РУХ ПО ЗУСТРІЧНІЙ

ЯК НА­ПО­ЛЕ­ГЛИ­ВІСТЬ ТА УВА­ГА ДО ДЕ­ТА­ЛЕЙ ДО­ПО­МО­ГЛИ ФЕР­МЕ­РУ СЕРГІЮ КОСЮКУ СТА­ТИ ОДНИМ ІЗ НАЙУСПІШНІШИХ СІЛЬ­ГО­СПВИ­РО­БНИ­КІВ У ПІВ­ДЕН­НО­МУ РЕ­ГІО­НІ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ЛА­РИ­СА СТЕПАНУШКО ФО­ТО: ОЛЕ­КСАНДР ЛАРИЧКІН

Як на­по­ле­гли­вість та ува­га до де­та­лей до­по­мо­гли фер­ме­ру Сергію Косюку ста­ти одним із найуспішніших ви­ро­бни­ків насіння в пів­ден­но­му ре­гіо­ні

Хер­сон­щи­на зу­стрі­ла яскра­вим сон­цем, за­гад­ко­ви­ми кур­га­на­ми, за­па­мо­ро­чли­вим за­па­хом буз­ку та яскра­ви­ми зе­ле­но­жов­ти­ми по­ля­ми. Шлях до Ве­ли­кої Оле­ксан­дрів­ки вка­зу­ва­ла рі­чка Ін­гу­лець, яка зви­ва­ла­ся стрі­чкою між па­гор­ба­ми та пе­ре­лі­ска­ми. Са­ме цей кра­є­вид за­ча­ру­вав ке­рів­ни­ка ком­па­нії «Пер­ше трав­ня» Сер­гія Ко­сю­ка, який ви­ріс у сте­пу. «Я був го­то­вий би­ти­ся за цю зем­лю», — ка­же він. Цим він і за­ймав­ся остан­ні 18 ро­ків. Йо­го офіс роз­та­шо­ва­ний у дбай­ли­во збе­ре­же­ній при­зем­ку­ва­тій ха­ті, збу­до­ва­ній ще у ХІХ сто­літ­ті. По­руч — вла­сна, пер­ша в обла­сті кол­го­спна пе­кар­ня.

З пер­ших хви­лин на­шо­го зна­йом­ства ви­ни­кло від­чу­т­тя, ні­би ко­лись ми вже зу­стрі­ча­ли­ся. Ко­ли Косюк по­ка­зав улю­бле­не мі­сце — ви­со­кий па­горб, з яко­го як на до­ло­ні ви­дно мі­сто та угі­д­дя, все ста­ло зро­зумі­ло. По­ле і пам’ятник на мі­сці, де під час Дру­гої сві­то­вої вій­ни впав під­би­тий ні­ме­цьки­ми оку­пан­та­ми лі­так укра­їн­сько­го льо­тчи­ка, а свої вря­ту­ва­ли, ви­пе­ре­див­ши во­ро­га на кіль­ка хви­лин. Цей сю­жет ре­жи­сер Ле­о­нід Би­ков ви­ко­ри­став у сво­є­му куль­то­во­му філь­мі «У бій ідуть ли­ше ста­рі». Косюк схо­жий на цьо­го акто­ра і ре­жи­се­ра сво­єю по­ря­дні­стю, від­да­ні­стю спра­ві та від­по­від­аль­ні­стю, впер­тим слі­ду­ва­н­ням до ме­ти.

Фер­мер ви­тя­гнув своє го­спо­дар­ство з бор­го­вої ями у май­же 2 млн гри­вень, на­ро­стив зе­мель­ний банк до 3270 га, на сво­їх по­лях ви­ро­щує насіння І та ІІ ре­про­ду­кції ози­мої пше­ни­ці, ози­мо­го і яро­го ячме­ню, роз­ви­ває свинарство, впро­ва­джує то­чне зем­ле­роб­ство. Най­ближ­чим ча­сом пла­нує збу­ду­ва­ти cу­ча­сний на­сін­нє­вий за­вод. Остан­ні де­сять ро­ків ком­па­нія утри­мує пер­шість по вро­жай­но­сті у ра­йо­ні: ози­мої пше­ни­ці фер­мер зби­рає 86 ц/га, рі­па­ка — 61 ц/га, ози­мо­го ячме­ню — 81 ц/га.

Йо­го го­спо­дар­ство дві­чі ви­зна­ва­ли кра­щим на Херсонщині. Се­крет успі­ху — у ґрун­тов­но­му під­хо­ді до спра­ви: ме­то­ди­чно­му впро­ва­джен­ні су­ча­сних те­хно­ло­гій, на­у­ко­во­му, але во­дно­час пра­кти­чно­му під­хо­ді до про­ве­де­н­ня до­слі­джень пре­па­ра­тів для піджив­ле­н­ня та за­хи­сту ро­слин на де­мо­ді­лян­ках. «Усе, що ви ба­чи­те у го­спо­дар­стві та на по­лях, зро­бле­не Сер­гі­єм Оле­ксі­йо­ви­чем. А по­чи­нав він, ма­ю­чи ли­ше пів­то­ра тра­кто­ра», — ка­жуть ко­ле­ги про Ко­сю­ка.

Най­біль­ші при­бу­тки при­но­сить рослинництво. Свинарство дає мо­жли­вість ди­вер­си­фі­ку­ва­ти ризики, пов­ні­стю се­бе оку­по­вує і пе­кар­ня.

«НЕ МОГЁМ, А МОГЕМ!»

З ди­тин­ства Косюк лю­бив тва­рин і мрі­яв бу­ти зоо­те­хні­ком. Він був до­бре зна­йо­мий із пра­цею хлі­бо­ро­ба, бо ви­ріс у се­лі. За­кін­чив­ши з від­зна­кою Хер­сон­ський сіль­сько­го­спо­дар­ський ін­сти­тут, пі­шов пра­цю­ва­ти в кол­госп ім. Ко­тов­сько­го го­лов­ним зоо­те­хні­ком. У 1999 ро­ці за ре­ко­мен­да­ці­єю го­ло­ви райа­дмі­ні­стра­ції йо­го обра­ли го­ло­вою ко­ле­ктив­но­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го під­при­єм­ства «Пер­ше трав­ня», яке обро­бля­ло угі­д­дя у су­сі­дньо­му мі­сте­чку Ве­ли­ка Оле­ксан­дрів­ка. «При­їхав до го­спо­дар­ства за сім днів до по­ча­тку жнив і за п’ять днів до бан­крут­ства, про яке до то­го ні сном ні ду­хом не знав», — зга­дує Косюк.

Пі­сля на­ка­зу пре­зи­ден­та Ле­о­ні­да Ку­чми про роз­па­ю­ва­н­ня зе­мель він ви­рі­шив го­спо­да­рю­ва­ти са­мо­стій­но та у бе­ре­зні 2000 ро­ку ство­рив компанію «Пер­ше трав­ня». «Енер­гії мав мо­ре, ли­хо ві­рив у се­бе та у свій успіх. Та ще під­три­ма­ли ме­не одно­дум­ці, лю­ди, які пе­ре­жи­ва­ли за до­лю го­спо­дар­ства», — ка­же фер­мер. Про­ве­сти по­сів­ну до­по­мо­гли дру­зі та зна­йо­мі: по­зи­чи­ли насіння, яким но­вий го­ло­ва за­сі­яв 1200 га. Але по­су­шли­ва осінь і без­до­що­ва ве­сна май­же зни­щи­ли вро­жай. «У якийсь мо­мент до­ве­ло­ся ха­ту за­кла­сти, ле­две вмо­вив дру­жи­ну під­пи­са­ти до­ку­мент — бо­я­ла­ся, що усе втра­ти­мо», — зга­дує він. Роз­па­ю­ва­н­ня зе­мель не про­во­див, по­ки не ста­бі­лі­зу­вав фі­нан­со­ву си­ту­а­цію в го­спо­дар­стві. Тіль­ки пі­сля то­го паї ре­тель­но по­ді­ли­ли між одно­сель­ця­ми, утво­рю­ю­чи пу­ли, аби всім бу­ло зру­чно

обро­бля­ти зем­лю. Та­ким чи­ном «Пер­ше трав­ня» отри­ма­ло ці­лі­сний зе­мель­ний ма­сив роз­мі­ром 2200 га.

На пер­шу по­сів­ну фер­мер взяв то­вар­ний кре­дит у ком­па­нії «Агро­про­дукт» — насіння, паль­не, до­бри­ва в ра­ху­нок май­бу­тньо­го вро­жаю. Зав­дя­ки до­три­ман­ню те­хно­ло­гії у 2001-му отри­мав най­біль­ший уро­жай у ра­йо­ні. «Це бу­ла пер­ша пе­ре­мо­га: пше­ни­ці ми зі­бра­ли 38 ц/га», — ка­же Косюк. Че­рез шість ро­ків банк го­спо­дар­ства ви­ріс до 3750 га.

Пер­ші ро­ки пра­цю­ва­ли зі ста­рим те­хно­пар­ком — два Т-150, шість ко­лі­сних МТЗ-80, «Дон-1500» та три «Ни­ви». Ча­сто те­хні­ка під­во­ди­ла і до­во­ди­ло­ся за­мов­ля­ти по­слу­ги. «По­ки я на по­лі — там по­ря­док, а йду — бі­да, бо лю­ди, які при­їха­ли за дов­гим ру­блем, за якість бо­ро­ти­ся не бу­дуть», — ка­же ди­ре­ктор «Пер­шо­го трав­ня». По­ку­пка у 2008-му ком­бай­ну Claas Medion 310 ста­ла над­зви­чай­ною по­ді­єю. У пер­ше зби­ра­н­ня він ско­сив май­же 730 га. Від­то­ді Косюк не шко­дує гро­шей на те­хні­ку: за­раз на йо­го по­лях пра­цю­ють Claas, Kinze, Semeato, Spra Coupe та John Deere. Го­спо­дар­ство та­кож на­дає по­слу­ги з оброб­ки ґрун­ту та збо­ру вро­жаю су­сі­дам-фер­ме­рам.

«АРФЫ НЕТ — ВОЗЬМИТЕ БУБЕН!» Лег­кий на під­йом та на­ці­ле­ний на по­стій­не удо­ско­на­ле­н­ня по­ка­зни­ків, Косюк по­над 15 ро­ків екс­пе­ри­мен­ту­вав із ви­ро­щу­ва­н­ням рі­зних куль­тур. Три­чі об­пі­кся та май­же втра­тив уро­жай че­рез по­су­ху та ви­мер­за­н­ня. Про­бу­вав куль­ти­ву­ва­ти яру пше­ни­цю і ку­ку­ру­дзу, бі­лу та жов­ту гір­чи­цю, сор­го су­дан­ське, цукро­ве і гі­брид, со­риз, су­дан­ку (про­со), насіння лю­цер­ни. «Але жи­т­тя по­ка­за­ло: вся ек­зо­ти­ка — це ло­те­рея. На­при­клад, ці­на на гір­чи­цю до­хо­ди­ла до 30 000 гри­вень за тон­ну, всі її по­сі­я­ли, і ці­на впа­ла до 5500–6000 гри­вень», — роз­по­від­ає го­спо­дар. Най­дов­ше ви­ро­щу­вав сор­го, і, хо­ча ро­сли­на ду­же ви­мо­гли­ва, отри­му­ва­ли ви­со­кі по­ка­зни­ки — по 70 ц/га. Але від куль­ту­ри до­ве­ло­ся від­мо­ви­ти­ся: за­мов­ник — ві­до­мий агро­хол­динг, пе­ре­ду­мав ку­пу­ва­ти збіж­жя за ці­ною, яку обі­цяв на по­ча­тку се­зо­ну. «Ми не мо­гли да­лі ри­зи­ку­ва­ти до­лею го­спо­дар­ства, за яким сто­ять 400 па­йо­ви­ків», — на­го­ло­шує го­спо­дар. То­ді він зро­зу­мів, що по­трі­бно ви­ро­щу­ва­ти куль­ту­ри, які за­тре­бу­ва­ні на гло­баль­но­му рин­ку. Так він ви­вів най­ефе­ктив­ні­шу фор­му­лу по­сі­вів для сво­го го­спо­дар­ства: пше­ни­ця — 750–800 га, ози­мий ячмінь та ози­мий рі­пак — по 300 га, ярий ячмінь — близь­ко 200 га, со­ня­шник — 900 га, чор­ний пар — близь­ко 700 га.

Хо­ро­ша вро­жай­ність на­ди­хну­ла Ко­сю­ка зайня­ти­ся на­сін­ни­цтвом. Пер­ші спро­би він ро­бив ще на по­ча­тку 2000-х. «Усі

ВИ­КО­РИ­СТА­Н­НЯ ПРЕПАРАТУ АДЕКСАР® СЕ ПЛЮС ДОЗВОЛЯЄ ДОДАТКОВО ОТРИ­МА­ТИ 8–15 Ц/ГА ЗБЕРЕЖЕНОГО ВРО­ЖАЮ

зви­кли до ім­порт­но­го насіння, зна­ють, що во­но май­же іде­аль­но від­ка­лі­бро­ва­не, має пев­ну ва­гу і роз­мі­ри, — ка­же бі­зне­смен. — Ми хо­че­мо ви­ро­бля­ти насіння єв­ро­пей­сько­го рів­ня».

За­раз на сво­їх по­лях Косюк ви­ро­щує насіння пше­ни­ці, ози­мо­го та яро­го ячме­ню. Акцент ро­блять на роз­мно­жен­ні сор­тів укра­їн­ської та ро­сій­ської се­ле­кції: під­би­ра­ють ра­йо­но­ва­ні сор­ти та два ро­ки ви­про­бо­ву­ють на сво­їх де­мо­ді­лян­ках. Ре­кор­дні по­ка­зни­ки в умо­вах Хер­сон­щи­ни дає пше­ни­ця Оград­ська Кра­сно­дар­сько­го ін­сти­ту­ту се­ле­кції — 80 ц/га. По ози­мо­му ячме­ню лі­дер­ські по­зи­ції за­ймає сорт оде­сько­го Се­ле­кцій­но-ге­не­ти­чно­го ін­сти­ту­ту Сні­го­ва ко­ро­ле­ва, який у го­спо­дар­стві дає по­над 80 ц/га. Над­зви­чай­но ви­со­ки­ми тем­па­ми роз­ви­ва­є­ться та­кож се­ле­кція ози­мо­го рі­па­ка. «Но­ві гі­бри­ди ми не ви­сі­ва­є­мо, по­ки не ви­про­бу­є­мо», — під­кре­слює го­спо­дар. Що­ро­ку «Пер­ше трав­ня» по­дає у від­кри­то­му до­сту­пі результати сво­їх до­слі­джень, ви­би­рає кіль­ка кра­щих гі­бри­дів і ви­сі­ває на на­сту­пний рік. Якщо куль­ту­ри під­твер­джу­ють результати — за­пу­скає у ви­ро­бни­цтво. Цьо­го­річ за­кла­ли 15 ді­ля­нок, на яких ви­про­бо­ву­ють най­пер­спе­ктив­ні­ші для ці­єї зо­ни ви­ро­щу­ва­н­ня гі­бри­ди рі­па­ка. Є ді­лян­ки з гі­бри­да­ми со­ня­шни­ка, який ви­ро­щу­ють і за тра­ди­цій­ною те­хно­ло­гі­єю, і за те­хно­ло­гі­єю Clearfield® та Clearfield® Plus. «Пе­ре­йшли на те­хно­ло­гію «плюс», бо по­чи­нає до­шку­ля­ти вов­чок, а ця те­хно­ло­гія за­без­пе­чує по­двій­ний за­хист», — по­яснює Косюк. Гі­бри­ди, які ми­ну­ло­го по­су­шли­во­го ро­ку по­ка­за­ли не­по­га­ні результати, до­пра­ви­ли на пе­ре­вір­ку, а одним із них — гі­бри­дом Ба­кар­ді ком­па­нії «Син­ген­та» у про­ми­сло­вих мас­шта­бах за­сі­я­ли по­ле. За­хист ро­слин за­без­пе­чу­ють най­су­ча­сні­ші пре­па­ра­ти ком­па­нії BASF. Косюк зі­зна­є­ться: дов­го не зва­жу­вав­ся за­сто­со­ву­ва­ти про­ду­кти цьо­го ви­ро­бни­ка — до­ро­го та й що­до обі­ця­ної ме­не­дже­ром ком­па­нії під­ви­ще­ної уро­жай­но­сті мав ве­ли­кі сум­ні­ви. Вре­шті по­го­див­ся і був над­зви­чай­но зди­во­ва­ний — пі­сля за­сто­су­ва­н­ня пре­па­ра­тів отри­ма­ли без­за­пе­ре­чний до­каз їх дії, оскіль­ки вро­жай­ність бу­ла зна­чно ви­щою за за­галь­ний фон.

«Пер­ше трав­ня» про­дає насіння ве­ли­ким агро­хол­дин­гам та фер­ме­рам із Хер­сон­ської, Ми­ко­ла­їв­ської та Дні­про­пе­тров­ської обла­стей. «Ми про­по­ну­є­мо ли­ше те, що від­би­ра­є­мо для се­бе пі­сля до­слі­дже­н­ня», — ка­же Косюк. У найближчі ро­ки ком­па­нія пла­нує пе­ре­о­бла­дна­ти один із ан­га­рів на су­ча­сний на­сін­нє­вий за­вод по­ту­жні­стю 5000–10 000 оди­ниць на го­ди­ну. Ін­ве­сти­ції у про­ект ста­но­ви­ти­муть близь­ко 20 млн гри­вень.

Не за­був Косюк і про свою дав­ню мрію бу­ти зоо­те­хні­ком. Фер­мер актив­но роз­ви­ває свинарство. «Про­даж м’яса дає до­да­тко­вий при­бу­ток», — по­яснює го­спо­дар. За­раз у го­спо­дар­стві 40 сви­но­ма­ток, а за­галь­не по­го­лів’я — 850 сви­ней. У пла­нах Ко­сю­ка — збу­ду­ва­ти су­ча­сний сви­нар­ник на

300 сви­но­ма­ток, а по­го­лів’я збіль­ши­ти до 5000 го­лів.

«СПОЁМСЯ…»

При ви­ро­щу­ван­ні насіння за­по­ру­кою йо­го ви­со­кої яко­сті та вро­жай­но­сті є за­хист ро­слин. У кон­тро­лі хво­роб ва­жли­во не ли­ше пі­ді­бра­ти ма­кси­маль­но на­дій­ний пре­па­рат, а й не впу­сти­ти опти­маль­ний мо­мент, ко­ли вне­се­н­ня за­со­бів за­хи­сту ро­слин дасть най­ви­щий ре­зуль­тат. У «Пер­шо­му трав­ні» вже про­тя­гом во­сьми ро­ків за­сто­со­ву­ють пре­па­ра­ти BASF. Пра­цю­ва­ли з фун­гі­ци­да­ми Аба­кус® і Рекс® Дуо, гер­бі­ци­дом Єв­ро-лай­тнінг®, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ін­се­кти­ци­ди Фа­стак® і Бі-58® Но­вий то­що. На­при­клад, зав­дя­ки ком­пле­ксно­му ви­ко­ри­стан­ню фун­гі­ци­дів ком­па­нії BASF на рі­па­ку у го­спо­дар­стві отри­ма­ли фан­та­сти­чну для ре­гіо­ну ци­фру — 61 ц/га, по ози­мо­му ячме­ню — 81 ц/га, по ози­мій пше­ни­ці ре­зуль­тат на окре­мих по­лях до­сяг 86 ц/га. «BASF — це го­лов­ні фун­гі­ци­ди. Я не знаю силь­ні­ших пре­па­ра­тів, ніж Адексар® СЕ Плюс та Аба­кус®, які до­зво­ля­ли би отримувати ви­да­тні результати з ви­ро­щу­ва­н­ня зер­но­вої куль­ту­ри», — за­пев­няє

ГО­СПО­ДАР­СТВО Є ЧЛЕНОМ «КЛУ­БУ НОВАТОРІВ АГРОБІЗНЕСУ», ЯКИЙ ЗАПОЧАТКУВАЛА КОМ­ПА­НІЯ BASF

Косюк. У го­спо­дар­стві не­має по­ли­ву, ви­ро­щу­ють на бо­га­рі.

BASF за­до­во­ле­на ре­зуль­та­та­ми за­сто­су­ва­н­ня сво­їх пре­па­ра­тів на по­лях «Пер­шо­го трав­ня». Ком­па­нія започаткувала про­ект «Клуб новаторів агробізнесу», який по­кли­ка­ний ста­ти ті­єю пла­тфор­мою, де пе­ре­до­ві укра­їн­ські агро­ви­ро­бни­ки отри­ма­ють мо­жли­вість ква­лі­фі­ко­ва­но­го пре­дме­тно­го зна­йом­ства з но­ви­ми те­хно­ло­гі­я­ми й про­ду­кта­ми, все­бі­чно­го їх ана­лі­зу та обмі­ну ефе­ктив­ним до­сві­дом. До клу­бу вхо­дять агра­рії, які пред­став­ля­ють сучасні по­ту­жні го­спо­дар­ства Укра­ї­ни, що успі­шно впро­ва­джу­ють ін­но­ва­ції та но­ві­тні те­хно­ло­гії в сво­їй ді­яль­но­сті. Са­ме уча­сни­ки клу­бу отри­му­ють змо­гу пер­ши­ми те­сту­ва­ти но­ві пре­па­ра­ти ком­па­нії на сво­їх по­лях, пла­ну­ва­ти екс­пе­ри­мен­ти й спіль­но ана­лі­зу­ва­ти їх результати. Зав­дя­ки їм усі агра­рії Укра­ї­ни отри­ма­ють до­сто­вір­ну ін­фор­ма­цію про результати за­сто­су­ва­н­ня ін­но­ва­цій­ної про­ду­кції ком­па­нії BASF на по­лях із пер­ших уст. Окрім пер­шо­чер­го­во­го до­сту­пу до ін­но­ва­цій­них про­ду­ктів на цей та на­сту­пні се­зо­ни пе­ред­ба­че­на ті­сна вза­є­мо­дія з агро­цен­тра­ми ком­па­нії, про­від­ни­ми кроп-ме­не­дже­ра­ми, мо­жли­вість те­хні­чної он­лайн-під­трим­ки та обго­во­ре­н­ня в ме­сен­дже­рі Whatsapp. Чле­ни «Клу­бу новаторів агробізнесу» отри­ма­ють мо­жли­вість бра­ти без­по­се­ре­дню участь у по­зи­ці­ю­ван­ні про­ду­ктів та роз­роб­ці ре­гіо­наль­них ре­ко­мен­да­цій. Ко­жні два ро­ки фа­хів­ці «Пер­шо­го трав­ня» за­про­шу­ють пред­став­ни­ків BASF і ко­лег з ін­ших го­спо­дарств на свої де­мо­ді­лян­ки, де­мон­стру­ють дію пре­па­ра­тів на рі­зних сор­тах куль­тур, роз­по­від­а­ють про результати екс­пе­ри­мен­тів. «Це пи­та­н­ня до­ві­ри BASF до нас: во­ни на­да­ють нам пре­па­ра­ти зі сво­ї­ми ре­ко­мен­да­ці­я­ми, а ми — не­за­ан­га­жо­ва­ні результати до­слі­джень», — ка­же Косюк.

Як і до всьо­го, що сто­су­є­ться ве­де­н­ня го­спо­дар­ства, Косюк із при­скі­пли­ві­стю ста­ви­ться до екс­пе­ри­мен­тів, обго­во­рює най­дрі­бні­ші де­та­лі з те­хно­ло­гії та пра­кти­ки за­сто­су­ва­н­ня пре­па­ра­тів із пред­став­ни­ка­ми ком­па­нії, а ко­ли з чи­мось не зго­дний — від­сто­ює власну дум­ку. BASF при­слу­ха­є­ться до ав­то­ри­те­тних аграріїв і на­віть ін­ко­ли вно­сить ко­ре­кти­ви в ін­стру­кції із за­сто­су­ва­н­ня. На­при­клад, пре­па­ра­ти Ар­хі­тект® і Рекс® Плюс, ефективність яких у «Пер­шо­му трав­ні» ви­вча­ти­муть цьо­го­річ, за­сто­со­ву­ю­ться, ко­ли на со­ня­шни­ку з’яви­ться пев­на кіль­кість пар ли­стя. У го­спо­дар­стві Ко­сю­ка обов’яз­ко­во до­три­му­ю­ться ре­ко­мен­да­цій ви­ро­бни­ка, але па­ра­лель­но ще й про­во­дять вла­сні екс­пе­ри­мен­ти і по­рів­ню­ють результати. Так, BASF ре­ко­мен­дує за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­рат Аба­кус® пі­сля по­яви пра­пор­це­во­го лис­тка. Косюк, який ви­ко­ри­сто­вує пре­па­рат уже ві­сім ро­ків, ді­йшов ін­шо­го ви­снов­ку: оскіль­ки для за­сто­су­ва­н­ня за­со­бу у ро­сли­ни по­вин­но бу­ти до­ста­тньо во­ди, при ви­ко­ри­стан­ні йо­го у по­су­шли­вій зо­ні тре­ба змі­сти­ти час вне­се­н­ня Аба­кус® на більш ран­ні ста­дії, кі­нець 31-ї — по­ча­ток 32-ї фа­зи роз­ви­тку. «Це те, чо­го нам не ре­ко­мен­ду­ва­ли, — роз­по­від­ає Косюк. — Але так пре­па­рат по­ка­зу­вав над­зви­чай­но ви­со­ку ефективність, бо в ро­слин був за­пас во­ло­ги». Спи­ра­ю­чись на результати до­слі­дів аграріїв, ви­ро­бник те­пер ре­ко­мен­дує за­сто­со­ву­ва­ти пре­па­рат у по­су­шли­вих ре­гіо­нах на більш ран­ніх фа­зах роз­ви­тку ро­сли­ни.

Два ро­ки у го­спо­дар­стві екс­пе­ри­мен­ту­ють із пре­па­ра­том

Адексар® СЕ Плюс — це ін­но­ва­цій­ний фун­гі­цид із трьо­ма ді­ю­чи­ми ре­чо­ви­на­ми з рі­зних хі­мі­чних кла­сів, що дає по­ту­жний і три­ва­лий за­хист про­ти ши­ро­ко­го спе­ктру хво­роб. Він ви­го­тов­ле­ний за те­хно­ло­гі­єю Stick&stay, що за­без­пе­чує у 2,5 ра­за біль­шу пло­щу по­кри­т­тя у по­рів­нян­ні з про­ду­кта­ми, які ма­ють ана­ло­гі­чну пре­па­ра­тив­ну фор­му, але ви­го­тов­ле­ні за тра­ди­цій­ною те­хно­ло­гі­єю. Із за­сто­су­ва­н­ням препарату Косюку вда­ло­ся отри­ма­ти над­зви­чай­но кра­си­ву ар­хі­те­кту­ру ро­сли­ни з жи­вим та чи­стим ли­стям, від­су­тні­стю хво­роб на ко­ло­сі, де весь ли­сто­вий апа­рат пра­цює на аси­мі­ля­цію. «Фа­кти­чно отри­му­єш сте­риль­ну ро­сли­ну, якій ні­чо­го не за­ва­жає ви­ро­бля­ти про­ду­кцію», — ка­же фер­мер. Але у вне­сен­ні цьо­го препарату у сте­пу теж є свої ню­ан­си. Так, на ді­лян­ках, де йо­го за­сто­со­ву­ва­ли дві­чі, як ре­ко­мен­ду­ють у де­мо­цен­трі «Аска­ній­ський», отри­ма­ли 69 ц/га пше­ни­ці, а там, де один раз, — 80 ц/га. «На­справ­ді по­тен­ці­ал препарату на­ба­га­то ви­щий, го­лов­не, щоб бу­ла до­ста­тня кіль­кість во­ло­ги у ґрун­ті. Че­рез по­су­шли­ве лі­то пре­па­рат се­бе не по­ка­зав пов­ні­стю: ро­сли­нам не ви­ста­чи­ло во­ло­ги, а ту, що бу­ла, во­ни ви­ко­ри­ста­ли на аси­мі­ля­цію і дов­го без во­ло­ги не про­три­ма­ли­ся», — по­яснює фер­мер. Він ре­ко­мен­дує ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти пре­па­рат по па­ро­вим пло­щам — там, де дій­сно є га­ран­то­ва­ний ре­зерв во­ло­ги. За ре­зуль­та­та­ми єв­ро­пей­ських

«ПЕР­ШЕ ТРАВ­НЯ» ВИ­КО­РИ­СТО­ВУЄ ЯКІСНІ ПРЕ­ПА­РА­ТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ МАКСИМАЛЬНОГО ПРИ­БУ­ТКУ

та укра­їн­ських до­слі­джень, ви­ко­ри­ста­н­ня препарату Адексар® СЕ Плюс дозволяє додатково отри­ма­ти 8–15 ц/га збереженого вро­жаю. Це май­же втри­чі оку­по­вує ви­тра­ти на при­дба­н­ня цьо­го про­ду­кту. Як і у ви­пад­ку з Аба­кус®, Косюк про­дов­жує екс­пе­ри­мен­ту­ва­ти з Адексар® СЕ Плюс: зсу­ває тер­мін вне­се­н­ня з мо­мен­ту ви­хо­ду пра­пор­це­во­го лис­тка на по­ча­ток ви­хо­ду ко­ло­су. По ячме­ню у го­спо­дар­стві ви­ко­ри­сто­ву­ють пре­па­рат Си­сті­ва® для оброб­ки насіння. «Над­зви­чай­но ефе­ктив­ний пре­па­рат, зав­дя­ки яко­му ми отри­му­є­мо ре­кор­дні результати, — від­зна­чає Косюк. — Обро­бля­є­мо насіння ози­мої куль­ту­ри, і вже з пер­шо­го дня пре­па­рат пра­цює, а ти на пів­ро­ку віль­ний». На рі­па­ку ви­ко­ри­сто­ву­ють фун­гі­цид Аль­тер­но®, який теж дає до­брі результати, на со­ня­шни­ку — Пі­ктор®. «Ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо якісні пре­па­ра­ти для отримання максимального при­бу­тку. Я чі­тко знаю, що до яко­сті мо­єї про­ду­кції пре­тен­зій не бу­де», — під­кре­слює Косюк.

ПЕР­ШІСТЬ У ВСЬОМУ

Ха­ра­ктер Ко­сю­ка не дає зу­пи­ни­ти­ся на до­ся­гну­то­му. У пла­нах фер­ме­ра — оно­ви­ти те­хні­ку та основ­ні за­со­би ви­ро­бни­цтва. Але го­лов­не зав­да­н­ня — пе­ре­хід го­спо­дар­ства на то­чне зем­ле­роб­ство. Свої ком­бай­ни фер­мер вже обла­днав за­со­ба­ми для кар­то­гра­фу­ва­н­ня вро­жай­но­сті на по­лях. Це до­по­ма­гає ве­сти облік вро­жаю з прив’яз­кою че­рез су­пу­тник та GPS до мі­сце­во­сті. Ви­я­вив­ши про­блем­ні зо­ни, фа­хів­ці го­спо­дар­ства про­ве­дуть ана­ліз ґрун­ту. Ви­хо­дя­чи із ви­яв­ле­них про­блем, агро­ном змо­же змі­ню­ва­ти нор­му ви­сі­ву і вне­се­н­ня до­брив, що до­зво­лить еко­но­ми­ти ко­шти. У ка­бі­не­ті Ко­сю­ка вста­нов­ле­не ві­део­спо­сте­ре­же­н­ня за всі­ма під­роз­ді­ла­ми го­спо­дар­ства. «Це ду­же ди­сци­плі­нує лю­дей», — по­яснює він.

Ко­ли Косюк по­чу­ває се­бе «розба­лан­со­ва­ним», то їде на по­ле, де на кіль­ка кі­ло­ме­трів — ані ду­ші, ли­ше пта­хи. І ду­має про май­бу­тнє. В одно­му зі сво­їх улю­бле­них місць, де по­се­ред рі­чки утво­рив­ся острі­вець, пла­нує обла­шту­ва­ти для одно­сель­ців зо­ну від­по­чин­ку з ди­тя­чи­ми та спор­тив­ни­ми май­дан­чи­ка­ми, про­ка­том чов­нів, міс­тком че­рез рі­чку. «Ко­лись ми ду­ма­ли над змі­ною на­зви ком­па­нії, а за­раз нам ка­жуть: ви пра­виль­но го­спо­дар­ство на­зва­ли», — го­во­рить Косюк.

го­спо­дар­ство Пла­нує Пе­рей­ти на то­чне зем­ле­роб­ство

Пі­дго­тов­ка об­при­ску­ва­ча до оброб­ки ози­мої Пше­ни­ці

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.