4.0 на ко­ристь Ні­меч­чи­ни

Все­світ­ній еко­но­міч­ний форум визнав про­ми­сло­вість ФРН най­ін­но­ва­цій­ні­шою у світі. Гар­на освіта, макрое­ко­но­міч­на ста­біль­ність та ви­со­ка кон­ку­рен­ція — що­най­мен­ше ці три чин­ни­ки ви­нес­ли нім­ців на пік ка­піталіз­му Олек­сандр Пас­хо­вер

Novoe vremya - Karta Novogo Vremeny - - НІМЕЦЬКА ЯКІСТЬ -

Вукраїнсь­ко­го вче­но­го Іго­ря Се­ме­но­ва ці­ка­ва робота. В Ін­сти­туті фі­зи­ки плаз­ми та тех­но­ло­гій у ні­ме­ць­ко­му Грайф­сваль­ді він зай­маєть­ся ма­те­ма­тич­ним аналі­зом у га­лузі низь­ко­тем­пе­ра­тур­ної плаз­ми. Він розт­лу­ма­чує для НВ ши­ро­ту за­сто­су­ван­ня цьо­го іоні­зо­ва­но­го га­зу в ні­ме­ць­ко­му еко­но­міч­но­му по­всяк­ден­ні. При­міром, у ви­роб­ниц­тві елек­троні- ки плаз­мою об­роб­ля­ють­ся мік­ро­схе­ми, в ме­ди­ци­ні — ра­ни. Та­кож плаз­ма бе­ре участь в очи­щен­ні во­ди, елек­тро­зва­рю­валь­них ро­бо­тах. “Ви­роб­ниц­тво хі­міч­них еле­мен­тів — на кшталт озо­ну, — до­дає Се­ме­нов до сво­го ж реєст­ру. — Ве­ли­кі озон­ні ге­не­ра­то­ри, во­ни теж на ба­зі плаз­ми пра­ц­ю­ють”.

Інак­ше ка­жу­чи, ру­ки та міз­ки Се­ме­но­ва по­тріб­ні всій Ні­меч­чині. І де­далі біль­ше. Ад­же на­ціо­наль­на еко­но­міка над­то по­спі­шає за­стов­пи­ти за со­бою міс­це в но­вих тех­но­ло­гіч­них ре­аліях. Са­мі нім­ці да­ли на­зву цим ре­аліям — Чет­вер­та про­ми­сло­ва ре­во­лю­ція (4IR), або Про­ми­сло­вість 4.0.

Світ під­хо­пив це визна­чен­ня, що людсь­кою мо­вою озна­чає на­ступ епо­хи technology innovation, smart-city, big data, research and development (R&D) то­що. Ні­ме­ць­ка ідея увій­ш­ла у кров та ті­ло світо­вої спіль­но­ти. І вже у сві­жо­му до­слід­жен­ні The Global Competitiveness

Report 2018 йо­го ав­то­ри, фахів­ці Все­світ­ньо­го еко­но­міч­но­го фо­ру­му (WEF), за­зна­чи­ли, що впер­ше за 40 ро­ків іс­ну­ван­ня рейтингу во­ни за­про­ва­д­жу­ють ін­декс кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті 4.0. Міс­це в ньо­му визна­чає той факт, на­скіль­ки доб­ре краї­ни адап­ту­ють­ся до драй­верів епо­хи 4IR. “Ці но­ві драй­ве­ри вклю­ча­ють при­сто­со­ваність та сприт­ність усіх за­ці­кав­ле­них сторін вклю­ча­ю­чи уря­ди”, — роз’яс­нив Ть­єр­рі Гей­гер, аналітик WEF.

І вже в пер­шо­му онов­ле­но­му рейтингу Ні­меч­чи­на ди­вує світ. ФРН по­сі­дає тут тре­тю схо­дин­ку, про­пу­стив­ши впе­ред ли­ше США та Сін­га­пур, як краї­на з най­ви­щим рів­нем кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті в но­ву епо­ху 4IR.

На цей ре­зуль­тат Бер­лін пра­ц­ю­вав не один рік, по­бу­ду­вав­ши си­сте­му на­у­ко­вих ін­сти­ту­цій, до­слід­ни­ць­ких цен­трів, що пра­ц­ю­ють над тех­но­ло­гіч­ни­ми но­вин­ка­ми, які че­рез різ­ні ка­на­ли їм за­мо­в­ляє біз­нес — ма­лий та ве­ли­кий, дер­жав­ний та при­ват­ний.

В нещо­дав­но опри­люд­неній бро­шурі Стра­те­гії ви­со­ких тех­но­ло­гій: ін­но­ва­ції для Ні­меч­чи­ни ска­за­но: “Ме­та по­ля­гає в то­му, що­би швид­ко пе­ре­кла­сти гар­ні ідеї в ін­но­ва­цій­ні про­дук­ти та по­слу­ги. Це то­му, що ін­но­ва­цій­ні рі­шен­ня є чин­ни­ка­ми, які спри­я­ють на­шо­му про­цвітан­ню та під­т­ри­му­ють на­шу якість жит­тя”.

Ні­ме­ць­ка ма­ши­на

Вже зга­да­ний ін­декс кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті ви­мірює краї­ни у 12 най­різ­но­маніт­ні­ших ка­те­горіях. Ось ли­ше де­я­кі з них: Ви­ща освіта та про­фесій­на під­го­тов­ка, Ефек­тив­ність рин­ку то­варів і по­слуг, Ін­но­ва­цій­ний по­тен­ціал то­що. В остан­ній но­мі­на­ції, на дум­ку фахів­ця з WEF, нім­ці кра­щі в світі. Тут у по­ти­ли­цю їм ди­ха­ють США, у спи­ну — Швей­ца­рія, тро­хи ниж­че від­чут­ний по­дих Тай­ва­ню та Ки­таю. На вер­шині ін­но­ва­цій — щіль­на кон­ку­рен­ція. І са­ме во­на є драй­ве­ром ро­сту країн.

Ось ко­ли пош­ко­дуєш, що “нас там немає”. У цій кон­крет­ній но­мі­на­ції україн­ці 58-і се­ред 140 країн. Що не так по­га­но для краї­ни, яка роз­ви­ваєть­ся, але за­низь­ко для участі в за­галь­но­світо­вій кон­ку­рен­ції. В но­мі­на­ції Макрое­ко­но­міч­на ста­біль­ність нім­ці ді­лять пер­шу схо­дин­ку ще з 30 краї­на­ми. Нас зно­ву “там немає”. Українсь­ку мак­ро­ста­біль­ність фахів­ці WEF роз­мі­сти­ли на 131-му міс­ці, між Ні­герією та Га­ною.

Всі но­мі­на­ції рейтингу між со­бою пов’яза­ні. І всі ра­зом впли­ва­ють на од­ну свя­ту ціль — еко­но­мічне зрос­тан­ня та доб­ро­бут гро­ма­дян. До чо­го ж тут ін­но­ва­ції? На це запитання від­по­ві­да­ють ав­то­ри ін­дек­су.

Тра­ди­цій­ні шля­хи до зрос­тан­ня та успі­ху — ско­ро­чен­ня вит­рат та ефек­тив­ність. Їх уже недо­стат­ньо. Ли­ше краї­ни, здат­ні швид­ко пе­ре­хо­ди­ти від ідеї до її успіш­ної ко­мер­ціалі­за­ції, ма­ти­муть най­біль­шу про­дук­тив­ність. Са­ме сло­во “швид­ко” є клю­чо­вим у цьо­му вис­нов­ку. Один із чин­ни­ків, що визна­ча­ють здат­ність краї­ни до ін­но­ва­цій, а от­же, до кон­ку­рен­то­спро­мож­но­сті, — якість освіти.

На по­чат­ку ли­сто­па­да бри­тансь­кий жур­нал Times Higher Education опри­люд­нив рей­тинг 500 най­к­ра­щих універ­си­тетів світу — World University Rankings 2018. У пер­шій сот­ні — де­сять ву­зів Ні­меч­чи­ни. Най­ви­щий се­ред них по­сі­дає 34-й ря­док — мюн­хенсь­кий Ludwig Maximilians Universität. Си­ла цих ву­зів по­ля­гає в то­му, що всі во­ни за­лу­чені до ре­аль­ної еко­но­міки та пра­ц­ю­ють на за­мо­в­лен­ня ве­ли­ких та дріб­них грав­ців рин­ку.

Се­ме­нов роз­по­ві­дає, що пра­ц­ює в подіб­но­му ін­сти­туті. Він фі­нан­с­уєть­ся з трьох дже­рел. При­близ­но тре­ти­на на­д­хо­дить із держ­скарб­ни­ці. Тро­хи біль­ше тре­ти­ни — ви­грані в жорст­кій кон­ку­рен­ції гран­ти на на­у­ко­ві ро­з­роб­ки. “На­при­клад, від ні­ме­ць­ко­го фон­ду фун­да­мен­таль­них до­слід­жень, що на кон­курс­ній ос­но­ві виді­ляє гро­ші”, — по­яс­нює молодий українсь­кий фі­зик. Ре­шта ко­штів на­д­хо­дить від про­ми­сло­во­сті. Са­ме за­раз Се­ме­нов і йо­го ко­ман­да пра­ц­ю­ють над за­мо­в­лен­ням швей­царсь­ко­го

гі­ган­та елек­троніки АВВ. Тоб­то фак­тич­но це вже слід вва­жа­ти ви­со­ко­тех­но­ло­гіч­ним екс­пор­том по­слуг.

Що­до внут­ріш­ньо­го рин­ку, за­ува­жує Се­ме­нов, у Ні­меч­чині ду­же по­ши­рене яви­ще, ко­ли ав­то­мо­біль­ні ком­панії за­мо­в­ля­ють ін­сти­ту­там до­слід­жен­ня. Як при­клад на­во­дить свою спіль­ну ро­бо­ту з RWTH Aachen University — №79 у World University Rankings. “Один із най­силь­ні­ших тех­ніч­них універ­си­тетів Ні­меч­чи­ни, та й вза­галі Єв­ро­пи, — го­во­рить уче­ний. — Ось во­ни ча­сто спів­пра­ц­ю­ють із Mercedes то­що”.

Най­біль­ше за всіх у Ні­меч­чині ін­ве­сту­ють в ін­но­ва­ції ав­то­кон­цер­ни Volkswagen та Daimler AG — $12,1 млрд та $6,9 млрд від­по­від­но. На третьо­му міс­ці Siemens — $5,5 млрд. Су­мар­но це чверть ВВП Украї­ни.

По­вер­та­ю­чись до бро­шу­ри Стра­те­гії ви­со­ких тех­но­ло­гій: ін­но­ва­ції для Ні­меч­чи­ни, слід звер­ну­ти ува­гу ось на що — ін­но­ва­ції від­бу­ва­ють­ся у міждис­ци­плі­нар­них вза­є­модіях. “Та­ким чи­ном, ми пла­нує­мо по­си­ли­ти спів­пра­цю між ком­панія­ми, універ­си­те­та­ми та на­у­ко­во-до­слід­ни­ми уста­но­ва­ми, — за­зна­че­но в про­гра­мі. — З цією ме­тою ми вжи­ва­ти­ме­мо но­вих за­ходів що­до стра­те­гіч­но­го роз­ши­рен­ня мож­ли­во­стей універ­си­тетів для спів­пра­ці з про­ми­сло­вістю та сус­піль­ством”.

Не наш па­ро­воз

У 2017-му шля­хом злит­тя Siemens та фран­цузь­кої Alstom ви­ник­ла но­ва ком­панія, де нім­ці от­ри­ма­ли більш ніж пів­порт­фе­лю. Тоді ри- нок оці­нив цю уго­ду як пе­ре­лам­ну для га­лузі, як міц­ну про­ти­ва­гу в кон­ку­рент­ній бо­роть­бі з азійсь­ки­ми гі­ган­та­ми. У ве­рес­ні 2018-го кон­церн зди­ву­вав усіх удру­ге. Siemens Alstom пре­зен­ту­ва­ла пер­ший у світі вод­не­вий по­тяг. У Бре­мер­фьор­де, що на пів­но­чі краї­ни, від­бу­ла­ся йо­го прем’єра. Від­то­ді по­тяг Coradia iLint та подіб­ний до ньо­го ло­ко­мо­тив взя­ли­ся до ре­гу­ляр­них па­са­жирсь­ких пе­ре­ве­зень. Нев­до­взі 14 вод­не­вих по­тя­гів Coradia iLint ма­ють за­мі­ни­ти всі ди­зелі, що екс­плу­а­ту­ють­ся на цій діль­ни­ці за­ліз­ни­ці Ниж­ньої Сак­сонії.

Но­ві ма­ши­ни ма­ють ось які пе­ре­ва­ги: низь­кий рівень шу­му, ну­льо­вий рівень ви­кидів ву­г­ле­кис­ло­го га­зу. Во­ни здат­ні роз­ви­ва­ти швид­кість до 140 км/год. Од­нієї за­прав­ки має ви­ста­ча­ти на 1.000 км шля­ху.

Олек­сандр Ка­ва, за­ступ­ник мініст­ра ін­фра­струк­ту­ри Украї­ни у 2014-2015 ро­ках, як за про­фесій­ним обов’яз­ком, так і за по­кли­ком ду­ші вже дав­но ці­ка­вить­ся подіб­ни­ми но­вин­ка­ми. Він на­га­дує НВ: ще із се­ре­ди­ни ХХ століт­тя за­ліз­нич­ний транс­порт ви­ко­ри­сто­ву­вав ли­ше два ви­ди дже­рел, що за­без­пе­чу­ва­ли рух ло­ко­мо­тивів, — ди­зельне пальне та елек­тро­е­нер­гію. Зав­дя­ки еко­ло­гіч­но­сті та ефек­тив­но­сті елек­тро­е­нер­гія ви­да­ва­ла­ся при­ва­б­ливі­шою за ди­зель. Біль­ша по­туж­ність, швид­кість, мен­ше вит­рат. Але на лініях із незнач­ною ін­тен­сив­ністю ру­ху недо­цільне ви­ко­ри­стан­ня елек­тро­жив­лен­ня че­рез не­об­хід­ність ве­ли­ких ін­ве­сти­цій в елек­три­фіка­цію та будів­ниц­тво тя­го­вих під­стан­цій.

От­же, хо­ча ди­зель­на тя­га про­гра­ва­ла елек­трич­ній в усьо­му, во­на ви­гра­ва­ла чи не в най­го­лов­ні­шо­му — у від­сут­но­сті по­тре­би роз­бу­до­ву­ва­ти під колії окре­му ін­фра­струк­ту­ру.

Ка­ва ве­де далі, ка­жу­чи, що по­шук аль­тер­на­ти­ви за­брав чи­ма­ло ча­су та сил. “Про вод­не­ве па­ли­во го­во­ри­ли не одне де­ся­ти­літ­тя, — по­яс­нює він. — Але са­ме нім­цям уда­ло­ся до­ве­сти цю тех­но­ло­гію до за­сто­су­ван­ня у ко­мер­цій­ній ро­бо­ті”.

Те­пер до ні­ме­ць­ко­го ди­ва при­гля­даєть­ся ка­надсь­кий за­ліз­нич­ний опе­ра­тор при­місь­ко­го спо­лу­чен­ня Go Transit. Що­прав­да, нім­ці вже втра­ти­ли ек­с­клю­зив­ність. Ав­стрійсь­ка ком­панія Zillertalbahn за­мо­ви­ла п’ять вод­не­вих по­тя­гів у швей­царсь­кої Stadler. Але Stadler здат­на ви­пу­сти­ти про­то­тип вод­не­во­го по­тя­га не рані­ше 2020 ро­ку. Бу­ти пер­шим — це ду­же важ­ли­вий чин­ник на та­ких кон­ку­рент­них та гро­шо­ви­тих рин­ках, як Захід­на Єв­ро­па, Пів­ніч­на Аме­ри­ка або Азія.

Са­ме нім­ці, на­га­дує Ка­ва, чи не єдині, хто за­пу­стив до ко­мер­цій­но­го обі­гу си­сте­му пе­ре­ве­зен­ня па­са­жи­рів із ви­ко­ри­стан­ням магніт­ної левіта­ції, ско­ро­че­но — маг­лев. Що­прав­да, по­при чи­сель­ні пе­ре­ва­ги си­сте­ми маг­лев по­ки що про­грає тра­ди­цій­ним спо­со­бам за­ліз­нич­но­го пе­ре­ве­зен­ня. Про­ект — швид­кіс­ний по­тяг, що ру­хаєть­ся за до­по­мо­гою магніт­ної по­душ­ки, — був ре­алі­зо­ва­ний нім­ця­ми в Шан­хаї (Ки­тай). По­тяг спо­лу­чає ае­ро­порт із цен­тром мі­ста, від­стань 31 км.

Та­ким чи­ном, ні­ме­ць­кі роз­роб­ни­ки під­штовх­ну­ли світ до по­шуків. Ка­ва роз­по­ві­дає, що япон­ці та ки­тай­ці за­раз на­ма­га­ють­ся ро­з­ро­би­ти свої маг­ле­ви. “Але їм у спи­ну ди­ха­ють по­тя­ги з аку­му­ля­то­ра­ми”, — за­зна­чає екс­перт, ка­жу­чи про нестри­мність ін­но­ва­цій та ви­на­ходів. І ніх­то не бу­де зди­во­ва­ний, як­що во­ни ма­ти­муть ні­ме­ць­ку про­пис­ку.

Як під­су­мок аб­зац із бро­шу­ри Стра­те­гії ви­со­ких тех­но­ло­гій: ін­но­ва­ції для Ні­меч­чи­ни: “Про­ми­сло­вість стоїть на по­розі Чет­вер­тої про­ми­сло­вої ре­во­лю­ції. Че­рез ево­лю­цію ін­тер­не­ту ре­аль­ний та вір­ту­аль­ний світи збли­жу­ють­ся, утво­рю­ю­чи ін­тер­нет ре­чей. Клю­чо­ви­ми ха­рак­те­ри­сти­ка­ми про­ми­сло­во­го ви­роб­ництва май­бут­ньо­го стане ви­роб­ниц­тво ши­ро­ко ін­диві­ду­аль­них про­дук­тів. <…>. Фе­де­раль­ний уряд пра­гне під­т­ри­му­ва­ти про­ми­сло­вість та на­у­ку в упро­ва­д­жен­ні Про­ми­сло­во­сті 4.0, щоб Ні­меч­чи­на ста­ла про­від­ним по­ста­чаль­ни­ком та­ких тех­но­ло­гій та май­бут­нім цен­тром ви­роб­ництва”.

КУЗНЯ КАДРІВ: На по­чат­ку ли­сто­па­да бри­тансь­кий жур­нал Times Higher Education визнав цей Ludwig Maximilians Universität най­к­ра­щим у Ні­меч­чині та 34-м у світі. В та­ких за­кла­дах і куєть­ся на­у­ко­ва та еко­но­міч­на мі­ць ФРН

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.