ВСЕ БУ­ДЕ АПК

АГРО­СЕ­КТОР УКРА­Ї­НИ ГО­ТО­ВИЙ ГІДНО ВІД­ПО­ВІ­СТИ НА НО­ВІ ВИ­КЛИ­КИ СУ­ЧА­СНО­ГО РИН­КУ І СТА­ТИ ДРАЙ­ВЕ­РОМ ПОДАЛЬ­ШО­ГО ЕКО­НО­МІ­ЧНО­ГО РОЗ­ВИ­ТКУ КРА­Ї­НИ

Landlord - - ЗМІСТ - ТЕКСТ: МИ­ХАЙ­ЛО ДИКАЛЕНКО

Агро­се­ктор Укра­ї­ни го­то­вий ста­ти драй­ве­ром подаль­шо­го еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­ї­ни

У се­ре­ди­ні жов­тня по­над 2000 де­ле­га­тів п’ято­го Ки­їв­сько­го між­на­ро­дно­го еко­но­мі­чно­го фо­ру­му — ві­до­мих під­при­єм­ців, еко­но­мі­стів, ін­ве­сто­рів, пред­став­ни­ків фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій та вла­ди з по­над 30 кра­їн — обмі­ню­ва­ли­ся іде­я­ми що­до подаль­шої стра­те­гії існу­ва­н­ня і роз­ви­тку Укра­ї­ни у су­ча­сно­му гло­баль­но­му сві­ті. Клю­чо­вою те­мою фо­ру­му ста­ло май­бу­тнє дер­жав, бі­зне­су та гро­мад у сві­ті хай­тек — в умо­вах, ко­ли про­рив­ні те­хно­ло­гії та швид­кі транс­фор­ма­ції одра­зу в ба­га­тьох се­кто­рах змі­ню­ють пра­ви­ла гри на­віть на ста­біль­них рин­ках. Ек­спер­ти з рі­зних сфер да­ли свої про­гно­зи що­до то­го, які змі­ни най­біль­ше впли­нуть на жи­т­тя люд­ства у найближчі ро­ки і що вар­то ро­би­ти бі­зне­су та дер­жа­вам, щоб ско­ри­ста­ти­ся викликами но­вої епо­хи.

ЛЮДСЬКИЙ КА­ПІ­ТАЛ ЧИ ІН­НО­ВА­ЦІЇ? Пи­та­н­ня са­ме люд­сько­го ка­пі­та­лу за­йма­ло чіль­не мі­сце в дис­ку­сі­ях, адже для ін­но­ва­цій по­трі­бні та­лан­ти і роз­ви­

не­ні еко­си­сте­ми, а не де­ше­ва пра­ця та си­ро­ви­на.

Як за­зна­чив засновник ін­ве­сти­цій­ної гру­пи Ufuture Ва­силь Хмель­ни­цький, ще п’ять ро­ків то­му пе­ре­ва­гою для ін­ве­сто­рів в укра­їн­ську еко­но­мі­ку бу­ла де­ше­ва, але ква­лі­фі­ко­ва­на ро­бо­ча си­ла. Сьо­го­дні ці пе­ре­ва­ги не пра­цю­ють, бо ва­жли­ві­ши­ми є те­хно­ло­гії. Та щоб ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ці ін­но­ва­ції та ви­гра­ва­ти кон­ку­рен­цію, ком­па­ні­ям не­об­хі­дні та­ла­но­ви­ті фа­хів­ці. То­му ва­жли­во за­без­пе­чи­ти всі мо­жли­ві умо­ви, щоб та­лан­ти за­ли­ша­ли­ся у кра­ї­ні та ство­рю­ва­ли тут успі­шні ко­ман­ди.

«Сьо­го­дні ба­га­то ве­ли­ких ком­па­ній в Укра­ї­ні впро­ва­джу­ють ін­но­ва­ції. Одним із ре­зуль­та­тів цьо­го про­це­су ста­не ско­ро­че­н­ня ро­бо­чих місць. То­му дер­жа­ві по­трі­бно під­три­му­ва­ти ма­лих і се­ре­дніх під­при­єм­ців — са­ме во­ни мо­жуть ство­ри­ти міль­йо­ни ро­бо­чих місць і зба­лан­су­ва­ти си­ту­а­цію на рин­ку пра­ці», — за­явив Хмель­ни­цький.

Іно­зем­ні ін­ве­сто­ри та­кож від­зна­чи­ли ба­га­тий ка­дро­вий по­тен­ці­ал на­шої кра­ї­ни. Зокре­ма, Хо­се Ма­ну­ель Ен­тре­ка­на­лес, го­лов­ний ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ком­па­нії ACCIONA, яка цьо­го ро­ку за­йшла до Укра­ї­ни з ве­ли­ки­ми ін­ве­сти­ці­я­ми у від­нов­лю­ва­ну енер­ге­ти­ку, від­мі­тив, що в Укра­ї­ні є на­ба­га­то біль­ше та­лан­тів, ніж за­зви­чай мо­жна зна­йти у кра­ї­нах, що роз­ви­ва­ю­ться.

КРИЗА ЧИ КОРЕКЦІЯ?

Але за­раз, на дум­ку ві­до­мо­го ін­ве­сто­ра, ві­це­пре­зи­ден­та Все­сві­тньо­го єв­рей­сько­го кон­гре­су Бо­ри­са Лож­кі­на, тре­ба шу­ка­ти від­по­віді та за­зда­ле­гідь обмір­ко­ву­ва­ти ва­рі­ан­ти дій з огля­ду на вкрай не­га­тив­ні тен­ден­ції глобальної еко­но­мі­ки і фі­нан­со­вої си­сте­ми. «Світ сто­їть на по­ро­зі чер­го­вої си­стем­ної кри­зи, яка, на мій по­гляд, ви­бу­хне найближчі 12–24 мі­ся­ці. Це від­бу­де­ться не­ми­ну­че — адже у сві­то­вій еко­но­мі­ці на­ко­пи­че­но ду­же ба­га­то дис­ба­лан­сів, які так чи іна­кше ма­ють се­бе про­я­ви­ти, — на­го­ло­сив Лож­кін. — Си­ту­а­ція по­гір­шу­є­ться тор­го­ви­ми вій­на­ми, на­сам­пе­ред між США і Ки­тай­ською На­ро­дною Ре­спу­блі­кою, по­гір­шу­є­ться не­ста­біль­ні­стю фі­нан­со­вої си­сте­ми у ЄС то­що». До то­го ж ні­хто не від­мі­няв ци­клі­чність сві­то­вих фі­нан­со­во­еко­но­мі­чних криз, до­дав він, — цей цикл під­йо­му глобальної еко­но­мі­ки вже був най­більш три­ва­лим, і так не мо­же тя­гну­ти­ся да­лі. «Ми вже ба­чи­мо, як під­ви­ще­н­ня став­ки ФРС при­зве­ло до не­га­тив­них явищ у Ар­ген­ти­ні, Бра­зи­лії, Ту­реч­чи­ні», — від­мі­тив ін­ве­стор.

То­му ре­це­сія не­ми­ну­ча і не тре­ба спо­ді­ва­ти­ся, що Укра­ї­на за­ли­шить осто­ронь гло­баль­ний про­це­сів, то­му що «ми вже впа­ли і так, що да­лі ні­ку­ди». На дум­ку Лож­кі­на, на­ша кра­ї­на вже від­чу­ла цей тренд — про­сто він на­клав­ся на вну­трі­шні про­бле­ми і не­га­тив­ні про­це­си і не був так по­мі­тний. Але па­ді­н­ня еко­но­мі­ки і кур­су грив­ні бу­ло пов’яза­не не тіль­ки з вій­ною та вну­трі­шньою кри­зою — свій вплив ма­ли і за­галь­ні сві­то­ві про­це­си. То­му, за сло­ва­ми Лож­кі­на, бор­ги для Укра­ї­ни ста­нуть ще до­рож­чи­ми, за­лу­че­н­ня кре­ди­тів — ще важ­чим.

Та є і гар­на но­ви­на — са­ме вна­слі­док дис­ба­лан­су в ін­ве­сто­рів по сві­ту на­ко­пи­чив­ся при­бли­зно $1 трлн віль­них ко­штів. Ін­ша спра­ва, що кре­ди­то­ри бу­дуть більш пе­ре­бір­ли­ви­ми і ви­мо­гли­ви­ми. «В Укра­ї­ні є се­кто­ри, ку­ди бу­дуть ін­ве­сту­ва­ти, не­зва­жа­ю­чи на ре­це­сію. Про­сто ін­ве­сто­ри бу­дуть ви­шу­ку­ва­ти які­сні ком­па­нії, під­хо­ди­ти до вкла­да­н­ня більш кон­се­рва­тив­но та обе­ре­жно», — під­кре­слив Лож­кін. Втім, як за­ува­жив го­ло­ва ра­ди ди­ре­кто­рів гру­пи ком­па­ній «Ефе­ктив­ні ін­ве­сти­ції»

Ігор Лі­скі, в оцін­ках по­то­чної си­ту­а­ції, мо­жли­во, по­ки ще за­ра­но вжи­ва­ти тер­мі­ни криза і ре­це­сія, більш до­ціль­но ка­за­ти про ко­ри­гу­ва­н­ня сві­то­вої еко­но­мі­ки. «Будь­яка криза і ре­це­сія не ви­ни­ка­ють зне­на­цька — по­трі­бен спу­ско­вий га­чок, який їх за­пу­скає. Істо­ри­чно три­ге­ра­ми сві­то­вих криз бу­ли або бан­ків­ська си­сте­ма, або на­фто­ва га­лузь. По­ки з бо­ку бан­ків­ської си­сте­ми я не ба­чу на­яв­них за­гроз, во­на не пе­ре­оці­не­на, як це бу­ло у 2008 ро­ці, — на­го­ло­сив

Лі­скі. — Най­біль­ші ком­па­нії сві­ту, які пра­цю­ють у It­се­кто­рі, ма­ють на ра­хун­ках со­тні мі­льяр­дів до­ла­рів і мо­жуть по­га­си­ти свої кре­ди­тні зо­бов’яза­н­ня. То­му і з бо­ку про­від­но­го се­кто­ра сві­то­вої еко­но­мі­ки за­гро­зи не­має, мо­жли­ве, як я ка­зав, ко­ри­гу­ва­н­ня, але не криза». А ось у на­фто­вій га­лу­зі дій­сно на­зрі­ває дис­ба­ланс, що, на йо­го дум­ку, про­я­ви­ться за три­чо­ти­ри ро­ки і вда­рить по низці га­лу­зей — ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, ав­то­мо­біль­на га­лузь, ви­ро­бни­цтво ком­пле­кту­ю­чих то­що. Тоб­то під тиск по­тра­плять ін­ду­стрії з міль­йо­на­ми ро­бо­чих місць.

«При­ско­ри­ти про­цес мо­жуть тор­го­вель­ні вій­ни і по­лі­ти­чна не­ста­біль­ність, во­ни вже впли­ва­ють на сві­то­ві про­це­си. Про­від­ні грав­ці так чи іна­кше до­ся­гнуть зго­ди, але на яких умо­вах і як це впли­не на Укра­ї­ну? То­му, на мій по­гляд, ін­ве­сто­рам має сенс вкла­да­ти­ся в про­е­кти, які не ма­ють спе­ку­ля­тив­но­го ха­ра­кте­ру, осно­ва­ні на ста­лих бі­знес­мо­де­лях та дов­го­стро­ко­во­му пла­ну­ван­ні, — за­ува­жив Лі­скі. — Єди­не, що я ра­джу, — осо­бли­ву ува­гу звер­та­ти на бор­ги під­при­ємств. Адже за будь­якої кри­зи, ко­ри­гу­ва­н­ня, про­стої фі­нан­со­вої не­ста­біль­но­сті бор­ги зав­жди до­рож­ча­ють».

АГРАРНО­ІННОВАЦІЙНА ВІД­ПО­ВІДЬ Ймо­вір­но, від­по­відь на мо­жли­ву тур­бу­лен­тність глобальної еко­но­мі­ки Укра­ї­на змо­же зна­йти у вла­сно­му аграр­но­му се­кто­рі. Це не пу­сті сло­ва — стрім­ке зро­ста­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва та які­сних зру­шень у ві­тчи­зня­но­му аграр­но­му се­кто­рі по­ча­ло­ся са­ме під час ми­ну­лої кри­зи 2008 ро­ку.

Са­ме за не­спри­я­тли­ві для біль­шо­сті га­лу­зей еко­но­мі­ки ро­ки ре­це­сії укра­їн­ські сіль­сько­го­спо­дар­ські під­при­єм­ства спро­ мо­гли­ся по­сі­сти про­від­ні мі­сця у сві­то­вих рей­тин­гах екс­пор­те­рів про­до­воль­ства і про­ве­ли те­хні­чне пе­ре­озбро­є­н­ня ви­ро­бни­цтва — від за­ку­пів­лі ін­но­ва­цій­ної сіль­сько­го­спо­дар­ської те­хні­ки до бу­дів­ни­цтва су­ча­сних еле­ва­то­рів і пе­ре­ро­бних лі­ній. Та це і не див­но — адже за будь­якої фі­нан­со­вої кри­зи по­пит на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня не за­знає ве­ли­ких змін. Па­дає про­ми­сло­ве ви­ро­бни­цтво, ско­ро­чу­є­ться ви­до­бу­ток ко­ри­сних ко­па­лин, змен­шу­є­ться ви­ко­ри­ста­н­ня еле­ктро­енер­гії, але не про­до­воль­чих то­ва­рів, по­пит на які га­ран­то­ва­ний зро­ста­ю­чим на­се­ле­н­ням пла­не­ти. То­му са­ме аграр­ний се­ктор у три­во­жні ча­си і при­вер­тає ува­гу ін­ве­сто­рів, які шу­ка­ють острів­ці ста­біль­но­сті у не­стій­ко­му се­ре­до­ви­щі.

Що­прав­да, Укра­ї­на пе­ре­бу­ває у не зов­сім ви­гі­дно­му по­ло­жен­ні як по­ста­чаль­ник на­сам­пе­ред сіль­сько­го­спо­дар­ських си­ро­вин­них то­ва­рів. Під час сві­то­вих криз ці­ни на них зни­жу­ю­ться у кіль­ва­те­рі ці­но­вої ди­на­мі­ки на всіх си­ро­вин­них рин­ках.

А ось від­по­від­дю вже на цей, на­сту­пний ви­клик мо­же ста­ти впро­ва­дже­н­ня но­вих те­хно­ло­гій. То­му уча­сни­ки КМЕФ шу­ка­ли від­по­відь, чи по­трі­бні ін­но­ва­ції укра­їн­сько­ му се­лу, чи, як за­зна­чив адво­кат, керуючий пар­тнер і спів­за­снов­ник АТ Arzinger Ті­мур Бон­да­рєв, мо­жна при­ста­ти на по­зи­цію ча­сти­ни клі­єн­тів ком­па­нії про те, що в аграр­ній сфе­рі і так все до­бре, є ро­дю­чі зем­лі та пра­цьо­ви­ті лю­ди і мо­жна про­дов­жу­ва­ти ве­сти го­спо­дар­ство, як і ра­ні­ше; чи вар­то за­по­зи­чу­ва­ти до­свід успі­шних на про­до­воль­чо­му рин­ку Ні­дер­лан­дів чи Ка­на­ди, чи тре­ба йти сво­їм шля­хом роз­роб­ки вла­сних те­хно­ло­гій. У свою чер­гу за­сту­пник мі­ні­стра аграр­ної по­лі­ти­ки і про­до­воль­ства Укра­ї­ни Оль­га Тро­фім­це­ва за­ува­жи­ла, що в неї ви­кли­кає сму­ток са­ма те­ма обго­во­ре­н­ня про­стих аграр­них пи­тань на еко­но­мі­чно­му фо­ру­мі. Але та­кі ре­а­лії сьо­го­де­н­ня, що са­ме АПК ві­ді­грає на­два­жли­ву роль як в еко­но­мі­ці кра­ї­ни в ці­ло­му, так і у фор­му­ван­ні зов­ні­шньо­тор­го­вель­но­го ба­лан­су кра­ї­ни.

За­раз тре­ба бу­ду­ва­ти по­лі­ти­ку по­сту­по­во­го ево­лю­цій­но­го пе­ре­хо­ду від кра­ї­ни АПК до кра­ї­ни аграрно­те­хно­ло­гі­чної, кра­ї­ни ви­со­ких те­хно­ло­гій. Тоб­то шу­ка­ти мо­дель, за якої но­ві­тні роз­роб­ки у рі­зних сфе­рах зна­йдуть своє вті­ле­н­ня са­ме в аграр­но­му се­кто­рі як го­лов­но­му драй­ве­рі укра­їн­ської еко­но­мі­ки.

«На­ші іно­зем­ні пар­тне­ри, ін­ве­сто­ри за­раз очі­ку­ють від укра­їн­сько­го агро­се­кто­ра ду­же швид­ких змін. На­справ­ді ми ма­є­мо спра­ву з по­сту­по­вим ево­лю­цій­ним шля­хом. Але за­раз ми опи­ни­ли­ся на ме­жі, де дій­сно мо­жли­вий швид­кий які­сний стрибок, на­ко­пи­чи­ли­ся які­сні змі­ни, що ро­блять це мо­жли­вим, — про­дов­жи­ла Тро­фім­це­ва. — Ми екс­пор­ту­є­мо ба­га­то си­ро­вин­них сіль­гос­пто­ва­рів, але по­ряд з цим зро­стає екс­порт про­до­воль­ства з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю». До цьо­го під­штов­хує са­ме жи­т­тя — адже го­лов­на кон­ку­рен­тна пе­ре­ва­га у ви­гля­ді де­ше­вої ро­бо­чої си­ли стає ми­ну­лим. Гло­баль­ний ри­нок пра­ці вже ви­рів­нює став­ки пла­тні в Укра­ї­ні та су­сі­дніх кра­ї­нах. То­му, як пе­ре­ко­на­на Тро­фім­це­ва, най­ближ­че май­бу­тнє укра­їн­сько­го агро­се­кто­ра — пра­цю­ва­ти на ви­пе­ре­дже­н­ня, ви­би­ра­ти свій шлях. І че­рез 10 ро­ків ста­ва­ти екс­пор­те­ром не тіль­ки пше­ни­ці чи про­те­ї­нів, а й по­ста­чаль­ни­ком агро­те­хно­ло­гій, ком­пле­ксних рі­шень для ферм, дро­нів, про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня для сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств то­що.

Як роз­по­ві­ла засновник пла­тфор­ми Agrohub, спів­за­снов­ник те­хно­ло­гі­чно­го

кла­сте­ра Radar Тech Юлія По­ро­шен­ко, го­лов­на про­бле­ма укра­їн­сько­го агро­се­кто­ра — ур­ба­ні­за­ція, яка до 2050 ро­ку ста­но­ви­ти­ме вже 70%. Вна­слі­док цьо­го вже за­раз у се­лі є до­сить від­чу­тний де­фі­цит ро­бо­чої си­ли, осо­бли­во фа­хо­вих спів­ро­бі­тни­ків.

«Єди­ним ви­хо­дом із си­ту­а­ції є при­ско­ре­не впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій, комп’юте­ри­за­ція та, мо­жли­во, ро­бо­ти­за­ція пев­них ви­ро­бни­чих про­це­сів. При­кла­дом мо­же бу­ти Ізра­їль — один сіль­го­с­про­бі­тник ці­єї кра­ї­ни мо­же про­го­ду­ва­ти 115 осіб. У той час як один укра­їн­ський агра­рій — ли­ше 15 (і це, до ре­чі, до­сить ви­со­кий по­ка­зник). Від­по­відь ду­же про­ста — в Ізра­ї­лі є роз­ви­ну­те ін­тен­сив­не сіль­ське го­спо­дар­ство», — про­дов­жи­ла По­ро­шен­ко.

Гар­на но­ви­на у то­му, що еле­мен­ти те­хно­ло­гій, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться у сіль­сько­му го­спо­дар­стві, ста­ють до­сту­пні­ши­ми — де­шев­ша­ють сен­со­ри, ка­ме­ри, дро­ни. Аграр­них стар­та­пів стає біль­ше, і во­ни ста­ють все більш «роз­га­лу­же­ни­ми» за при­зна­че­н­ням. У сві­ті вже пра­цю­ють ти­ся­чі го­то­вих рі­шень, які пе­ре­ста­ли бу­ти стар­та­па­ми, а пе­ре­тво­ри­ли­ся на ста­біль­ні те­хно­ло­гії. Але по­га­на но­ви­на по­ля­гає в то­му, що ці те­хно­ло­гії ада­пто­ва­ні для кон­кре­тної мі­сце­во­сті й умов. Не­мо­жли­во про­сто взя­ти го­то­ву те­хно­ло­гію з Ні­дер­лан­дів чи Ізра­ї­лю і че­ка­ти від неї ви­со­кої від­да­чі в Укра­ї­ні. Те­хно­ло­гію тре­ба ада­пту­ва­ти, а ще кра­ще — роз­ро­бля­ти вла­сні рі­ше­н­ня, які вра­хо­ву­ють мі­сце­ві по­го­дні та ґрун­то­ві осо­бли­во­сті, на­яв­ну ін­фра­стру­кту­ру, рі­вень ква­лі­фі­ка­ції ро­бі­тни­ків.

Засновник Гру­пи ком­па­ній «УКРАВІТ» Ві­та­лій Іль­чен­ко звер­нув ува­гу на те, що в Укра­ї­ні, по­при всі успі­хи агро­се­кто­ра, йде де­гра­да­ція ґрун­тів. З кра­ї­ни ви­їха­ли міль­йо­ни фа­хів­ців, се­ло за­ли­ша­є­ться без ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів, і як на­слі­док ба­га­то фер­ме­рів ве­дуть го­спо­дар­ство «дав­нім зви­ча­єм», без­дум­но вно­ся­чи до­бри­ва і за­со­би за­хи­сту ро­слин, не від­нов­лю­ю­чи ріл­лі.

На рів­ні «УКРАВІТ», як за­зна­чив Іль­чен­ко, ви­рі­ши­ли розв’яза­ти цю про­бле­му від­кри­т­тям вла­сно­го ві­тчи­зня­но­го на­у­ко­во­до­слі­дно­го ін­сти­ту­ту, най­су­ча­сні­шо­го у Схі­дній Єв­ро­пі. Він по­ви­нен ста­ти як пла­тфор­мою з роз­роб­ки но­вих рі­шень для агро­се­кто­ра, так і цен­тром під­го­тов­ки ка­дрів, які ці рі­ше­н­ня бу­дуть впро­ва­джу­ва­ти на пра­кти­чно­му рів­ні. За йо­го сло­ва­ми, май­бу­тнє агро­се­кто­ра — у по­єд­нан­ні шту­чно­го ін­те­ле­кту з са­мим ви­ро­бни­цтвом. При­кла­дом мо­же бу­ти, зокре­ма, ро­зроб­ка то­чко­во­го вне­се­н­ня мі­кро­до­брив і за­со­бів за­хи­сту ро­слин. За до­по­мо­гою су­пу­тни­ко­во­го спо­сте­ре­же­н­ня бу­дуть ви­зна­ча­ти­ся кри­ти­чні мі­сця, які по­тре­бу­ють оброб­ки. По­тім, за до­по­мо­гою тих же дро­нів, на ці то­чки вно­си­ти­му­ться до­бри­ва і за­со­би за­хи­сту ро­слин за­ле­жно від по­тре­би. «Тоб­то май­бу­тні те­хно­ло­гії — не у ма­со­во­му ви­ко­ри­стан­ні хі­мі­чних ре­чо­вин. Нав­па­ки, во­ни до­зво­ля­ють кар­ди­наль­но мі­ні­мі­зу­ва­ти вплив лю­ди­ни та її го­спо­дар­чої ді­яль­но­сті на нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще. Ми по­зи­чи­ли зем­лю не в на­ших пред­ків, а взя­ли її в борг у на­ших на­щад­ків. І по­вин­ні збе­рег­ти та при­мно­жи­ти це ба­гат­ство», — під­кре­слив Іль­чен­ко.

Втім, як за­сте­ріг уча­сни­ків КМЕФ 2018 засновник Horsch Maschinen Gmbh Мі­ха­ель Хорш, в Укра­ї­ні пи­тан­ню якнай­швид­шо­го та якнай­глиб­шо­го впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій і ді­джи­та­лі­за­ції сіль­го­спви­ро­бни­цтва при­ді­ля­ють за­ба­га­то ува­ги. «Ком­па­нія Horsch вже по­над 20 ро­ків пра­цює в Укра­ї­ні, і я вра­же­ний тим, які змі­ни від­бу­ли­ся в укра­їн­сько­му агросекторі. Кра­ї­на по­ка­за­ла про­сто без­пре­це­ден­тні тем­пи зро­ста­н­ня ви­ро­бни­цтва — у сві­ті не бу­ло, ма­буть, жо­дної кра­ї­ни, яка б роз­ви­ва­ла агро­се­ктор на­стіль­ки швид­ко та які­сно. Ми ві­та­є­мо пра­гне­н­ня укра­їн­ських фер­ме­рів до всьо­го но­во­го, але тре­ба бу­ти обе­ре­жним», — за­ува­жив він.

За сло­ва­ми Хор­ша, він і на вла­сних фер­мах ком­па­нії, і у го­спо­дар­ствах клі­єн­тів спо­сте­рі­гав, що най­кра­щі ре­зуль­та­ти отри­му­ва­ли ті агра­рії, хто по­при всі те­хно­ло­гії про­дов­жу­вав пра­цю­ва­ти без­по­се­ре­дньо у по­лі, а не за комп’юте­ром в офі­сі.

«Іно­ді п’ять мі­лі­ме­трів опа­дів ви­рі­шу­ють, чи отри­ма­є­те ви ре­кор­дний вро­жай і гар­ний при­бу­ток, чи вза­га­лі за­ли­ши­те­ся ні з чим. Жо­дна те­хно­ло­гія, якою б на­про­чуд успі­шною во­на не бу­ла, не дасть вам від­по­віді, що ро­би­ти в цьо­му ви­пад­ку, — на­го­ло­сив засновник

Horsch. — То­му най­успі­шні­ши­ми бу­дуть ті го­спо­дар­ства, де по­єд­на­ють пра­кти­чний до­свід ро­бі­тни­ків і су­ча­сні те­хно­ло­гії. Але те­хно­ло­гії ма­ють до­по­ма­га­ти лю­дям, а не ві­ді­гра­ва­ти го­лов­ну роль».

у пе­ре­р­вах між се­сі­я­ми уча­сни­ки та го­сті кмеф мо­гли Озна­йо­ми­ти­ся з те­хно­ло­гі­чни­ми но­вин­ка­ми

засновник ін­ве­сти­цій­ної гру­пи UFUTURE ва­силь хмель­ни­цький (на екра­ні в цен­трі) за­кли­кає за­без­пе­чи­ти умо­ви, щоб та­лан­ти за­ли­ша­ли­сяу кра­ї­ні та ство­рю­ва­ли тут успі­шні ко­ман­ди

ві­це-пре­зи­дент все­сві­тньо­го єв­рей­сько­го кон­гре­су бо­рис лож­кін (у цен­трі) звер­тає ува­гу на вкрай не­га­тив­ні тен­ден­ції глобальноїеко­но­мі­ки і фі­нан­со­вої си­сте­ми

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.