ПОПЕРЕДИТИ ТА ЗНЕШКОДИТИ

ШКІ­ДНИ­КИ КАР­ТО­ПЛІ ЗДА­ТНІ УРАЗИТИ ВЕСЬ УРО­ЖАЙ. ЩОБ УНИ­КНУ­ТИ ЦЬО­ГО, ПО­ТРІ­БНО ЗА­СТО­СО­ВУ­ВА­ТИ КОМ­ПЛЕКС ЗА­ХО­ДІВ ІЗ ЗА­ХИ­СТУ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ТЕ­ТЯ­НА КУПРІЯНОВА, К. С-Г Н., ЗАВІДУВАЧ ВІД­ДІ­ЛУ ВИ­РО­БНИ­ЦТВА, ЗБЕ­РІ­ГА­Н­НЯ І ПЕ­РЕ­РОБ­КИ ІН­СТИ­ТУ­ТУ КАРТОПЛЯРСТВА НААН

Що тре­ба зро­би­ти, щоб шкі­дни­ки кар­то­плі не ура­зи­ли весь уро­жай

Ви­ро­щу­ва­н­ня кар­то­плі — спра­ва до­сить кло­пі­тка для агро­но­мів. Буль­бі за­гро­жу­ють при­бли­зно 60 ви­дів шкі­дни­ків і пе­ре­но­сни­ків ві­ру­сів та близь­ко 80 хво­роб. Від їх дії стра­жда­ють над­зем­ні ча­сти­ни ро­слин та їх ко­рі­н­ня, різ­ко зни­жу­є­ться вро­жай­ність, при ве­ли­кій чи­слен­но­сті шкі­дни­ків мо­же бу­ти ура­же­ний весь уро­жай. До­ро­слі ко­ма­хи та ли­чин­ки, які зи­му­ють у ґрун­ті, буль­бах і ро­слин­них за­ли­шках, ста­ють своє­рі­дною від­стро­че­ною за­гро­зою для агра­рі­їв. Щоб отри­му­ва­ти ста­біль­но ви­со­кі вро­жаї та які­сні пло­ди, го­спо­дар­ствам вар­то про­во­ди­ти ком­плекс за­хо­дів, на­ці­ле­них на про­фі­ла­кти­ку та бо­роть­бу зі шкі­дни­ка­ми кар­то­пля­но­го ба­ди­л­ля та бульб.

КАРТОПЛЯНІ ВОРОГИ

ТА ПРОФІЛАТИКА

До най­більш не­без­пе­чних шкі­дни­ків на­ле­жать ко­ло­рад­ський жук, дро­тя­ни­ки, не­справ­жні дро­тя­ни­ки, ка­пу­стян­ки, ли­чин­ки хру­щів і під­гри­за­ю­чих со­вок, по­пе­ли­ці — пе­ре­но­сни­ки ві­ру­сних хво­роб, ка­ран­тин­ні об’єкти — кар­то­пля­на міль, кар­то­пля­на не­ма­то­да та рак кар­то­плі. Най­більш по­ши­ре­ні хво­ро­би — фі­то­фто­роз, фо­моз, аль­тер­на­рі­оз, су­ха фу­за­рі­о­зна гниль, ри­зо­кто­ні­оз, пар­ша зви­чай­на; чор­на ніж­ка, мо­кра і кіль­це­ва гни­лі; кар­то­пля­на і сте­бло­ва не­ма­то­ди, зви­чай­на мо­за­ї­ка, змор­шку­ва­та та сму­га­ста мо­за­ї­ки, скру­чу­ва­н­ня і за­кру­чу­ва­н­ня ли­стя, ку­че­ря­вість ли­стя, го­ти­ка, ду­пли­стість та уду­ше­н­ня бульб, по­тем­ні­н­ня м’яку­ша, ір­жа­ва пля­ми­стість то­що. Най­більш не­без­пе­чні ті хво­ро­би, що зу­мов­лю­ють не­до­бір уро­жаю та по­гір­ше­н­ня йо­го яко­сті.

Ва­жли­ву роль у бо­роть­бі з хво­ро­ба­ми кар­то­плі та шкі­дни­ка­ми ві­ді­гра­ють про­фі­ла­кти­чні за­хо­ди, се­ред яких до­три­ма­н­ня чер­гу­ва­н­ня куль­тур у сі­во­змі­ні, сво­є­ча­сне та які­сне ви­ко­на­н­ня всіх те­хно­ло­гі­чних опе­ра­цій, під­бір не за­ра­же­них ві­ру­са­ми та збу­дни­ка­ми, від­но­сно стій­ких до хво­роб і шкі­дни­ків сор­тів кар­то­плі. Аби змен­ши­ти ура­же­н­ня хво­ро­ба­ми та шкі­дни­ка­ми, по­сі­ви кар­то­плі слід по­вер­та­ти на по­пе­ре­днє мі­сце не ра­ні­ше ніж че­рез три ро­ки. Щоб передбачити сту­пінь за­гро­зи від шкі­дли­вих ор­га­ні­змів і хво­роб, тре­ба ре­гу­ляр­но про­во­ди­ти оцін­ку фі­то­са­ні­тар­но­го ста­ну по­сі­вів. Хі­мі­чні за­хо­ди не­об­хі­дно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти у ви­пад­ках, ко­ли ви­ни­кає реальна за­гро­за від­чу­тних втрат уро­жаю та ли­ше пре­па­ра­та­ми, до­зво­ле­ни­ми до ви­ко­ри­ста­н­ня, у тер­мі­ни та у до­зах, які вка­за­ні в ін­стру­кці­ях із за­сто­су­ва­н­ня.

ЗА­ГРО­ЗА ФІТОФТОРОЗУ ТА АЛЬ­ТЕР­НА­РІ­О­ЗУ

Фі­то­фто­роз — одна з най­більш по­ши­ре­них і не­без­пе­чних хво­роб кар­то­плі, яка зу­стрі­ча­є­ться на всій те­ри­то­рії. Най­більш ра­ди­каль­ний та еко­но­мі­чно ви­гі­дний за­хід у бо­роть­бі з хво­ро­бою — це ство­ре­н­ня і ра­йо­ну­ва­н­ня стій­ких до неї сор­тів. Основ­ним при­йо­мом у бо­роть­бі з фі­то­фто­ро­зом за­ли­ша­є­ться оброб­ка по­сі­вів фун­гі­ци­да­ми. Ви­зна­ча­ти стро­ки пер­шої про­фі­ла­кти­чної оброб­ки на­са­джень фун­гі­ци­да­ми бу­ває над­зви­чай­но скла­дно, оскіль­ки змі­ни в біо­ло­гії збу­дни­ка зна­чно зни­зи­ли то­чність про­гно­зу­ва­н­ня стро­ку по­яви хво­ро­би на кар­то­плин­ні та ефе­ктив­ність за­хи­сних за­хо­дів. То­му в біль­шо­сті кра­їн та­кти­ка за­сто­су­ва­н­ня фун­гі­ци­дів змі­ни­ла­ся на ко­ристь більш ран­ньо­го обро­бі­тку. Якщо ра­ні­ше спо­сте­рі­га­ти за по­явою фітофторозу по­чи­на­ли з фа­зи

пов­ної бу­то­ні­за­ції — по­ча­тку цві­ті­н­ня, то те­пер ре­ко­мен­ду­є­ться по­чи­на­ти обро­бі­ток на­са­джень із фа­зи зми­ка­н­ня кар­то­пли­н­ня в ряд­ках.

Ма­кси­маль­ної ефе­ктив­но­сті від за­сто­су­ва­н­ня фун­гі­ци­дів мо­жна до­сяг­ти, за­сто­со­ву­ю­чи ком­бі­но­ва­ні за­со­би, до скла­ду яких вхо­дять си­стем­ні та кон­та­ктні пре­па­ра­ти. Це до­зво­ляє на 20–30 діб за­три­ма­ти за­ра­же­н­ня кар­то­пли­н­ня і та­ким чи­ном зни­зи­ти епі­фі­то­тій­ний по­тен­ці­ал і втра­ти вро­жаю.

Пер­шу та дру­гу про­фі­ла­кти­чну оброб­ку ком­бі­но­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми по­чи­на­ють із фа­зи зми­ка­н­ня кар­то­пли­н­ня в ряд­ках, не очі­ку­ю­чи пер­ших ознак по­яви фітофторозу. Якщо хво­ро­ба про­я­ви­ла­ся ра­но, то пер­шу оброб­ку про­во­дять ком­бі­но­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми, а на­сту­пну — пре­па­ра­та­ми кон­та­ктної дії. Си­стем­ні за­со­би за­сто­со­ву­ють че­рез 10–12 днів, кон­та­ктні — че­рез сім­ві­сім діб. За те­плої во­ло­гої по­го­ди ін­тер­ва­ли до­ціль­но ско­ро­ти­ти до п’яти діб. У дру­гій по­ло­ви­ні ве­ге­та­ції — пі­сля цві­ті­н­ня, а та­кож пі­сля по­яви ознак хво­ро­би — на кар­то­плин­ні оброб­ку слід про­во­ди­ти фун­гі­ци­да­ми кон­та­ктної дії.

Ще одне до­сить по­ши­ре­не за­хво­рю­ва­н­ня кар­то­плі, зда­тне зни­щи­ти ро­сли­ни ще за­дов­го до кін­ця ве­ге­та­ції, — аль­тер­на­рі­оз. На шкір­ці ура­же­них бульб утво­рю­ю­ться чор­ні пля­ми, на яких під час збе­рі­га­н­ня по­се­ля­ю­ться мі­кро­ор­га­ні­зми, і до ве­сни кар­то­пля за­гни­ває. Хво­ро­ба ура­жує зде­біль­шо­го ран­ньо­сти­глі сор­ти, у яких пе­рі­од буль­бо­утво­ре­н­ня збі­га­є­ться з по­ча­тком роз­ви­тку хво­ро­би. За­хо­ди бо­роть­би про­ти аль­тер­на­рі­о­зу та­кі са­мі, як і про­ти фітофторозу, але за­про­ва­джу­ва­ти їх слід ра­ні­ше.

ШКІДЛИВІ ВІРУСИ ТА ЖИВУЧИЙ ЖУК Ві­ру­сні хво­ро­би роз­по­всю­дже­ні в усіх зо­нах Укра­ї­ни. Ура­же­ні ві­ру­са­ми ро­сли­ни при­галь­мо­ву­ють у ро­сті та роз­ви­тку, а вро­жай­ність кар­то­плі мо­же впа­сти на 85%. Віруси по­ши­рю­ють від хво­рих на здо­ро­ві ро­сли­ни по­пе­ли­ці, ци­ка­ди та жу­ки, во­ни пе­ре­да­ю­ться при кон­та­кті ро­слин.

Основ­ний ме­тод бо­роть­би про­ти ві­ру­сних хво­роб — ви­ко­ри­ста­н­ня здо­ро­во­го са­див­но­го ма­те­рі­а­лу. Якщо са­див­ні буль­би про­ро­сти­ти, то на хво­рих утво­рю­ю­ться ни­тко­по­ді­бні або осла­бле­ні па­рос­тки, — та­кі буль­би для са­ді­н­ня не­при­да­тні. Під час ве­ге­та­ції всі ро­сли­ни із сим­пто­ма­ми хво­роб не­об­хі­дно ви­да­ли­ти.

Ко­ло­рад­ський жук — най­більш сер­йо­зний з еко­но­мі­чної то­чки зо­ру шкі­дник кар­то­плі. Але у бо­роть­бі з ним

БУЛЬ­БІ ЗА­ГРО­ЖУ­ЮТЬ ПРИ­БЛИ­ЗНО 60 ВИ­ДІВ ШКІ­ДНИ­КІВ І ПЕ­РЕ­НО­СНИ­КІВ ВІ­РУ­СІВ ТА БЛИЗЬ­КО 80 ХВО­РОБ

вар­то ке­ру­ва­ти­ся прин­ци­пом до­ціль­но­сті. Хі­мі­чні пре­па­ра­ти слід за­сто­со­ву­ва­ти при пе­ре­ви­щен­ні еко­но­мі­чно­го по­ро­гу шко­до­чин­но­сті, тоб­то то­ді, ко­ли на по­лі ли­чин­ка­ми бу­де за­се­ле­но по­над 10% ро­слин з кіль­кі­стю не мен­ше 20 осо­бин на одну ро­сли­ну. За­сто­су­ва­н­ня ін­се­кти­ци­дів бу­де успі­шним за умов пра­виль­но­го під­бо­ру пре­па­ра­тів та вра­ху­ва­н­ня біо­ло­гі­чних осо­бли­во­стей ко­ло­рад­сько­го жу­ка: роз­тя­гну­тий пе­рі­од за­се­ле­н­ня на­са­джень, ви­со­ка пло­дю­чість і на­яв­ність рі­зних форм ді­а­па­у­зи. Щоб за­по­біг­ти зви­кан­ню жу­ків до ін­се­кти­ци­дів, пре­па­ра­ти з рі­зним ме­ха­ні­змом ін­се­кти­ци­дної дії слід за­сто­со­ву­ва­ти по­чер­го­во.

ЗА­СТО­СУ­ВА­Н­НЯ ГЕР­БІ­ЦИ­ДІВ

На­яв­ність 250 г бур’янів на 1 кв. м зда­тна сут­тє­во зни­зи­ти вро­жай та по­гір­ши­ти то­вар­ний ви­гляд бульб. То­му одне з основ­них зав­дань си­сте­ми до­гля­ду за ро­сли­на­ми кар­то­плі — під­трим­ка ді­лян­ки в чи­сто­му від бур’янів ста­ні. На від­мі­ну від ін­ших по­льо­вих куль­тур, у кар­то­плі пе­рі­од від са­ді­н­ня до по­яви схо­дів три­ває від 20 до 40 днів за­ле­жно від осо­бли­во­стей сор­ту, під­го­тов­ки са­див­но­го ма­те­рі­а­лу та по­го­дних умов. За цей пе­рі­од ґрунт під впли­вом вла­сної ма­си та опа­дів по­сту­по­во осі­дає й ущіль­ню­є­ться. Бур’яни менш ви­ба­гли­ві до во­ло­ги та ста­ну ґрун­ту, ніж буль­ба, ущіль­не­ний ґрунт не є пе­ре­шко­дою для їх ро­сту. Во­ни актив­но роз­ви­ва­ю­ться та кон­ку­ру­ють з кар­то­плею за во­ло­гу, по­жив­ні ре­чо­ви­ни та за­ті­ню­ю­чи по­сі­ви. Крім то­го, бур’яни спри­я­ють збіль­шен­ню кіль­ко­сті шкі­дни­ків і збіль­шу­ють втра­ти від хво­роб. Оскіль­ки у на­са­дже­н­нях кар­то­плі пе­ре­ва­жає змі­ша­ний тип за­бур’яне­но­сті, не­об­хі­дний ін­те­гро­ва­ний си­стем­ний під­хід, який вклю­чає агро­те­хні­чні, ме­ха­ні­чні, біо­ло­гі­чні та хі­мі­чні спосо­би бо­роть­би з ни­ми. Остан­ні по­вин­ні вклю­ча­ти ши­ро­кий спектр ви­бір­ко­во ді­ю­чих гер­бі­ци­дів, їх су­мі­ші та ком­бі­но­ва­ні обро­бі­тки. Щоб за­без­пе­чи­ти на­дій­ний за­хист кар­то­пля­них по­лів від бур’янів, бо­роть­бу з ни­ми слід про­во­ди­ти у два ета­пи. Пер­ший — у лі­тньо­осін­ній пе­рі­од пі­сля зби­ра­н­ня вро­жаю по­пе­ре­дни­ка, дру­гий — під час до­гля­ду за на­са­дже­н­ня­ми кар­то­плі. У лі­тньо­осін­ній пе­рі­од ство­рю­ю­ться спри­я­тли­ві умо­ви для зни­ще­н­ня зла­ко­вих та дво­доль­них ба­га­то­рі­чних бур’янів, та­ких як пи­рій пов­зу­чий, осот жов­тий, осот ро­же­вий, чи­стець бо­ло­тний то­що. Про­те ефе­ктив­ність гер­бі­ци­дів ви­зна­ча­є­ться не тіль­ки по­ка­зни­ком зни­же­н­ня рів­ня за­бур’яне­но­сті. Гер­бі­ци­ди як ви­со­ко­актив­ні хі­мі­чні спо­лу­ки не ли­ше впли­ва­ють на бур’яни, а й зни­жу­ють про­ду­ктив­ність куль­тур­них ро­слин. Так, пі­сля за­сто­су­ва­н­ня гер­бі­ци­дів куль­тур­ні ро­сли­ни пе­ре­бу­ва­ють у де­пре­сив­но­му ста­ні від чо­ти­рьох до 15 і біль­ше днів. То­му на су­ча­сно­му ета­пі ва­жли­ве вне­се­н­ня ре­гу­ля­то­рів ро­сту в ба­ко­вій су­мі­ші з гер­бі­ци­да­ми для зни­же­н­ня стре­со­во­го впли­ву на ро­сли­ни кар­то­плі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.