СТИХІЙНИЙ РИ­ЗИК

ЯК ГЛО­БАЛЬ­НІ КЛІ­МА­ТИ­ЧНІ ЗМІ­НИ ВПЛИ­ВА­ЮТЬ НА АГРАР­НИЙ БІ­ЗНЕС ТА ЩО З ЦИМ РО­БИ­ТИ

Landlord - - РИЗИКИ - СЕР­ГІЙ КРИВОШЕЄВ, на­чаль­ник де­пар­та­мен­ту кор­по­ра­тив­но­го стра­ху­ва­н­ня стра­хо­вої ком­па­нії «ін­го укра­ї­на»

Клі­ма­то­ло­ги вже дав­но б’ють на спо­лох че­рез одну вкрай сер­йо­зну про­бле­му. Про­тя­гом остан­ніх ро­ків Ар­кти­ка влі­тку на­грі­ва­є­ться швид­ше, ніж ши­ро­ти по­мір­них та тро­пі­чних зон. У ре­зуль­та­ті рі­зни­ця між тем­пе­ра­ту­ра­ми цих ши­рот зна­чно ско­ро­чу­є­ться, що у свою чер­гу при­зво­дить до по­сла­бле­н­ня гло­баль­них ві­трів. Та­ким чи­ном ци­кло­ни та ан­ти­ци­кло­ни змі­ню­ю­ться все рід­ше. В одних ре­гіо­нах аж за­над­то спе­ко­тно та три­ва­лий час не­має опа­дів. Про­те обла­сті низь­ко­го ти­ску дня­ми за­ли­ває до­щем. По­го­да змі­ню­є­ться все рід­ше. Вче­ні за­сте­рі­га­ють, що уна­слі­док гло­баль­но­го по­те­плі­н­ня зна­чні те­ри­то­рії пла­не­ти зов­сім ско­ро бу­дуть не­при­да­тни­ми для жи­т­тя. Під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­тур ста­не при­чи­ною змен­ше­н­ня вро­жай­но­сті, спе­ка вб’є жи­т­тя в мо­рях та оке­а­нах, лі­си бу­дуть зни­щу­ва­ти по­же­жі, які ви­кли­ка­ти­ме спе­ка.

ЗМІ­НА ОБ­СТА­ВИН

За да­ни­ми NASA, 2017 рік був най­те­плі­шим за всю істо­рію спо­сте­ре­жень із 1880-го. А ні­ме­цький пе­ре­стра­хо­вик Munich Re Group при цьо­му за­зна­чив, що май­же 93% всіх по­дій у 2017-му у сві­ті — це сти­хій­ні ли­ха.

Їх ма­кро­еко­но­мі­чний вплив спе­ці­а­лі­сти оці­ни­ли у $320 млрд. Та­ким чи­ном, в аспе­кті при­ро­дних ка­та­строф 2017 рік став най­до­рож­чим. Най­біль­ших втрат за­зна­ли США та кра­ї­ни Ка­риб­ських остро­вів під час се­зо­ну ура­га­нів.

Але 2018-й вже б’є ми­ну­ло­рі­чні ре­кор­ди. За да­ни­ми Все­сві­тньої ме­тео­ро­ло­гі­чної ор­га­ні­за­ції (ВМО), ни­ні­шній рік став одним із най­спе­ко­тні­ших в істо­рії, вста­но­вив­ши но­ві тем­пе­ра­тур­ні ре­кор­ди в ба­га­тьох кра­ї­нах. ВМО за­фі­ксу­ва­ла ве­ли­ку по­су­ху й ано­маль­но ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри про­тя­гом лі­та в Пів­ні­чній Єв­ро­пі (від Ір­лан­дії до кра­їн Бал­тії та Пів­ден­ної Скан­ди­на­вії). «Ця по­су­ха су­про­во­джу­ва­ла­ся не­ста­чею во­ди, мі­сце­ви­ми гро­за­ми з ве­ли­ки­ми зли­ва­ми та по­же­жа­ми, що при­зве­ло до втрат вро­жаю, оскіль­ки во­ло­гість ґрун­ту зни­зи­ла­ся», — від­зна­че­но в по­ві­дом­лен­ні ВМО.

Пор­ту­галь­ська ме­тео­ро­ло­гі­чна слу­жба кон­ста­тує, що 2018 рік мо­жна впев­не­но по­рів­ню­ва­ти із 2003-м, ко­ли бу­ла за­фі­ксо­ва­на най­ви­ща тем­пе­ра­ту­ра у кра­ї­ні за всі ча­си (40 °С). 17 ли­пня у Нор­ве­гії та Фін­лян­дії бу­ли за­фі­ксо­ва­ні ре­кор­дно ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри — 33,5 °C і 33,4 °C від­по­від­но. Че­рез ано­маль­ну спе­ку в Ли­тві та Ла­твії був на­віть ого­ло­ше­ний ре­жим над­зви­чай­ної си­ту­а­ції. Ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри (≥35–40 °С) за­фі­ксо­ва­ні у Ні­меч­чи­ні. За да­ни­ми На­ціо­наль­но­го управ­лі­н­ня оке­а­ні­чних і атмо­сфер­них до­слі­джень США, у ли­пні 2018-го по всьо­му сві­ту за­фі­ксо­ва­ні 118 істо­ри­чних тем­пе­ра­тур­них ре­кор­дів.

Еко­но­мі­чні на­слід­ки змі­ни клі­ма­ту в пер­шу чер­гу ви­про­бо­ву­ють на со­бі агра­рії. Уро­жай­ність ні­ме­цької пше­ни­ці в по­то­чно­му ро­ці бу­де мен­шою за зви­чай­ну, про­гно­зує мі­ні­стер­ство сіль­сько­го го­спо­дар­ства Ні­меч­чи­ни. Ва­ло­вий збір пше­ни­ці змен­ши­ться до 24,6 млн т, на 7,5% у по­рів­нян­ні з ми­ну­лим ро­ком, по­ві­дом­ляє ви­да­н­ня Bild. Єв­ро­пей­ське агент­ство з мо­ні­то­рин­гу аграр­них ре­сур­сів (MARS) оці­нює вро­жай­ність ні­ме­цької пше­ни­ці в 77,8 ц/га (ми­ну­ло­го ро­ку — 80,9 ц/га, в се­ре­дньо­му за остан­ні п’ять ро­ків — 78,1 ц/га). Ні­меч­чи­на, яка за­зви­чай бу­ла екс­пор­те­ром пше­ни­ці, цьо­го ро­ку мо­же пе­ре­тво­ри­ти­ся на ім­пор­те­ра. І це для Бер­лі­на впер­ше за три де­ся­ти­лі­т­тя. У Скан­ди­на­вії, Бал­тії, Поль­щі, ча­сти­ні Ро­сії та Укра­ї­ни (до дов­го­стро­ко­во­го се­ре­дньо­го) че­рез по­су­ху та по­же­жі втра­че­но від 5 до 30% вро­жаю зер­но­вих.

Це ли­ше пер­ші про­я­ви змін. Очі­ку­є­ться зро­ста­н­ня ча­сто­ти ін­ших екс­тре­маль­них по­го­дних явищ, та­ких як град, силь­ні ві­три та про­лив­ні до­щі в окре­мих ре­гіо­нах Єв­ро­пи. В Укра­ї­ні ми та­кож до­сить силь­но від­чу­ва­є­мо розба­лан­су­ва­н­ня по­го­дних умов. Кри­ти­чно ви­со­кі тем­пе­ра­ту­ри влі­тку, що чер­гу­ю­ться із по­ту­жни­ми зли­ва­ми та гра­дом, і зи­ма з пе­ре­хо­да­ми від плю­со­вих по­ка­зни­ків до ду­же низь­ких тем­пе­ра­тур.

ЧАС УНИ­КА­ТИ РИ­ЗИ­КІВ

За остан­ні 20 ро­ків в Укра­ї­ні змі­нив­ся ритм се­зон­них явищ — сні­го­ві опа­ди, ве­сня­ні па­вод­ки та по­ча­ток цві­ті­н­ня. По­го­дні умо­ви ста­ють більш жорс­тки­ми. При­кар­па­т­тя та За­кар­па­т­тя стра­жда­ють від зро­ста­ю­чої кіль­ко­сті па­вод­ків, а у пів­ден­них ре­гіо­нах фі­ксу­ю­ться ду­же сер­йо­зні по­су­хи. За да­ни­ми Мі­ні­стер­ства аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства, на сьо­го­дні те­ри­то­рія по­сів­них площ, які по­тре­бу­ють епі­зо­ди­чних по­ли­вів, оці­ню­є­ться у 90%. По­ча­ток цьо­го ро­ку за­пам’ятав­ся не­га­тив­ни­ми по­ді­я­ми на аграр­но­му рин­ку, і біль­шість із них бу­ли пов’яза­ні з по­го­дою. Ми сти­кну­ли­ся на по­ча­тку із м’якою, але за­тя­жною зи­мою, а по­тім стрім­кою ве­сною. По­сів­на кам­па­нія про­йшла в не­спри­я­тли­вих умо­вах та в ду­же сти­слі стро­ки. Про­тя­гом ве­сня­ної ве­ге­та­ції на біль­шо­сті те­ри­то­рії Укра­ї­ни не бу­ло жо­дно­го до­щу. У пів­ден­ній та схі­дній ча­сти­ні Укра­ї­ні у трав­ні вже спо­сте­рі­гав­ся де­фі­цит до­сту­пної во­ло­ги. Ро­сли­ни спо­жи­ва­ли во­ло­гу, яка сфор­му­ва­ла­ся пі­сля та­не­н­ня сні­го­во­го по­кри­ву. Біль­шість агро­трей­де­рів вва­жає, що тиск на га­лузь бу­де тіль­ки по­си­лю­ва­ти­ся і зов­сім ско­ро агра­рії опи­ня­ться у вкрай не­спри­я­тли­во­му ста­но­ви­щі. Вже сьо­го­дні во­ни від­зна­ча­ють ве­ли­ку кіль­кість опа­дів взим­ку, а по­тім від­су­тність во­ло­ги про­тя­гом ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду, ко­ли во­на якраз ду­же по­трі­бна. Ве­ли­кий стрес ви­кли­ка­ють у ро­слин і різ­кі ко­ли­ва­н­ня тем­пе­ра­тур, які вно­чі мо­жуть ста­но­ви­ти 16 °С, а вдень ся­га­ти 35 °С.

За остан­ні де­ся­ти­річ­чя ме­жі при­ро­дно­клі­ма­ти­чних зон змі­сти­ли­ся на

200–300 км на пів­ніч. На По­ліс­сі в де­ся­тки ра­зів збіль­ши­ли­ся пло­щі по­сі­ву ку­ку­ру­дзи та со­ня­шни­ка. Не вар­то за­бу­ва­ти про де­гра­да­цію ґрун­ту, яку ви­кли­ка­ють змі­ни клі­ма­ту та ін­тен­сив­ні те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня. Від­со­ток пу­стель із ко­жним ро­ком збіль­шу­є­ться. Мі­ністр еко­ло­гії Остап Се­ме­рак за­сте­рі­гає, що за­ле­жно від рів­ня про­це­сів де­гра­да­ції ґрун­ту втра­ти агро­ви­ро­бни­ків мо­жуть пе­ре­ви­щи­ти 20 млрд гри­вень на рік.

Та­ким чи­ном, гло­баль­ні клі­ма­ти­чні змі­ни, які при­зво­дять до зни­же­н­ня ви­ро­бни­цтва сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції, ви­ма­га­ють сер­йо­зної ада­пта­ції сіль­сько­го го­спо­дар­ства до но­вих умов. Ви­хід у цьо­му ви­пад­ку один — збіль­шу­ва­ти ефе­ктив­ність та від­по­від­аль­ність агро­бі­зне­су там, де це мо­жли­во.

А в ін­ших ви­пад­ках за­хи­ща­ти фі­нан­со­ві ри­зи­ки пе­ре­ві­ре­ни­ми сто­річ­чя­ми ме­то­да­ми. У то­му чи­слі й за до­по­мо­гою стра­ху­ва­н­ня, яке до­зво­ляє го­спо­дар­ству від­но­ви­ти свої втра­ти в ре­зуль­та­ті на­ста­н­ня ви­пад­ку.

На­при­клад, стра­хо­ва ком­па­нія

«ІН­ГО Укра­ї­на» вже ба­га­то ро­ків про­по­нує най­рі­зно­ма­ні­тні­ші про­гра­ми для за­хи­сту по­сі­вів та вро­жаю рі­зних куль­тур. Як пра­ви­ло, най­ча­сті­ше агра­рії стра­ху­ють зер­но­ві куль­ту­ри, со­ня­шник, рі­пак, ку­ку­ру­дзу то­що. Та­кож мо­жна стра­ху­ва­ти те­пли­чні го­спо­дар­ства, ово­чі від­кри­то­го та за­кри­то­го ґрун­ту, тва­рин, ба­га­то­рі­чні на­са­дже­н­ня (са­ди та ви­но­гра­дни­ки), сіль­сько­го­спо­дар­ську те­хні­ку, не­ру­хо­мість, спе­ці­аль­не обла­дна­н­ня, то­ва­ри на скла­дах чи еле­ва­то­рах. У го­спо­дар­ствах, що пра­цю­ють з на­ми вже не пер­ший рік, зна­ють, що мо­жна не втра­ча­ти гро­ші че­рез фа­кто­ри, які від них не за­ле­жать. Стра­хо­вий за­хист на­справ­ді гну­чкий та зру­чний на­віть в умо­вах обме­же­них фі­нан­сів під­при­єм­ства.

ПО­ЧА­ТОК ЦЬО­ГО РО­КУ ЗА­ПАМ’ЯТАВ­СЯ НЕ­ГА­ТИВ­НИ­МИ ПО­ДІ­Я­МИ НА АГРАР­НО­МУ РИН­КУ, І БІЛЬ­ШІСТЬ ІЗ НИХ БУ­ЛИ ПОВ’ЯЗА­НІ З ПО­ГО­ДОЮ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.