ТРИВАЛА ГРА

ЯК ЗА ДО­ПО­МО­ГОЮ ТО­ЧНО­ГО ЗЕМ­ЛЕ­РОБ­СТВА НЕ ЛИ­ШЕ ПІД­ВИ­ЩИ­ТИ ВРО­ЖАЙ­НІСТЬ, А Й ЗНИ­ЗИ­ТИ ВАР­ТІСТЬ КО­ЖНОЇ ВИ­РО­ЩЕ­НОЇ ТОН­НИ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: ЛА­РИ­СА СТЕПАНУШКО

Як за до­по­мо­гою то­чно­го зем­ле­роб­ства під­ви­щи­ти вро­жай­ність і зни­зи­ти вар­тість ви­ро­ще­ної про­ду­кції

В одно­му го­спо­дар­стві на Чер­ні­гів­щи­ні ви­рі­ши­ли вдо­ско­на­ли­ти те­хно­ло­гію то­чно­го зем­ле­роб­ства у ви­ро­щу­ван­ні ози­мої пше­ни­ці, аби отри­му­ва­ти біль­ші вро­жаї. Для цьо­го за­ку­пи­ли ви­со­ко­то­чну сі­вал­ку, про­ве­ли ана­ліз ґрун­ту та на осно­ві йо­го ре­зуль­та­ту ін­ве­сту­ва­ли у до­да­тко­ві до­бри­ва та за­со­би за­хи­сту ро­слин. Втім, не­зва­жа­ю­чи на всі ці за­хо­ди, куль­ту­ра про­де­мон­стру­ва­ла на по­лі се­ре­дню про­ду­ктив­ність — тоб­то ре­зуль­тат був да­ле­ким від то­го, на який орі­єн­ту­ва­ли­ся при роз­роб­ці те­хно­ло­гії. За­лу­че­н­ня зов­ні­шніх кон­суль­тан­тів до­по­мо­гло ви­яви­ти по­мил­ку, якої при­пу­сти­ли­ся у го­спо­дар­стві. Ви­я­ви­ло­ся, що го­лов­ний агро­ном зне­хту­вав ре­ко­мен­да­ці­єю про­ве­сти бо­роть­бу з плу­жною пі­до­швою, оскіль­ки вва­жав,

що це не вар­те до­да­тко­вих ін­ве­сти­цій і ча­со­вих за­трат. Оби­ра­ю­чи між про­ве­де­н­ням гли­бо­ко­го ри­хле­н­ня і то­чним по­сі­вом, агро­ном обрав дру­гий ва­рі­ант. Так, агро­фір­ма зеко­но­ми­ла близь­ко $12 на ге­кта­рі — са­ме у та­ку суму обі­йшло­ся б до­да­тко­ве про­ве­де­н­ня гли­бо­ко­го ри­хле­н­ня. Але в той же час го­спо­дар­ство не­до­бра­ло по вро­жай­но­сті близь­ко 1,2 т ози­мої пше­ни­ці з ко­жно­го ге­кта­ра, або по­над $200 при за­ку­пі­вель­ній вар­то­сті зер­на $170.

«Та­ких при­кла­дів чи­ма­ло: го­спо­дар­ства ін­ве­сту­ють у то­чне зем­ле­роб­ство, а за­мість очі­ку­ва­но­го під­ви­ще­н­ня при­бу­тків та ефе­ктив­но­сті ді­яль­но­сті отри­му­ють зби­тки», — роз­по­від­ає ди­ре­ктор з роз­ви­тку бі­зне­су ком­па­нії «Агро­скоп Ін­тер­нешнл» Оле­ксій Сте­цен­ко. На йо­го дум­ку, основ­на при­чи­на ви­ни­кне­н­ня по­ді­бних си­ту­а­цій по­ля­гає у то­му, що впро­ва­дже­н­ня то­чно­го зем­ле­роб­ства від­бу­ва­є­ться без­си­стем­но. Укра­їн­ські сіль­го­спви­ро­бни­ки ма­ють змо­гу ви­би­ра­ти про­вай­де­ра, який до­по­мо­же впро­ва­ди­ти той чи ін­ший еле­мент то­чно­го зем­ле­роб­ства: пе­ре­о­бла­дна­ти та за­мі­ни­ти сі­вал­ки, об­при­ску­ва­чі чи тра­кто­ри, отри­ма­ти агро­но­мі­чний су­про­від то­що. Однак отри­ма­ти всі еле­мен­ти си­сте­ми та ме­то­ди­ку ви­зна­че­н­ня фі­нан­со­вих ре­зуль­та­тів до­сить скла­дно — бра­кує ком­па­ній, які ком­пе­тен­тні на­да­ти весь спектр по­слуг. Без­си­стем­ність при­зво­дить до то­го, що ду­же не­зна­чний від­со­ток агро­ком­па­ній ро­зу­міє, які змі­ни від­бу­ду­ться пі­сля впро­ва­дже­н­ня те­хно­ло­гій то­чно­го зем­ле­роб­ства, як і на яко­му ета­пі змі­ню­є­ться со­бі­вар­тість ви­ро­ще­ної про­ду­кції. Щоб зро­зу­мі­ти, як під­ви­щи­ти вро­жай­ність і при цьо­му зни­зи­ти вар­тість ко­жної ви­ро­ще­ної тон­ни, вар­то про­слід­ку­ва­ти ло­гі­чний лан­цю­жок впро­ва­дже­н­ня те­хно­ло­гії то­чно­го зем­ле­роб­ства.

ОСНОВ­НІ ПО­МИЛ­КИ

Існує низ­ка помилок, яких припускаються агра­рії при впро­ва­джен­ні си­стем то­чно­го зем­ле­роб­ства. Пер­ша по­ля­гає у то­му, що го­спо­дар­ства по­чи­на­ють із кон­тро­лю ви­трат паль­но­го і те­ле­ма­ти­ки, а не з ро­зу­мі­н­ня то­го, що від­бу­ва­є­ться з ґрун­том. Дру­га — агра­рії на­ма­га­ю­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти без­ко­штов­ний Gps­си­гнал за­мість ви­ко­ри­ста­н­ня си­сте­ми RTK. Тре­тя — ін­ве­сту­ють гро­ші у до­ро­гі ви­со­ко­які­сні ма­ши­ни й апа­рат­ не обла­дна­н­ня, але при цьо­му не ку­пу­ють най­кра­ще про­грам­не за­без­пе­че­н­ня або ви­ко­ри­сто­ву­ють без­ко­штов­ні вер­сії з обме­же­ним фун­кціо­на­лом. Че­твер­та — ви­рі­шу­ють, що у них «аб­со­лю­тно уні­каль­ні умо­ви й го­спо­дар­ство і то­му по­трі­бен штат ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них про­гра­мі­стів для на­пи­са­н­ня вла­сно­го про­грам­но­го ком­пле­ксу». П’ята — впро­ва­джу­ють те­хно­ло­гії то­чно­го зем­ле­роб­ства, але при цьо­му за­бу­ва­ють ви­мі­рю­ва­ти їх ефе­ктив­ність — со­бі­вар­тість тон­ни ви­ро­ще­ної про­ду­кції та вро­жай­ність по ко­жно­му по­лю. «У біль­шо­сті ви­пад­ків го­спо­дар­ство не ви­ко­ри­сто­вує на­ко­пи­че­ну ін­фор­ма­цію для прийня­т­тя рі­ше­н­ня — про якість по­сі­ву, мо­ні­тор уро­жай­но­сті, уро­жай­но­сті з по­ля та ін­ші, — по­яснює екс­перт. — Від­так ви­тра­ти на сі­вал­ки то­чно­го ви­сі­ву чи до­обла­дна­н­ня ком­бай­нів мо­ні­то­ра­ми вро­жай­но­сті ви­яв­ля­ю­ться не­ви­прав­да­ни­ми, а го­спо­дар не отри­мує від цьо­го до­да­тко­во­го зи­ску».

Ще одна з помилок по­ля­гає у то­му, що рі­ше­н­ня про впро­ва­дже­н­ня ком­пле­ксу то­чно­го зем­ле­роб­ства при­йма­ють одні пра­ців­ни­ки, а впро­ва­джу­ва­ти та ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти йо­го бу­дуть ін­ші. При цьо­му у біль­шо­сті ви­пад­ків ке­рів­ни­ки у цен­траль­них офі­сах ро­зу­мі­ють до­ціль­ність, а ви­ко­нав­ці, що пра­цю­ють у по­лях, не ба­чать, як це по­зна­чи­ться на оцін­ці та ре­зуль­та­тив­но­сті їх пра­ці, а від­так — не мотивовані.

Іно­ді зна­йти по­мил­ку до­сить скла­дно без про­ве­де­н­ня зов­ні­шньо­го те­хно­ло­гі­чно­го ау­ди­ту. Вар­тість по­слуг під­ря­дни­ка за­ле­жить від по­ка­зни­ків ви­мі­ру ефе­ктив­но­сті йо­го «втру­ча­н­ня» у про­цес впро­ва­дже­н­ня то­чно­го зем­ле­роб­ства — на­при­клад, вро­жай­но­сті чи со­бі­вар­то­сті ви­ро­ще­ної про­ду­кції, остан­нє, оче­ви­дно, кра­ще. За­га­лом опла­та ко­ли­ва­є­ться в ме­жах $10–20/га, се­ред обов’яз­ко­вих ро­біт — на­да­н­ня ре­ко­мен­да­цій що­до ви­ко­ри­ста­н­ня те­хні­ки, агро­хі­мії та за­галь­но­го зем­ле­роб­ства.

ОСО­БЛИ­ВО­СТІ ВПРО­ВА­ДЖЕ­Н­НЯ

За 20 ро­ків, пі­сля про­ве­де­н­ня ре­фор­ми у ві­тчи­зня­ній аграр­ній га­лу­зі, від­бу­ло­ся кіль­ка ета­пів впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій то­чно­го зем­ле­роб­ства. Пер­ший був пов’яза­ний із за­со­ба­ми за­хи­сту ро­слин і озна­ме­ну­вав­ся пе­ре­хо­дом від екс­тен­сив­но­го ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­гос­пкуль­тур до більш ін­тен­сив­но­го.

За ним слі­ду­ва­ла те­хні­чна ре­во­лю­ція. Пі­сля неї сіль­го­спви­ро­бни­ки — зде­біль­шо­го ве­ли­кі ком­па­нії — по­ча­ли впро­ва­джу­ва­ти ін­но­ва­ції, пов’яза­ні з ме­не­джмен­том, управ­лі­н­ням ка­дра­ми та ка­пі­та­лом. Остан­ні п’ять­сім ро­ків від­бу­ва­є­ться на­сту­пний етап — впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій з ви­ко­ри­ста­н­ням про­грам­них про­ду­ктів і те­хні­чних за­со­бів: си­стем то­чно­го зем­ле­роб­ства, сі­ва­лок то­чно­го ви­сі­ву, си­стем управ­лі­н­ня сіль­гос­пте­хні­кою з прив’яз­кою до си­сте­ми GPS або вла­сної си­сте­ми RTK. Зав­дя­ки впро­ва­джен­ню ви­ще­пе­ре­ра­хо­ва­них ета­пів се­ре­дня вро­жай­ність основ­них зер­но­вих та олій­них куль­тур з 1997 ро­ку зро­сла мі­ні­мум на 30%, а по де­яких куль­ту­рах май­же вдві­чі, як ку­ку­ру­дзи, — з 3,5 до 6,5 т/га. Від­по­від­но зни­зи­ла­ся со­бі­вар­тість ко­жної ви­ро­ще­ної тон­ни, кон­ку­рен­то­спро­мо­жність про­ду­кції під­ви­щи­ла­ся, за­ро­бі­тки ком­па­ній збіль­ши­ли­ся, і во­ни ма­ють мо­жли­вість збіль­ши­ти ви­тра­ти на впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій. «Усі ета­пи по­слі­дов­ні та ло­гі­чні, але уні­каль­ність впро­ва­дже­н­ня їх в Укра­ї­ні по­ля­га­ла в то­му, що пер­ші два впро­ва­ди­ли на­ба­га­то швид­ше, ніж це від­бу­ва­ло­ся у За­хі­дній Єв­ро­пі та Аме­ри­ці: п’ять­сім ро­ків на впро­ва­дже­н­ня ко­жно­го ета­пу у нас і де­ся­ти­лі­т­тя в Єв­ро­пі чи Аме­ри­ці», — за­зна­чає Сте­цен­ко. Та­ким чи­ном, впро­ва­дже­н­ня ци­фро­во­го ета­пу в Укра­ї­ні роз­по­ча­ло­ся май­же одно­ча­сно з Єв­ро­пою та Аме­ри­кою. Уні­каль­ність че­твер­тої ста­дії роз­ви­тку по­ля­гає у то­му, що в Укра­ї­ні зав­дя­ки агро­хол­дин­гам із зе­мель­ним бан­ком по­над 20 000 га впро­ва­дже­н­ня цих ін­но­ва­цій від­бу­ва­є­ться швид­ше і ра­ні­ше, ніж у «пе­ре­сі­чних» фер­мер­ських го­спо­дар­ствах чи об’єд­на­н­нях від 1000 га За­хі­дної Єв­ро­пи або го­спо­дар­ствах Пів­ні­чної Аме­ри­ки. До то­го ж вплив ци­фро­вих ін­но­ва­цій на бі­знес мо­жна ви­мі­ря­ти. Укра­їн­сько­му агро­се­кто­ру вла­сти­ва ще одна осо­бли­вість впро­ва­дже­н­ня си­сте­ми то­чно­го зем­ле­роб­ства, яка пов’яза­на з тим, хто є її но­сі­єм. «То­чне зем­ле­роб­ство при­не­сли те­хні­чні ком­па­нії, лі­де­ри рин­ку, які ви­ко­ри­сто­ву­ють йо­го у пер­шу чер­гу для про­су­ва­н­ня вла­сних про­ду­ктів і від­по­від­но впро­ва­джу­ють йо­го з огля­ду на те­хні­чну скла­до­ву аграр­ної на­у­ки й аграр­ної те­хно­ло­гії, — по­яснює Сте­цен­ко. — То­му в го­спо­дар­ствах то­чне зем­ле­роб­ство іно­ді зу­пи­ня­є­ться на ета­пі те­хно­ло­гі­чно­го тю­нін­гу ви­сів­них агре­га­тів». Пе­ре­ва­ги оче­ви­дні — го­спо­дар­ства еко­ном­лять по­сів­ний ма­те­рі­ал, до­бри­ва та за­со­би за­хи­сту ро­слин.

Але при цьо­му ча­сто по­за ува­гою за­ли­ша­є­ться агро­но­мі­чний су­про­від, що бе­зу­мов­но при­зве­де до під­ви­ще­н­ня вро­жай­но­сті та змен­ше­н­ня со­бі­вар­то­сті. Щоб змен­ши­ти цей дис­ба­ланс у впро­ва­джен­ні те­хно­ло­гії то­чно­го зем­ле­роб­ства, го­спо­дар­ствам по­трі­бно роз­по­ча­ти з ви­вче­н­ня ґрун­ту — що від­бу­ва­є­ться з йо­го ро­дю­чі­стю, ущіль­не­н­ням на по­лі, із жив­ле­н­ням сіль­гос­пкуль­тур і чи всім їм у сі­во­змі­ні ви­ста­чає основ­них еле­мен­тів та мі­кро­еле­мен­тів. Ма­ю­чи та­ке ро­зу­мі­н­ня, го­спо­дар мо­же або під­ви­щи­ти вро­жай­ність, або змен­ши­ти ви­тра­ту тих чи ін­ших еле­мен­тів те­хно­ло­гій, які за­раз пе­ре­бу­ва­ють у на­дли­шку, — на­при­клад, у пів­ден­них ре­гіо­нах це мо­же бу­ти фун­гі­ци­дний за­хист, де сон­це ві­ді­грає більш зна­чну роль, ніж хі­мі­чні про­ду­кти. У ре­гіо­нах За­хі­дної Укра­ї­ни з ви­со­ким за­без­пе­че­н­ням во­ло­ги це мо­же бу­ти ви­ща гу­сто­та по­сі­вів, яка при­ве­де до зро­ста­н­ня вро­жай­но­сті. Фо­ку­су­ва­н­ня ро­бо­ти з основ­ним за­со­бом сіль­го­спви­ро­бни­цтва — зем­лею без до­да­тко­вих чи з не­зна­чни­ми ін­ве­сти­ці­я­ми у за­со­би за­хи­сту ро­слин і мі­не­раль­ні до­бри­ва змо­же під­ня­ти вро­жай­ність на 15–20%.

ОБОВ’ЯЗ­КО­ВІ ЛАН­КИ

Існу­ють три прі­о­ри­те­тні ета­пи при впро­ва­джен­ні то­чно­го зем­ле­роб­ства. У пер­шу чер­гу по­трі­бно ви­вчи­ти основ­ний актив го­спо­дар­ства — ґрунт. Для цьо­го, зокре­ма, скла­сти кар­ту йо­го ущіль­не­н­ня — вар­тість та­кої по­слу­ги ко­ли­ва­є­ться в ме­жах $5–20/га за­ле­жно від ви­хі­дних умов. Отри­мав­ши 3D­кар­ту ущіль­не­н­ня ґрун­ту на сво­їх по­лях і про­вів­ши ро­бо­ти із бо­роть­би з ущіль­не­н­ням — гли­бо­ке ри­хле­н­ня, руй­ну­ва­н­ня плу­жної пі­до­шви, го­спо­дар­ство мо­же отри­ма­ти на­дбав­ку по вро­жай­но­сті на 10–20%, біль­ше ні­чо­го не мі­ня­ю­чи — ані за­со­би за­хи­сту

ПЕ­РІ­ОД ОКУПНОСТІ СИ­СТЕ­МИ ТО­ЧНО­ГО ЗЕМ­ЛЕ­РОБ­СТВА В СЕ­РЕ­ДНЬО­МУ СТА­НО­ВИТЬ ЧО­ТИ­РИ-П’ЯТЬ РО­КІВ

ро­слин, ані удо­бре­н­ня. На­при­клад, го­спо­дар­ство з ви­со­ким рів­нем агро­те­хні­ки отри­мує в се­ре­дньо­му 8 т/га ку­ку­ру­дзи. Збіль­ше­н­ня вро­жай­но­сті на 15%, або

1,2 т/га при вар­то­сті за­ку­пів­лі ку­ку­ру­дзи у сіль­госп­під­при­єм­ствах $140–150 при­не­се го­спо­дар­ству при­бав­ку $160–170/га.

Та­кож ва­жли­во ви­зна­чи­ти по­тен­ці­ал по­ля — який ма­кси­маль­ний уро­жай во­но мо­же да­ва­ти. «В одно­му го­спо­дар­стві, з яким ми спів­пра­цю­є­мо, вро­жай­ність у ме­жах одно­го по­ля ко­ли­ва­ла­ся від 5 т/га до 13,5 т/га. Вра­хо­ву­ю­чи, що на ньо­му один тип ґрун­ту, один тип клі­ма­ту, го­спо­дар­ство має зро­зу­мі­ти, чо­му та­ка рі­зни­ця, та роз­ши­ри­ти зо­ни з най­біль­шою вро­жай­ні­стю», — ра­дить Сте­цен­ко. Для цьо­го по­трі­бно ство­ри­ти кар­ту вро­жай­но­сті за до­по­мо­гою опції мо­ні­то­ру вро­жай­но­сті, яку ма­ють ком­бай­ни, ви­зна­чи­ти ро­дю­чість ді­ля­нок і на їх осно­ві сфор­му­ва­ти для ко­жної з них нор­му ви­сі­ву та удо­бре­н­ня. Ці дії мо­жуть да­ти го­спо­дар­ству при­бли­зно тре­тю ча­сти­ну вро­жаю від рі­зни­ці між аб­со­лю­тним по­тен­ці­а­лом по­ля і по­то­чним рів­нем вро­жай­но­сті.

На­сту­пний етап — вдо­ско­на­ле­н­ня ви­сів­ної те­хні­ки. Ме­ха­ні­за­то­ру до­сить скла­дно ви­три­ма­ти па­ра­лель­ність ру­ху сі­вал­ки при роз­вер­тан­ні на по­лі, а від­так — важ­ко уни­кну­ти пе­ре­кри­т­тя ряд­ків, при яких від­бу­ва­є­ться пе­ре­кри­т­тя ви­сів­но­го ма­те­рі­а­лу і на­дмір­не за­гу­ще­н­ня куль­ту­ри, що при­зво­дить до змен­ше­н­ня вро­жай­но­сті. Ін­ве­сти­ції у тю­нінг сі­ва­лок за­ле­жно від кіль­ко­сті ряд­ків сі­вал­ки на ко­жен со­шник і ря­док мо­жуть ста­но­ви­ти $1200–2500. Зро­бив­ши йо­го, го­спо­дар­ство да­лі мо­же зеко­но­ми­ти 5–7% від со­бі­вар­то­сті ви­ро­щу­ва­н­ня на еко­но­мії по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу та за ра­ху­нок опти­маль­ної гу­сто­ти на по­лі.

Тре­тій обов’яз­ко­вий етап — жив­ле­н­ня. Про­вів­ши агро­хі­мі­чне об­сте­же­н­ня

ГО­СПО­ДАР­СТВА ПО­ВИН­НІ РО­ЗУ­МІ­ТИ, ЩО ШВИД­КО­ГО ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ ІН­ВЕ­СТИ­ЦІЙ НЕ БУ­ДЕ І ЦЕ ГРА У ДОВГУ

ґрун­тів, го­спо­дар­ство обе­ре пра­виль­не агро­но­мі­чне рі­ше­н­ня: під по­ля з ви­со­ким по­тен­ці­а­лом ро­дю­чо­сті вне­се біль­ше до­бри­ва, що при­зве­де до зро­ста­н­ня вро­жай­но­сті, на по­ля із зна­чно мен­шим по­тен­ці­а­лом ро­дю­чо­сті за­сто­сує за­оща­дли­ву те­хно­ло­гію, яка до­зво­лить при змен­шен­ні гу­сто­ти ви­ро­щу­ва­н­ня, по­сі­ву отри­ма­ти ма­кси­маль­ний уро­жай, але при цьо­му ви­тра­ти­ти на тон­ну ви­ро­щу­ва­ної про­ду­кції мен­ше. За­га­лом впро­ва­дже­н­ня цьо­го еле­мен­ту те­хно­ло­гії при­во­дить до еко­но­мії в се­ре­дньо­му 8% ко­штів на ко­жну тон­ну і по­ка­зує ре­зуль­тат у пер­ший рік.

ЩО ДА­ЛІ

«На­сту­пним ета­пом, на мій по­гляд, має ста­ти по­єд­на­н­ня усіх чин­ни­ків, що впли­ва­ють на сіль­ське го­спо­дар­ство, у єди­ну си­сте­му — об’єд­на­ну ци­фро­ву пла­тфор­му, — вва­жає Сте­цен­ко. — Во­на до­по­ма­га­ти­ме ко­жно­му пра­ців­ни­ку — як ро­бі­тни­ку в по­лі, так і топ­ме­не­дже­ру у штаб­квар­ти­рі агро­хол­дин­гу, ро­зу­мі­ти свій КРІ, ба­чи­ти, на яко­му ета­пі до­ся­гне­н­ня сво­їх ці­лей він пе­ре­бу­ває, та усві­дом­лю­ва­ти, як дії впли­ва­ють на ре­зуль­тат, за яким йо­го пі­зні­ше бу­дуть оці­ню­ва­ти». Із про­грам­них про­ду­ктів фа­хі­вець ра­дить су­ча­сну Erp­си­сте­му (Enterprise Resource Planning System), яка до­зво­лить агра­рі­ям від­сте­жу­ва­ти со­бі­вар­тість ви­ро­ще­ної про­ду­кції окре­мо по ко­жно­му по­лю. Та­кож не­об­хі­дний про­грам­ний про­дукт для ди­стан­цій­но­го мо­ні­то­рин­гу ста­ну по­лів — будь­який, що ана­лі­зує да­ні за ін­де­ксом NDVI. Ще один — мо­біль­ний до­да­ток чи веб­сер­віс, який ви­дає то­чний про­гноз по­го­ди для по­треб пла­ну­ва­н­ня по­льо­вих ро­біт. Най­більш пер­спе­ктив­ни­ми є про­ду­кти, які до­зво­лять агра­рію при­йма­ти що­ден­но рі­ше­н­ня, що ба­зу­ю­ться на ін­фор­ма­ції кіль­ка­го­дин­ної сві­жо­сті. На­при­клад, при­йма­ти рі­ше­н­ня про ве­чір­нє об­при­ску­ва­н­ня та ді­ю­чу ре­чо­ви­ну, що бу­де ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся, на осно­ві ран­ко­во­го обльо­ту по­лів за до­по­мо­гою БПЛА. Пе­рі­од окупності впро­ва­дже­н­ня си­сте­ми то­чно­го зем­ле­роб­ства за­ле­жить від йо­го ком­пле­ксно­сті. У се­ре­дньо­му це чо­ти­ри­п’ять ро­ків.

«Від­да­чу мо­жна мо­ні­то­ри­ти що­ден­но і ма­ло не що­го­дин­но, кон­тро­лю­ю­чи пев­ні по­ка­зни­ки, — до­дає Сте­цен­ко. — Але го­спо­дар­ства по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що швид­ко­го по­вер­не­н­ня ін­ве­сти­цій не бу­де і це гра у довгу, ре­зуль­та­том якої бу­де змі­на про­ду­ктив­но­сті го­спо­да­рю­ва­н­ня».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.