Трепету не відчуваю

– З якого дива мушу переходити в українську церкву, коли й моя хороша? – каже Владислав після отримання томоса Православною церквою України в січні 2019-го. Жив у селі на Сумщині. За кілька вулиць від хати діяв храм Російської православної церкви в Україні. Знайомий почав туди ходити кілька років тому. Відвідував кожну недільну службу.

– Жодного разу після 2014-го тут ніхто не згадував, що росіян треба любити. Слова кривого батюшка не мовив у бік наших воїнів. І так само в інших храмах, – розповідає. – То чим ця церква гірша

Не можу звикнути до мови

за ПЦУ? Хай мені хоча би хтось пояснить, як вона на мене як українця негативно впливає?

За рік Владислав переїхав доглядати за хворою матір’ю в село на Полтавщині. Кілька разів сходив на службу в храм Православної церкви України, який там діє.

– Але воно щось не те. Не можу звикнути до мови. І трепету не відчуваю, – говорив на спільній зустрічі з друзями.

Кілька тижнів тому запропонував зустрітися на майдані Незалежності в Києві. Мовляв, приїхав у справах на кілька днів.

– Радий, що побував у Лаврі, – говорить під час зустрічі. – Покупок там наробив. Книжок набрав, – показує видання про життя святих російською.

– А українською релігійна література там є? – цікавлюся. – А навіщо? – відповідає. – У нашій церкві всі російською говорять