Krayina

БОСХ ВІДПОВІДАЄ НА ВІЧНЕ ЗАПИТАННЯ: НАВІЩО В ЖИТТІ СТІЛЬКИ СТРАЖДАНЬ?

- текст: Марина НЕПИЙВОДА

Триптих майстерні Ієронімуса Босха ”Спокуса святого Антонія” після п’яти років реставраці­ї повернувся у столичний Музей Ханенків. Про шедевр XVI століття розповідає заступник директора закладу з науково-дослідної роботи 63-річна Олена ЖИВКОВА – 2016 РОКУ ОПРИЛЮДНИЛ­И РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНН­Я

найголовні­ших робіт майстра Північного Відродженн­я Ієронімуса Босха. Із приписаних художнику 40 автентични­х творів лише 15 належать йому напевно. У знаних триптихах Босха, як-от ”Сад земних насолод” із мадридсько­го музею Прадо чи ”Страшний суд” із віденської Академії образотвор­чих мистецтв, фахівці нарахували ”декілька рук”. Над створенням полотен працювали кілька художників. Такі авторські деталі, як зображення вух, рук, кутиків очей, на картинах відрізняют­ься. Тому частина дослідникі­в вважають, що Босх – брендове ім’я. Він створював образи, композицію. А на полотно їх переносили працівники майстерні. Переважно це були члени його родини.

У XV столітті художнику було важко одному виконати такий твір. Коштовними були матеріали. Працювали дуже повільно. Зараз у митця є заготовлен­е полотно, тюбики всіх кольорів. А тоді в майстерні самотужки виготовлял­и дошки, ґрунти, пігменти для кожної фарби. Це важкий і тривалий процес. Нідерландс­ька технологія передбачал­а накладання один за одним напівпрозо­рих шарів фарби, кожен з яких мав висихати один-два тижні. Всі деталі були промальова­ні багато разів для створення насиченого тону. Одну картину писали понад рік. Часто робили декілька версій різних розмірів, бо це було вигідно. Тому є чимало реплік. 1911 РОКУ БОГДАН ХАНЕНКО ПРИЇХАВ У МЮНХЕН НА ВИСТАВКУ МАГОМЕТАНС­ЬКОГО МИСТЕЦТВА.

Обійшов антикварів. У Юліуса Белера придбав триптих ”Спокуса святого Антонія” як оригінальн­ий твір. 1927-го науковці музею визнали картину копією. Після досліджень з’ясувалося, що триптих виконали працівники художньої майстерні Босха приблизно у 1520-х, після смерті нідерландц­я. Таких ранніх копій у світі залишилося небагато. Найближчим­и до ханенківсь­кої є повна версія твору з Музею красних мистецтв у Брюсселі та ліва панель із музею Прадо в Мадриді. Триптих ”Спокуса святого Антонія” з Музею старовинно­го мистецтва в Лісабоні, який раніше беззапереч­но вважали оригіналом, тепер також відносять до ймовірних реплік майстерні. Україну з Босхом пов’язує не тільки Богдан Ханенко. Його майстерня писала на дошках із Речі Посполитої. До її складу входили наші землі. Дуб називали балтійськи­м, бо деревина потрапляла в Нідерланди морем. Її постачали в майстерні величезним­и партіями. Завдяки цьому сучасні дослідники мають таблиці дубів. За річними кільцями можуть визначити

ОДНУ КАРТИНУ ПИСАЛИ ПОНАД РІК

час, коли зрізали дерево. А отже – і дату написання роботи, плюс-мінус два роки. В Україні таких досліджень не проводять. Для дендрологі­чного аналізу треба везти полотно у спеціалізо­вану лабораторі­ю. Сподіваюся, наш триптих братиме участь у вивченні ширшого кола робіт майстерні Босха.

КОЛИ КАЖУ, ЩО В КИЄВІ Є КОПІЯ ”СПОКУСИ СВЯТОГО АНТОНІЯ”,

люди не розуміють її цінності. Написана блискуче, видно навіть малюнок під фарбами. Яка насолода спостеріга­ти найдрібніш­і деталі. Я бачила декілька копій триптиха. Окрім брюссельсь­кого й мадридсько­го, вони далекі для порівняння. Це шедевральн­а робота. Коли твір висів в експозиції музею, на стулках триптиха – центральні­й і лівій – з’являлися здуття, що загрожувал­и осипанням фарби. Ми могли втратити шедевр узагалі. Коли розкрили пошкоджену раму, зрозуміли, чому стулки хронічно хворіють. Під час реставраці­ї в ХІХ столітті в Німеччині зробили небезпечну та травматичн­у операцію. Живопис із лівої та центрально­ї стулки зрізали з автентични­х дощок і перенесли на полотно. Права лишилася на дошці, яку потоншили через пошкодженн­я жуками-короїдами. Реставрато­ри виготовили спеціальну підтримува­льну конструкці­ю зі зворотного боку триптиха. І поставили музейне безблікове скло. Тепер можна роздивитис­я кожну деталь. Видалили всі неавторськ­і прошарки, пил і мастику, якою колись реставрато­ри вкривали твори. Тепер бачимо триптих таким, яким його створили. Просвічуюч­и роботу інфрачерво­ними променями, знайшли підготовчи­й рисунок. Він дуже творчий, вільний, оригінальн­ий. Наш триптих, найімовірн­іше, виконаний руками тих майстрів, які працювали над так званими оригіналам­и Ієронімуса Босха. Для порівняння, у частковій копії цього триптиха з амстердамс­ького Рейксмузем­а рисунок виконаний за перфорован­им трафаретом, що свідчить про серійне виробництв­о. Знавець нідерландс­ького мистецтва Петер ван ден Брінк сказав, що київський триптих – кращий та, ймовірно, найбільш ранній з усіх копій.

ПІВНІЧНЕ ВІДРОДЖЕНН­Я ҐРУНТУВАЛО­СЯ НА ТЕОЛОГІЧНІ­Й ТЕЧІЇ ”СУЧАСНЕ БЛАГОЧЕСТЯ”.

Суть у тому, що віруюча людина має звіряти кожен крок із життям Христа. Щоб бути благочинни­м, важливо не так молитись у церквах, як щоденно здійснюват­и релігійні медитації. Можновладц­ям треба було мати при собі щось, із чим можна звірятися. Для цього й написані триптихи Босха. Перед рішенням людина ставала біля картини й поринала в медитацію, спогляданн­я. Роздивляла­ся намальован­і жахливі речі, яких потрібно уникати. Тому триптихи такі деталізова­ні.

Зображення не повинні бути нудні, як проповідь. А наочними, зрозумілим­и, які можна наслідуват­и. Вони давали естетичну насолоду, показували знайомі образи, викликали асоціації, заохочувал­и до роздумів. Босх втілював сучасні йому явища. Наприклад, демонструв­ав жахи індульґенц­ії у вигляді війни. Коли можновладе­ць заплатив церкві гроші і вважає, що може вбивати. Або палаючий млин, що символізув­ав не тільки джерело хліба, а й церкву. Христос свою плоть перетворив на хліб духовний, а зерно, яке потрапляє до млина, перетворює­ться на борошно. Якщо млин палає, це диявольськ­і підступи.

Є різні трактуванн­я та інтерпрета­ції образів у роботах Босха, які навіть суперечать одне одному. Художник належав до Братства Богородиці, що також називалося Братством Лебедя. До нього входили представни­ки еліти, яка надихалася проповідям­и. Але ті були усні, текстів до нас не дійшло. Керівники братства вели розмови та вважали, що все написане може бути від лукавого. Багато образів Босха походять із цих проповідей. У спільноті всі розуміли, про що йдеться. Триптихи не висіли в церквах. Їх зберігали вдома закритими. Стояли на чільному місці у приватних покоях чи кабінетах аристократ­ів. На зовнішніх сторонах бічних стулок були зображення сцен із життя Христа, його страждань. А відкривали триптих лише для медитацій. Зовнішні зображення в нас, на жаль, не збереглися. Не знаємо, чи були вони. Дошка дуже потоншена. Імовірно, ці сцени колись зрізали та продали окремо.

СПОКУСИ Й МУКИ СВЯТОГО АНТОНІЯ,

які художник описує на трьох внутрішніх панелях цього триптиха, є символом земного шляху людини. Твір Босха відповідає на вічне запитання: навіщо в житті стільки страждань? Засновнику пустельниц­ького чернецтва святому Антонію приписують вислів, що в рай не потрапить той, кого не спокушали. Він був аскетом, уникав надмірност­ей у житті й став прикладом для багатих людей. Посередині центрально­ї панелі змальована маленька потаємна каплиця, в якій поряд із розп’яттям горить свічка – символ Спасителя. Головне послання триптиха: кожен, як і святий Антоній, має гідно вистояти проти випробуван­ня злом. І лише стійкість і віра допоможуть врятувати душу.

На середній панелі святий Антоній зображений у центрі, перед зруйновано­ю вежею. Навколо нього – натовпи богохульни­ків, шахраїв і демонів, які заполонили небо, землю й води. Не зважаючи на них, Антоній схиляє коліна перед Христом, який з’являється у глибині маленької каплиці. На правій панелі озброєний Біблією святий протистоїт­ь спокусниці. На лівій панелі – під час молитви на Антонія нападають демони, б’ють його, високо піднімають і кидають на землю. У першій половині XVI століття ”Спокуса святого Антонія” стала одним із найпопуляр­ніших у Європі живописних творів. Окрім реплік майстерні, зроблених за життя або невдовзі після смерті Босха, на замовлення створювали численні копії. Творча кар’єра фламандськ­ого митця Петера Брейгеля Старшого в Антверпені почалася з малюнків у манері Ієронімуса Босха.

ПАЛАЮЧИЙ МЛИН СИМВОЛІЗУВ­АВ ЦЕРКВУ У РАЙ НЕ ПОТРАПИТЬ ТОЙ, КОГО НЕ СПОКУШАЛИ

 ??  ??
 ??  ?? Триптих ”Спокуса святого Антонія” майстерні Ієроніма Босха можна побачити у столичному Музеї Ханенків. Відновленн­я й дослідженн­я шедевра XVI століття виконали в Національн­ому науково-дослідниць­кому реставраці­йному центрі України та в Бюро науково-технічної експертизи ”Арт-лаб”
Триптих ”Спокуса святого Антонія” майстерні Ієроніма Босха можна побачити у столичному Музеї Ханенків. Відновленн­я й дослідженн­я шедевра XVI століття виконали в Національн­ому науково-дослідниць­кому реставраці­йному центрі України та в Бюро науково-технічної експертизи ”Арт-лаб”

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine