ЗАРИТИ В ЗЕМ­ЛЮ

НИ­НІ­ШНЯ ПО­СІВ­НА НА 10% ДО­РОЖ­ЧА ЗА МИ­НУ­ЛО­РІ­ЧНУ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ВІТАЛІЙ КРАВЧЕНКО, МАКСИМ МОРДОВЦЕВ

Ни­ні­шня по­сів­на на 10% до­рож­ча за ми­ну­ло­рі­чну

Дру­го­го кві­тня в Укра­ї­ні стар­ту­ва­ли ве­сня­ні по­льо­ві ро­бо­ти. На мі­сяць пі­зні­ше, ніж ми­ну­ло­го ро­ку, і май­же на пів­то­ра в по­рів­нян­ні з 2016-м, ко­ли був вста­нов­ле­ний істо­ри­чний ре­корд вро­жаю — 66 млн т. Та­ка за­трим­ка не є ка­та­стро­фі­чною, як за­пев­ня­ють про­філь­ні чи­нов­ни­ки, про­те во­на істо­тно під­ви­щує на­ван­та­же­н­ня на фер­ме­рів че­рез ско­ро­че­н­ня тер­мі­нів ве­сня­но­по­льо­вих ро­біт і під­ви­щує ви­тра­ти на їх про­ве­де­н­ня.

ДО­РО­ГА КАМ­ПА­НІЯ

За да­ни­ми Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, ста­ном на 5 кві­тня в Укра­ї­ні бу­ли за­сі­я­ні

81 500 га, пе­ре­ва­жно ячме­нем і го­ро­хом. На ана­ло­гі­чну да­ту 2017-го пло­ща сів­би ся­га­ла 1,7 млн га, тоб­то май­же у 20 ра­зів біль­ше. За сло­ва­ми пер­шо­го за­сту­пни­ка мі­ні­стра аграр­ної по­лі­ти­ки і про­до­воль­ства Ма­кси­ма Мар­ти­ню­ка, по­сів­ні пло­щі, як і в по­пе­ре­дні ро­ки, ста­но­ви­ти­муть 27 млн га. Ви­тра­ти на ге­ктар він оці­нює у 4000 гри­вень (або близь­ко $154), що на 10% біль­ше, ніж вкла­да­ли агра­рії в ми­ну­ло­му се­зо­ні. «Тро­хи додали в ціні де­які скла­до­ві со­бі­вар­то­сті, зокре­ма па­ли­во, але ра­ди­каль­но­го зро­ста­н­ня не від­бу­ло­ся ні за одні­єю зі ста­тей ви­трат. То­му за­галь­ні ви­тра­ти під­ви­щи­ли­ся при­бли­зно на рі­вень ін­фля­ції», — за­зна­чає Мар­ти­нюк. За сло­ва­ми чи­нов­ни­ка, основ­ний ви­клик ни­ні­шньої кам­па­нії — це по­го­дні умо­ви, за­пі­зня ве­сна, яка істо­тно ско­ро­ти­ла тер­мі­ни для по­сі­ву. Оцін­ка Мі­на­гро­по­лі­ти­ки у 4000 грн/га фор­мує за­галь­ний бю­джет кам­па­нії на рів­ні близь­ко 107 млрд гри­вень. Тро­хи ви­щу оцін­ку дає «Укра­їн­ський клуб аграр­но­го бі­зне­су» — 127 млрд гри­вень, або 4700 грн/га. За­снов­ник хол­дин­гу Ukrlandfarming Олег Бахматюк оці­нив рі­вень ви­трат вла­сної ком­па­нії у $175, або 4500 гри­вень на ге­ктар (ви­хо­дя­чи з пло­щі зе­мель­но­го бан­ку і за­галь­но­го ко­што­ри­су ви­трат хол­дин­гом на по­сів­ну в $100 млн). Фер­ме­ри, яких опи­тав Landlord, на­зи­ва­ли ци­фри в ді­а­па­зо­ні $165–200/га в се­ре­дньо­му і для ку­ку­ру­дзи — від $250/га.

Ось основ­ні стат­ті ви­трат, які фор­му­ють цю су­му, в по­ряд­ку спа­да­н­ня: мі­не­раль­ні до­бри­ва, паль­не, насіння та за­со­би за­хи­сту ро­слин, за­ро­бі­тна пла­та, а та­кож орен­дна пла­та за зем­лю. «Стру­кту­ру ви­трат ви­зна­чає спе­ці­а­лі­за­ція то­го чи ін­шо­го го­спо­дар­ства, то­му ве­сна у ко­жно­го рі­зна. При ви­ро­бни­цтві зер­но­вих най­більш за­тра­тна по­зи­ція — мі­не­раль­ні до­бри­ва азо­тної гру­пи. По­тім йде об­слу­го­ву­ва­н­ня те­хні­ки, паль­не, за­ро­бі­тна пла­та», — го­во­рить по­че­сний пре­зи­дент АФЗУ Іван То­мич. За йо­го сло­ва­ми, ве­сна — не най­більш ка­пі­та­ло­міс­тка для аграріїв по­ра ро­ку. «Най­біль­ші гро­шо­ві ви­тра­ти при­па­да­ють на жни­ва та осін­ні по­льо­ві ро­бо­ти. Ве­сна ж у за­галь­ній су­мі ви­трат по ро­ку за­ймає 25–30%», — за­ува­жує він.

НА ЦЬОГОРІЧНУ ПО­СІВ­НУ УКРА­ЇН­СЬКІ АГРА­РІЇ ЗА­ГА­ЛОМ ВИТРАТЯТЬ ВІД 107 МЛРД ДО 127 МЛРД ГРИ­ВЕНЬ НАЙ­БІЛЬ­ШЕ ЦІ­ЄЇ ВЕ­СНИ ПОДОРОЖЧАЛО ПАЛЬ­НЕ — ПРИ­БЛИ­ЗНО НА 20%. СТІЛЬ­КИ Ж ДОДАЛИ В ЦІНІ ВИТРАТНІ МА­ТЕ­РІ­А­ЛИ ДО ТЕ­ХНІ­КИ

ЛИ­ШЕ ВГО­РУ

На що агра­рі­ям до­ве­де­ться ви­тра­ти­ти­ся біль­ше, ніж ми­ну­лої ве­сни? Пра­кти­чно на все, ка­же То­мич. «Де­шев­ше ні­чо­го не ста­ло. Най­біль­ше подорожчало паль­не, при­бли­зно на 20%. Витратні ма­те­рі­а­ли до те­хні­ки додали стіль­ки ж. Мі­не­раль­ні до­бри­ва ста­ли тро­хи до­рож­чи­ми, але ціні на них від­но­сно ста­біль­ні», — пе­ре­ра­хо­вує він.

Член ра­ди ди­ре­кто­рів, опе­ра­цій­ний ди­ре­ктор хол­дин­гу Ukrlandfarming Га­ли­на Ков­ток нав­па­ки за­зна­чає, що мі­не­раль­ні до­бри­ва істо­тно зро­сли в ціні. «Ми­ну­ло­го ро­ку цей се­ктор був про­блем­ним че­рез зу­пин­ку за­во­дів, не­по­ста­ча­н­ня про­а­ван­со­ва­но­го то­ва­ру, і це вда­ри­ло по ба­га­тьох грав­цях, — ка­же во­на. — Цьо­го ро­ку під­ви­щи­ли вві­зні ми­та. Тоб­то мі­не­раль­ні до­бри­ва істо­тно по­до­рож­ча­ли».

На­при­клад, амі­а­чна се­лі­тра на по­ча­ток бе­ре­зня ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли від­бу­ва­ли­ся ма­со­ві за­ку­пки, ко­шту­ва­ла 7500 грн/т, а у цей са­мий пе­рі­од 2018-го — 8400 грн/т.

Паль­не та­кож тро­хи до­да­ло в ціні слі­дом за зро­ста­н­ням кур­су до­ла­ра, як і за­со­би за­хи­сту ро­слин, і насіння ім­порт­ної се­ле­кції. При цьо­му най­біль­ше

ці­ни зро­сли у де­ше­во­му се­гмен­ті, в основ­но­му пред­став­ле­но­му про­ду­кці­єю з Ки­таю, де со­бі­вар­тість збіль­ши­ла­ся че­рез по­си­ле­н­ня еко­ло­гі­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня в цій кра­ї­ні. З по­ча­тку по­то­чно­го ро­ку в КНР по­чав ді­я­ти за­кон про охо­ро­ну нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, згі­дно з яким рі­вень не­га­тив­но­го впли­ву на дов­кі­л­ля ви­зна­чає рі­вень по­да­тків, що стя­гу­ю­ться з під­при­ємств. Та­кож вво­дя­ться но­ві кри­те­рії отримання лі­цен­зії на шкі­дли­ві ви­ки­ди, і з по­над 2000 ком­па­ній — ви­ро­бни­ків пе­сти­ци­дів у КНР та­кий до­звіл змо­гли отри­ма­ти всьо­го 400. Прин­ци­по­во біль­ше ці­єї ве­сни агра­рії витратять на зар­пла­ту пра­ців­ни­ків і пла­ту за зем­лю. Якщо ми­ну­ло­го ро­ку не­ква­лі­фі­ко­ва­ний ро­бі­тник отри­му­вав близь­ко 2500 гри­вень, то те­пер у пів­то­ра ра­зи біль­ше. Крім то­го, за­пі­зня ве­сна, яка ско­ро­ти­ла тер­мі­ни по­сів­ної, під­ви­щи­ла на­ван­та­же­н­ня на пра­ців­ни­ків та ін­тен­сив­ність ро­біт. Не­об­хі­дність ро­бо­ти в де­кіль­ка змін під­ви­щує ви­тра­ти на опла­ту пра­ці ще біль­ше. Зар­пла­ти тя­гну­ли вго­ру і під­ви­ще­н­ня мі­ні­мал­ки до 3723 гри­вень, і кон­ку­рен­ція за ка­дри з ро­бо­то­дав­ця­ми Єв­ро­со­ю­зу, в пер­шу чер­гу Поль­щі. «Основ­ний наш ар­гу­мент: на­ві­що їха­ти за кор­дон на обі­ця­ні 12 000–15 000 гри­вень зар­пла­ти, ко­ли ти ма­ти­меш на 2000 гри­вень мен­ше у нас, але бу­деш вдо­ма. Ко­гось це стри­мує, ко­гось ні», — го­во­рить Ков­ток. За її сло­ва­ми, про­бле­ма по­си­ли­ла­ся пі­сля вве­де­н­ня без­ві­зо­во­го ре­жи­му; осо­бли­во від­чу­ва­є­ться від­тік мо­ло­дих ка­дрів. «Мо­лодь мо­гла б пра­цю­ва­ти у нас, але, обра­зно ка­жу­чи, ви­би­рає бу­ти офі­ці­ан­та­ми в Поль­щі або Че­хії, то­му що за­ро­бі­тна пла­та біль­ша. Плюс мо­лодь хо­че по­ба­чи­ти Єв­ро­пу», — по­яснює топ-ме­не­джер. Пі­дви­щи­ла­ся та­кож вар­тість еле­ктро­енер­гії та га­зу. А зем­ля до­рож­чає вже де­кіль­ка ро­ків по­спіль: дер­жав­на — вна­слі­док все більш кон­ку­рен­тних зе­мель­них ау­кціо­нів, а при­ва­тні паї — за інерцією за нею. У по­рів­нян­ні з 2017 ро­ком се­ре­дня орен­дна пла­та за паї збіль­ши­ла­ся з 900 гри­вень до 1300 гри­вень за ге­ктар.

РЕ­ГІО­НАЛЬ­НІ ОСОБЛИВОСТІ

По­сів­на в цен­трі та на за­хо­ді кра­ї­ни — це дві рі­зні по­сів­ні. Рі­зні кліматичні зо­ни ви­ма­га­ють за­сто­су­ва­н­ня відповідних те­хно­ло­гій, що фор­мує різну со­бі­вар­тість. «Про­тя­жність Укра­ї­ни ду­же ве­ли­ка — 1200–1300 км від краю до краю, і ґрун­ти в рі­зних її ча­сти­нах від­рі­зня­ю­ться. Зо­на По­ліс­ся — Жи­то­мир­щи­на, Рів­нен­щи­на, Во­линь, і пів­день кра­ї­ни — це не най­кра­щі агро­про­ми­сло­ві ре­гіо­ни. Тут не всі куль­ту­ри мо­жуть ро­сти, і по­тен­ці­ал вро­жай­но­сті ниж­чий, — го­во­рить Ков­ток. — На­при­клад, на пів­дні не­має сен­су са­ди­ти ку­ку­ру­дзу, це со­ня­шни­ко­вий край. А на По­ліс­сі ку­ку­ру­дза мо­же да­ти ма­кси­маль­ну вро­жай­ність на рів­ні 4–5 т з ге­кта­ра, а не 9–11 т, як у цен­трі. То­му не­мо­жли­во вкла­да­ти у Він­ни­ці те са­ме, що вкла­да­єш у Рів­но­му або на Во­ли­ні».

Та­кож за­ле­жно від ре­гіо­ну від­рі­зня­є­ться й орен­дна пла­та. У чор­но­зем­них обла­стях, на­при­клад у Пол­тав­ській, во­на у 2,5 ра­за ви­ща, ніж на Херсонщині, — 2553 грн/га про­ти

842 грн/га від­по­від­но.

То­мич теж ви­знає ре­гіо­наль­ну ди­фе­рен­ці­а­цію ви­трат, але не вва­жає її прин­ци­по­вою. «Во­на пов’яза­на з ре­гіо­наль­ним роз­та­шу­ва­н­ням, час­тко­во з ло­гі­сти­кою і пра­кти­чно біль­ше ні з чим. Ну, хі­ба що з кон­ку­рен­тним се­ре­до­ви­щем», — за­ува­жує він.

РІ­ЗНІ КЛІМАТИЧНІ ЗО­НИ В РІ­ЗНИХ РЕ­ГІО­НАХ УКРА­Ї­НИ ВИ­МА­ГА­ЮТЬ ЗА­СТО­СУ­ВА­Н­НЯ ВІДПОВІДНИХ ТЕ­ХНО­ЛО­ГІЙ, ЩО ФОР­МУЄ РІЗНУ СО­БІ­ВАР­ТІСТЬ ПО­СІВ­НОЇ

СТИ­СЛІ ТЕР­МІ­НИ

У чо­му со­лі­дар­ні і фер­ме­ри, і хол­дин­ги, і Мі­на­гро­по­лі­ти­ки — в то­му, що ве­сня­ні по­го­дні умо­ви да­ле­кі від іде­а­лу. І во­ни, а та­кож сти­слі тер­мі­ни по­сів­ної мо­жуть збіль­ши­ти про­гно­зо­ва­ні ви­тра­ти.

Як пра­ви­ло, у бе­ре­зні ве­сня­но-по­льо­ві ро­бо­ти вже йдуть на біль­шій ча­сти­ні те­ри­то­рії Укра­ї­ни. У 2018-му во­ни ще й не по­чи­на­ли­ся. «Ви­тра­ти бу­дуть ро­сти з ко­жним днем. І ста­ном на кі­нець по­сів­ної кам­па­нії у трав­ні во­ни бу­дуть, пев­на річ, біль­ші, ніж ми­ну­ло­го ро­ку. Ви­ро­бни­чі тер­мі­ни сти­слі май­же

для всьо­го спе­ктра сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур. Це фор­мує де­фі­цит люд­ських ресурсів і те­хні­ки. По­трі­бно бу­де пра­цю­ва­ти ці­ло­до­бо­во», — під­кре­слює То­мич. При цьо­му якщо агра­рії не бу­дуть укла­да­ти­ся в опти­маль­ні тер­мі­ни для ран­ніх куль­тур, то пло­щі бу­дуть пе­ре­орі­єн­то­ва­ні під більш пі­зні — у пер­шу чер­гу ку­ку­ру­дзу.

Гла­ва від­ді­лу агро­ме­тео­ро­ло­гії Гі­дро­ме­тцен­тру Тетяна Ада­мен­ко уто­чнює, що про­бле­ма на­віть не в відтермінованому старті по­льо­вих ро­біт, а в різкому потеплінні. «Ве­сна ко­ро­тка, тем­пе­ра­ту­ра пі­сля за­тя­жних хо­ло­дів швид­ко ви­ро­сла до 14–16 °С. Хо­ча це не є ано­ма­лі­єю, про­сто в остан­ні ро­ки ми зви­кли до ін­шо­го роз­ви­тку по­дій. В ці­ло­му все в ме­жах нор­ми», — го­во­рить во­на.

За сло­ва­ми Ков­ток, за­мість 40 днів, які за­зви­чай від­во­дя­ться на ве­сня­ну по­сів­ну, цьо­го ро­ку бу­де від си­ли 20, від­по­від­но, зро­сте на­ван­та­же­н­ня на лю­дей і те­хні­ку. Мар­ти­нюк та­кож за­зна­чає, що сти­слі тер­мі­ни ро­біт фор­му­ють під­ви­ще­не на­ван­та­же­н­ня на агро­ви­ро­бни­ків, при­чо­му будь-яко­го мас­шта­бу. «Мі­ні­стер­ство ма­кси­маль­но за­лу­че­не у про­цес: ре­гу­ляр­ні ре­ко­мен­да­ції на­у­ки, спри­я­н­ня в лі­бе­ра­лі­за­ції норм для аграр­но­го ав­то­транс­пор­ту, до­по­мо­га на мі­сцях — ми за­ді­є­мо всі мо­жли­во­сті, щоб опти­мі­зу­ва­ти хід по­льо­вих ро­біт», — на­го­ло­шує він.

ЩО ПОСІЄМО

Стру­кту­ра по­сів­них площ пра­кти­чно іден­ти­чна то­рі­шній. 54% від­ве­де­но під зер­но­ві куль­ту­ри — у пов­ній від­по­від­но­сті з ви­мо­га­ми до опти­маль­них сі­во­змін. Ін­три­га збе­рі­га­є­ться в ча­сти­ні по­сі­вів під олій­ни­ми куль­ту­ра­ми, у пер­шу чер­гу со­єю, на яку в кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку бу­ло ска­со­ва­но від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ при екс­пор­ті, що зни­зи­ло її мар­жи­наль­ність для ви­ро­бни­ків. Ло­бі­сти від­нов­ле­н­ня по­да­тко­во­го ста­тус-кво ля­ка­ють уряд різ­ким ско­ро­че­н­ням по­сі­вів, про­те думка рин­ку менш дра­ма­ти­чна. Соя одна з най­більш рен­та­бель­них куль­тур, і агра­рії нав­ряд чи пі­дуть на від­мо­ву від неї на­віть з ура­ху­ва­н­ням мо­жли­во­го зни­же­н­ня за­ку­пі­вель­них цін. У 2016 ро­ці рен­та­бель­ність сої ста­но­ви­ла 44,3%, у 2015-му — 50,6%, за да­ни­ми Держ­ста­ту. Крім то­го, ча­сто во­на не­за­мін­на у про­це­сі сі­во­змі­ни. Мі­на­гро­по­лі­ти­ки про­гно­зує по­тен­цій­не ско­ро­че­н­ня по­сі­вів під со­єю ма­кси­мум на 10%.

ЦІ­ЄЇ ВЕ­СНИ ГО­ЛОВ­НА ПРО­БЛЕ­МА АГРАРІЇВ НЕ У ВІДТЕРМІНОВАНОМУ СТАРТІ ПО­ЛЬО­ВИХ РО­БІТ, А В РІЗКОМУ ПОТЕПЛІННІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.