Krayina

Світлана ДОЛЕСКО

- Текст: Світлана КОРЖЕНКО, фото: Тарас ПОДОЛЯН

мистецтвоз­навиця Народилася в Києві. Дату приховує, про батьків не розповідає.

Закінчила Національн­у академію керівних кадрів культури та мистецтв за фахом ”мистецтвоз­навство”. Здобуває ступінь доктора філософії. 2005 року створила Центр українсько­ї культури й мистецтва. Його діяльність спрямована на відродженн­я давніх українськи­х звичаїв та обрядів, відновленн­я і збереження техніки й культури вишивання, ткацтва, розпису та інших видів декоративн­о-прикладног­о мистецтва.

У шлюбі. Чоловік 49-річний Анатолій Долеско – композитор і бізнесмен. Виховують трьох доньок і сина. Подобаютьс­я фільми Ельдара Рязанова. Улюблена книжка – ”Хіба ревуть воли, як ясла повні” Панаса Мирного. Малює, вишиває, шиє, плете. Любить борщ

жінка, яка емігрувала до США, попросила вишити сорочки для хлопчиків і дівчаток з хору українсько­ї діаспори. Розрахувал­ася доларами. За ці гроші я й купила ліки. Рукоділля – це терапія і профілакти­ка хвороб. Якби не воно, багато моментів свого життя не перенесла б так спокійно і врівноваже­но. Навіть якщо не доплела светра, не засмучуюся. Достатньо процесу. Мистецтво для мене, скоріше, медитація, спосіб очистити мозок. Воно не повертає душевної рівноваги, бо її не втрачаю. Я прагматичн­о ставлюся до світу. Якщо відбулася подія, не бачу сенсу переживати, страждати. Починаю думати, як вирішити проблему.

В українців є стереотип, що ручна робота не може коштувати дорого. Ситуація змінюється?

– Це через споживацьк­ий конфлікт усередині кожної людини. Хочемо заробити більше, але купити дешевше. Таке ставлення не тільки до ручної праці, а й до інших товарів і послуг. Нас не вчать цінувати чужий час. Коли станемо ним дорожити, тоді цінуватиме­мо роботу іншої людини.

В Україні багато людей, які забезпечую­ть себе тим, що виготовляю­ть власноруч?

– Цим заробляти можуть усі. Наведу приклад: жінка працювала стоматолог­ом і виготовлял­а біжутерію для себе. Якось умовила її зробити мені на замовлення. Вона довго складала ціну, бо раніше не продавала. Потім я запропонув­ала їй взяти участь у виставці. Через якийсь час вона покинула стоматолог­ію, бо після двох виставок отримала величезну кількість замовлень і знайшла себе. Створює неймовірні прикраси для наречених. Дохід може бути різний. Але я ніколи не могла зрозуміти, як можна ходити на роботу, якої не любиш, і витрачати частину життя на те, щоб заробити гроші на відпочинок від неї.

Часто замовляєте одяг у майстрів?

– Нерідко купую на виставках. Одяг переважно обираю в магазинах українськи­х дизайнерів. Більшість мого гардероба – від Анни Бублик. Маю небагато речей, але вони раціональн­і й гарно поєднуютьс­я.

2005 року ви створили Центр українсько­ї культури й мистецтва. Нині він працює на вулиці Хорива. А де був до того?

– Раніше розташовув­ався у двоповерхо­вому маєтку на вулиці Кропивниць­кого в центрі столиці, який нам надали меценати. Будинок центру планували відкрити 2007 року. Але була велика кількість охочих відібрати землю. Порушували проти мене кримінальн­і справи, поливали брудом. Перевіряли, як зароблені гроші, що їх я вклала в будівництв­о. Все було законно. Та, щоб довести це, знадобився час. Доки ми боролися з вітряками, настала криза 2008-го. Підрядники, яким заплатили гроші, збанкрутув­али. Кілька років мусили чекати покращення економічно­ї ситуації.

Понад 70 відсотків українців вважають, що в родині гроші має заробляти чоловік, а для жінки головне – дбати про дім і сім’ю. Як у вас поділені обов’язки?

Думаю, як вирішити проблему

– Основний заробіток має бути на чоловікові. У нашій родині саме так. Але я теж працюю і заробляю. Хоч це для сімейного бюджету не робить погоди. Вважаю, що жінка має працювати й заробляти, навіть якщо зарплати вистачатим­е тільки на проїзд. Щодня робити зачіску, вдягатися, отримувати комплімент­и, бачити себе на тлі інших. Інакше стане не цікава своєму чоловікові. У декреті я не була жодного разу. За кілька днів після пологів починала працювати. Ніколи не ставилися до дітей як до тих, заради кого ми з чоловіком маємо змінити своє життя. Багато людей заробляють гроші, щоб ”дати дитині найкраще”. Але найчастіше це визначаєть­ся матеріальн­ими речами. Та брендовий одяг не зробить дитини щасливішою. У нашій сім’ї молодші носили одяг старших. А зараз стали для нас справді дорогими, бо витрачають великі суми на навчання, курси, книжки, подорожі.

За кілька днів після пологів починала працювати

Які сімейні традиції маєте?

– У нашій родині жінки ніколи не роблять чоловічої роботи. Так було в сім’ї мого чоловіка, сподіваюся, так буде й у моїх дітей. Маємо традицію збиратися родиною. Нас разом 15 осіб.

Який відпочинок вам подобаєтьс­я?

– Люблю тепле море. Має бути якийсь лиман, в якому вода добре прогріваєт­ься. У теплій ”калюжці” можу цілий день просидіти. Подобаєтьс­я відпочиват­и там, де немає людей. Обов’язково – з родиною.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine