­та­та з книж­ки: ”Свя­та Русь – мі­сце, яке слід ро­зу­мі­ти не вузь­ко гео­гра­фі­чно, а ду­хов­но. Там змі­шу­є­ться та­їн­ство і люд­ське спа­сі­н­ня”. Це вам не овець па­сти. Це за­мі­на Хри­ста Ро­сі­єю і її лі­де­ром. Пу­тін – ”спа­си­тель сві­ту”.

Ко­ли ці ідеї ста­ли дер­жав­ни­ми?

– 1994 ро­ку в Мо­сков­сько­му дер­жав­но­му уні­вер­си­те­ті від­кри­ли фа­куль­тет іно­зем­них мов і ка­фе­дру по­рів­няль­но­го лі­те­ра­ту­ро­знав­ства. Я са­ме при­їха­ла зі США і хо­ті­ла за­йма­ти­ся цим. Одра­зу не спо­до­ба­ла­ся на­зва кур­су – ”русский мир”.

Ко­ли на­ціо­на­лі­сти по­ча­ли вби­ва­ти за­ро­бі­тчан не­слов’ян­ської зов­ні­шно­сті, при­йшла до за­ві­ду­ва­ча ка­фе­дри й ка­жу: ”По­ра за­кін­чу­ва­ти з ”рус­ским ми­ром”. В ака­де­мі­чно­му се­ре­до­ви­щі це зву­чить агре­сив­но”. ”Ні, – ка­же. – Ідея на­бу­ла все­ро­сій­сько­го зна­че­н­ня”. Зго­дом у сті­нах уні­вер­си­те­ту по­ча­ли про­во­ди­ти ”Кон­гресс рус­ско­го ми­ра”. По­тім нас за­бра­ли з ле­кцій і по­ве­ли слу­ха­ти гла­ву РПЦ Ки­ри­ла. Про­мо­ва бу­ла агре­сив­ною що­до бал­тій­ських пра­во­слав­них цер­ков, із за­гар­бни­цьки­ми но­тка­ми. Вра­зи­ла те­за, що ”Ве­ли­ка Русь” роз­па­ла­ся на псев­до­не­за­ле­жні дер­жа­ви. Уні­вер­си­тет став роз­плі­дни­ком ”рус­ско­го ми­ра”. Там про­во­ди­ли зу­стрі­чі з про­фе­со­ром Оле­ксан­дром Ду­гі­ним (ав­тор ра­ди­каль­ної ан­ти­за­хі­дної ідеї ”не­о­єв­ра­зій­ства”. За нею, Ро­сія і те­ри­то­рії, що бу­ли під її вла­дою в ім­пер­ський і ра­дян­ський час, – окре­ма ци­ві­лі­за­ція. – Кра­ї­на). На со­ціо­ло­гі­чно­му фа­куль­те­ті ви­ник йо­го Центр кон­се­рва­тив­них до­слі­джень. До 2005-го він у МДУ став не­фор­маль­ним ав­то­ри­те­том, на зра­зок кри­мі­наль­но­го. Ми пра­цю­ва­ли на рі­зних фа­куль­те­тах, ма­ли одна­ко­вий ста­тус. Але ко­ли я да­ла аспі­ран­тці те­му ”Не­о­на­цист­ські ор­га­ні­за­ції в Ро­сії і їх зв’язок з мі­фо­ло­ге­ма­ми про­па­ган­ди Тре­тьо­го Рей­ху”, то пред­став­ник уче­ної ра­ди за­явив: це мо­же не спо­до­ба­ти­ся про­фе­со­ру Ду­гі­ну. Cта­ло важ­ко пра­цю­ва­ти. Зре­штою, пі­шла з уні­вер­си­те­ту.

Чо­му ця мар­гі­наль­на іде­о­ло­гія ста­ла па­нів­ною в Ро­сії?

– Ко­ли роз­пав­ся Со­юз, ро­сі­я­ни за­яви­ли, що на­ре­шті кра­ї­на бу­де віль­ною, по­збу­де­ться тя­га­ря ба­га­то­на­ціо­наль­но­сті. Ро­зви­ва­ти­ме­ться як на­ціо­наль­на дер­жа­ва. Ду­гін почув, ку­ди ві­тер дме, і по­чав роз­ви­ва­ти те­о­рію ”єв­ра­зій­ства”. У йо­го ко­лі взя­ли­ся ство­рю­ва­ти мі­фо­ло­гію – про ”Свя­ту Русь”, ”бо­га­ти­рів”. Зре­штою, ідея ви­зрі­ла до про­е­кту ”Но­во­ро­сія”.

У цій те­о­рії оспі­ву­ють фі­зи­чну та во­єн­ну си­лу, під­мі­ня­ють по­ня­т­тя ду­хов­но­го мі­лі­тар­ним. Це вар­вар­ська й то­та­лі­тар­на іде­о­ло­гія. Свя­то вла­ди, на­силь­ства, зни­ще­н­ня. Має гли­бо­кі ко­ре­ні в Ра­дян­сько­му Со­ю­зі – вла­да за­для на­силь­ства і нав­па­ки. Дві най­біль­ші чуми ХХ сто­лі­т­тя – марксизм-ленінізм і нацизм. По­діл лю­дей на кла­си і ра­си. У Ро­сії об’єд­на­ли їх у по­твор­но­го гі­бри­да – ”русский мир”. Ро­сія ви­ко­ри­сто­вує яр­ли­ки на­ци­зму, щоб очор­ни­ти Укра­ї­ну, Гру­зію, кра­ї­ни Бал­тії. Гла­ва МЗС Ро­сії Сер­гій Лав­ров у не­дав­ньо­му інтерв’ю чо­ти­ри ра­зи вжив що­до Укра­ї­ни сло­ва ”на­ци­сти” і ”дер­жа­ва на­ци­стів”. Мо­сква так ви­прав­до­вує агре­сію, де­гу­ма­ні­зує во­ро­га. Не­лю­да лег­ше вби­ва­ти. Си­дить ро­сій­ський оби­ва­тель пе­ред те­ле­ві­зо­ром, чує це, зга­дує кі­но про кон­цта­бо­ри – і їде во­ю­ва­ти на Донбас.

У РА­ДЯН­СЬКИЙ ЧАС НАС УЧИ­ЛИ ЗНЕ­ВА­ЖА­ТИ ІН­ШО­ГО

”РУССКИЙ МИР” – ЦЕ ІДЕЯ ”ПЕРЕТРАВЛЮВАННЯ” НА­РО­ДІВ

Від­хід Пу­ті­на ви­лі­кує ро­сій­ський на­ціо­на­лізм?

– Лю­ди­ні хо­че­ться са­мо­ствер­ди­ти­ся. На­ціо­на­лізм як від­чу­т­тя пе­ре­ва­ги над ін­ши­ми – чу­до­во під­хо­дить. Твоє жи­т­тя ні­кчем­не, ти ні­чо­го не до­ся­гнув, бі­дний ал­каш, за­те ви­щий, бо – ро­сі­я­нин. За прав­лі­н­ня Пу­ті­на про­бу­ди­ли дав­ні ни­ці ін­стин­кти ро­сі­ян. Ві­дро­ди­ли зві­ра в лю­ди­ні. На цьо­му три­ма­є­ться іде­о­ло­гія пу­ті­ні­зму – аль­фа-са­мець ке­рує зграєю.

Я – аб­со­лю­тний пе­си­міст. Все­ре­ди­ні Ро­сії не ба­чу сил для на­шо­го звіль­не­н­ня від ці­єї чуми. За ана­ло­гі­єю з на­цист­ською Ні­меч­чи­ною си­ту­а­цію змо­же ви­пра­ви­ти тіль­ки зов­ні­шній кон­троль над Ро­сі­єю. Зне­се­н­ня пу­ті­ні­зму за ана­ло­гом де­на­ци­фі­ка­ції. Але для цьо­го не­має пе­ред­умов. Єв­ро­па дрі­має. Аме­ри­ка тро­хи про­си­на­є­ться, але до про­бу­дже­н­ня да­ле­ко. Ні­хто не ба­чить тра­ге­дії Укра­ї­ни, до­ки не ги­нуть їхні лю­ди, як із рей­сом MH-17 (па­са­жир­ський лі­так 2014-го зби­тий із ро­сій­ської зброї над До­не­цькою обла­стю, за­ги­ну­ли 298 осіб. – Кра­ї­на).

У су­ча­сно­му сві­ті пра­кти­чно ні­чо­го не до­би­ти­ся вій­ною, бо всі над­то за­тя­жні й ви­тра­тні. Ма­ють змі­цню­ва­ти­ся ін­сти­ту­ти між­на­ро­дно­го су­ду. Про­ве­сти три­бу­нал над ке­рів­ни­цтвом РФ, над пу­ті­ні­змом, йо­го го­лов­ни­ми про­па­ган­ди­ста­ми та іде­о­ло­га­ми.

На по­ча­тку гру­дня від­був­ся ”Фо­рум віль­ної Ро­сії” у Віль­ню­сі. Там за зраз­ком укра­їн­сько­го сай­ту ”Ми­ро­тво­рець” ого­ло­си­ли про про­ект ”Ба­за”. Це бу­де спи­сок ро­сі­ян, яких ма­ють лю­стру­ва­ти, яким тре­ба за­бо­ро­ни­ти в’їзд на За­хід, не від­кри­ва­ти ра­хун­ки в за­хі­дних бан­ках. У пер­шу чер­гу це лю­ди, які бра­ли участь в агре­сії про­ти Укра­ї­ни, а та­кож суд­ді та чи­нов­ни­ки, вин­ні у вну­трі­шніх ре­пре­сі­ях. Хо­ча б та­кі ре­чі мо­жна ро­би­ти.

Де за­раз пе­ре­бу­ває Укра­ї­на що­до сво­їх цін­но­стей та ідей і ку­ди пря­мує?

– Ви­йшла з Єги­пту, пе­ре­йшла Чер­во­не мо­ре й іде до зем­лі обі­то­ва­ної. Або вир- ва­ла­ся з концтабору і біжить геть. Вам холодно, голодно, страшно, вас пе­ре­слі­ду­ють, мо­жуть упіймати і вби­ти, але до­ро­ги на­зад не­має.

В Укра­ї­ні зна­чно чи­сті­ша атмо­сфе­ра, ін­ші лю­ди, очі. Ко­ли ви­хо­джу в ае­ро­пор­ту Льво­ва чи Ки­є­ва, маю від­чу­т­тя, що ви­бра­ла­ся з тем­но­го лі­су до лю­дей. Най­са­краль­ні­ше мі­сце для ме­не – Май­дан. За дво­ма ре­ча­ми шко­дую в Ро­сії. По-пер­ше, що не за­су­дже­ні ра­дян­ські зло­чи­ни, Го­ло­до­мор і ре­пре­сії. Укра­їн­ський ле­ні­но­пад – моє щастя. По-дру­ге, вра­жає го­тов­ність іти на смерть за­ра­ди то­го, щоб по­кін­чи­ти з цим ми­ну­лим. Ко­ли приїжджаю на вулицю Інститутську в Ки­є­ві, стаю на ко­лі­на.

УКРА­Ї­НА ВИРВАЛАСЯ З КОНЦТАБОРУ І БІЖИТЬ ГЕТЬ. ВАМ ХОЛОДНО, ГОЛОДНО, СТРАШНО, ВАС МО­ЖУТЬ УПІЙМАТИ І ВБИ­ТИ, АЛЕ ДО­РО­ГИ НА­ЗАД НЕ­МАЄ

КО­ЛИ ПРИЇЖДЖАЮ НА ВУЛИЦЮ ІНСТИТУТСЬКУ В КИ­Є­ВІ, СТАЮ НА КО­ЛІ­НА

Лю­ди зі­бра­ли­ся бі­ля са­мо­ва­ра під час вклю­че­н­ня во­гнів но­во­рі­чної ялин­ки в кон­тро­льо­ва­но­му ро­сі­я­на­ми До­не­цьку, 21 гру­дня 2018 ро­ку

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.