Субота, 28 серпня, 10:30
Українські військові помічають спалахи від снарядів у небі над Авдіївкою Покровського району на Донеччині. На місто падають мінометні й артилерійські снаряди, заборонені Мінськими домовленостями. Від вибухів здригаються будинки.
– Бійці Об’єднаних сил відкрили вогонь у відповідь. Завдяки цьому ворог припинив атаку, – каже речниця командування ООС Лідія Нанівська. – Четверо наших воїнів отримали осколкові поранення. Ще стільки ж травмувалися. Всіх доправили в госпіталь. Перебувають у задовільному стані.
Це друга атака російських окупантів з початку дня.
– Перший обстріл почався о шостій ранку. Ми прокинулися від свисту. Потім усе стихло. Заспокоїла сина, – розповідає місцева жителька 29-річна Вікторія. – Під обід знову почали бити. Годину лупили з Донецька й села Спартак. Снаряди поцілили у військову базу, приватний будинок і станцію технічного обслуговування автомобілів. Пошкодили дорогу й електродроти. Люди налякані. Ми звикли до обстрілів околиць, але не міста.
До кінця дня окупанти вели вогонь із гранатометів по селищу Травневе Бахмутського району Донецької області. Снаряди влучили у приватний будинок. ”Збройні формування Росії обстріляли населені пункти, щоб спровокувати українців перед зустріччю Володимира Зеленського та Джозефа Байдена”, – йдеться в заяві української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську
Ужалені рука й щока напухли, сверблять. Ольга дзвонить рятувальникам. Приїжджають у захисних костюмах. Обробляють гніздо отрутою й накривають мішком. Кілька шершнів вириваються.
– Матка лишилася в кублі. Без неї вони не виживуть, – каже рятувальник.
– ВІДПРАЦЮЄШ ДВА ТИЖНІ, ТОДІ ЗАПЛАЧУ
ВІДПУСКНІ, – львів’янин 43-річний Євген Прищепа підписує заяву на звільнення підлеглій Юлії Швед, 38 років. Вона продавала парфуми в торговельному центрі. У березні захворіла на коронавірус і втратила нюх. – Лікарі обіцяли, що влітку відновиться. Але жодні процедури не допомогли, – говорить Юлія. – Всі старі запахи парфумів пам’ятала. Могла описувати клієнтам. У нових розібратися не можу. Грейпфрута від апельсина не відрізняю. Квіткових нот взагалі не вгадаю. Тому вирішила піти. Заробляла 15 тис. грн на місяць.
– Не знаю, чим займатимуся. Чоловік радить вчитися на сценариста. Бо завжди мала мрію створювати сюжети для фільмів і серіалів. Подруга відмовляє. Вона писала роман про козаків і отримала від видавництва 5 тисяч. Можливо, подамся на курси веб-дизайну.
ОБІЦЯЛИ, ЩО НЮХ ВІДНОВИТЬСЯ