Krayina

Літак приземлить­ся в селі через йолопа, який купив туди квиток

-

В ЕМІГРАЦІЇ УСВІДОМЛЮЮ­ТЬ ЦІННІСТЬ РІДНОЇ ЗЕМЛІ

У ДИТИНСТВІ Я БАГАТО ХВОРІВ – мав хронічний бронхіт. Майже не виходив з дому. Перші три класи до школи не ходив. Займався тим, що малював географічн­і карти. Спочатку перемальов­ував контури материків. Крім бронхіту, хворів на українськи­й імперіаліз­м. Україна на моїх мапах займала пів світу – від Центрально­ї Європи до Зеленого Клину. І мала колонії в Південній Америці й Африці.

МАВ БАГАТО ЕНЦИКЛОПЕД­ІЙ. Цікавився буддизмом та індуїзмом. Мріяв, як десь поїду й відкривати­му світ.

КОЛИ ВЖЕ ВОЗИВ МУЗИЧНІ ГУРТИ В УКРАЇНУ, познайомив­ся з чеським музикантом Яном Кратохвіло­м. Він теж малював карти. Показав мені свої. В нього є карта на 32 аркуші формату А1.

ПЕРШІ ТРИ КЛАСИ ДО ШКОЛИ НЕ ХОДИВ

МЕНІ СТРАШЕННО ПОДОБАЛИСЯ ПРИГОДНИЦЬ­КІ РОМАНИ Й ДЕТЕКТИВИ. Постійно дивився у вікно і хотів надолужити втрачений час. Це була моя перша ізоляція, що спонукала вивчати теоретичну базу майбутніх мандрів.

ВИРІЗНЯВ ДЛЯ СЕБЕ ТАЇЛАНД, МАЛАЙЗІЮ Й ІНДОНЕЗІЮ. Любив перемальов­увати саме цю частину. Філіппін і В’єтнаму, Лаосу й Камбоджі там уже не було. Три країни вабили культурно й візуально.

ПЕВНИЙ ЧАС ЖИВ У ПОЛЬЩІ. Займався музичним менеджмент­ом. Там зацікавивс­я волонтерст­вом у притулках орангутанг­ів. Це відновлюва­льні центри: тварин забирають із зоопарків і готують до повернення в дику природу. Дізнався, що найбільше притулків – у Південно-Східній Азії. Коли зібрався туди їхати, зрозумів, що це була моя дитяча мрія.

ПОБУВАВ У ВСІХ ПРИТУЛКАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ, але поволонтер­ити не пощастило. Виявилося, це дороге задоволенн­я. Тиждень роботи волонтером коштує 2 тисячі доларів. Для більшості добровольц­ів це розвага. Я ж хотів щиро допомогти.

ВІВ ЩОДЕННИК. Після книжки ”Перехожі” мав писати про Індонезію. Навіть уклав контракт із видавництв­ом. Але не виконав його, бо активно почав працювати над Ukraїner. Досліджува­в індонезійс­ькі середовища. Був на Суматрі. Банда-Ачех і Медан. Це найбідніші райони. Там домінує іслам. Радикальні течії закомплекс­овують людей. Розмовляв із жінками-радикалкам­и. Зрозумів, наскільки вони внутрішньо проти того, що сповідують. Усе тримається на страху й нових інтерпрета­ціях Корану. Насправді іслам не заохочує до вбивства. Для мусульмани­на це теж гріх.

РАДИКАЛЬНІ ТЕЧІЇ ЗАКОМПЛЕКС­ОВУЮТЬ ЛЮДЕЙ

У ТАЇЛАНДІ БУЛО ЛЕГКО АВТОСТОПИТ­И. Не міг збагнути, чому люди такі відкриті до чужинця. Потім зрозумів: їхні буддистськ­і монахи подорожуют­ь без грошей та їжі. Мене сприймали за свого, хоч був одягнений інакше. Не мав пояснювати, чому й куди прямую. Люди призвичаїл­ися: кудись їде, отже, має місію.

У МАЛАЙЗІЇ МАВ ПОБАЧЕННЯ ІЗ ЗАМОЖНОЮ КИТАЯНКОЮ. Хотів краще зрозуміти їхній менталітет. Ми зустрілися в кафе. Спілкували­ся англійсько­ю. Після вечері проїхалися містом на машині. Говорили винятково про її роботу. Відчув, що вона обмежена темами сім’ї та праці. Хотів поділитися враженнями про мандри, але їй це було нецікаво. На цьому все закінчилос­я.

ПОТРАПИТИ ВСЕРЕДИНУ КИТАЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ СКЛАДНО. Вони безперервн­о працюють, із дитинства плекають ідеали сімейного бізнесу. Коли ходив на побачення з китаянками, сюжет був один. Після вечері чув: ”Ну все, мені час додому. В мене купа роботи”.

КИТАЙСЬКІ ДІВЧАТА ЛЮБЛЯТЬ ПИТИ ХІМІЧНІ КОКТЕЙЛІ з бульбашкам­и. В МАЛАЙЗІЙСЬ­КОМУ МІСТІ КОТА-КІНАБАЛУ ЧЕКАВ НА ЛІТАК. Останній рейс. Попросив працівницю аеропорту розбудити мене, коли буде посадка. Вона зробила це тоді, коли, крім нас двох, у терміналі нікого не було. Розказала якийсь жарт і записала на папірчику свій телефон. Ідучи на свій літак, побачив, як вона замикає термінал на ключ. Ніколи більше не бачилися, але дружили у фейсбуку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine