1030-рі­чні

Мі­ста Укра­ї­ни та Єв­ро­пи зі спіль­ною то­чкою від­лі­ку

Marshrut №1 - - Новини - Пі­дго­ту­ва­ла Оль­га ХАРЧЕНКО, «День»

ДУБЛІН

Теж сто­ли­ця — Ір­лан­дії. Є різні вер­сії ча­су за­сну­ва­н­ня мі­ста, але все ж біль­шість схо­ди­ться на 988 ро­ці як да­ті, ко­ли Дублін, як пи­ше Ві­кі­пе­дія, «став на­ле­жа­ти ір­ланд­ським ко­ро­лям» пі­сля по­раз­ки ві­кін­гів. Хо­ча по­се­ле­н­ня тут існу­ва­ло ще за ти­ся­чо­лі­т­тя до то­го. Дублін мо­жна вва­жа­ти «лі­те­ра­тур­ною» сто­ли­цею. І не тіль­ки завдяки ге­ні­аль­но­му Мар­се­лю Пру­сту, який зро­бив мі­сто тлом сво­єї все­сві­тньо ві­до­мої «суб’єктив­ної епо­пеї» «У по­шу­ках утра­че­но­го ча­су». А й завдяки на­ро­дже­ним тут Джо­на­та­ну Сві­фту, Бер­нар­ду Шоу, Оска­ру Уайль­ду, Се­мю­е­лу Бек­ке­ту, Бре­му Сто­ке­ру та ін­шим ми­тцям. Дублін та­кож є по­ту­жним еко­но­мі­чним цен­тром, де роз­мі­сти­ли свої штаб-квар­ти­ри фі­нан­со­ві та ко­му­ні­ка­цій­ні кор­по­ра­ції.

Се­ред обов’яз­ко­вих для від­ві­ду­ва­н­ня місць — Три­ні­ті-ко­ледж. Це «най­кру­ті­ший» на­вчаль­ний за­клад Ір­лан­дії, що вхо­дить до скла­ду Ду­блін­сько­го уні­вер­си­те­ту, один із се­ми най­ста­рі­ших ви­шів ан­гло­мов­но­го сві­ту. Роз­та­шо­ва­ний він у цен­трі мі­ста і за­ймає пло­щу в май­же 200 000 кв. м! Са­ме по­ту­жний ком­плекс бу­ді­вель і ба­га­тю­ща бі­бліо­те­ка з ко­ле­кці­єю кельт­ських кни­жок та ори­гі­на­ла­ми тво­рів кла­си­ків при­ва­блю­ють сю­ди ту­ри­стів. З-по­між са­краль­них спо­руд най­дав­ні­ша і най­ці­ка­ві­ша (і най­біль­ша в Ір­лан­дії) — со­бор свя­то­го Па­три­ка, де­ка­ном яко­го сво­го ча­су був Джо­на­тан Свіфт. Укра­їн­цям не­о­дмін­но слід вша­ну­ва­ти і за­ги­блих від ве­ли­ко­го го­ло­ду 1845 — 1849 ро­ків, у пам’ять про яких зве­де­но ме­мо­рі­ал на на­бе­ре­жній річки Ліф­фі. Варто від­ві­да­ти і Ду­блін­ський бо­та­ні­чний сад, де ви по­ба­чи­те по­над 300 рід­кі­сних ро­слин. Зви­чай­но, ба­га­тьом при­па­де до впо­до­би й екс­кур­сія на фа­бри­ки — пи­ва Guinness та най­по­пу­ляр­ні­шо­го ір­ланд­сько­го ві­скі Jameson.

ОДЕНСЕ

Одне з най­ста­рі­ших і тре­тє за ве­ли­чи­ною мі­сто Да­нії, го­лов­не мі­сто остро­ва Фюн. Між ін­шим, тут теж є своя істо­рія, пов’яза­на з най­ви­щою вла­дою. Ві­кі­пе­дія по­ві­дом­ляє, що у XVI сто­літ­ті Оденсе слу­жи­ло місцем для збо­рів кіль­кох пар­ла­мен­тів. Це мі­сто пов’яза­но пе­ре­д­усім із каз­ка­рем Ган­сом Крі­сті­а­ном Ан­дер­се­ном, тут на­віть збе­ріг­ся бу­ди­нок, де він на­ро­див­ся і про­вів ди­тин­ство. Ни­ні тут роз­мі­ще­но йо­го му­зей. До ре­чі, ае­ро­порт в Оденсе та­кож на­зва­ний на честь улю­бле­но­го пи­сьмен­ни­ка міль­йо­нів ді­тла­хів. Щоб від­чу­ти по­дих істо­рії, гі­ди ра­дять від­ві­да­ти со­бор Свя­то­го Кну­да — «єди­ний при­клад справ­жньої го­ти­чної ар­хі­те­кту­ри в Да­нії». А та­кож скан­сен у се­лі Фюн, де ре­кон­стру­йо­ва­но се­ло ХІХ сто­лі­т­тя. До то­го ж в Оденсе що­ро­ку про­во­ди­ться мі­жна­ро­дний кі­но­фе­сти­валь, тут зна­хо­ди­ться ві­до­мий зоо­парк, чи­ма­ло га­ле­рей та му­зе­їв. Мі­сто по­пу­ляр­не і се­ред лю­би­те­лів шо­пін­гу, при­чо­му при­дба­ти тут мо­жна все — від най­рі­зно­ма­ні­тні­шої го­ро­ди­ни до уні­каль­но­го ан­ти­ква­рі­а­ту.

ЛУ­БНИ

Ві­до­мі ба­га­тьом укра­їн­цям завдяки ряд­ку з на­ро­дної пі­сні Лу­бни та­кож за­сно­ва­ні Во­ло­ди­ми­ром Свя­то­сла­ви­чем 988 ро­ку як одна з фор­тець для за­хи­сту пів­ден­них кор­до­нів Ки­їв­ської Ру­сі. Те­пер це най­дав­ні­ше з ві­до­мих міст Пол­тав­щи­ни, що має ці­ка­ві сторінки рі­зних істо­ри­чних пе­рі­о­дів. І тут то­чно є що по­ди­ви­ти­ся. Як пи­шуть ман­дрів­ни­ки на сай­ті

travel.creature.biz.ua, «осо­бли­вість Лу­бен, на яку одра­зу звер­та­єш ува­гу, — не­зви­чно ши­ро­кі, як для рай­цен­тру, ву­ли­ці і ве­ли­ка кіль­кість площ, утво­ре­них го­лов­ни­ми ма­гі­стра­ля­ми мі­ста». Зви­чай­но, тут є і Во­ло­ди­мир­ський май­дан, і аж два пам’ятни­ки ти­ся­чо­лі­т­тю Лу­бен. Най­ві­до­мі­ший храм — цер­ква Рі­здва Бо­го­ро­ди­ці 1899 ро­ку. А під Лу­бна­ми, на пра­во­му бе­ре­зі Су­ли, діє ві­до­мий чо­ло­ві­чий Мгар­ський Спа­со-Пре­о­бра­жен­ський монастир, за­сно­ва­ний у 1619 ро­ці на ко­шти кня­ги­ні Ра­ї­ни Ви­шне­ве­цької.

Як не­що­дав­но роз­по­від­ав «День», у Лу­бнах є кра­є­знав­чий му­зей — один із най­ста­рі­ших му­зе­їв Пол­тав­щи­ни. На по­ча­тку XIX сто­лі­т­тя це бу­ла кім­на­та-му­зей в Лу­бен­ській чо­ло­ві­чій гім­на­зії, а за­раз — одно­по­вер­хо­вий осо­бняк у се­ре­дмі­сті. В екс­по­зи­ції му­зею на­ра­хо­ву­є­ться при­бли­зно 30 ти­сяч екс­по­на­тів, а бі­ля вхо­ду в при­мі­ще­н­ня сто­ять кам’яні скіф­ські ба­би... У мі­сті ба­га­то скве­рів та пар­ків і на­віть не­ве­ли­кий ден­дро­парк. А на око­ли­цях — ма­льов­ни­ча природа: гор­би, рів­ни­ни, рі­чка. За­га­лом Лу­бни — це мі­сто з ці­ка­вою і ба­га­тою істо­рі­єю та до­бро­зи­чли­ви­ми жи­те­ля­ми.

ВАСИЛЬКІВ

Васильків зна­хо­ди­ться за 20 кі­ло­ме­трів від Ки­є­ва, на рі­чці Сту­гна. Істо­рія мі­ста так са­мо по­ча­ла­ся з рі­ше­н­ня Во­ло­ди­ми­ра Ве­ли­ко­го 988 ро­ку збу­ду­ва­ти тут фор­те­цю для за­хи­сту від ко­чів­ни­ків. Володимир на­звав її Ва­си­лів, ви­ко­ри­став­ши своє хри­сти­ян­ське ім’я (Ва­си­лій), за­зна­ча­ють до­від­ко­ві дже­ре­ла.

Най­ці­ка­ві­ша пам’ятка мі­ста — со­бор Ан­то­нія і Фе­о­до­сія 1758 ро­ку. Як ді­ля­ться вра­же­н­ня­ми на сай­ті ukrmandry.com.ua, «роз­та­шо­ва­ний со­бор ду­же вда­ло: на ма­льов­ни­чій го­рі, завдяки чо­му зда­є­ться ко­ро­ною, яка він­чає мі­сто. Ар­хі­те­ктор со­бо­ру — зна­ме­ни­тий Сте­пан Ков­нір, крі­по­сний зод­чий Ки­є­во-Пе­чер­ської лав­ри, ав­тор лавр­ських дзві­ниць. На­ле­жить со­бор до тра­ди­цій­но­го сти­лю укра­їн­сько­го ба­ро­ко, але, як і в ко­жної цер­кви цьо­го сти­лю, у храму Ан­то­нія і Фе­о­до­сія є своє не­по­втор­не облич­чя». Та­кож у мі­сті є ще кіль­ка тро­хи «мо­лод­ших», але від то­го не менш ці­ка­вих церков. Варто зна­йти і за­ли­шки-фра­гмен­ти Змі­є­вих ва­лів, що бу­ли по­ту­жним за­хи­стом фор­те­ці ти­ся­чу ро­ків то­му.

Для укра­їн­ської істо­рії 988-й — без­пе­ре­чно, над­зви­чай­но зна­ко­вий рік. Час хре­ще­н­ня Ру­сі є ві­хою, про яку зга­да­но в усіх сві­то­вих ен­ци­кло­пе­ді­ях. Во­дно­час у нас є і що­най­мен­ше три мі­ста, об’єд­на­ні цим ро­ком як да­тою за­сну­ва­н­ня. Крім то­го, у древ­ньо­го Во­ло­ди­ми­ра є по­ту­жні одно­лі­тки і се­ред європейських цен­трів. Із них і по­чне­мо.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.