ПОВЕРНЕННЯ КОРОЛЕВИ

КЛІМАТИЧНІ ЗМІ­НИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ, ЗРОБЛЯТЬ ОСНОВ­НОЮ ЗЕРНОВОЮ КУЛЬТУРОЮ УКРА­Ї­НИ КУКУРУДЗУ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: МИХАЙЛО ДИКАЛЕНКО

Зав­дя­ки клі­ма­ти­чним змі­нам ку­ку­ру­дза пе­ре­тво­рю­є­ться на основ­ну зернову куль­ту­ру кра­ї­ни

Сіль­ське го­спо­дар­ство за­ли­ша­є­ться га­луз­зю, вкрай чу­тли­вою як до по­то­чних по­го­дних умов, так і до най­мен­ших клі­ма­ти­чних змін у ці­ло­му. А укра­їн­ський аграр­ний се­ктор по­тер­пає від гло­баль­них змін клі­ма­ту чи не най­біль­ше за всіх у сві­ті.

З 1989 ро­ку в Укра­ї­ні спо­сте­рі­га­є­ться пра­кти­чно безперервне потепління. За трид­ця­ти­лі­тній пе­рі­од до 1990-х вче­ні фі­ксу­ва­ли окре­мі фа­кти пе­ре­ви­ще­н­ня нор­ми се­ре­дньо­рі­чних тем­пе­ра­тур у 7–8 °C. Вже на­сту­пне трид­ця­ти­лі­т­тя від­зна­ча­ло­ся стій­ким пе­ре­ви­ще­н­ням ба­га­то­рі­чних по­ка­зни­ків май­же до 9 °C. За остан­нє де­ся­ти­лі­т­тя бу­ли ви­пад­ки, ко­ли пе­ре­ви­ще­н­ня се­ре­дньо­рі­чної нор­ми тем­пе­ра­ту­ри ста­но­ви­ло до

10 °C, а се­ре­дній по­ка­зник пе­ре­ви­ще­н­ня — 2 °C. Для по­рів­ня­н­ня Па­ризь­ка клі­ма­ти­чна уго­да 2015 ро­ку (ра­ти­фі­ко­ва­на Укра­ї­ною у 2016-му) пе­ред­ба­чає пе­ре­ви­ще­н­ня гло­баль­ної тем­пе­ра­ту­ри до 2 °C по від­но­шен­ню до по­ка­зни­ків до­ін­ду­стрі­аль­ної епо­хи.

ЗА­ГАЛЬ­НА СИ­ТУ­А­ЦІЯ

Але що озна­ча­ють ці ста­ти­сти­чні ви­клад­ки і спо­сте­ре­же­н­ня на пра­кти­чно­му рів­ні для сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств? За да­ни­ми Ін­сти­ту­ту во­дних про­блем і ме­лі­о­ра­ції НААН, за остан­ні 25 ро­ків пло­ща су­хої і ду­же су­хої зо­ни в Укра­ї­ні зросла на 7%, а пло­ща пе­ре­зво­ло­же­ної зо­ни ско­ро­ти­ла­ся на 10%. Фа­кти­чно пе­ре­зво­ло­же­ним у кра­ї­ні за­ли­шив­ся ли­ше ре­гіон Кар­пат і ча­сти­на За­кар­па­т­тя. Як на­слі­док із 31 млн га ріл­лі близь­ко 60% (18,65 млн га) на­ле­жать до площ із де­фі­ци­том во­ло­го­го за­без­пе­че­н­ня. А близь­ко 3 млн га угідь сте­по­вої зо­ни — те­ри­то­рії з кри­ти­чним де­фі­ци­том во­ло­ги, від­так у по­су­шли­вий рік ве­ге­та­ція куль­ти­во­ва­них ро­слин на них вза­га­лі не­мо­жли­ва без застосування ін­тен­сив­но­го зро­ше­н­ня. У по­рів­нян­ні з пе­рі­о­дом 1961–1990-го ця зона роз­ши­ри­ла­ся вдві­чі за ра­ху­нок площ у Оде­ській обла­сті.

По­су­шли­вих ро­ків при цьо­му ви­ста­чає. За сло­ва­ми директора Ін­сти­ту­ту Ми­хай­ла Ро­ма­щен­ка, су­хи­ми і по­су­шли­ви­ми на пів­дні Укра­ї­ни за­раз мо­жна вва­жа­ти ко­жні сім-ві­сім ро­ків з де­ся­ти. У ре­зуль­та­ті час­тка ви­ро­бни­цтва зер­на у сте­по­вій зо­ні Укра­ї­ни впа­ла з 48% у 1990-му до 37% у 2017-му, а, на­при­клад, цукро­вий бу­ряк вза­га­лі ви­ве­де­ний із сі­во­змі­ни в Оде­ській і Хер­сон­ській обла­стях.

За спо­сте­ре­же­н­ня­ми Укра­їн­сько­го гід­ро­ме­тео­ро­ло­гі­чно­го цен­тру, по­ка­зник зво­ло­же­н­ня те­ри­то­рії кра­ї­ни (так зва­ний ко­е­фі­ці­єнт зво­ло­же­н­ня) за пе­рі­од 1991– 2017 ро­ків зна­чно змен­шив­ся, і тренд по­си­лю­є­ться. За най­пе­си­мі­сти­чні­шим сце­на­рі­єм, якщо тен­ден­ція не змі­ни­ться, за на­сту­пні 30 ро­ків вся те­ри­то­рія Укра­ї­ни ри­зи­кує стати сте­по­вою зо­ною. Більш ві­ро­гі­дним вва­жа­є­ться сце­на­рій, за яко­го у най­ближ­чі ро­ки се­ре­дня тем­пе­ра­ту­ра ве­сня­них мі­ся­ців під­ви­щи­ться на 0,5 °C, а влі­тку — до 0,7 °C.

При цьо­му ду­же ці­ка­вим є дов­го­стро­ко­вий прогноз що­до нор­ми опа­дів. За сло­ва­ми пред­став­ни­ків і НААН, і Укр­гід­ро­ме­тео­цен­тру, кіль­кість опа­дів та­кож бу­де збіль­шу­ва­ти­ся. Зокре­ма, очі­ку­є­ться, що їх нор­ма в се­ре­дньо­му бу­де зро­ста­ти на 10–20 мм у най­більш ва­жли­ві для ве­ге­та­ції ря­ду зернових куль­тур ве­сня­ні мі­ся­ці (хо­ча дані по­то­чно­го ро­ку цьо­му і про­ти­рі­чать). Але на­віть за та­ких об­ста­вин во­ло­гу мо­жна бу­де вва­жа­ти про­ду­ктив­ною ли­ше умов­но — ефе­ктив­ність опа­дів зні­ве­лює під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри. Тоб­то во­ло­га про­сто бу­де швид­ше ви­па­ро­ву­ва­ти­ся у по­ві­тря і не за­три­му­ва­ти­ме­те­ся у ґрун­ті.

З 1989 РО­КУ В УКРА­Ї­НІ СПО­СТЕ­РІ­ГА­Є­ТЬСЯ ПРА­КТИ­ЧНО БЕЗПЕРЕРВНЕ ПОТЕПЛІННЯ

КУКУРУДЗЯНА ПЕРСПЕКТИВА

Гло­баль­ні кліматичні змі­ни впли­нуть на умо­ви ви­ро­щу­ва­н­ня рі­зних сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур. Най­більш су­пе­ре­чли­вим ви­гля­дає прогноз вче­них що­до умов для ку­ку­ру­дзи, яка стає головною експортною культурою для ві­тчи­зня­них агра­рі­їв.

Так, за про­гно­зом Укра­їн­ської зер­но­вої асо­ці­а­ції, у по­то­чно­му 2018/2019 мар­ке­тин­го­во­му ро­ці екс­порт зер­на ку­ку­ру­дзи з Укра­ї­ни очі­ку­є­ться на рів­ні 19 млн т, пше­ни­ці — 16,5 млн т, а ячме­ню — 3,9 млн т.

В Укра­ї­ні за остан­нє десятиріччя зна­чно збіль­шив­ся пе­рі­од актив­ної ве­ге­та­ції всіх сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур, який вклю­чає ті дні, ко­ли се­ре­дньо­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра пе­ре­ви­щує 10 °C. Це спри­я­тли­ві умо­ви для ви­ро­щу­ва­н­ня те­пло­лю­бних куль­тур, які у нас пред­став­ле­ні пе­ре­ва­жно ку­ку­ру­дзою та со­єю. На­при­клад, у 2016–2017 ро­ках три­ва­лість цього пе­рі­о­ду в зо­ні лі­со­сте­пу май­же до­ся­гла по­ка­зни­ка для сте­по­вої зо­ни. У ци­фрах це ви­гля­дає так: якщо у 1995–2005 ро­ках су­ма актив­них тем­пе­ра­тур в се­ре­дньо­му у кра­ї­ні ста­но­ви­ла 2600–3400 °C, то в на­сту­пні 10 ро­ків во­на зросла до 2800–3700 °C. Херсонська, Запорізька і ча­сти­на Ми­ко­ла­їв­ської обла­сті вза­га­лі за сво­їм тем­пе­ра­тур­ним ре­жи­мом у ве­сня­но­лі­тній пе­рі­од впри­тул на­бли­зи­ли­ся до зо­ни суб­тро­пі­ків.

Ра­зом з тим, вна­слі­док змін, що від­бу­ли­ся, всі ярі куль­ту­ри опи­ни­ли­ся у скру­тній си­ту­а­ції. Адже ця гру­па куль­тур бу­де більш сприйня­тли­ва до трен­ду під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­тур в лі­тні мі­ся­ці, ніж ози­ми­на, яка фор­му­є­ться пе­ре­ва­жно ве­сною.

У ре­зуль­та­ті стро­ки ви­зрі­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи зна­чно ско­ро­тя­ться і впа­де її вро­жай­ність, адже вро­жай­ність будь-якої куль­ту­ри на­пря­му за­ле­жить від три­ва­ло­сті ве­ге­та­ції. Так, кукурудзу тре­ба бу­де зби­ра­ти вже у се­ре­ди­ні сер­пня.

Про­те ні­яко­го па­ра­до­ксу тут не­має — вся спра­ва у сор­тах куль­ту­ри, які біль­шість агра­рі­їв ви­ко­ри­сто­ву­ють для по­сі­ву. В Укра­ї­ні за­раз пе­ре­ва­жно ви­сі­ва­є­ться ско­ро­сти­гла ку­ку­ру­дза з низь­ким ФАО (80–90) і ко­ро­тким стро­ком ве­ге­та­ції. Але ще 30 ро­ків то­му на­віть ці сор­ти у пів­ні­чно­му ре­гіо­ні не ви­зрі­ва­ли. Те­пер для пів­но­чі Укра­ї­ни кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти се­ре­дньо­сти­глі гі­бри­ди, а для цен­тру і ча­сти­ни пів­дня — на­віть гі­бри­ди з ви­со­ким ФАО, які дов­го ви­зрі­ва­ють. Зміна сортно­сті до­зво­лить «впи­са­ти» пе­рі­од ве­ге­та­ції у пе­рі­од актив­них тем­пе­ра­тур і отри­ма­ти най­біль­шу вро­жай­ність.

Ско­ро­сти­глі ку­ку­ру­дзя­ні гі­бри­ди ма­ють се­ре­дню вро­жай­ність у 50–60 ц/га, у той час як пе­ре­хід на гі­бри­ди з ве­ли­ким тер­мі­ном ве­ге­та­ції до­зво­ляє роз­ра­хо­ву­ва­ти на вро­жай­ність до 120 ц/га.

Мо­жли­во, край­ній пів­день кра­ї­ни, ча­сти­на За­по­різь­кої і До­не­цької обла­стей вза­га­лі зни­кнуть з ку­ку­ру­дзя­ної ма­пи — окрім те­пла куль­ту­ра по­тре­бує ви­со­ких за­па­сів про­ду­ктив­ної во­ло­ги у ґрун­ті або по­ві­трі (на кшталт ку­ку­ру­дзя­но­го по­ясу США). То­му у вка­за­них ре­гіо­нах куль­ти­ва­ція ку­ку­ру­дзи бу­де мо­жли­ва ли­ше за умо­ви зро­ше­н­ня.

ЯЧМІННИЙ ПРО­ВАЛ

Для ін­шої тра­ди­цій­ної ярої куль­ту­ри — ячме­ню — кліматичні змі­ни ста­ли фа­таль­ни­ми. Клі­ма­ти­чне ві­кно для сів­би ячме­ню по­стій­но ско­ро­чу­є­ться — сі­я­ти йо­го, ко­ли ґрунт про­грі­ва­є­ться до 15 °C, вза­га­лі не­має сен­су. Куль­ту­ра по­тре­бує дов­го­го пе­рі­о­ду ве­ге­та­ції за низь­ких тем­пе­ра­тур — для отри­ма­н­ня ви­со­ко­го вро­жаю не­об­хі­дно ма­ти до 40 діб із се­ре­дньою тем­пе­ра­ту­рою по­ві­тря не ви­ще

ЗА­НАД­ТО СТРІМКА ТРАНСФОРМАЦІЯ КЛІ­МА­ТУ ЗАВАЖАЄ ВВЕДЕННЮ НО­ВИХ ГІ­БРИ­ДІВ ДО СІ­ВО­ЗМІ­НИ

17 °C. Та­ко­го пе­рі­о­ду в Укра­ї­ні за­раз вже май­же не існує, і по­сі­ви ячме­ню бу­дуть ско­ро­чу­ва­ти­ся.

Пе­ре­ви­ще­н­ня опти­маль­ної для ячме­ню нор­ми тем­пе­ра­ту­ри при­зво­дить то то­го, що фор­му­ва­н­ня ре­про­ду­ктив­них ор­га­нів ро­сли­ни від­бу­ва­є­ться за­вча­сно. За­мість зви­чай­них чо­ти­рьох-п’яти сте­блин з ко­ло­са­ми ро­сли­на ви­стрі­лює всьо­го одним сте­блом з усі­ма не­га­тив­ни­ми на­слід­ка­ми для вро­жай­но­сті.

ОЗИ­МА ПШЕНИЦЯ

Зна­чно лі­пший прогноз вче­ні да­ють для ози­мої пше­ни­ці. Зи­мо­вий пе­рі­од в Укра­ї­ні стає більш м’яким, від­но­сно те­плим з пе­ре­ви­ще­н­ням се­ре­дньо­рі­чних норм опа­дів. За ра­ху­нок слаб­ко­го про­мер­за­н­ня ґрун­ту (або вза­га­лі від­су­тно­сті про­мер­за­н­ня) у ньо­му на­ко­пи­чу­ю­ться до­ста­тні за­па­си про­ду­ктив­ної во­ло­ги. Ці за­па­си ком­пен­су­ють від­су­тність ве­сня­них до­щів і по­су­ху по­ча­тку лі­та.

Адже ве­ге­та­ція ро­слин по­чи­на­є­ться, як тіль­ки тем­пе­ра­ту­ра пе­ре­хо­дить че­рез ну­льо­ві по­зна­чки, — ози­ма пшениця всти­гає за­хо­пи­ти пе­рі­од спо­кій­но­го те­пла і до­бре фор­мує ко­ло­си. На­віть за най­більш не­спри­я­тли­вих умов у кві­тні, трав­ні та черв­ні мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти на отри­ма­н­ня вро­жаю ози­ми­ни. За про­гно­за­ми вче­них, ці фактори мо­жуть стати за­по­ру­кою то­го, що у най­ближ­чі 20 ро­ків се­ре­дня вро­жай­ність ози­мої пше­ни­ці в Укра­ї­ні зро­сте на 10–20 ц/га за умо­ви застосування но­вих гі­бри­дів і те­хно­ло­гій.

У пів­ден­ній ча­сти­ні сте­по­вої зо­ни Укра­ї­ни з не­спри­я­тли­ви­ми умо­ва­ми для ку­ку­ру­дзи основ­ною бу­де са­ме ози­ма пшениця. Пів­ніч Оде­ської, Хер­сон­ської, Ми­ко­ла­їв­ської, До­не­цької обла­стей, Запорізька, Дніпропетровська обла­сті, ча­сти­на Хар­ків­щи­ни, Він­нич­чи­ни і Хмель­нич­чи­ни ста­ють «дво­куль­тур­ни­ми» (ози­ма пшениця і ку­ку­ру­дза). На ре­шті те­ри­то­рії головною зерновою культурою бу­де ку­ку­ру­дза.

НА ОСТАНОК

Єди­не, на що до­рі­ка­ють фа­хів­ці, — за­над­то стрім­кий ха­ра­ктер клі­ма­ти­чних змін за остан­нє десятиріччя. Це ро­бить про­блем­ним вве­де­н­ня но­вих гі­бри­дів до сі­во­змі­ни. Адже не­мо­жли­во, на­при­клад, про­сто взя­ти по­су­хо­стій­кі єв­ро­пей­ські гі­бри­ди ку­ку­ру­дзи і по­ча­ти ви­сі­ва­ти в Укра­ї­ні. Для цього мо­же пі­ді­йти хі­ба що те­ри­то­рія за­хо­ду кра­ї­ни, за сво­ї­ми ґрун­та­ми і клі­ма­том близь­ка до Поль­щі, Угор­щи­ни чи Ру­му­нії. Для ада­пта­ції будь-яко­го гі­бри­да до ре­гіо­наль­них осо­бли­во­стей цен­траль­них і східних обла­стей по­трі­бно ма­ти де­кіль­ка ро­ків се­ле­кції та ви­про­бу­вань. А до мо­мен­ту ви­хо­ду на ринок гі­брид мо­же не від­по­від­а­ти ви­мо­гам агра­рі­їв що­до про­ду­ктив­но­сті у вже но­вій клі­ма­ти­чній ре­аль­но­сті.

У та­ких умо­вах вкрай не­об­хі­дним стає стра­те­гі­чне про­гно­зу­ва­н­ня змін по­го­дних умов на пер­спе­кти­ву у 15 ро­ків і біль­ше, чо­го, на жаль, в Укра­ї­ні не ро­бить ні­хто. Зві­сно, жо­дні те­хно­ло­гії не зроблять сіль­сько­го­спо­дар­ське ви­ро­бни­цтво не­чу­тли­вим до по­го­ди, але за ра­ху­нок син­хро­ні­за­ції змін те­хно­ло­гій з клі­ма­ти­чни­ми змі­на­ми мо­жна мі­ні­мі­зу­ва­ти ри­зи­ки втра­ти вро­жа­їв.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.