Війна – це злочин, а не політика

Спортсменам має бути байдуже, хто за кого голосував, яку партію представляє та які ставки податків лобіює.

Але війна – це злочин, а не політика. Це вбивства, зникнення людей, катування, руйнація, зґвалтування, осиротілі діти, вдови, матері, які вже ніколи не знайдуть спокою. Росія продовжує чинити все це проти українців восьмий рік. Теза, що на злочин українські громадяни можуть заплющити очі тільки тому, що вони спортсмени, – абсурдна. Якщо потураєш злочину – ти співучасник. У головах співвітчизників пустив коріння російський пропагандистський наратив: ”Війна, окупація українських земель, смерті українських військових і цивільних, в’язні Кремля, політичні бранці – це політика, над якою потрібно піднятися заради миру й діалогу”. Цю тезу російська інформаційна агентура просуває і в Україні, й на Заході. Нам пропонують визнати, що війна є чимось на зразок політичних перегонів, до яких варто ставитися помірковано.

Це небезпечно, бо створює новий стандарт норми. І те, що вчора вважалося неприпустимим, може стати поширеною практикою. За допомогою підміни понять ”політика” і ”злочин” Росія створює світ, у якому на злочини проти людини, що їх чинить оскаженіла держава, нечемно буде звертати увагу у ”пристойному товаристві”.