Хлопець більше уваги приділяв Ані. Я плакала

АННА

ВІД НАРОДЖЕННЯ БАТЬКИ НАС НЕ ВІДРІЗНЯЛИ.

Дідусь придумав надіти на різні руки червоні нитки. Та їх знімали, коли нас купали.

Я З’ЯВИЛАСЯ НА СВІТ РАНІШЕ

ПО ТЕЛЕФОНУ НАС ЧАСТО ПЛУТАЮТЬ. Лише наші музиканти, які мають абсолютний слух, можуть відчути різницю.

У ШКОЛІ, ЩОБ РОЗРІЗНЯТИ, НАМ ПРОПОНУВАЛИ НАДІТИ БЕЙДЖИКИ чи зробити татуювання. Врешті вчителі розсадили нас по різних кутках.

У СТРАВАХ МАЄМО СХОЖІ СМАКИ. БЛИЗЬКИХ НЕ РОЗІГРУВАЛИ. Але я могла за сестру поговорити телефоном з батьками чи з друзями.

ЯКОСЬ РАЗОМ ПРИЙШЛИ НА ПОБАЧЕННЯ. ТІЛЬКИ РАЗ МИ БУЛИ ДАЛЕКО ОДНА ВІД ОДНОЇ. Після весілля Марія з чоловіком поїхала в тур Європою. А я залишилася в Києві.

КОЛИ МАША НАРОДЖУВАЛА,

МАРІЯ

НЕДАВНО ГУЛЯЛИ В МАРІЇНСЬКОМУ ПАРКУ.

Поліцейський довго йшов поруч. Потім сказав: ”Ви так класно разом виглядаєте”.

У НАС ВИНИКАЮТЬ ОДНАКОВІ ДУМКИ. Ми вже до цього звик ли. В компанії можемо просто подивитися одна на одну, й Аня вже розуміє, що хочу сказати. Кузьма Скрябін колись говорив про нас: ”Між вами ніби блютуз працює, одна тільки подумала, друга зрозуміла”.

У ШОСТОМУ КЛАСІ ЗАКОХАЛИСЯ В ОДНОГО ХЛОПЦЯ. Страждали, сварилися. Він більше уваги приділяв Ані. Я плакала. А потім бабуся сказала: ”Не повинні через хлопців сваритися, бо ви одна одній – найближчі”.