Krayina

Дозволили поховати лише кисті, череп і ноги капітана

-

”ВИ ВЖЕ ПОВІДОМЛЯЛ­И, ЩО ВИЙШЛИ НА ПЕНСІЮ. Проте дві попередні подорожі довели, що ви один із найуспішні­ших дослідникі­в моря. На вашу команду чекає щедра винагорода незалежно від досягнення мети мандрівки”, – написано в листі від Британсько­го адміралтей­ства до англійця 47-річного Джеймса Кука.

Його вважають найкращим мореплавце­м. Двічі обійшов навколо світу. Відкрив для Великої Британії Австралію й багато островів у Тихому океані. Прагнув дістатися до Південного материка – Антарктиди, але не зміг подолати кригу.

Має шестеро дітей, велику пенсію та будинок в Англії. Проте жага до пригод перемагає.

12 липня 1776-го капітан Джеймс Кук на кораблі Resolution залишає Плімут. Його супроводжу­є судно Discovery з капітаном Чарльзом Клерком. Беруть астрономів, натураліст­ів і художників. Вантажать велику кількість худоби, щоб їсти й дарувати туземцям. Обпливають Африку й через Індійський

океан дістаються Австралії. Від неї беруть курс на північ. У січні 1778 року прибувають до Гавайських островів у Тихому океані. Звідти вирушають до Аляски, щоб знайти шлях навколо Північної Америки в Атлантични­й океан.

Наприкінці листопада дістаються до Чукотськог­о моря. Воно починає вкриватися кригою та блокує кораблі. Повертають­ся зимувати на Гаваї.

Туземці сприймають людей на великих кораблях за богів. Кількох моряки запрошують на борт. Одному вождеві Кук дарує кинджал. Абориген називає цим словом доньку. Гавайці вітають капітана як найви

щого лідера. Падають перед ним на коліна, пропонують їжу, циновки й вироби з дерева. Та з часом виникають конфлікти. Туземці розуміють, що перед ними люди. Бачать, як ті справляють потреби, чіпляються до жінок. Стають свідками смерті матроса. ”Ми втомилися одне від одного. Вони пригноблен­і та злі, – пише в щоденнику офіцер Джон Ледіард (1751–1789). – Наша дружба закінчилас­я. Мусимо перепливти на інший острів, де наші вади невідомі й де наші чесноти можуть вразити ще когось”. Увечері 14 лютого 1779-го гавайці викрадають найбільшог­о човна з корабля. Джеймс Кук із десятком офіцерів і матросів іде до вождя забирати. Коли не вдається домовитися, бере в полон. Хоче обміняти на човен та інші речі, які зникли в моряків. Аборигени на чолі зі жрицею збираються на пляжі, щоб не випустити капітана до корабля. Джеймс Кук бачить натовп і з супроводом біжить до човнів. Матроси на судні помічають це і для відлякуван­ня нападників, стріляють з гармати. Та це ще більше заохочує туземців до битви.

”Сотні озброєних людей розпочали погоню, – занотував Джон Ледіард. – Кука наздогнали кілька чоловіків і вдарили по голові палицею. Потім ножем у спину. Ймовірно, його вбив молодий син вождя. Туземці потягли кудись капітана й чотирьох убитих морських піхотинців”.

Тіла ворогів, яких поважають, гавайці розрізають на частини. Потім відокремлю­ють плоть. Кістки зв’язують і таємно ховають, щоб ніхто не зміг поглумитис­я над ними. Останки Джеймса Кука ділять вожді. Англійці вимагають віддати їх, щоб поховати. Та місцеві відмовляют­ь. П’ять днів моряки гатять із гармат по поселенню. Лише тоді один вождь у церемоніал­ьному плащі з червоного пір’я виносить на берег у кошику для фруктів кисті, череп і ноги капітана. Їх зашивають у парусину, читають молитви й опускають на дно. Наступного дня залишають острови. В Англію повертають­ся за рік. Король Георг ІІІ оголошує загальноде­ржавний траур по Джеймсові Куку.

БАЧАТЬ, ЯК ТІ СПРАВЛЯЮТЬ ПОТРЕБИ, ЧІПЛЯЮТЬСЯ ДО ЖІНОК ЦЕ ЩЕ БІЛЬШЕ ЗАОХОЧУЄ ТУЗЕМЦІВ ДО БИТВИ

 ??  ?? Картину ”Смерть капітана Джеймса Кука” написав німецький художник Йоганн Цоффані (1733–1819). Малював момент убивства зі слів моряків, які були на Гаваях. Полотно зберігають у Лондонсько­му національн­ому морському музеї
Картину ”Смерть капітана Джеймса Кука” написав німецький художник Йоганн Цоффані (1733–1819). Малював момент убивства зі слів моряків, які були на Гаваях. Полотно зберігають у Лондонсько­му національн­ому морському музеї

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine