У Сан-Ма­ри­но ви­бо­ри – двiчi на рiк... І нiчо­го

Ві­дві­да­ти Сан-Ма­ри­но — мі­ні-ре­спу­блі­ку в цен­трі Іта­лії — він­ни­чан­ці Оль­зі Со­лоп по­ра­див зна­йо­мий. Адже тіль­ки там па­нує дух Се­ре­дньо­віч­чя, всю­ди — су­ціль­ні спу­ски і під­йо­ми, а при­кор­дон­ний пункт — не для кон­тро­лю, а для фо­то­се­сій

RIA (Vinnytsya) - - АНАЛІТИКА -

Ві­дві­да­ти Сан-Ма­ри­но він­ни­чан­ці Оль­зі Со­лоп по­ра­див зна­йо­мий.

Ця кра­ї­на — «по­бра­тим» Ан­дор­ри, Лі­хтен­штей­ну і Мо­на­ко. При­чо­му Сан-Ма­ри­но — най­дав­ні­ша ре­спу­блі­ка в Єв­ро­пі. За ле­ген­дою, во­на існує ще з 301 ро­ку на­шої ери. Опо­да­тку­ва­н­ня там май­же не­має, то­му ба­га­то хто мріє отри­ма­ти там гро­ма­дян­ство і за­ре­є­стру­ва­ти бі­знес.

— Ре­спу­блі­ка Сан-Ма­ри­но зві­ду­сіль ото­че­на те­ри­то­рі­єю Іта­лії і по­при кри­хі­тну пло­щу — ли­ше 61 кв. км — за­ли­ши­ла по со­бі мо­ре вра­жень. Кра­ї­на, як і бу­дья­ка інша дер­жа­ва, має свій уряд і пра­пор, — роз­по­від­ає Оль­га.

Кра­ї­на упро­довж сто­літь успі­шно від­сто­ю­ва­ла вла­сний су­ве­ре­ні­тет, на який спо­ча­тку за­зі­ха­ли се­ре­дньо­ві­чні іта­лій­ські ти­ра­ни, по­тім — Па­па Рим­ський і вре­шті — пра­ви­те­лі Ав­стро-Угор­ської ім­пе­рії.

Ду­же низь­кі по­да­тки

На го­рі Ти­та­но до­сі ви­со­чіє ста­ро­вин­ний за­мок, який сво­єю фор­мою на­га­дує три­ку­тник. Бі­ля ньо­го на вар­ті — до­бле­сні гвар­дій­ці.

На­се­ле­н­ня Сан-Ма­ри­но май­же 32 ти­ся­чі лю­дей. Ча­сти­на жи­ве за ме­жа­ми кра­ї­ни. Пе­ре­ва­жно — в Іта­лії, а та­кож у Фран­ції, США та Ар­ген­ти­ні.

По­при мі­ні­а­тюр­ні роз­мі­ри, Са­нМа­ри­но — одна з най­ві­дві­ду­ва­ні- ших кра­їн Єв­ро­пи.

— У Сан-Ма­ри­но ду­же низь­кі по­да­тки, то­му ба­га­то хто хо­че ма­ти гро­ма­дян­ство ці­єї кра­ї­ни і ре­є­стру­ва­ти там фір­ми, — роз­по­від­ає Оль­га. — Але отри­ма­ти йо­го вкрай важ­ко. Про­да­вець одні­єї з крам­ниць роз­по­ві­ла нам, що для цьо­го тре­ба ви­йти за­між за сан-ма­рин­ця і на­дов­го за­па­сти­ся тер­пі­н­ням. Ли­ше че­рез 15 ро­ків по­дру­жньо­го жи­т­тя у вас бу­де омрі­я­не гро­ма­дян­ство.

Ба­чи­ла за­чі­ску з… ко­ра­блем

Та ж про­дав­щи­ця по­ра­ди­ла він­ни­чан­ці ві­дві­да­ти один із най­ці­ка­ві­ших му­зе­їв у Сан-Ма­ри­но — Му­зей кур­йо­зів. Ще й за­ін­три­гу­ва­ла, мов­ляв, йо­го екс­по­на­ти свід­чать про люд­ську екс­тра­ва­ган­тність. У дів­чи­ни був час, тож во­на на­віть не ва­га­ла­ся.

— Му­зей за­ймає кіль­ка по­вер­хів, — роз­по­від­ає во­на. — Усі йо­го екс­по­на­ти — ко­пії ре­аль­них лю­дей, пре­дме­тів та явищ з рі­зних кін­ців пла­не­ти та хро­но­ло­гії. Усі — ду­же ці­ка­ві та не­зви­чні. Му­зей­ни­ки ка­жуть, що усе — справ­жнє, але по­ві­ри­ти в це ду­же скла­дно.

Ту­рис­тка ба­чи­ла фі­гу­ри кар­ли­ків, чу­дер­на­цькі за­чі­ски XVIII ст. з ко­ра­бли­ка­ми та пір'ям, яй­це до­істо­ри­чної пти­ці та «двій­ни­ка» чо­ло­ві­ка з най­дов­ши­ми ніг­тя­ми в сві­ті.

— Та най­біль­ше ме­не вра­зи­ла вос­ко­ва фі­гу­ра най­пов­ні­шої лю­ди­ни в сві­ті. Зна­є­те, скіль­ки во­на ва­жить? Аж 639 кг! Ку­ди там «Зва­же­ним та ща­сли­вим»! — роз­по­від­ає Оль­га. — Вхі­дний кви­ток у му­зей кур­йо­зів ко­штує 7 єв­ро, для ді­тей — 4. Але во­но цьо­го вар­те…

У мі­лі­цію бе­руть із 16 ро­ків

Гла­ви дер­жа­ви — два ка­пі­та­ни­ре­ген­ти. Їх оби­ра­ють з де­пу­та­тів пар­ла­мен­ту тер­мі­ном на шість мі­ся­ців. Іме­на ка­пі­та­нів-ре­ген­тів по­ві­дом­ля­ють 1 жов­тня та 1 кві­тня.

На це­ре­мо­нію пе­ре­да­чі вла­ди при­їжджає ба­га­то ту­ри­стів. У ці дні на ву­ли­цях Сан-Ма­ри­но ні­де яблу­ку впа­сти.

— На свя­тко­вий па­рад за­зви­чай ви­хо­дять усі «зброй­ні си­ли» Са­нМа­ри­но: 12 гвар­дій­ців і мі­лі­ція, ку­ди при­йма­ють гро­ма­дян ре­спу­блі­ки від 16 до 50 ро­ків, — до­дає Оль­га.

На­то­мість 3 ве­ре­сня сан-ма­рин­ці вша­но­ву­ють пам'ять за­снов­ни­ка ре­спу­блі­ки. Цьо­го дня ти­шу не­ве­ли­чкої пло­щі бі­ля Па­ла­цу Уря­ду по­ру­шує марш во­єн­но­го ор­ке­стру. Під бій ба­ра­ба­нів йдуть ар­ба­ле­тни­ки, які в ста­ро­му ам­фі­те­а­трі де­мон­стру­ють своє ми­сте­цтво, про­хо­дять зма­га­н­ня між «фор­те­ця­ми», як здав­на на­зи­ва­ють мі­сте­чка ре­спу­блі­ки.

Для зма­гань у стріль­бі з ар­ба­ле­тів ви­тя­гу­ють ма­сив­ні фор­те­чні гар­ма­ти, які ре­шту ча­су збе­рі­га­ють у ве­жі Ла Фот­та — най­ви­щій із трьох.— Усе в цьо­му свя­ті — за тра­ди­ці­я­ми, що ся­га­ють вглиб сто­літь: і на­ря­ди ка­пі­та­нів-ре­ген­тів, і се­ре­дньо­ві­чне озбро­є­н­ня па­ла­цо­вої гвар­дії. Ось так і жи­ве най­ста­рі­ша на зем­лі Ре­спу­блі­ка Сан-Ма­ри­но…

– На­се­ле­н­ня Сан-Ма­ри­но ли­ше 32 ти­ся­чі, — ка­же Оль­га. — Але ці лю­ди сер­йо­зно став­ля­ться до свої кра­ї­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.