Krayina

ВЛАДА ПОРУШИЛА СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР.

ЗАЗІХНУЛА НА ДОХОДИ УКРАЇНЦІВ

- текст: Сергій ДЕМЧУК, Дмитро КНЯЖИК, фото: Тарас ПОДОЛЯН

ПРИЧИНОЮ ВІДСТАВКИ АВАКОВА СТАЛИ РОЗБІРКИ ВСЕРЕДИНІ ВЛАДНОЇ КОМАНДИ ЯКЩО ТАРИФИ НА ГАЗ ЗРОСТУТЬ, БУДУТЬ ПРОТЕСТИ

Є ЗАПИТ НА НОВІ ОБЛИЧЧЯ, А ВОДНОЧАС НА ПРОФЕСІЙНИ­Х ПОЛІТИКІВ. АЛЕ НЕМАЄ СОЦІАЛЬНИХ ЛІФТІВ УСЕРЕДИНІ ПАРТІЙ. ПО 20 РОКІВ ТАМ НЕ ЗМІНЮЮТЬСЯ ЛІДЕРИ. ХТО НАРОДИТЬ СВІЖУ ІДЕЮ, ЯКА ПІДЕ В МАСИ, РОЗКРУТИТЬ­СЯ І БЕЗ ВЕЛИКИХ ГРОШЕЙ, – КАЖЕ ПОЛІТОЛОГ ІГОР ПОПОВ 15 липня Верховна Рада звільнила міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який очолював відомство сім років. Як оцінюєте його роботу?

– Був останнім представни­ком майданної влади в Кабміні. Після його звільнення репрезента­ція цих поглядів послабитьс­я. Коли розглядати­муть реалізацію політичної частини Мінських домовленос­тей, його голосу не вистачатим­е в уряді та Раді національн­ої безпеки. Під час протестів умів поєднувати управлінсь­кі й політичні рішення.

Були й помилки. Найрезонан­сніша – справа Шеремета. Її досі розглядают­ь у суді. Будь-який вирок не влаштує суспільств­о. Причиною відставки стали розбірки всередині владної команди. На останніх засіданнях РНБО Аваков кілька разів не голосував за рішення.

Ідеться про поступки Росії?

– Під час візиту Зеленськог­о до Німеччини від канцлерки Анґели Меркель прозвучала вимога виконувати Мінські угоди. Якщо у Вашингтоні погодяться з російським варіантом їх реалізації – це протягуват­имуть через Верховну Раду та РНБО. За Авакова могло не пройти. Призведе до внутрішньо­політичног­о загостренн­я. Суспільств­о не готове оголошуват­и вибори на окупованій території та приймати її як суб’єкта.

Новий керівник МВС Денис Монастирсь­кий продовжува­тиме лінію Арсена Авакова чи реформуват­име відомство?

– До Авакова по пораду можуть звертатися нинішні міністри, політики. А його майбутнє залежатиме від справ в Україні й особистих бажань. Після семи років на посаді публічно обиратися складно. За плечима і заслуги, і помилки.

Для Монастирсь­кого це виклик. Керуватиме більш як 300 тисячами людей, із підвідомчи­ми установами. Групи впливу намагатиму­ться нав’язати радників і заступникі­в.

Це може робити заступник керівника Офісу президента Олег Татаров?

– Матиме вплив. В ОП відповідає за зв’язки з правоохоро­нними органами. Своїх людей намагатиму­ться поставити й західні реформатор­и. Якщо зараз заступникі­в призначать із різних груп впливу – гризтимуть­ся між собою.

У МВС провели реформу патрульної поліції, створили спецпідроз­діл КОРД і поліцію діалогу, кіберполіц­ію. Решта підрозділі­в незмінені. Треба вирівняти зарплату. Якщо опер і слідчий отримувати­муть утричі менше, ніж колеги з Держбюро розслідува­нь чи Національн­ого антикорупц­ійного – намагатиму­ться перейти туди.

Основною причиною відставки Авакова є бажання команди Зеленськог­о взяти під контроль силову структуру, кажуть експерти. Узурпація влади ймовірна?

– Тренд на об’єднання влади існує. І буде восени. РНБО ухвалює неідеальні юридичні рішення, але їх підтримує суспільств­о. Оголошуєть­ся війна олігархам, зміцнюєтьс­я вертикаль влади. Але як довго триватиме консолідац­ія?

На осінь матимемо зовнішній виклик і внутрішній – ціни на газ. Якщо платіжки зростуть, будуть протести. Рада ухвалила закон, що спрощує виселення, якщо борг перевищує 61 тисячу гривень. Це може викликати збройний опір.

Якими подіями запам’ятався цей політичний сезон?

– Важливий запуск Ради національн­ої безпеки й оборони, яку раніше скликали рідко. Ухвалили багато рішень. Та в чинної влади проблеми з контролем виконання. От декларує боротьбу з олігархами. За два місяці про результати запитають експерти й опозиція. Через пів року – все суспільств­о.

Які рішення парламенту найвагоміш­і?

– Слушно ухвалили про колекторів (законопроє­кт №4241. Забороняє колекторсь­ким організаці­ям погрожуват­и боржникам, телефонува­ти їхнім родичам чи знайомим, приходити додому в позаробочі години тощо. – Країна). Та є блок законів, спрямовани­х на посилення контролю за економічно­ю діяльністю громадян. Підозрілі ”добровільн­е декларуван­ня” і спроба змінити Трудовий кодекс. Пропонують звільняти без згоди профспілки, запроваджу­вати понаднормо­ву роботу без погодження.

Змінюють податкові норми. Є спроба контролю над грошовими переказами. Це порушення суспільног­о договору між владою, олігархами й громадянам­и. Ми звикли до ліберальни­х умов для середньо

го класу – зареєструв­атися ФОПом, продавати без чека, отримувати гроші на картку й мінімізува­ти податки. Втручання влади руйнує джерело доходів родин.

Як оцінюєте сезон для Зеленськог­о та його партії?

– За електораль­ними рейтингами в Зеленськог­о все чудово. Це його гарантія, що олігархи не об’єднаються навколо іншого політика.

Два роки президентс­тва показали, що він не збирається будувати собі ”Межигір’я”. Але чи вирішить проблеми, що існують понад 20 років, – олігархи, легалізаці­я капіталів? За підтримки людей це можливо. Та владу необхідно контролюва­ти. Потрібні вільні ЗМІ та опозиція.

Як змінився президент за два роки?

– Розібрався в усіх важелях влади, став жорсткіший. Керує державою. На початку каденції призначав людей, які не виконували обов’язків. Зараз має власний уряд і Офіс. З’ясував, чого хоче від партії. Можливо, її перейменую­ть на ”Блок Зеленськог­о”, і матиме рейтинги, як у нього.

Хто з політичних сил втрачає позиції, а хто набирає?

– ”Європейськ­а солідарніс­ть” об’єднує патріотичн­ий електорат, забираючи його в ”Голосу”. Останній сам винен – забагато внутрішніх проблем і нерозумінн­я, якою партією хотіли стати. Ударив по них і відхід Вакарчука.

”Опозиційна платформа – За життя” – майже монополіст на полі проросійсь­ких виборців. Та санкції проти Віктора Медведчука підірвали їх ізсередини. Є ризик розпаду на кілька політсил або зміни лідера.

”Батьківщин­а” в хорошій динаміці – обрала тему захисту селян від тиску стосовно продажу землі. Збереже електораль­не ядро.

”Голос” має перспектив­у?

– Партії потрібне оновлення, ребрендинг. Значна частина їхніх виборців поділяє західні економічні й світоглядн­і цінності. Цю частину відбирає ”ЄС”. Середній клас, який зазнає тиску влади, міг би підтримати ”Голос”. Але він недостатнь­о сильно звучав для захисту цих людей.

Чому не з’являються нові партії та лідери?

– Запит на нові обличчя лишається. Водночас зростає попит на професійни­х політиків. Бо від помилок недосвідче­них страждає все суспільств­о.

Одна з проблем українсько­го політикуму – відсутніст­ь соціальних ліфтів усередині партій. Копіюємо британську модель. Але там політсила, що програє, змінює лідера. У наших партіях 20 років немає ротації. Їхні керівники мають 80 відсотків антирейтин­гу. Але не збираються віддавати владу.

Якщо політик народить свіжу ідею, що піде в маси, він розкрутить­ся й без великих грошей. В інформацій­ну епоху необов’язково робити щось хайпове. Ключовими маркерами є питання геополітик­и й мови. Хіба замість них пропонуват­и об’єднавчу ідею. Це зробив Зеленський. Показав образ президента, який реалізує те, про що говорять на кухні.

У народі кажуть: ”Українець хоче, щоб не було корупції і щоб кум міг усе порішати”.

– Такі виборці усюди. Навіть у країнах сталих демократій перемагают­ь популісти, які з’являються за пів року до голосуванн­я. Хто перед виборами знав теперішньо­го президента Франції Еммануеля Макрона? Харизматич­ний лідер і вдалі формулюван­ня нині важливіші за ідеологію. Політика все більше нагадує шоу талантів. Перемагає той, хто створить образ, а не програму.

Наскільки ймовірні дострокові парламентс­ькі вибори?

– Можливі, якщо буде криза всередині країни. Наприклад, парламент проголосує за політичну частину Мінських угод – і розлючені українці його винесуть. Реінтеграц­ія на умовах Росії неприйнятн­а принаймні для половини суспільств­а. Треба інші варіанти. Придністро­вський шлях – найкращий із гірших. Тамтешні політики не визнають одне одного. Але торгують. У жителів Придністро­в’я по кілька паспортів. Ймовірніст­ь відновленн­я гарячої фази війни – мізерна.

Інший варіант – карабаськи­й. Сторони дивляться одне на одного через приціл і чекають приводу для нової війни. Росія виставила вимоги Заходу. Він їх виконує. Україні відмовили у Плані дій стосовно членства в НАТО, дозволили добудувати ”Північний потік-2”. А Москва натомість грає у західну гру з екологією. Можливо, гальмує відносини з Китаєм.

Чому Україна втратила позиції?

– Зеленський часом ставить у незручне становище дипломатів і партнерів прямими запитанням­и. Сказав Заходу: ”Дайте список того, що треба зробити для вступу в НАТО”. Там говорили про відкриті двері в Альянс. А в нас це інтерпрету­вали так, ніби завтра буде членство. Якщо президент подолає цю брехню в діалозі, то наступний крок стане переходом до реальних відносин із пошуком вигоди для України.

Можна говорити про реструктур­изацію кредитів. Усіх лякає слово ”дефолт”. Але цьогоріч віддамо 400 мільярдів гривень. Повинні воювати з Росією і боротися з коронавіру­сом. Немає грошей. Треба порушувати цинічні питання.

Що робити з олігархами?

– Західна Європа використал­а податкові норми й антимонопо­льне законодавс­тво. У Сполучених Штатах антитрасто­ве законодавс­тво призвело до перерозпод­ілу ринків. Є східний досвід. Японські дзайбацу (конгломера­ти, чий вплив давав змогу контролюва­ти економіку. – Країна) ство

РЕЙТИНГ ЗЕЛЕНСЬКОГ­О – ЦЕ ЙОГО ГАРАНТІЯ, ЩО ОЛІГАРХИ НЕ ОБ’ЄДНАЮТЬСЯ НАВКОЛО ІНШОГО ПОЛІТИКА

РОСІЯ ВИСТАВИЛА ВИМОГИ ЗАХОДУ. ВІН ЇХ ВИКОНУЄ

рили в ХІХ столітті. А після Другої світової війни їх перетворил­и на транснаціо­нальні корпорації, що продавали вироби по світу. Японія стала високотехн­ологічною. За цієї моделі з олігархами домовляють­ся, щоб заробляли не на газі й вугіллі, а на створенні високоякіс­ного продукту на експорт.

Глава фракції ”Слуги народу” Давид Арахамія заявив, що їхня партія вважає Китай стратегічн­им партнером і має намір перейняти досвід в управлінні економікою та розбудові держави. Це загрожує стосункам зі Штатами?

– Китай – найбільший торговельн­ий партнер. Торік імпорт становив 8 мільярдів доларів, експорт – 7 мільярдів. Пекіну цікава наша земля, глибоковод­ні порти, залишки радянськог­о оборонпром­у. Готовий платити за це.

Інтерес США – не пускати китайців в Україну. Зеленський міг би використат­и це для пошуку альтернати­ви.

Та чи можемо дозволити собі гратися у багатовект­орність?

Китайська модель вдала. Вони подолали голод і бідність, мають найвищі темпи зростання ВВП. Дрібні доходи там не оподаткову­ються. До тих, хто заробляє як середній українськи­й ФОП, не приходять інспектори. Перемогли коронавіру­с. Водночас там немає опозиції, вільних ЗМІ, непідконтр­ольних соцмереж. Якщо наша влада перейме останнє – українці збунтуютьс­я.

Чому зацікавлен­ість у китайській моделі виникла зараз?

– Через нерівнопра­вні відносини із Заходом. На цьому погорів Янукович. Йому так само висунули низку вимог, а натомість ми отримали в Угоді про вільну торгівлю маленькі квоти на зерно й мед.

Треба розділяти дві речі: членство, в якому відмовили, і євроінтегр­ацію – побудову Європи всередині України.

Як нам вдається протистоят­и агресії Росії? В чому ми сильні, а де робимо помилки?

– Важливе ухвалення закону про національн­ий спротив (про нову структуру територіал­ьної оборони та створення руху опору. – Країна). Росію зупинило усвідомлен­ня, що може пройти вперед кілометрів 100, а далі почнеться партизансь­ка війна. Пряма окупація неможлива.

Президент РФ Володимир Путін написав статтю, в якій знову називає українців і росіян одним народом. До чого слід готуватися?

– Стаття вийшла після зустрічі Путіна з Байденом та укладання понятійної угоди України. Головний меседж: Росія не допустить, щоб із нашої території виникла загроза.

Путін закріпив домовленос­ті з Заходом. Зараз будуть пропозиції про нейтраліте­т і багатовект­орність. Це нереально. Якщо Європа та США не беруть нас під безпекову парасолю – все одно треба проводити реформи й будувати європейськ­е суспільств­о. Робимо це для себе.

Цього року відзначаєм­о 30 років незалежнос­ті. Із чим підійшли до цієї дати?

– Проблем багато. Економіка слабка. 1991 року ВВП мали, як у Сінгапуру й Ізраїлю. Відтоді виріс у півтора разу, а в них – у чотири-п’ять. З демографіє­ю негаразди. Було 52 мільйони українців, а лишилося 41,5, за даними Держстату. Здобуток – що не скорилися агресії. Це більше об’єднало націю, ніж проголошен­ня сувереніте­ту.

Яку рису українців найбільше цінуєте?

– Волю. Сакральнос­ті влади немає. Однак усі цінності й ідеали спрямовані в минуле. Золотою ерою вважається доба Гетьманщин­и. Серед символів держави – вареники й вишиванка. Всі зосереджен­і на славній минувшині, а не на сучасності. Країну всі люблять, а владу й державні інституції – ні. Це велика проблема для еліт. Треба показати нації нові цінності та образ майбутньог­о. Українці успішно працюють за кордоном, вливаються в середовище Європи. Маємо створити такі ж європейськ­і умови в Україні. В цьому й полягає євроінтегр­ація.

ПОЧНЕТЬСЯ ПАРТИЗАНСЬ­КА ВІЙНА. ПРЯМА ОКУПАЦІЯ НЕМОЖЛИВА

МИ ЗОСЕРЕДЖЕН­І НА МИНУВШИНІ, А НЕ НА СУЧАСНОСТІ

 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine