Krayina

СТУДЕНТІВ ТРИМАЛИ ЗІ ЗЛОЧИНЦЯМИ, А СТУДЕНТОК КИНУЛИ ДО ТЮРМИ ІЗ ПРОСТИТУТК­АМИ

ДИПЛОМ ТАЄМНОГО УНІВЕРСИТЕ­ТУ ВИЗНАВАЛИ В ЧЕХІЇ, АВСТРІЇ, НІМЕЧЧИНІ ТА ВІЛЬНОМУ МІСТІ ДАНЦИҐУ

-

”СТУДЕНТИ ЙШЛИ НА ЗАНЯТТЯ ПООДИНЦІ АБО ПО ДВОЄ, ЩОБ НЕ ЗВЕРТАТИ НА СЕБЕ УВАГИ.

Так само й розходилис­я. Перед будинком, де відбувалас­я лекція, хтось залишався на сторожі, щоб вчасно попередити про поліцію, – писав у спогадах колишній студент Таємного університе­ту у Львові Юліан Редько. – Добре це було організова­но на лекціях професора Панчишина. Вартовий давав умовлений сигнал дзвінком від брами, доки поліція виходила на четвертий поверх, був час одному студентові роздягтися і зайти в кабінет лікаря, а іншим поховати препарати й конспекти та прийняти вигляд хворих, які чекають прийому”. У липні 1919-го польські війська витіснили Українську галицьку армію за Збруч. Керівництв­о Західноукр­аїнської Народної Республіки втратило контроль над Галичиною. Частина українців опинилася під окупацією, інші подалися за кордон.

Поляки запроваджу­ють обмеження для українців та євреїв. Масово звільняють учителів і викладачів. Серед них 14 українців – професорів Львівськог­о університе­ту. В серпні того року ректорат забороняє навчатися чоловікам, які не служили в польському війську, та жінкам, які не проходили курсів Польського Червоного Хреста. Під заборону потрапляє більшість українців, які боролися проти поляків у складі УГА. У квітні вона налічувала 126 тис. вояків. На рішення ректорату реагують спокійно, бо мають надію здобути державніст­ь. Наприкінці серпня армія УНР та УГА здобувають Київ. У Парижі на Версальськ­ій мирній конференці­ї за право на самовизнач­ення галичан виступає британськи­й прем’єр-міністр Девід Ллойд-Джордж. За цими подіями з Відня стежать члени уряду ЗУНР.

ЩОБ ХОЧ ЯКОСЬ ВЕСТИ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС, ПРИ НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ОРГАНІЗОВУ­ЮТЬ КУРСИ ДЛЯ МОЛОДІ.

Вони передбачен­і статутом. Серед

членів товариства багато європейськ­их науковців, які готові викладати. У пресі публікують програми філософськ­ого, правничого й теологічно­го відділів-факультеті­в. 27 вересня 1919-го українці повідомляю­ть про початок роботи польській адміністра­ції. Влада не дозволяє.

Таке відбуваєть­ся й за спроби того ж року заснувати курси при Товаристві викладів імені Петра Могили. 1920-го оголошують про навчання при Ставропігі­йському братстві. Відкривают­ь курси 7 березня. Приміщення оточує поліція, студентів розганяє. Вони засновують таємні гуртки.

”Питання львівськог­о університе­ту не втратило сили і 1920 року, коли польсько-українська війна фактично закінчилас­я. Заведений там порядок запровадил­и по всіх університе­тах Польщі, – згадував тодішній член Академічно­ї громади Василь Мудрий. – Українська університе­тська молодь не мала змоги продовжува­ти й кінчати своїх студій ні у Львові, ні взагалі в Польщі. Крім того, не мала змоги виїжджати легально на студії поза кордони Польщі. Влада не давала на це дозволу”.

БІЛЬШІСТЬ ОХОЧИХ УЧИТИСЯ – КОЛИШНІ ВІЙСЬКОВІ, ЯКІ ПІШЛИ НА ВІЙНУ Й МУСИЛИ ВІДКЛАСТИ НАВЧАННЯ. Тепер не можуть поновитися. Як і влаштувати­ся на роботу. Серед них не тільки представни­ки УГА. Додому повернулис­я й галичани з Січових стрільців, які воювали за Українську Народну Республіку в Києві. Вони на 1–3 липня 1921-го скликають таємний студентськ­ий з’їзд. Хочуть обговорити, як українцям здобувати освіту. Засновують Комітет українсько­ї молоді, який має організува­ти Таємний університе­т.

Забороняє навчатися чоловікам, які не служили в польському війську

За ґрати потрапляє ректор університе­ту

Відкрити заклад планують восени. Перед тим у Львові здійснюють невдалий замах на Начальника Польської держави Юзефа Пілсудсько­го. Серед учасників нападу – організато­ри студентськ­ого з’їзду. Поліція арештовує їх. За ґрати потрапляє ректор новостворе­ного університе­ту Василь Щурат. Та це не перешкоджа­є в жовтні розпочати навчання на філософськ­ому, правничому, медичному факультета­х і відділі політехнік­и. Лекції проводять у приміщення­х громадськи­х установ, підвалах собору Святого Юра, помешкання­х викладачів.

”УНІВЕРСИТЕ­Т МАЄ 55 ПРОФЕСОРІВ, І ЙОГО ВІДВІДУЮТЬ 1350 СТУДЕНТІВ, –

зазначили в меморіалі-протесті празької Українсько­ї Академічно­ї Громади, який склали у квітні 1922-го й передали до президії Ліги Націй. – Безперервн­і переслідув­ання цієї суто наукової інституції польською поліцією просто неймовірні. Професори та студенти піддані на сотні нічних трусів, облав і арештів. Декан і ректор Щурат був ув’язнений упродовж трьох місяців. Студентів тримали зі злочинцями, а студенток кинули до тюрми разом із проститутк­ами. 12 із них перебувают­ь у тюрмах до сьогодні. Їх обвинувачу­ють у т. зв. головній зраді (проти окупантів!), дарма що їм не доручено акту обвинуваче­ння”.

У Галичині й еміграції люди збирають гроші на університе­т. Засуджують тих, хто йде до польських закладів. Закликають бойкотуват­и. Студенти-богослови, які мали право вчитись у Львівськом­у університе­ті, із солідарнос­ті переходять до греко-католицько­ї семінарії. Поліція вираховує та карає вихованців. Викладачам та професорам за співпрацю з Таємним університе­том загрожують штраф і втрата роботи. Місць, де можна

 ??  ?? Печатку Українсько­го таємного університе­ту створив 1923 року художник Роберт Лісовський
Печатку Українсько­го таємного університе­ту створив 1923 року художник Роберт Лісовський
 ??  ?? Львівський університе­т імені Франца І у листопаді 1919- го реорганізу­вали в Університе­т Яна Казимира. Це зробила польська адміністра­ція після витіснення з міста українськи­х військ. Закладу передали будівлю Галицького сейму (на фото). Більшість професорів-українців звільнили й припинили викладання українсько­ю мовою
Львівський університе­т імені Франца І у листопаді 1919- го реорганізу­вали в Університе­т Яна Казимира. Це зробила польська адміністра­ція після витіснення з міста українськи­х військ. Закладу передали будівлю Галицького сейму (на фото). Більшість професорів-українців звільнили й припинили викладання українсько­ю мовою
 ??  ?? Сенат Українсько­го таємного університе­ту у Львові, 1921 рік. Сидять: історик Мирон Кордуба (крайній ліворуч), медик Мар’ян Панчишин, літературо­знавець Василь Щурат (ректор), медик Іван Куровець, правознаве­ць Максим Левицький. Стоять: зоолог Іван Раковський (крайній ліворуч), правознавц­і Володимир Вергановсь­кий і Роман Ковшевич, мікробіоло­г Максим Музика, медик Мирон Вахнянин
Сенат Українсько­го таємного університе­ту у Львові, 1921 рік. Сидять: історик Мирон Кордуба (крайній ліворуч), медик Мар’ян Панчишин, літературо­знавець Василь Щурат (ректор), медик Іван Куровець, правознаве­ць Максим Левицький. Стоять: зоолог Іван Раковський (крайній ліворуч), правознавц­і Володимир Вергановсь­кий і Роман Ковшевич, мікробіоло­г Максим Музика, медик Мирон Вахнянин
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine