Зрощені можливості: камені з лабораторії

Антон Єременко про те, чому досягнення у технологіях сприяють розвитку ювелірного мистецтва в Україні.

Пам’ятаю, як уперше у підручнику історії побачив золоту пектораль із Товстої могили – це був беззаперечний взірець та справжній шедевр елліно-скіфського мистецтва: неймовірно гарна, тонкої роботи прикраса місяцеподібної форми, з цікавим сюжетом, на думку вчених, була створена грецькими майстрами на замовлення скіфського царя. Її виконали за допомогою техніки лиття за втраченою восковою моделлю, з використанням карбування, гравіювання, філіграні, паяння та інкрустації кольоровими емалями. Тобто більше ніж дві з половиною тисячі років тому ювеліри використовували шість різних прийомів, щоб створити одну прикрасу. Відтоді ювелірні техніки та технології змінилися настільки, що нині коштовне каміння можна вирощувати у лабораторних умовах без втрати його якості. Історія прикрас, що збереглися на території нашої країни, дуже цікава, однак набагато цікавіше зазирнути у майбутнє та зрозуміти, як працюють сучасні методи їх виробництва. Ще з 50-х рр. минулого століття в Україні діяли два з семи заводів СРСР з обробки алмазів – київський «Ізумруд» та вінницький «Кристал». Усі підприємства лише огранювали діаманти, які надходили з інших країн. За словами президента асоціації «Союз ювелірів України» Дмитра Видолоба, у певний період вінницький завод обробляв до 95% усіх алмазів Ізраїльської алмазної біржі. «Ізумруд» працював також із приватними клієнтами, аж поки його не перевели на обробку штучно створеного коштовного каміння. Знаю, що звучить трохи фантастично, проте в Україні є завод із вирощування алмазів. Підприємство Alkor-D працює з 2015 р., поставивши собі за мету розширити коло технологій із вирощування коштовних каменів та перейти від виробництва невеликих алмазів, метод виготовлення яких був відомий ще з 60-х рр. минулого століття, до створення справжніх взірців. У науковців та технологів декілька років пішло на те, щоб відточити майстерність із вирощування великих каменів без втрати якості та характеристик. Від 2017 р. Alkor-D постійно збільшує обсяг виробництва та виготовляє майже 5000 карат алмазів та інших каменів на місяць. «Україна – безперечний світовий лідер у вирощуванні саме великих каменів із найвищими якісними характеристиками. Нам навіть вдалося створити камінь, що увійшов до книги рекордів Гіннеса», – з гордістю розповіла в інтерв’ю комерційна директорка Alkor-D Юлія Кушер. Завод використовує технологію HPHT (high pressure high temperature), відтворюючи умови, за яких каміння формується у ґрунті. Такий метод дає змогу виростити надзвичайно якісні алмази, котрі майже неможливо відрізними від тих, що утворилися природним шляхом. Цікаво, що Федеральна комісія США декілька років тому поновила свої інструкції щодо ювелірних виробів та торгівлі коштовним камінням та визнала відсутність відмінностей між природним камінням та виготовленим у лабораторних умовах. Раніше каміння, виготовлене людиною, не можна було вважати коштовним. Нині ці обмеження зняли, оскільки діаманти за багатьма характеристиками ідентичні, їх не можна відрізнити навіть у лабораторії, не кажучи вже про оцінку на око ювелірами чи швидкі тести у крамницях. Звісно, це створює певні труднощі для покупців, яким варто вивчити нову термінологію, проте дає нові можливості ювелірам та виробникам прикрас. «На мою думку, використання лабораторних діамантів та інших каменів – сучасний та крутий спосіб виготовлення прикрас. Ті, хто любить коштовне каміння та розбирається в ньому, знають, що воно буває інвестиційне та неінвестиційне. До першого належать зразки більше трьох карат природного походження, – розповідає Олена ГайваненкоКіперман, засновниця ювелірного бренду Nomis. – У роботі я використовую неінвестиційні зразки – діаманти, смарагди та сапфіри, – виготовлені в лабораторних умовах. Вирощене каміння має таке ж саме сяйво, чистоту та щільність, що й натуральне, а під час його виготовлення не завдається такої шкоди природі, як у випадку з натуральними аналогами». За даними досліджень, при цьому десятки, а іноді й сотні тонн ґрунту промивають, а також зрізають великі шари землі (залежить від копальні та регіону). «Ті хто, купують прикраси з камінням, виготовленим у лабораторії, насправді купують дизайн. Тому для мене незрозуміло, чому сучасні бренди чи молоді ювеліри не можуть починати роботу саме з вирощених діамантів. Я вважаю, це дуже логічний крок», – додає Олена. На розвинених ринках, як от у США чи Японії, де до 85% споживачів ювелірних прикрас знають про штучно вирощене каміння, воно має низку переваг. «Люди вже розуміють, що, поперше, каміння зрозумілого походження: покупці можуть бути впевнені, що у виробництві не застосовувалась дитяча праця, чи діаманти не мають “кривавого” походження. По-друге, виробництво штучних діамантів більш екологічне. По-третє, таке каміння дає змогу відібрати калібровані кольорові діаманти, що дуже важко зробити з природними аналогами. Це справжній прорив для ювелірів, що дає їм змогу фантазувати та створювати нові дивовижні колекції. Ми не говоримо про те, що вирощене каміння має витіснити натуральне, проте нове покоління споживачів цінує таку альтернативу», – розповідає Юлія. Попри те, що в Україні налагоджене виробництво лабораторного каміння, більшість його експортується за кордон, а от прикраси, навпаки, виготовляються переважно для внутрішнього ринку. «Розвиток тієї чи іншої галузі

найбільше стимулює купівельна спроможність населення. В нашій країні вона не найвища. Звичайно, класно робити мистецтво та «кидати його у воду», проте довго так роботи неможливо. Це стосується будь-якої сфери діяльності, у тому числі й ювелірного мистецтва, а особливо – каміння, вирощеного в лабораторних умовах. Це нова ніша, яка з’явилася нещодавно, і незрозуміло, якою буде віддача. Сама по собі наявність українського вирощеного каміння не стимулює розвиток ювелірного виробництва. Втім, у нашому випадку ми більше працюємо для локального ринку, тому що для відправки ювелірних прикрас до інших країн за усіма правилами потрібно пройти дев’ять кіл пекла. Що нам і доводиться робити, коли виконуємо замовлення з-за кордону», – говорить Олена. Варто зауважити, що вирощені діаманти використовують не лише для виготовлення ювелірних прикрас. Окремим напрямом роботи заводу Alkor-D є виготовлення меморіального каміння, тобто діамантів, смарагдів чи сапфірів, що несуть ваші особисті спогади. «Один із останніх меморіальних каменів ми створили для Ксенії Мішиної та її нареченого: взяли зразки їхньої крові та помістили до ростової комірки, дотримуючись усіх технологічних правил із вирощення алмазів, та створили для них камінь із крові. Ми отримуємо досить багато цікавих замовлень – починаючи від пасма дитячого волосся і до пам’ятних фотографій. У цілому, можемо створити камінь із будьчого, що вам хотілось би залишити на згадку, та зробити не просто гарну прикрасу, а щось, що нестиме вашу персональну історію», – каже директорка Alkor-D. Виготовлення каміння з біоматеріалу – популярна методика у Європі. «Погодьтеся, що ідея пропозиції руки та серця з каблучкою, де замість звичайного природного діаманту – камінь, виготовлений на основі крові закоханих, більш особлива та романтична, адже ви одразу даєте клятву одне одному», – додає Юлія. Виготовлення такого одиничного каменя триває майже два місяці. Ціна визначається за чотирма критеріями: колір, якість, розмір та огранювання. Камінь розміром 0,15-0,2 карата коштуватиме майже $1 тис., а за один карат доведеться викласти майже $9 тис. Юлія ще стала засновницею ювелірного бренду Solo for Diamonds, в якому поєднуються чисті діаманти, вирощені в лабораторії, та основи, створені методом сеттингу біосмол. «Наразі ми ведемо перемовини щодо співпраці зі всесвітніми організаціями, котрі проводять очистку океану і землі та переробляють пластик. Крім використання переробленої сировини, ми плануємо відраховувати кошти від продажу прикрас до екофондів, що ведуть боротьбу із засміченням навколишнього середовища. Таким чином, ми можемо стверджувати, що наші прикраси цілком екологічні та мають на меті привернути увагу громадськості до проблеми забруднення Землі та його наслідків. Наш новий продукт демонструє, що можна бути модним та стильним і жити за принципами сталого розвитку», – розповідає Юлія. Завод Alkor-D також створює алмазні пластини, що застосовуються у науці. Їх замовляють великі університети, аерокосмічні компанії та медичні заклади. Завдяки фізичним властивостям – теплопровідності, твердості та іншим – алмазні пластини використовуються у багатьох винаходах, тому що здатні абсорбувати велику кількість теплоти. Наприклад, їх використовують у комп’ютерах на космічних кораблях. Зізнаюсь, що я був вражений, досліджуючи цю тему для статті, і надзвичайно пишаюсь тим, що в нашій країні така витончена сфера, як ювелірне мистецтво, розвивається, використовуючи надсучасні технології.

Варто зауважити, що вирощені діаманти використовують не лише для виготовлення ювелірних прикрас. Окремим напрямом роботи заводу Alkor-D є виготовлення меморіального каміння, тобто діамантів, смарагдів чи сапфірів, що несуть ваші особисті спогади.