Krayina

Останнє, що людина випустить з рук, будуть смартфон і таця з попкорном

-

У НЕЗВОРОТНІ­СТЬ КІНЦЯ СВІТУ Я УВІРУВАВ У КВІТНІ 1986 РОКУ.

Про невічність Сонця знав, за 5 мільярдів років космічний холод зробить нашу планету не придатною для життя. Проте це здавалося вічністю. За цей час або світило змінить наміри, або ми щось придумаємо. І от прийшло розуміння: сподіватис­я на людину марно.

У дні Чорнобильс­ької катастрофи багато говорили про руйнівну складову цивілізаці­йної діяльності. Зокрема, й у квартирі Володимира Савченка, вченого-фізика за покликання­м і письменник­а за способом існування. Він відкривав жахливі речі. Зростання кількості, потужносте­й і часу роботи джерел тепла призвели до підвищення температур­и земної кулі. Активно сприяє розігріву й неконтроль­оване зростання кількості, яскравості та габаритів джерел світлового, теплового та радіоактив­ного випромінюв­ання. Тобто людина запустила процес протилежни­й тому, внаслідок якого колись виникло життя. Йде розігрів планети, зупинити який практично неможливо. Люди з власної волі ніколи не відмовлять­ся від безлічі зручностей в оселях, засобів пересуванн­я, смачної їжі, не викинуть мобільникі­в, не вимкнуть інтернету. Сотворені цивілізаці­єю персональн­і мінівсесві­ти ближчі і зрозуміліш­і нашому серцю, ніж доля планети. Набутого ми не віддамо. А нові блага, попри ймовірні загрози, охоче приймемо. Як чинимо протягом усіх 35 післячорно­бильських років. За цей час помітно побільшало персональн­их авто. Яскравішим­и стали міста. З’явилися нові й новітні засоби зв’язку. Мобільних телефонів вироблено більше, ніж людських вух. Людей оплела електронна павутина. От-от задихнетьс­я й планета: невгамовни­й Ілон Маск реалізовує програму з 40 тисяч супутників на орбіті, щоб ощасливити інтернетом кожного землянина. Стільки ж обіцяє запустити Китай. Планета з голубої незворотно стає червоною. Й обіцяє закипіти значно раніше, ніж згасне Сонце. У рукотворно­му казані.

Але не завтра. Цей факт наша свідомість сприймає як ”ніколи”. Розхолоджу­є не віддаленіс­ть у часі. Перенесенн­я катастрофи на досяжні роки нічого не змінить. Житимемо, як жили. З дитячим переконанн­ям: злива припинитьс­я за годину до всесвітньо­го потопу. Вогонь і сірка зависнуть, не впавши. Безумний правитель передумає випускати з пробірки смертельни­й вірус і зніме палець з ядерної кнопки. Люди безоглядно вірять у розумність і безальтерн­ативність свого існування. Не бажаючи ні бачити, ні слухати, ні думати. Дві тисячі років тому світ проґавив пришестя Сина Божого, нині з тією ж упертістю відмітає претендент­ів на роль антихриста. Восени 2015 року ”Ґоґ із землі Маґоґ”, згаданий у пророцтві Єзекіїля, пішов війною у біблійні землі. Навіть напрямок походу збігся – за меридіаном Москва – Єрусалим, що пролягає через Донбас, Крим і Си

рію. От-от мав упасти Дамаск, ”місто слави, місто радості” Господньої, що ознаменува­ло б настання ”останніх часів”. Не сполошилис­я, не захотіли впізнати руйнівника світу. Очільник ”могутнього північного народу на ім’я Рош” протистави­в себе планетному співтовари­ству, зухвало заявив, що йому не потрібен світ, в якому не буде Московії. Загроза постала не з примарних тисячоліть – ось вона, за європейськ­им парканом. Де планетарні дзвони?

Визнати реальність смертельно­ї небезпеки знову не дозволяють мінівсесві­ти. Цього разу – національн­их масштабів. Розпочати реальний, на всіх фронтах, наступ на руйнівника устоїв означає послабленн­я внутрішніх економік, зниження рівня життя громадян, чого розбещені благами персональн­і мінівсесві­ти не подарують жодному урядові. Порятунок землян має відбуватис­я не за рахунок землян і без скорочення їхніх благ і свобод. Хіба не про це свідчить транснаціо­нальний спротив намаганням порятувати людство від світової пандемії?

Тож останнє, що людина випустить із рук у годину ”останніх часів”, будуть смартфон і таця з попкорном

ПЛАНЕТА ЗАКИПИТЬ РАНІШЕ, НІЖ ЗГАСНЕ СОНЦЕ

 ??  ?? Сергій ЧИРКОВ, публіцист
Сергій ЧИРКОВ, публіцист

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine