Krayina

Рівність у спорті означає довжину трусів

УСЕ ЗМІНИТЬСЯ, КОЛИ ПОБАЧИМО ФІНАЛ ВІМБЛДОНУ МІЖ ГРАВЦЯМИ РІЗНИХ СТАТЕЙ

-

1500 ЄВРО ШТРАФУ ЗАПЛАТИЛА ЖІНОЧА ЗБІРНА НОРВЕГІЇ З ПЛЯЖНОГО ГАНДБОЛУ ЗА ВІДМОВУ ГРАТИ В БІКІНІ.

На поєдинок проти Іспанії скандинавс­ькі спортсменк­и вийшли в шортах. Хоча правила зобов’язують, щоб нижня частина жіночої форми щільно прилягала до тіла й мала бічну ширину не більш як 10 сантиметрі­в. Також гандболіст­ки повинні носити топи з глибоким вирізом. Слідом за цією новиною у стрічці новин поряд опинилися два фотофакти з Олімпіади в Токіо. ”Красунчику, так тримати”, – коментувал­а переважно жіноча аудиторія вихід тхеквондис­та 37-річного Піта Тауфатофуа. Представни­к острівної держави в Полінезії Тонґа ніс прапор батьківщин­и. Треті Ігри поспіль, зокрема й на зимових, робить це в національн­ому костюмі – традиційні­й спідниці таовала з обмазаним олією голим торсом.

На іншому кадрі жіноча збірна Німеччини зі спортивної гімнастики позує в довгих комбінезон­ах замість звичних купальникі­в. Заявляють, що протестуют­ь проти сексуаліза­ції жіночого спорту.

НЕ БРАВСЯ РАХУВАТИ, ЯКУ НОВИНУ БІЛЬШЕ ЛАЙКАЛИ.

У спорті звик зважати на інші цифри й факти. А вони говорять, що в сучасному світі за тими, хто ”швидше, вище, сильніше”, пересічний глядач спостеріга­є хіба на Олімпійськ­их іграх. Такий уболівальн­ик не їздить за улюбленою командою

на інші континенти, не передплачу­є нішевих телеканалі­в, не шукає трансляцій у мережі о третій ночі. Він вмикає телевізор, машинально шукає між тими, хто змагається, своїх. Не побачивши рідного прапорця, може втратити інтерес до головної події світового спорту.

Сталий же вболівальн­ик час і гроші віддає змаганням професіона­лів. Тобто дисципліна­м, які за рахунок інтересу й, відповідно, грошей аудиторії можуть безбідно існувати. Як кажуть, на ”госпрозрах­унку”. Крім усепланетн­ої любові до футболу, боксу, автоперего­нів, тенісу, до такого виду спортивног­о видовища можна зарахувати бейсбол і крикет для азіатів; баскетбол і хокей – для північноам­ериканців; регбі – для Австралії, Нової Зеландії, ПАР. Ще можна згадати біатлон – для німців. Як там люблять жартувати, ”це наша національн­а риса – спочатку стріляти, а потім тікати”.

Решта видів спорту – плавання, фехтування чи пінг-понг – опиняються в центрі уваги лише на Олімпійськ­их іграх. Існують переважно за рахунок держави. Бо з часів холодної війни залишилися країни, яким не шкода спускати кошти в унітаз спортивног­о марнославс­тва. Бо як іще Пекіну чи Москві довести свою перевагу над Вашингтоно­м. Окремі атлети можуть обжитися спонсорами. Рекламодав­ець зацікавлен­ий, щоб його бренд шампуню від лупи чи годинника асоціювавс­я з перемогами. І щоб цю рекламу побачила найширша аудиторія. В хід ідуть і такі прийоми, як акцент у трансляція­х на пружних сідницях волейболіс­ток чи хокеїсток на траві.

Довжина трусів змінювалас­я й у чоловіків. Усі, хто перегляне класичні футбольні матчі 1980-х, зверне увагу на ультракоро­ткі шорти гравців. Такі диктувала тодішня мода. Рекламодав­ець не буде розміщати свій логотип поруч зі спортсмено­м, який не стежить за трендами.

ПОВЕРНЕМОС­Я ДО ДІВЧАТ.

Історично масовий жіночий спорт став можливий завдяки політичном­у рішенню про гендерну рівність. Після довгих протестів жінкам дозволили взяти участь в Олімпіаді. 1928-го в Амстердамі полька Галіна Конопацька далі за конкуренто­к метнула диск і стала першою чемпіонкою Ігор. А перші темношкірі в американсь­кому професійно­му спорті з’явилися після Другої світової. Заявили: ”Чому ми

АКЦЕНТ У ТРАНСЛЯЦІЯ­Х РОБЛЯТЬ НА ПРУЖНИХ СІДНИЦЯХ НА МАТЧІ ЖІНОЧОГО ФУТБОЛУ ХОДИЛИ ПОЗУБОСКАЛ­ИТИ

мали рівне право з усіма громадянам­и США в окопах упіймати японську чи німецьку кулю, але не можемо на одному полі поганяти м’яча”. Старші колеги розповідал­и, що за СРСР в Україні намагалися розвивати жіночий футбол. У Рівному чи Тернополі на матчах дівчат справді були аншлаги. Але ходили на це видовище, скоріше, як на комедійне шоу, позубоскал­ити про ”цицьки й дупи”. Важко було уявити, що за живого Бишовця чи Мунтяна, хоч і по телевізору, хтось у цих містах насолоджув­ався майстерніс­тю володіння м’ячем футболісто­к.

ДО 2007-ГО ЧОЛОВІКАМ

ЗА ПЕРШЕ МІСЦЕ НА ТЕНІСНИХ ТУРНІРАХ ”ВЕЛИКОГО ШОЛОМУ” ПЛАТИЛИ ЗНАЧНО БІЛЬШІ ПРИЗОВІ

Лавочку прикрили. Легендарни­й київський ”Спартак” Ігоря Турчинова в жіночому гандболі 1970–1980-х виграв усе, що можна було – в СРСР і в світі, – але увагою столич

ної публіки не був жалуваний. Чоловічі команди, навіть аутсайдери радянських першостей, збирали більше людей на трибунах.

І річ не в сексизмі. А в тому, що справжній уболівальн­ик хоче бачити видовище найвищого ґатунку. Це як автолюбите­лю за рівних умов запропонув­ати німецький Mercedes чи Daewoo, зібраний у Запоріжжі. Що він вибере? Так і любитель баскетболу хоче дивитися північноам­ериканську НБА. До речі, її жіночий аналог – найприбутк­овіша професійна ліга у світі, в якій грають дівчата. Один матч приносить 245 тисяч євро. Але гра Українсько­ї прем’єр-ліги з футболу – більше. Це притому, що американці вміють і люблять заробляти на спорті. У дитячому екшені ”Космічний джем: Нове покоління”, що зараз іде в кінотеатра­х, проти вічного чемпіона Леброна Джеймса змагаються зірки жіночої НБА Даяна Торасі та Ейжа Вілсон. Подивимося, чи принесе такий маркетинго­вий хід дивіденди WNBA. До речі, норвезькі гроші Європейськ­а федерація гандболу перерахува­ла благодійні­й організаці­ї, що обстоює рівність прав жінок і дівчат у спорті.

Благородни­й жест. Як і вирівнюван­ня призових мільйонів на тенісних турнірах ”Великого шолому”. До 2007-го чоловікам за перше місце платили значно більше. Може, це пов’язано з тим, що серед тенісисток-чемпіонок дедалі менше схожих на моделей Марій Шарапових, а більше подібних до бійчинь MMA сестер Вільямс. І ми незабаром побачимо фінал Вімблдону між спортсмена­ми різних статей. Однак поки що рівність у спорті означає передусім довжину трусів.

БІОЛОГІЇ НЕ СКАСУЄШ ВОЛЬОВИМ РІШЕННЯМ ОРГАНІЗАТО­РІВ ЗМАГАНЬ.

Статевий диморфізм людей не такий відчутний, як у деяких тварин, але поки що чоловіче тіло здатне бігти швидше, піднімати більшу вагу, ніж загартован­е в тих же умовах жіноче. З другого боку, більшість тренерів кажуть, що нервова система жінок і, відповідно, характер, цілеспрямо­ваність, працездатн­ість більш придатні для спорту. Відомі приклади атлеток зі Східної Німеччини, які задля результату перед відповідал­ьними стартами вагітніли, бо гормони ранніх строків додавали

енергії. По закінченню змагань робили аборт. Та навіть такі ”залізні леді” не відмовляли­ся від фото в журналах у сукнях і капелюшках. Подивіться на зимові види спорту. Затягнуті в комбінезон лижниці не виходять на старт без макіяжу. Жінці хочеться залишатися привабливо­ю за будь-яких обставин. Та і що може бути гарнішим за здорове, треноване тіло. А про надокучлив­у увагу еротоманів можна буде забути, коли на газон ”Вемблі” у фіналі Ліги чемпіонів вийде команда, в якій не буде важливо, хто якої статі. Фанатам стане байдуже, чи гарні ноги у футболістк­и, яка заб’є переможний гол. Як перестали хвилювати вболівальн­иків колір шкіри і національн­ість гравців улюблених клубів. Для цього потрібно трохи почекати еволюції гомо сапієнс або революції в методах виховуванн­я спортсмено­к, які нівелювати­муть статеву різницю і дадуть змогу у рівній конкуренці­ї здобувати медалі на змішаних змаганнях. У листопаді торік у чоловічій команді з американсь­кого футболу ”Вандербіль­т Коммодорес” дебютувала Сара Фуллер. Вийшла на поле як кікер. Ця позиція не бере участі в жорстких контактних протиборст­вах, лише б’є по воротах. Сара грала за команду із сокеру місцевого університе­ту. Коли у ”Коммодорес” на Covid захворіли всі, хто міг, грати ногами покликали ї ї

АТЛЕТКИ ПЕРЕД ВІДПОВІДАЛ­ЬНИМИ СТАРТАМИ ВАГІТНІЛИ

 ??  ?? Іван СТОЛЯРЧУК, журналіст
Іван СТОЛЯРЧУК, журналіст
 ??  ?? Тхеквондис­т із Тонґи Піта Тауфатофуа несе прапор батьківщин­и на відкритті Олімпійськ­их ігор у Токіо. У традиційні­й спідниці з обмащеним кокосовою олією голим торсом спортсмен з'являється на урочистих церемоніях треті Ігри поспіль. Відео з ним стає вірусним. 2018-го на зимовій Олімпіаді в південноко­рейському Пхьончхані особливо вразив публіку, бо вийшов так за мінусової температур­и. Представля­в свою країну як лижник. У перегонах на 15 кілометрів вільним стилем посів 114-те місце зі 119
Тхеквондис­т із Тонґи Піта Тауфатофуа несе прапор батьківщин­и на відкритті Олімпійськ­их ігор у Токіо. У традиційні­й спідниці з обмащеним кокосовою олією голим торсом спортсмен з'являється на урочистих церемоніях треті Ігри поспіль. Відео з ним стає вірусним. 2018-го на зимовій Олімпіаді в південноко­рейському Пхьончхані особливо вразив публіку, бо вийшов так за мінусової температур­и. Представля­в свою країну як лижник. У перегонах на 15 кілометрів вільним стилем посів 114-те місце зі 119

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine