ЦІЛЮЩИЙ ЗБІР

КОМ­ПА­НІЯ «ЛІ­КТРА­ВИ» ПЕ­РЕ­ЖИ­ЛА КІЛЬ­КА ФІ­НАН­СО­ВО-ЕКО­НО­МІ­ЧНИХ КРИЗ, АЛЕ ЩО­РА­ЗУ ЇЙ ВДА­ВА­ЛО­СЯ ЗБЕ­РІ­ГА­ТИ СВОЇ ПО­ЗИ­ЦІЇ НА РИН­КУ ФІ­ТО­ПРЕ­ПА­РА­ТІВ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ЛА­РИ­СА СТЕПАНУШКО ФО­ТО: ОЛЕ­КСАНДР ЛАРИЧКІН

Ком­па­нія «Лі­ктра­ви» пе­ре­жи­ла кіль­ка фі­нан­со­во-еко­но­мі­чних криз. Як їй що­ра­зу вда­ва­ло­ся збе­рі­га­ти свої по­зи­ції на рин­ку фі­то­пре­па­ра­тів

На по­ча­тку 1990-х ро­ків, ко­ли за­не­па­ли ра­дго­спи, які за­йма­ли­ся куль­ти­ву­ва­н­ням лі­кар­ських трав, ба­га­то по­ту­жних пе­ре­ро­бних під­при­ємств припинили ро­бо­ту. То­ді «Лі­ктра­ви» пе­ре­орі­єн­ту­ва­ли­ся на за­ку­пів­лю лі­кар­ської рослинної си­ро­ви­ни (ЛРС) у за­го­ті­вель­них пун­ктів. У се­ре­ди­ні 2000-х ри­нок ви­йшов на ін­ший рі­вень роз­ви­тку. По­ява но­вих пе­ре­ро­бних під­при­ємств, за­кри­т­тя за­го­тпун­ктів та актив­ний експорт си­ро­ви­ни при­зве­ли до її де­фі­ци­ту. Щоб на­пов­ни­ти за­сі­ки, «Лі­ктра­ви» зо­се­ре­ди­ли­ся на ство­рен­ні вла­сної ба­зи постачальників, впро­ва­джу­ва­ли про­гра­ми з аван­су­ва­н­ня та ін­ве­сту­ва­н­ня фер­ме­рів та за­го­ті­вель­ни­ків ди­ких лі­кар­ських ро­слин. Ще раз на­ла­што­ву­ва­ти ро­бо­ту з по­ста­чаль­ни­ка­ми до­ве­ло­ся у 2014-му, пі­сля втра­ти основ­но­го рин­ку си­ро­ви­ни в ане­ксо­ва­но­му Кри­му та най­біль­шо­го рин­ку збу­ту в Ро­сії.

Го­лов­ни­ми скла­до­ви­ми у фор­му­лі успі­ху сво­єї ком­па­нії пра­ців­ни­ки вва­жа­ють впро­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій, ви­со­ку план­ку з яко­сті про­ду­кції та си­сте­ма­ти­чну ро­бо­ту з по­ста­чаль­ни­ка­ми си­ро­ви­ни, яка по­ля­гає в пе­ре­вір­ці ко­жної пар­тії ЛРС, про­ве­ден­ні кон­суль­та­цій на ви­ро­бни­цтві та фі­нан­со­вих про­гра­мах.

СКЛАДОВА УСПІ­ХУ

У 2017-му обо­рот ком­па­нії ста­но­вив 240 млн гри­вень. Що­ро­ку за­вод ви­пу­скає 13 млн упа­ко­вок лі­кар­ських за­со­бів, пе­ре­ро­бля­ю­чи 1500 т ЛРС. На ві­три­ни аптек над­хо­дить по­над

150 ори­гі­наль­них то­ва­рів ком­па­нії: 90% з них — лі­кар­ські за­со­би, 10% — БАДИ. Чаї мо­жна при­дба­ти пра­кти­чно в ко­жній апте­ці Укра­ї­ни, їх про­да­ють у Бі­ло­ру­сі, а сировину екс­пор­ту­ють до Поль­щі та Ні­меч­чи­ни.

Час­тка ком­па­нії на вну­трі­шньо­му рин­ку лі­кар­ських ча­їв, які про­да­ю­ться в апте­ках, ста­но­вить по­над 50%. «Лі­ктра­ви» пра­цю­ють над по­пу­ля­ри­за­ці­єю споживання трав’яних ча­їв за ра­ху­нок роз­ши­ре­н­ня лі­ній­ки те­ра­пев­ти­чних ча­їв і ча­їв для що­ден­но­го ра­ціо­ну, під­хо­пив­ши сві­то­вий тренд здо­ро­во­го хар­чу­ва­н­ня. «Ми пра­гне­мо змі­ни­ти сприйня­т­тя лі­кар­ських трав із за­со­бу на­ро­дної ме­ди­ци­ни до зви­чної скла­до­вої ком­пле­ксно­го

лі­ку­ва­н­ня та про­фі­ла­кти­ки», — по­яснює ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ком­па­нії «Лі­ктра­ви» Оле­ксан­дра Со­ло­губ.

ЗА ІНЕРЦІЄЮ

Галузь фі­то­те­ра­пії по­ча­ла фор­му­ва­ти­ся на по­ча­тку ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя, то­ді за­го­тів­ля та про­даж лі­кар­ських ро­слин по­сту­по­во пе­ре­йшли від зна­ха­рок до спе­ці­а­лі­зо­ва­них під­при­ємств. У Жи­то­мир­сько­му ра­йо­ні, де ро­сте близь­ко 200 ви­дів ро­слин, план­та­цію лі­кар­ських трав за­кла­ли у 1925 ро­ці. У 1928-му на її ба­зі за­сну­ва­ли під­при­єм­ство «Лі­ктра­ви». На ньо­му ви­ро­щу­ва­ли лі­кар­ські ро­сли­ни, пе­ре­ро­бля­ли їх на сировину та по­ста­ча­ли її в апте­чну ме­ре­жу для при­го­ту­ва­н­ня лі­ків, про­да­ва­ли за кор­дон.

На по­ча­тку 1990-х ро­ків під­при­єм­ство бу­ло одним із най­біль­ших у СРСР, ма­ло су­ча­сне те­хно­ло­гі­чне обла­дна­н­ня для пе­ре­роб­ки та фа­су­ва­н­ня. Без­пе­ре­бій­ні та пла­но­ві по­став­ки си­ро­ви­ни за­без­пе­чу­ва­ли держ­стру­кту­ра з ви­ро­бни­цтва лі­ктрав «Укр­фі­то­те­ра­пія», до якої вхо­ди­ли 14 ра­дгосп-за­во­дів, та «Уко­оп­спіл­ка» — ме­ре­жа за­го­ті­вель­них пун­ктів, які за­ку­по­ву­ва­ли ди­ко­ро­слі тра­ви у на­се­ле­н­ня.

Пі­сля роз­ва­лу кра­ї­ни роз­ви­не­но­го со­ці­а­лі­зму си­сте­ма по­ста­ча­н­ня по­ча­ла роз­па­да­ти­ся. Ра­дго­спи ви­яви­ли­ся не го­то­ви­ми змі­ню­ва­ти мо­дель ро­бо­ти: ве­сти спра­ви з бі­зне­сом, пра­цю­ва­ти без держ­за­мов­лень та аван­сів, роз­ши­рю­ва­ти пе­ре­лік лі­кар­ських трав і га­ран­ту­ва­ти по­став­ки. «Ра­дго­спи за­зви­чай спе­ці­а­лі­зу­ва­ли­ся на ви­ро­щу­ван­ні одні­єї-двох трав. У рин­ко­вих умо­вах біль­шо­сті з них ви­ста­чи­ло двох-трьох не­спри­я­тли­вих се­зо­нів, щоб роз­ва­ли­ти­ся, — по­яснює ке­рів­ник слу­жби за­ку­пів­лі си­ро­ви­ни «Лі­ктрав» Ро­ман Да­нил­ко. — За­ли­ши­ли­ся оди­ни­ці, які пра­цю­ва­ли під за­мов­ле­н­ня».

Але для «Лі­ктрав» у той пе­рі­од осо­бли­во ні­чо­го не змі­ни­ло­ся. По­став­ки на три-чо­ти­ри уці­лі­лі пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства здій­сню­ва­ли­ся за інерцією: щось да­ва­ли ра­дго­спи, ре­шту по­кри­ва­ли за­го­ткон­то­ри. «Екс­пор­ту то­ді не бу­ло, все ви­ро­ще­не за­ли­ша­ло­ся в кра­ї­ні. Це був внутрішній за­мкне­ний ри­нок, на яко­му умо­ви ди­кту­ва­ли заводи-пе­ре­ро­бни­ки. Си­ро­ви­на бу­ла де­ше­вою, до 2004 ро­ку її вар­тість ста­но­ви­ла мен­ше 3 грн/кг», — до­дає Да­нил­ко. З ро­ка­ми кіль­кість ви­ро­бни­ків лі­ктрав змен­шу­ва­ла­ся. По­сту­по­во основ­ни­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми си­ро­ви­ни ста­ли при­ва­тні під­при­єм­ці, які ку­пу­ва­ли сировину у за­го­ті­вель­ни­ків ди­ко­ро­сів, а де­які тра­ви ви­ро­щу­ва­ли са­мі на при­са­ди­бних ді­лян­ках.

СИРОВИННА FATA MORGANA

До 2005 ро­ку сфор­му­вав­ся ри­нок вну­трі­шніх пе­ре­ро­бних під­при­ємств, во­ни збіль­шу­ва­ли об­ся­ги і по­тро­хи від­щи­пу­ва­ли час­тку си­ро­ви­ни «Лі­ктрав». Сировину ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли при­ва­тні під­при­єм­ці для роз­фа­со­ва­них ча­їв і БАДІВ. При­ва­бли­ві ці­ни за кор­до­ном при­ве­ли до збіль­ше­н­ня об­ся­гу екс­пор­ту, з 10 000 т ви­ро­бле­ної си­ро­ви­ни за ва­лю­ту про­да­ва­ли 70%. Єв­ро­пей­ські ком­па­нії, зро­зу­мів­ши, що укра­їн­ська си­ро­ви­на де­шев­ша та має ви­со­кий вміст ді­ю­чих ре­чо­вин, по­ча­ли від­кри­ва­ти свої офі­си та ку­пу­ва­ти пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства. З 2006 до 2009 ро­ку ці­на на сировину зро­сла в кіль­ка ра­зів, де­які ви­ди ку­пу­ва­ли по 50 грн/кг. У 2009-му че­рез фі­нан­со­во-еко­но­мі­чну кри­зу від­був­ся ще один від­тік за­го­ті­вель­ни­ків. Це при­зве­ло до чер­го­во­го де­фі­ци­ту си­ро­ви­ни на вну­трі­шньо­му рин­ку.

Аби не за­мо­ро­жу­ва­ти ро­бо­ту, «Лі­ктра­ви» не гре­бу­ва­ли «під­ро­бі­тка­ми» — на­при­клад, пе­ре­ро­бля­ли і фа­су­ва­ли про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня та пря­но­щі. Па­ра­лель­но пе­ре­ре­є­стро­ву­ва­ли про­ду­кцію в Укра­ї­ні за єв­ро­пей­ськи­ми стан­дар­та­ми, укла­да­ли до­го­во­ри з дистриб’юто­ра­ми на ре­а­лі­за­цію про­ду­кції та ство­рю­ва­ли ме­ре­жу постачальників. Під­при­єм­ство ор­га­ні­зу­ва­ло шість вла­сних за­го­тпун­ктів у рі­зних ре­гіо­нах за­галь­ною по­ту­жні­стю 250 т су­хої си­ро­ви­ни. Їх пра­ців­ни­ки зна­чи­ли­ся у шта­ті «Лі­ктрав», за­йма­ли­ся ви­ро­щу­ва­н­ням, при­йма­н­ням та за­го­тів­лею си­ро­ви­ни від на­се­ле­н­ня. Для ро­бо­ти бу­ли ство­ре­ні усі умо­ви — пра­ців­ни­ки отри­му­ва­ли аван­си для за­го­ті­вель­ни­ків, сіль­гос­пте­хні­ку, обла­дна­н­ня для су­ші­н­ня то­що. «Си­сте­ма про­пра­цю­ва­ла до 2012 ро­ку.

У 2017-МУ ОБО­РОТ КОМ­ПА­НІЇ «ЛІ­КТРА­ВИ» СТА­НО­ВИВ 240 МЛН ГРИ­ВЕНЬ. ЩО­РО­КУ ЇЇ ЗА­ВОД ВИ­ПУ­СКАЄ 13 МЛН УПА­КО­ВОК ЛІ­КАР­СЬКИХ ЗА­СО­БІВ

Ми зму­ше­ні бу­ли від неї від­мо­ви­ти­ся, бо за­го­ті­вель­ни­ки, які роз­ви­ли­ся за ра­ху­нок «Лі­ктрав», по­ча­ли пе­ре­про­да­ва­ти сировину пе­ре­ку­пни­кам», — ка­же Да­нил­ко. То­ді ж від­мо­ви­ли­ся від ро­бо­ти з фі­з­осо­ба­ми, оскіль­ки пе­ре­вір­ка пар­тій си­ро­ви­ни по кіль­ка кі­ло­гра­мів об­хо­ди­ла­ся до­ро­го, а якість куль­га­ла. Шість ро­ків пе­ре­ро­бник про­бу­вав спів­пра­цю­ва­ти з ко­ли­шні­ми ра­дго­спа­ми «Пе­ре­мо­га» і «Дру­жба», об’єд­на­ни­ми в держ­під­при­єм­ство «Укр­лі­ктра­ви». «Го­лов­ною їх умо­вою бу­ло на­да­н­ня аван­су. Ми не по­го­ди­ли­ся на це, бо не ма­ли га­ран­тій, що держ­під­при­єм­ство по­ста­вить сировину», — по­яснює Да­нил­ко.

ВИ­ЩИЙ РІ­ВЕНЬ

У 2011 ро­ці ні­ме­цький хол­динг Martin Bauer Group ку­пив 90% акцій «Лі­ктрав». «Під­при­єм­ству по­ща­сти­ло, — впев­не­на Со­ло­губ. — Це сві­то­вий хол­динг, який спе­ці­а­лі­зу­є­ться на під­го­тов­ці та пе­ре­роб­ці рослинної си­ро­ви­ни для фар­ма­цев­ти­чної, ко­сме­то­ло­гі­чної та хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті. Він при­йшов зі сво­ї­ми те­хно­ло­гі­я­ми, ін­ве­сту­вав у пе­ре­о­бла­дна­н­ня і «впи­сав» під­при­єм­ство у свою ді­яль­ність».

Сво­го ча­су Martin Bauer Group, який пра­цю­вав у фор­ма­ті В2В — «бі­знес для бі­зне­су», ви­рі­шив ди­вер­си­фі­ку­ва­ти­ся, до­дав­ши на­прям В2С — «бі­знес для кін­це­во­го спо­жи­ва­ча». У рам­ках сво­єї фі­то­кон­це­пції хол­динг при­дбав за­вод із ви­го­тов­ле­н­ня фі­то­пре­па­ра­тів у Поль­щі та під­при­єм­ство з ви­ро­бни­цтва лі­кар­ських за­со­бів у Ро­сії, ство­рив компанію, що спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ла­бо­ра­тор­них до­слі­дах. У по­шу­ках під­при­єм­ства, яке бу­де за­йма­ти­ся фі­то­те­ра­пі­єю, вибір зу­пи­нив­ся на «Лі­ктра­вах», оскіль­ки ком­па­нія ма­ла ве­ли­кий до­свід та­ко­го ви­ро­бни­цтва. Ін­ве­стор вклав май­же 100 млн гри­вень у но­ві те­хно­ло­гії, обла­дна­н­ня, си­сте­му ба­га­то­сту­пе­не­во­го кон­тро­лю си­ро­ви­ни та про­ду­кції. Впро­ва­джу­ю­чи стан­дар­ти яко­сті на всіх ета­пах, він пе­ре­о­бла­днав скла­ди си­ро­ви­ни та го­то­вої про­ду­кції, від­крив но­ві лі­нії на­рі­зу­ва­н­ня, по­дрі­бне­н­ня та по­ві­тря­ної се­па­ра­ції, при­дбав ма­ши­ни для на­си­пних па­чок, про­вів ре­ор­га­ні­за­цію на­си­пно­го па­ку­валь­но­го це­ху, за­мі­нив зви­чай­ні тен­то­ві ма­ши­ни на ре­фри­же­ра­то­ри. На­при­клад, зав­дя­ки вста­нов­лен­ню гра­ві­та­цій­но­го по­ві­тря­но­го се­па­ра­то­ру на лі­нії на­рі­зу­ва­н­ня по­ча­ли роз­ді­ля­ти сировину на фра­кції та пу­ска­ти на пе­ре­роб­ку ли­ше ту її ча­сти­ну, яка мі­стить най­біль­шу кіль­кість біо­ло­гі­чно актив­них ре­чо­вин. А пра­виль­не по­дрі­бне­н­ня за­без­пе­чує при за­ва­рю­ван­ні трав рів­но­мір­не ви­віль­не­н­ня ді­ю­чих ре­чо­вин, під­си­лює фар­ма­ко­ло­гі­чну дію препарату.

ЧАС­ТКА «ЛІ­КТРАВ» НА ВНУ­ТРІ­ШНЬО­МУ РИН­КУ ЛІ­КАР­СЬКИХ ЧА­ЇВ, ЯКІ ПРО­ДА­Ю­ТЬСЯ В АПТЕ­КАХ, СТА­НО­ВИТЬ ПО­НАД 50%

ЧАРІВНІ КВІТИ

Се­зон за­го­тів­лі три­ває ці­лий рік. Що­ве­сни «Лі­ктра­ви» ін­фор­му­ють за­го­ті­вель­ни­ків, які тра­ви бу­дуть їм по­трі­бні найближчі кіль­ка мі­ся­ців і за якою

ці­ною го­то­ві їх ку­пи­ти, на­да­ють пе­ре­лік ви­мог до си­ро­ви­ни. Усьо­го ком­па­нії для ви­пу­ску про­ду­кції по­трі­бно по­над

100 ви­дів ЛРС. Най­більш за­тре­бу­ва­ні ро­ма­шка, ка­лен­ду­ла, шав­лія, м’ята, фен­хель, насіння кро­пу, льон то­що. Та­кож є ве­ли­ка по­тре­ба в ди­ко­ро­сах — ко­рі ду­ба, ши­пши­ні, че­ре­ді, кро­пи­ві, по­до­ро­жни­ку, ма­ти-й-ма­чу­сі, по­ли­ні, бе­ре­зо­вих брунь­ках, зві­ро­бої то­що. Пе­ре­ро­бник та­кож го­то­вий ку­пу­ва­ти ви­су­ше­ний яблу­чний жом, який екс­пор­тує. У «Лі­ктра­вах» діє си­сте­ма ба­га­то­рів­не­во­го кон­тро­лю яко­сті про­ду­кції —

ЛРС про­хо­дить пе­ре­вір­ку на вхо­ді, на про­мі­жних ета­пах та у го­то­во­му ви­гля­ді. До­слі­дже­н­ня про­во­дять у пе­ре­о­сна­ще­ній ла­бо­ра­то­рії за всі­ма по­ка­зни­ка­ми яко­сті та без­пе­ки ЛРС згі­дно з ви­мо­га­ми Дер­жав­ної Фар­ма­ко­пеї Укра­ї­ни. «Ча­сто пі­сля пе­ре­вір­ки до­во­ди­ться за­вер­та­ти всю пар­тію по­ста­чаль­ни­ку, — ка­же Со­ло­губ. — Зви­чай­но, си­ту­а­ція не­га­тив­на для обох сто­рін, бо по­ста­чаль­ник за­ли­ша­є­ться без ко­штів, а ми — без си­ро­ви­ни». Про­бле­ма в то­му, що які­сної си­ро­ви­ни не ба­га­то. Ком­па­нія за­ці­кав­ле­на, щоб яко­мо­га біль­ше го­спо­дарств за­йма­ли­ся ви­ро­бни­цтвом лі­ктрав, і го­то­ва ку­пи­ти всю сировину, яка прой­де пе­ре­вір­ку, до­дає Со­ло­губ.

Аби мо­ти­ву­ва­ти за­го­ті­вель­ни­ків, у 2011– 2014 ро­ках під­при­єм­ство спро­бу­ва­ло ви­да­ва­ти аван­си під май­бу­тні по­став­ки. 30–40% пе­ре­д­опла­ти від до­го­во­ру про по­став­ку си­ро­ви­ни мо­гли отри­ма­ти усі ба­жа­ю­чі, а та­кож та­ру і транс­порт для пе­ре­ве­зе­н­ня, кон­суль­та­ції що­до то­го, як са­джа­ти, ви­ро­щу­ва­ти, зби­ра­ти та за­го­тов­ля­ти сировину. «Але, як ми не ста­ра­ли­ся кон­тро­лю­ва­ти весь про­цес, біль­шість кре­ди­тів бу­ли про­блем­ни­ми. Нам до­во­ди­ло­ся за­би­ра­ти аванс будь-яки­ми ви­да­ми си­ро­ви­ни, бо за­го­ті­вель­ни­ки не ви­ко­ну­ва­ли по­ста­вок», — зі­зна­є­ться Да­нил­ко. По­сту­по­во під­при­єм­ство від­шлі­фу­ва­ло аван­су­ва­н­ня і на­дає йо­го ли­ше тим по­ста­чаль­ни­кам, з яки­ми пра­цює не мен­ше двох ро­ків та які за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе на­дій­ни­ми пар­тне­ра­ми — вча­сно і в об­умов­ле­ній кіль­ко­сті про­да­ють ЛРС. У 2017 ро­ці за­го­ті­вель­ни­ків про­а­ван­су­ва­ли на су­му близь­ко 8 млн гри­вень.

В Укра­ї­ні так і не вда­ло­ся ство­ри­ти ци­ві­лі­зо­ва­ний ри­нок ви­ро­щу­ва­н­ня та пе­ре­роб­ки ЛРС. Зу­пи­няє постачальників різ­ке рік від ро­ку ко­ли­ва­н­ня

МИ­НУ­ЛО­ГО РО­КУ КОМ­ПА­НІЯ «ЛІ­КТРА­ВИ» ПРОАВАНСУВАЛА ЗА­ГО­ТІ­ВЕЛЬ­НИ­КІВ ЛРС НА 8 МЛН ГРИ­ВЕНЬ

за­ку­пі­вель­них цін, не­про­гно­зо­ва­ність по­пи­ту і від­су­тність га­ран­тії у ре­а­лі­за­ції си­ро­ви­ни. «В Укра­ї­ні це до­сить ма­ло про­гно­зо­ва­ний ри­нок, — вва­жає Со­ло­губ. — За кор­до­ном він більш про­гно­зо­ва­ний і ке­ро­ва­ний, бо час­тка постачальників, які ви­ро­щу­ють сировину, ся­гає 90%. Се­ред на­ших постачальників фер­ме­ри ста­нов­лять ли­ше

ЩО­ВЕ­СНИ КОМ­ПА­НІЯ ІНФОРМУЄ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, ЯКА СИ­РО­ВИ­НА БУ­ДЕ ПОТРІБНА

де­ся­ту ча­сти­ну, ре­шта — за­го­ті­вель­ни­ки ди­ко­ро­сів. Якщо по­до­рож­чає лі­со­ва яго­да і на­ші зби­ра­чі ди­ко­ро­сів пе­ре­ки­ну­ться на цей вид за­ро­бі­тку, у нас ви­ни­кне не­ста­ча яко­гось ви­ду си­ро­ви­ни, а ці­на на ньо­го пі­де вго­ру».

Та­кож ці­но­ва по­лі­ти­ка за­ле­жить від сві­то­во­го вро­жаю. На­при­клад, у 2017 ро­ці цвіт ли­пи в Укра­ї­ні по­до­рож­чав у 2–2,5 ра­за, бо че­рез по­су­шли­ве лі­то в основ­но­го йо­го по­ста­чаль­ни­ка — Бол­га­рії був не­вро­жай. Якщо у су­сі­дів ви­да­є­ться вро­жай­ний рік, «Лі­ктра­вам» вигідніше за­ку­пи­ти цвіт у них, ніж пе­ре­пла­чу­ва­ти в Укра­ї­ні. У цьо­му се­зо­ні, як і в по­пе­ре­дніх, ріст цін бу­де не­пе­ре­дба­чу­ва­ним і по ко­жній ро­сли­ні рі­зним.

КРОК В МАЙ­БУ­ТНЄ

Ін­ве­стор, вва­жа­ю­чи «Лі­ктра­ви» при­бу­тко­вим під­при­єм­ством, про­дов­жує вкла­да­ти ко­шти в покращення яко­сті про­ду­кції, роз­ши­ре­н­ня асор­ти­мен­ту та ін­но­ва­ції у га­лу­зі фі­то­те­ра­пії, пла­нує збіль­ши­ти експорт си­ро­ви­ни. «Укра­ї­на уні­каль­на сво­єю ве­ли­кою ба­зою лі­кар­ських ро­слин, то­му кра­ї­на мо­гла би ро­сти­ти експорт», — пе­ре­ко­на­на Со­ло­губ. А ось екс­пор­ту­ва­ти го­то­ві чаї не ви­гі­дно, бо в ко­жній кра­ї­ні є вла­сні виробники, про­ду­кція яких бу­де за­зви­чай де­шев­ша, ніж іно­зем­на.

На вну­трі­шньо­му рин­ку під­при­єм­ство зо­се­ре­ди­ться на роз­ви­тку усіх трьох лі­ні­йок про­ду­ктів сво­го порт­фе­лю. Це мо­но­чаї — їх у «Лі­ктрав» по­над

110, те­ра­пев­ти­чна лі­ній­ка — близь­ко 30 збо­рів. Тре­тій на­прям — на ста­дії роз­роб­ки. «Це чаї для що­ден­но­го вжи­ва­н­ня, так зва­но­го сти­лю жи­т­тя. На­при­клад, чай, що зба­дьо­рить вран­ці не гір­ше, ніж ка­ва, на­пої для тих, хто за­йма­є­ться фі­тне­сом, чаї для схиль­них до пов­но­ти, збо­ри для змі­цне­н­ня іму­ні­те­ту то­що», — по­яснює ди­ре­ктор під­при­єм­ства.

Щоб за­без­пе­чи­ти се­бе си­ро­ви­ною, «Лі­ктра­ви» про­дов­жу­ють за­охо­чу­ва­ти під­при­єм­ців аван­су­ва­н­ням, про­во­дять тре­нін­ги для фер­ме­рів та за­го­ті­вель­ни­ків, де роз­по­від­а­ють про осно­ви ви­ро­щу­ва­н­ня та за­го­тів­лі ЛРС. Якщо фер­мер за­ці­ка­ви­ться ви­ро­щу­ва­н­ням, під­при­єм­ство обго­во­рить вид ро­слин, умо­ви по­став­ки та мо­жли­ві ін­ве­сти­ції у те­хні­ку чи насіння.

Щоб до­по­мог­ти ви­ро­бни­кам на­ла­го­ди­ти ви­ро­бни­цтво та за­го­тів­лю які­сної си­ро­ви­ни, фа­хів­ці «Лі­ктрав» один раз на рік ви­їжджа­ють у го­спо­дар­ства та до за­го­ті­вель­ни­ків, про­во­дять ау­дит умов, в яких ви­ро­щу­є­ться, зби­ра­є­ться, су­ши­ться та збе­рі­га­є­ться си­ро­ви­на, да­ють свої ре­ко­мен­да­ції, а по­тім кон­тро­лю­ють усу­не­н­ня не­до­лі­ків.

Усі ці за­хо­ди до­по­ма­га­ють під­при­єм­ству ба­лан­су­ва­ти, але ефективність їх не ду­же ви­со­ка че­рез си­ту­а­цію на рин­ку. Фер­ме­ри не по­спі­ша­ють вклю­ча­ти у сі­во­змі­ну лі­кар­ські ро­сли­ни че­рез ве­ли­ку кіль­кість ню­ан­сів у те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня та за­го­тів­лі. За­го­ті­вель­ни­ки ди­ко­ро­сів не по­спі­ша­ють бра­ти аванс і під­пи­су­ва­ти до­го­вір на по­став­ку, бо бо­я­ться про­га­да­ти з ці­ною на сировину. «В усій га­лу­зі існує

про­бле­ма ду­же низь­кої до­го­вір­ної куль­ту­ри, — ка­же вла­сник го­спо­дар­ства «До­бро­трав» Євген Шу­мей­ко. — Ні­хто з пе­ре­ро­бни­ків не мо­же на 100% бу­ти впев­не­ним, що фер­мер чи за­го­ті­вель­ник зро­бить по­став­ки са­ме йо­му, а не то­му, хто за­про­по­нує біль­шу ці­ну. На рин­ку утво­ри­ло­ся за­мкне­не ко­ло: пе­ре­ро­бни­ки бо­я­ться пе­ре­пла­ти­ти і то­му за­тя­гу­ють озву­че­н­ня цін, а за­го­ті­вель­ни­ки бо­я­ться про­да­ти за­де­ше­во. Про­гра­ють оби­дві сто­ро­ни».

У 2016 ро­ці від­бу­ло­ся па­ді­н­ня рин­ку, і вже в 2017-му кіль­кість за­го­ті­вель­ни­ків різ­ко змен­ши­ла­ся. «Ри­нок лі­кар­ських ро­слин змі­нив­ся, і за­раз умо­ви ди­ктує про­да­вець, який ви­би­рає ко­му, що і за якою ці­ною про­да­ти. Це основ­на на­ша про­бле­ма», — ка­же Да­нил­ко. На йо­го дум­ку, по­вер­ну­ти зби­ра­чів лі­кро­слин мо­жна ли­ше зав­дя­ки під­ви­щен­ню за­ку­пі­вель­них цін. У 2017-му ці­ни зро­сли.

на лі­нії По­дрі­бне­н­ня лі­кар­ські тра­ви рі­жуть і сор­ту­ють

78 ЗЕЛЕНІ ЛІКИ

84 М’ЯТНИЙ СМАК

86 ХОЧЕТЕ ОТРИМУВАТИ НАЙКРАЩУ СИРОВИНУ? СТАНЬТЕ ДЛЯ СВО­ЇХ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ НЕ ТІЛЬ­КИ ПАР­ТНЕ­РОМ, А Й ДРУГОМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.