ПРИХОВАНІ РЕЗЕРВИ

УКРА­ЇН­СЬКІ АГРАРІЇ ЛИ­ШЕ ПОЧИНАЮТЬ ОПАНОВУВАТИ СКЛАДНУ НАУКУ БІЗНЕСУ НА ЕЛЕ­ВА­ТО­РАХ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ЛАРИСА СТЕПАНУШКО

Аграрії опа­но­ву­ють еле­ва­тор­ний бі­знес

В Укра­ї­ні цього ро­ку бу­ду­ють близь­ко 90 но­вих елеваторів. За ін­фор­ма­ці­єю Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, всьо­го у кра­ї­ні налічується 800 робочих сер­ти­фі­ко­ва­них зер­но­схо­вищ. Не­зва­жа­ю­чи на те що що­ро­ку по­ту­жно­сті зро­ста­ють на 1,5 млн т, дефіцит єм­но­стей до­сить від­чу­тний: за да­ни­ми Аграр­ної бір­жі, він оці­ню­є­ться у 20 млн т. Вра­хо­ву­ю­чи про­гно­зи, за яки­ми у най­ближ­чі 10–15 ро­ків уро­жай в Укра­ї­ні має збіль­ши­ти­ся до 100 млн т зернових на рік, дефіцит які­сних елеваторів ста­не ще від­чу­тні­шим. Че­рез брак потужностей біль­шу ча­сти­ну вро­жаю аграрії зму­ше­ні про­да­ва­ти ві­дра­зу пі­сля жнив, ко­ли ці­ни на зер­но мі­ні­маль­ні. Ми­ну­ло­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку се­ре­дня вар­тість пше­ни­ці або ку­ку­ру­дзи на пе­рі­од збо­ру вро­жаю ся­га­ла $160–180 за тон­ну, а се­ре­днє ко­ли­ва­н­ня вар­то­сті цих зернових у пе­рі­од лі­то-зи­ма ста­но­вить близь­ко 15%. Ли­ше на збе­рі­ган­ні зернових і про­да­жу їх за пі­ко­вою вар­ті­стю за чо­ти­ри се­зо­ни фер­мер змо­же ви­ру­чи­ти близь­ко $100 на тон­ні.

В Укра­ї­ні є чи­ма­ло ефе­ктив­них ком­па­ній, що за­ро­бля­ють, на­да­ю­чи фер­ме­рам по­слу­ги з до­роб­ки та збе­рі­га­н­ня зер­на, або ку­пу­ють збіж­жя за низь­кою ці­ною, до­во­дять йо­го до по­трі­бної кон­ди­ції та про­да­ють за пі­ко­вою ці­ною. Однак сам ринок елеваторних по­слуг по­чав актив­но роз­ви­ва­ти­ся ли­ше чо­ти­ри ро­ки то­му. З ко­жним се­зо­ном жнив кон­ку­рен­ція на ньо­му по­си­лю­є­ться. «Бу­ва­лі» утри­му­ють пар­тне­рів зав­дя­ки ре­пу­та­ції та мо­жли­во­сті зни­зи­ти за­ку­пі­вель­ні ці­ни і та­ри­фи на по­слу­ги, но­ва­чки — ро­блять став­ку на ав­то­ма­ти­за­цію та про­зо­рість об­слу­го­ву­ва­н­ня.

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ГРАВ­ЦІ

Ще кіль­ка ро­ків то­му агро­хол­дин­ги бу­ду­ва­ли біль­шість елеваторів ви­клю­чно для вла­сно­го ви­ко­ри­ста­н­ня. Це пов’яза­но з тим, що ком­па­нії на­ро­щу­ва­ли зе­мель­ний банк, від­по­від­но отри­му­ва­ли зро­ста­ю­чі вро­жаї зер­на, яке тре­ба бу­ло збе­рег­ти до мо­мен­ту про­да­жу за най­більш ви­гі­дни­ми ці­на­ми. Пі­сля ска­су­ва­н­ня у 2014-му нор­ми із сер­ти­фі­ка­ції зер­но­схо­вищ тем­пи вве­де­н­ня в дію но­вих елеваторів різ­ко збіль­ши­ли­ся, а мо­ти­ва­ція змі­ни­ла­ся: ком­па­нії пла­ну­ють не ли­ше збе­рі­га­ти своє зер­но, а й на­да­ва­ти по­слу­ги. На по­то­чний пе­рі­од у бу­дів­ни­цтво елеваторів зде­біль­шо­го ін­ве­сту­ють агро­хол­дин­ги та се­ре­дні за роз­мі­ром го­спо­дар­ства. Рід­ше — фер­ме­ри із зе­мель­ним бан­ком до 5000 га, оскіль­ки у цих ви­ро­бни­ків збіж­жя від­су­тні не­об­хі­дні фі­нан­со­ві та ор­га­ні­за­цій­ні мо­жли­во­сті.

«Ве­ли­ким під­при­єм­ствам лег­ше за­лу­чи­ти до­да­тко­ві інвестиції, во­ни зда­тні більш гра­мо­тно роз­по­ря­ди­ти­ся еле­ва­тор­ни­ми єм­но­стя­ми, бо ма­ють фі­нан­со­ві мо­жли­во­сті «під­пра­цю­ва­ти» чу­же зер­но і зро­би­ти на еле­ва­то­рі не один обо­рот, а три і біль­ше, а от­же, й отри­ма­ти до­да­тко­вий при­бу­ток», — вва­жає ке­рів­ник ре­гіо­наль­но­го пред­став­ни­цтва ком­па­нії «Ва­рі­ант Агро Буд» Олексій

Кі­ба. «Се­гмент фер­мер­ських елеваторів уже про­ки­да­є­ться. До на­шої ком­па­нії, яка ви­ро­бляє еле­ва­тор­не обла­дна­н­ня, починають над­хо­ди­ти за­пи­ти від фер­ме­рів, — ка­же він. — То­му тен­ден­ція най­ближ­чих кіль­кох ро­ків — по­ча­ток актив­но­го бу­дів­ни­цтва не­ве­ли­ких елеваторів». На дум­ку екс­пер­та, аби по­ча­ти ін­ве­сту­ва­ти в еле­ва­то­ри з ме­тою на­да­н­ня по­слуг, фер­мер має прой­ти пев­ні ста­дії роз­ви­тку: усві­дом­ле­н­ня, що еле­ва­тор зда­тен під­ви­щи­ти мар­жи­наль­ність йо­го під­при­єм­ства, бу­дів­ни­цтво еле­ва­то­ра під вла­сні по­тре­би і ли­ше по­тім — роз­гляд мо­жли­во­сті за­ро­бля­ти на на­дан­ні по­слуг, але та­кі мо­жли­во­сті ма­ють бу­ти пе­ред­ба­че­ні за­зда­ле­гідь, ще на ета­пі про­е­кту­ва­н­ня еле­ва­тор­но­го ком­пле­ксу. «По­де­ку­ди ми спо­сте­рі­га­є­мо тен­ден­цію до об’єд­на­н­ня ма­лих го­спо­дарств у сіль­гос­пко­опе­ра­ти­ви для бу­дів­ни­цтва не­ве­ли­ких елеваторів по­бли­зу во­ди або ве­ли­ко­го за­лі­зни­чно­го ву­зла», — до­дає ре­гіо­наль­ний пред­став­ник ком­па­нії KMZ Industries Сер­гій Го­ло­він. На дум­ку Кі­би, ко­опе­ра­тив­ні еле­ва­то­ри — рід­кі­сне яви­ще, бо го­спо­да­рі не вмі­ють до­мов­ля­ти­ся між со­бою про стра­те­гію, не зда­тні роз­по­ді­ли­ти обов’яз­ки то­що. Що сто­су­є­ться трей­де­рів, у яких по­слу­ги оброб­ки та су­ші­н­ня зер­на — основ­ний бі­знес, то тут рішення про бу­дів­ни­цтво еле­ва­то­ра за­ле­жить від двох основ­них чин­ни­ків, ка­же Го­ло­він. Пер­ший — по­тре­би у збе­рі­ган­ні зер­на від­по­від­но до вро­жай­но­сті та одно­ча­сної від­су­тно­сті потужностей зі збе­рі­га­н­ня з від­по­від­ною які­стю у ре­гіо­ні. Дру­гий — на­яв­ність роз­ви­не­ної ло­гі­сти­чної ін­фра­стру­кту­ри: пор­ти, за­лі­зни­чні ву­зли, близь­кість транс­порт­них ма­гі­стра­лей. За да­ни­ми «Ва­рі­ант Агро Буд», якщо не вра­хо­ву­ва­ти пор­то­ві еле­ва­то­ри, то у 95% ви­пад­ків но­ві зер­но­схо­ви­ща бу­ду­ю­ться під вла­сні по­тре­би з мо­жли­ві­стю на­да­н­ня по­слуг по до­роб­ці зер­на фер­ме­рам.

За­раз най­більш за­тре­бу­ва­ні еле­ва­тор­ні ком­пле­кси об’ємом від 5000 т до 50 000 т одно­ча­сно­го збе­рі­га­н­ня. Вар­тість

ВСЬО­ГО У КРА­Ї­НІ НАЛІЧУЄТЬСЯ 800 РОБОЧИХ СЕР­ТИ­ФІ­КО­ВА­НИХ ЗЕР­НО­СХО­ВИЩ

бу­дів­ни­цтва під ключ зер­но­схо­ви­ща від 50 000 т збе­рі­га­н­ня на пла­но­ву тон­ну збе­рі­га­н­ня ся­гає $100–140. І чим біль­ший ком­плекс, тим мен­ша со­бі­вар­тість бу­дів­ни­цтва. Тер­мін оку­пно­сті за­ле­жить від ду­же ба­га­тьох чин­ни­ків і ста­но­вить від двох до се­ми ро­ків.

СПЕЦИФІКА ЕКО­НО­МІ­КИ

Якщо рен­та­бель­ність зер­но­схо­ви­ща для се­бе за­ле­жить від про­да­жу вро­жаю, то для дрі­бних і ве­ли­ких елеваторів, що пра­цю­ють із да­валь­ни­цьким зер­ном, — від кіль­ко­сті зер­на, яке че­рез ньо­го про­хо­дить. Бо чим біль­ше зер­на прой­де че­рез еле­ва­тор­ні по­ту­жно­сті, тим мен­ша пи­то­ма ва­га на­кла­дних ви­трат. І нав­па­ки: при не­до­за­ван­та­же­но­сті ви­тра­ти на еле­ктро­енер­гію, газ, зар­пла­ту спів­ро­бі­тни­кам, амор­ти­за­цію, по­да­тки то­що бу­дуть, як у за­ван­та­же­них «бан­ках», то­ді та­ри­фи на по­слу­ги до­ве­де­ться під­ви­щи­ти. Від­по­від­но, еле­ва­тор ста­не менш при­ва­бли­вим для збе­рі­га­н­ня зер­на від тре­тіх осіб.

То­му не див­но, що тренд остан­ніх ро­ків — при­ско­ре­н­ня ча­су на при­йма­н­ня одні­єї ма­ши­ни та від­ван­та­же­н­ня зер­на. Зна­чно ско­ро­ти­ти час при­йо­му мо­жна за ра­ху­нок ав­то­ма­ти­за­ції про­це­су зва­жу­ва­н­ня, від­бо­ру проб та про­ве­де­н­ня ла­бо­ра­тор­них ана­лі­зів да­валь­ни­цько­го зер­на. На­при­клад, впро­ва­дже­на у ком­па­нії «Астар­та» си­сте­ма дис­пе­тче­ри­за­ції до­зво­ляє еко­но­ми­ти на ва­го­вій шість хви­лин на ко­жній ма­ши­ні. На еле­ва­то­рі «Агро­дар-бар» ком­па­нії «Агро­про­спе­ріс» при­йом ав­то­транс­пор­ту при­ско­ри­ли зав­дя­ки са­мо­об­слу­го­ву­ван­ню: во­дій сам зва­жує свій ав­то­мо­біль за до­по­мо­гою ма­гні­тної кар­тки, яку йо­му ви­да­ють на зер­но­схо­ви­щі, а ін­фор­ма­цію ба­чить на дис­плеї. Оформ­ле­н­ня транс­пор­ту, зва­жу­ва­н­ня, взя­т­тя проб та опе­ра­тив­ний ана­ліз зер­на з одні­єї ма­ши­ни за­ймає тут п’ять хви­лин. На­то­мість ма­ла пі­ко­ва про­ду­ктив­ність спри­чи­ня­ти­ме чер­ги клі­єн­тів, а від­так — не­ба­жа­н­ня пра­цю­ва­ти із цим еле­ва­то­ром на­да­лі.

Як пра­ви­ло, у південних ре­гіо­нах еле­ва­то­ри за­ро­бля­ють на обо­ро­тно­сті. А от на зер­но­ком­пле­ксах, роз­та­шо­ва­них у ре­гіо­нах, де зер­но має біль­шу во­ло­гість, су­ші­н­ня у стру­кту­рі вар­то­сті по­слуг за­ймає до 40%. Аби бу­ти по­пе­ре­ду кон­ку­рен­тів, вар­то за­про­по­ну­ва­ти по­слу­ги, яких не­має на рин­ку. Та­ким чи­ном сво­го ча­су Кі­ро­во­град­ське і Ба­лин­ське зер­но­схо­ви­ща ком­па­нії «Кер­нел» збіль­ши­ли кіль­кість при­йма­н­ня зер­на від сто­рон­ніх по­кла­жо­дав­ців. Во­ни роз­ши­ри­ли пе­ре­лік куль­тур, з яки­ми пра­цю­ють, від одні­єї до кіль­кох, по­ча­ли при­йма­ти со­ня­шник із во­ло­гі­стю до 35% то­ді, ко­ли від ньо­го від­мов­ля­ли­ся ін­ші зер­но­схо­ви­ща. Крім то­го, на об’єктах ство­ри­ли ком­фор­тні умо­ви для пар­тне­рів, до­зво­лив­ши їм бу­ти при­су­тні­ми у ла­бо­ра­то­рії під час про­ве­де­н­ня ана­лі­зів зер­на, на­да­ю­чи по­слу­ги без три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня.

Вла­сни­ку еле­ва­то­ра бу­де ви­гі­дні­ше на­да­ва­ти не окре­мі по­слу­ги, а їх ком­плекс: від до­став­ки зер­на з по­ля і йо­го до­роб­ки — до збе­рі­га­н­ня та збу­ту. Еле­ва­то­ри, які при цьо­му ма­ють ло­яль­ні та­ри­фи і за­без­пе­чу­ють якість об­слу­го­ву­ва­н­ня, успі­шно пра­цю­ють за та­ки­ми схе­ма­ми.

ДЕФІЦИТ ЕЛЕВАТОРНИХ ЄМ­НО­СТЕЙ В УКРА­Ї­НІ ЕКСПЕРТИ ОЦІНЮЮТЬ У 20 МЛН Т

ПО­СЛУ­ГИ І ТА­РИ­ФИ

Одна з най­до­рож­чих по­слуг на еле­ва­то­рах — від­ван­та­же­н­ня на ав­то- та за­лі­зни­чний транс­порт. За да­ни­ми одно­го з агро­хол­дин­гів, роз­цін­ки на завантаження та від­ван­та­же­н­ня за­ле­жать від ре­гіо­ну, від то­го, свій чи на­йма­ний ло­ко­мо­тив, і ко­ли­ва­ю­ться від 120 до 800 грн/т. Де­я­кі ком­па­нії збіль­шу­ють та­риф удві­чі при від­ван­та­жен­ні зер­на у вихідні, свя­тко­ві дні та в ні­чний час. Однак ви­со­кі ці­ни не ро­блять ці по­слу­ги най­при­бу­тко­ві­ши­ми.

Ви­со­ку рен­та­бель­ність елеваторів за­без­пе­чує до­роб­ка зер­на, а най­при­бу­тко­ві­шим є су­ші­н­ня, хо­ча й одним з най­більш ви­тра­тних для еле­ва­то­ра. На­при­клад, у ком­па­нії «Про­ме­тей» вар­тість зні­ма­н­ня одно­го тон­но-про­цен­та во­ло­ги ста­но­вить 44 грив­ні з ПДВ. Се­ре­дня во­ло­гість ку­ку­ру­дзи з по­ля у Хмель­ни­цькій, Він­ни­цькій чи Тер­но­піль­ській обла­сті — 24%, а про­хі­дна — 14%. На су­шін­ні 1 т зер­на мо­жна за­ро­би­ти 440 гри­вень, мар­жи­наль­ність ці­єї по­слу­ги у елеваторів ду­же ви­со­ка. Для при­ско­ре­н­ня тер­мі­ну оку­пно­сті ін­ве­сти­цій не­об­хі­дно вста­нов­лю­ва­ти су­ча­сні ав­то­ма­ти­зо­ва­ні зер­но­су­шиль­ні ком­пле­кси з ма­кси­маль­ною енер­го­ефе­ктив­ні­стю.

Збе­рі­га­н­ня зер­на у по­рів­нян­ні з ін­ши­ми по­слу­га­ми най­менш рен­та­бель­не. На­при­клад, ці­ни на по­слу­ги у се­ре­ди­ні ли­пня на Но­во­пол­тав­сько­му еле­ва­то­рі на пше­ни­цю тре­тьо­го кла­су ста­но­ви­ли: су­ші­н­ня — 39 грн/т, очи­ще­н­ня — 15,48 грн/т, збе­рі­га­н­ня — 1,32 грн/т на день. До то­го ж роз­цін­ки на по­слу­ги за­ле­жать від рин­ку та кон­ку­рен­ції.

Чим біль­ше елеваторів у ра­йо­ні, тим жорс­ткі­ша кон­ку­рен­ція. Для збе­рі­га­н­ня фа­хів­ці ра­дять ви­би­ра­ти куль­ту­ри з ви­со­ким по­пи­том на сві­то­во­му рин­ку та з ура­ху­ва­н­ням тенденції до збіль­ше­н­ня квот по­ста­вок укра­їн­сько­го зер­на до Єв­ро­со­ю­зу — та­кі як рі­пак, соя та ку­ку­ру­дза. На між­на­ро­дно­му рин­ку спо­сте­рі­га­є­ться ста­біль­на тен­ден­ція до збіль­ше­н­ня площ під бо­бо­ви­ми куль­ту­ра­ми з ви­со­кою мар­жи­наль­ні­стю: нут, со­че­ви­ця, ква­со­ля то­що. Оскіль­ки у ве­ли­ких елеваторів, що вхо­дять до скла­ду агро­хол­дин­гів, ін­те­рес до них не­ви­со­кий, фер­ме­ри мо­жуть за­ро­би­ти, за­пов­нив­ши ни­ми свої «бан­ки» у між­се­зо­н­ня. Най­більш мар­жи­наль­на куль­ту­ра для збе­рі­га­н­ня — со­ня­шник. Йо­го дефіцит на вну­трі­шньо­му рин­ку в лю­то­му-кві­тні при­зво­дить до істо­тно­го зро­ста­н­ня цін. Чи­стий до­хід на збе­рі­ган­ні від збо­ру вро­жаю до ма­кси­маль­ної вар­то­сті ста­но­вить близь­ко $30/т. А от пшениця має мі­ні­маль­ну мар­жи­наль­ність в Укра­ї­ні. У сві­ті спо­сте­рі­га­є­ться ста­біль­на тен­ден­ція до ско­ро­че­н­ня площ під ці­єю культурою.

З ЧУЖОГО ДОСВІДУ

Рен­та­бель­ність зер­но­схо­ви­ща за­ле­жить від ба­га­тьох фа­кто­рів. Іно­ді втра­ти за­кла­да­ю­ться ще на ста­дії пла­ну­ва­н­ня. Як за­зна­чає Олексій Кі­ба, най­роз­по­всю­дже­ні­ша по­мил­ка, якої при­пу­ска­ю­ться на­віть до­свід­че­ні аграрії, — нев­ча­сний старт бу­дів­ни­цтва. Об’єкт по­трі­бно за­пу­сти­ти в най­ви­гі­дні­ший пе­рі­од — до но­во­го вро­жаю зернових і олій­них куль­тур. Якщо інвестиції в еле­ва­тор починають вкла­да­ти у кві­тні-трав­ні, зер­но­схо­ви­ще збу­ду­ють між се­зо­на­ми і вкла­де­ні гроші бу­дуть за­мо­ро­же­ні на рік.

Ва­жли­во ще до по­ча­тку бу­дів­ни­цтва обра­ти опти­маль­ний роз­мір еле­ва­то­ра. Бо чим біль­ші роз­мі­ри си­ло­сів, зер­но­су­ша­рок та ін­шо­го обла­дна­н­ня, тим ви­ща вар­тість збе­рі­га­н­ня у по­рів­нян­ні з мен­ши­ми під­при­єм­ства­ми. При цьо­му обо­ро­тність зер­на на ве­ли­ко­му еле­ва­то­рі у три-п’ять ра­зів ви­ща. На со­бі­вар­тість біль­ше впли­ває обо­ро­тність зер­на, оскіль­ки вар­тість роз­по­ді­ля­є­ться на весь об’єм, що про­йшов че­рез еле­ва­тор. Роз­мір еле­ва­то­ра за­ле­жить від по­пи­ту на по­слу­ги з очи­ще­н­ня, су­ші­н­ня та збе­рі­га­н­ня в ре­гіо­ні, де пла­ну­є­ться йо­го бу­дів­ни­цтво, від кіль­ко­сті та по­ту­жно­сті елеваторних ком­пле­ксів, які роз­та­шо­ва­ні не­по­да­лік, їх за­ван­та­же­но­сті та по­тен­ці­а­лу потужностей для на­да­н­ня по­слуг у се­зон збо­ру вро­жаю.

За сло­ва­ми Го­ло­ві­на, бу­дів­ни­цтво пов­ні­стю ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го еле­ва­тор­но­го ком­пле­ксу оку­пи­ться на півтора ро­ку швид­ше. Та­ке ско­ро­че­н­ня тер­мі­нів до­ся­га­є­ться за ра­ху­нок опти­мі­за­ції ви­трат на при­йма­н­ня, збе­рі­га­н­ня і від­ван­та­же­н­ня зер­на, на пер­со­нал, те­хно­ло­гі­чні мар­шру­ти та екс­плу­а­та­цію обла­дна­н­ня. До то­го ж су­ча­сні ав­то­ма­ти­зо­ва­ні зер­но­схо­ви­ща мі­ні­мі­зу­ють вплив люд­сько­го фа­кто­ру, до­зво­ля­ють пов­ні­стю кон­тро­лю­ва­ти зва­жу­ва­н­ня, ла­бо­ра­тор­не до­слі­дже­н­ня, пе­ре­мі­ще­н­ня, збе­рі­га­н­ня та від­ван­та­же­н­ня зер­на. А от не­ефе­ктив­ний ло­гі­сти­чний лан­цюг і від­су­тність пов­но­го ком­пле­ксу по­слуг спра­цює про­ти вла­сни­ка еле­ва­то­ра.

Не вар­то ста­ви­ти­ся до еле­ва­то­ра як до зси­пно­го пун­кту, ку­ди нав­ко­ли­шні фер­ме­ри по­спі­шать зво­зи­ти зер­но. Тре­ба ор­га­ні­зу­ва­ти ро­бо­ту зер­но­ком­пле­ксу так, аби у мі­сце­вих фер­мер­ських го­спо­дарств з’яви­ла­ся мо­жли­вість ви­бо­ру — де до­ро­бля­ти та збе­рі­га­ти або ко­му про­да­ва­ти своє зер­но.

ЗА­РАЗ НАЙ­БІЛЬШ ЗА­ТРЕ­БУ­ВА­НІ ЕЛЕ­ВА­ТОР­НІ КОМ­ПЛЕ­КСИ ОБ’ЄМОМ ВІД 5000 Т ДО 50 000 Т

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.