Во­ло Кня­жий і

Marshrut №1 - - Новини -

...У мо­їх ди­тя­чих спо­га­дах по­їха­ти у Володимир — озна­ча­ло щось за­гад­ко­ве. Але го­лов­не — ме­ні зав­жди зда­ва­ло­ся, що в ін­то­на­ції мо­єї ма­ми, ко­ли во­на го­во­ри­ла про на­ших ро­ди­чів із Во­ло­ди­ми­ра, зокре­ма про жі­нок, — лу­на­ла осо­бли­ва по­ва­га і пі­є­тет. То­му що в мо­їй уяві це бу­ли якісь уні­каль­ні го­спо­ди­ні, особливий на­тяк на шля­хе­тний стиль... Щось та­ке бри­ні­ло. Ду­маю, що це мо­гло ще бу­ти пов’яза­но з тим, що на­ша ба­бу­ся Ганна, мамина ма­ма, родом з-під Во­ло­ди­ми­ра. А ко­ли чи­та­ти хо­ро­ші книж­ки, пра­виль­ну істо­рію — це не тіль­ки по­се­ле­н­ня, які су­про­во­джу­ва­ли кня­жий двір. В одній із апо­кри­фі­чних дис­ку­сій йшло­ся про те, що там бу­ло зна­йде­но мі­сце на­ро­дже­н­ня Во­ло­ди­ми­ра. Вва­жа­ло­ся, що Оль­га по­сла­ла Ма­лу­шу на­ро­джу­ва­ти си­на на свої зем­лі, те­пер це се­ло Бу­дя­ти­чі. То­му тут про­сто ще не­ма­ло не­до­слі­дже­но­го. Ми ж зна­є­мо, як, осо­бли­во за ча­сів Ка­те­ри­ни, по всіх мо­на­сти­рях про­йшла­ся руй­нів­на хви­ля, яка ви­лу­ча­ла всі до­ку­мен­ти. Але ва­жли­во те, що в лю­дях це жи­ло. Від­чу­т­тя се­бе, від­чу­т­тя сві­ту, який втри­мав­ся, не­зва­жа­ю­чи на всі ве­ли­кі бу­рі.

...Не­дав­но зно­ву зу­стрі­ла в ін­тер­не­ті роз­по­відь про дру­жи­ну Хру­що­ва. Ме­ні бу­ло на­віть при­єм­но, що те­пер уже її образ по­да­ють не так одно­зна­чно: во­на на фо­то сто­їть на зу­стрі­чі по­руч із Жа­клін Кен­не­ді. І Ні­на Ку­хар­чук, яка бу­ла родом із Холм­щи­ни (зов­сім близь­ко до Во­ло­ди­мир­щи­ни), ви­гля­дає те­пер уже не яко­юсь «ті­то­чкою» по­руч з іко­ною сти­лю Жа­клін, а — лю­ди­ною, яка зна­ла кіль­ка мов, і її спів­ро­змов­ни­ці у Спо­лу­че­них Шта­тах, ку­ди во­на їзди­ла з Хру­що­вим, бу­ли вра­же­ні її до­брою обі­зна­ні­стю. А крім усьо­го ін­шо­го, ста­ли біль­ше го­во­ри­ти про те, що во­на схи­ля­ла Хру­що­ва до кра­що­го ро­зу­мі­н­ня Укра­ї­ни. І зокре­ма був на­мір Хру­що­ва по­вер­ну­ти Холм­щи­ну Укра­ї­ні. Тоб­то є та­кі об­ста­ви­ни, які про­ни­ка­ють че­рез до­ктри­ни, ре­жи­ми, іде­о­ло­гії. Ду­маю, що це ду­же ці­ка­ві осо­бли­во­сті на­ціо­наль­но­го ха­ра­кте­ру, а осо­бли­во в жін­ках. Їх ви­дно. На­віть оця на­ша не­пи­шна істо­рія про­сту­пає, якщо про­сто зга­да­ти — най­ста­рі­ші наші цер­кви, які ба­га­то ро­ків, зви­чай­но, пе­ре­хо­ди­ли з одні­єї кон­фе­сії в ін­шу, але все одно що­ра­зу, як Фе­нікс, від­тво­рю­ва­ли­ся. І при­тя­гу­ють до се­бе сьо­го­дні лю­дей, то­му що ти при­хо­диш і ти ба­чиш пам’ять про кня­зів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.