«Тро­ян­ський га­зо­про­від» Ро­сії

SHLYAH PEREMOGY UKRAINЕ - - Головна Сторінка - Ві­ктор Ка­спрук

Си­ту­а­ція на сві­то­вій по­лі­ти­чній аре­ні роз­ви­ва­є­ться та­ким чи­ном, що за­хі­дній де­мо­кра­ти­чній ци­ві­лі­за­ції не вда­сться уни­кну­ти про­ти­сто­я­н­ня із пу­тін­ською то­та­лі­тар­ною ан­ти­ци­ві­лі­за­ці­єю. Мо­сква у сво­їй агре­сії що­до слаб­ших від неї кра­їн за­йшла вже на­стіль­ки да­ле­ко, що ко­ли Ро­сії да­ти мо­жли­вість про­дов­жу­ва­ти так і да­лі, то це ли­ше спро­во­кує її на ще більш не­роз­су­дли­ві кро­ки.

Пі­сля про­ва­лу ре­а­лі­за­ції нав’яза­но­го си­лою зі­гна­ним у Ра­дян­ський Со­юз на­ро­дам азій­сько­го ва­рі­ан­ту мар­кси­зму в Крем­лі ви­на­йшли но­ву на­дію — «ру­скій мір», яка, на їхню дум­ку, ма­ла ре­а­ні­му­ва­ти вже дав­но зни­клий СРСР.

Пра­гну­чи взя­ти ре­ванш за про­граш у «хо­ло­дній вій­ні» і роз­пад СРСР, ро­сій­ська ан­ти­ци­ві­лі­за­ція по­ча­ла актив­но за­сто­со­ву­ва­ти га­зо­на­фто­ву зброю.

І па­ра­до­ксаль­ність си­ту­а­ції по­ля­гає в то­му, що Єв­ро­па, за­ку­по­ву­ю­чи ро­сій­ський газ і на­фту, до­по­ма­гає Мо­скві опла­чу­ва­ти її гео­по­лі­ти­чні афе­ри.

Укра­ї­на має пра­во пре­тен­ду­ва­ти на «Пів­ні­чний по­тік»

Ко­ли По­стій­на па­ла­та тре­тей­сько­го су­ду (ППТС) у Га­а­зі за­до­воль­ни­ла ко­ле­ктив­ний по­зов 18 укра­їн­ських ком­па­ній і одні­єї при­ва­тної осо­би про­ти Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції че­рез втра­че­ні ни­ми в ре­зуль­та­ті ане­ксії Кри­му акти­ви, це від­кри­ло шлях до аре­шту і від­чу­же­н­ня май­на та не­ру­хо­мо­сті Ро­сії за кор­до­ном.

По­трі­бно вра­хо­ву­ва­ти, що ра­зом із Кри­мом в Укра­ї­ни і «На­фто­га­зу» за­хо­пи­ли бу­ро­ві уста­нов­ки, флот та ін­ше май­но укра­їн­ської дер­жав­ної ком­па­нії «Чор­но­мор­на­фто­газ». А це вже зби­тки на со­тні мі­льяр­дів до­ла­рів. Пі­сля чо­го за­ли­ша­є­ться в Швей­ца­рії, де пе­ре­бу­ва­ють хол­дин­го­ві ком­па­нії, які об’єд­ну­ють за­кор­дон­ні акти­ви ком­па­нії «Газ­пром», стя­гну­ти з «Газ­про­му» на ко­ристь «На­фто­га­зу» 51 від­со­ток акцій «Пів­ні­чно­го по­то­ку» в ра­ху­нок по­га­ше­н­ня бор­гу за за­хо­пле­ні Ро­сі­єю в Кри­му укра­їн­ські акти­ви. Оскіль­ки «Газ­пром» на­ле­жить Ро­сій­ській Фе­де­ра­ції, яка не­за­кон­но екс­про­прі­ю­ва­ла в Укра­ї­ни «Чор­но­мор­на­фто­газ». Так що існує ймо­вір­ність, що Ро­сії до­ве­де­ться по­вер­ну­ти не ли­ше ви­кра­де­не в Укра­ї­ни, а й всі ін­ші бор­ги в пов­но­му об­ся­зі. Це все, на тлі від­нов­ле­но­го в Ро­сій­ській Фе­де­ра­ції но­ві­тньо­го са­мо­дер­жав­ства в йо­го то­та­лі­тар­ній фор­мі, до­да­тко­во пе­ре­во­дить про­ти­сто­я­н­ня з Ро­сі­єю і в юри­ди­чну пло­щи­ну. Оскіль­ки всі за­фі­ксо­ва­ні ан­ти­пра­во­ві дії Мо­скви з не­за­кон­но­го при­вла­сне­н­ня укра­їн­сько­го май­на, акти­вів та фі­нан­сів в ане­ксо­ва­но­му Кри­му й оку­по­ва­ній ча­сти­ні Дон­ба­су му­сять отри­ма­ти свої су­до­ві оцін­ки у між­на­ро­дних су­дах, а їхнє без­по­се­ре­днє ви­ко­на­н­ня має кон­тро­лю­ва­ти­ся за­хі­дною юри­ди­чною си­сте­мою.

У цьо­му сен­сі рі­ше­н­ня що­до «Пів­ні­чно­го по­то­ку» мо­же ста­ти пер­шою пре­це­ден­тною спра­вою, яка від­криє шлях до подаль­шо­го від­чу­же­н­ня Укра­ї­ною май­на Ро­сії по всьо­му сві­ту.

Не мо­жна да­ва­ти Мо­скві стра­те­гі­чну енер­ге­ти­чну пе­ре­ва­гу, до­бро­віль­но ро­бля­чи Єв­ро­пей­ський Со­юз за­ру­чни­ком крем­лів­ської га­зо­вої по­лі­ти­ки. Адже це зна­чно біль­ше, ніж ре­а­лі­за­ція ме­ти Ро­сії — по­зба­ви­ти Укра­ї­ну не ли­ше до­хо­дів від тран­зи­ту, а й ва­же­лів стри­му­ю­чо­го впли­ву, які дає цей тран­зит.

Ді­ю­чий «Пів­ні­чний по­тік» і мо­жли­вий «Пів­ні­чний по­тік-2» ста­нов­лять не тіль­ки не­без­пе­ку для Укра­ї­ни.

Ди­вує, що єв­ро­пей­ці, за­ко­ли­ха­ні га­зо­вою про­па­ган­дою Крем­ля і йо­го під­ру­чних «шре­де­рів», вза­га­лі допу­сти­ли та­ке не­без­пе­чне про­кла­да­н­ня шель­фо­вих тру­бо­про­во­дів Бал­тій­ським мо­рем. Бо в ра­зі будь-якої те­хно­ген­ної або при­ро­дної ка­та­стро­фи «пу­тін­ська тру­ба» зда­тна зав­да­ти не­ви­прав­ної шко­ди мор­ській еко­ло­гі­чній си­сте­мі Бал­тій­сько­го мо­ря. А якщо Ро­сії вда­сться до­мог­ти­ся про­кла­да­н­ня «Пів­ні­чно­го по­то­ку-2», то та­ка еко­ло­гі­чна ка­та­стро­фа стає вдві­чі ймо­вір­ні­шою.

«Пів­ні­чни­ми по­то­ка­ми» Пу­тін пе­ре­тво­рює єв­ро­пей­ців на ре­сур­сних і еко­ло­гі­чних за­ру­чни­ків «пря­мо­го» тран­зи­ту сво­го га­зу. А у ра­зі усу­не­н­ня Укра­ї­ни від тран­зи­ту га­зу до Єв­ро­пи, мо­но­по­лі­за­ція тран­зи­тних шля­хів Ро­сі­єю дасть мо­жли­вість Мо­скві ди­кту­ва­ти Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зу будь-які еко­но­мі­чні і по­лі­ти­чні ви­мо­ги.

«Пів­ні­чний по­тік-2» вно­сить роз­кол у пів­ні­чно­а­тлан­ти­чну єд­ність

Крім то­го, будь-який за­галь­но­єв­ро­пей­ський про­ект, ре­а­лі­зо­ва­ний спіль­но з Крем­лем на кшталт «Пів­ні­чно­го по­то­ку-2», є по­сту­пкою йо­му і на­ма­га­н­ням уми­ро­тво­ри­ти агре­со­ра. Він вби­ває клин у від­но­си­ни Єв­ро­со­ю­зу зі Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми, які ка­те­го­ри­чно про­ти за­пу­ску цьо­го «тро­ян­сько­го га­зо­про­во­ду» для Єв­ро­пи.

Він ста­но­вить ве­ли­че­зну за­гро­зу для ЄС. Адже якщо ра­ні­ше ро­сі­я­ни взим­ку не­о­дно­ра­зо­во те­ро­ри­зу­ва­ли сво­їм га­зом Укра­ї­ну, то те­пер «Пів­ні­чний по­тік-2» дасть їм мо­жли­вість уже те­ро­ри­зу­ва­ти всю Єв­ро­пу. Вно­ся­чи цим роз­кол у пів­ні­чно­а­тлан­ти­чну єд­ність, що мо­же ма­ти у май­бу­тньо­му да­ле­к­ося­жні не­га­тив­ні на­слід­ки.

Якщо Єв­ро­па, яка пі­сля за­кін­че­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни пе­ре­бу­ва­ла під «ядер­ною па­ра­соль­кою» США, по­чне свою са­мо­стій­ну гру з Ро­сі­єю на та­ко­му стра­те­гі­чно­му на­прям­ку, як енер­го­ре­сур­си, то цим во­на від­криє мо­жли­вість не­хту­ва­ти ін­те­ре­са­ми сво­го со­ю­зни­ка і на ін­ших на­прям­ках. Чо­го, вла­сне, і хо­че до­ся­гну­ти Мо­сква.

Кремль за будь-яку ці­ну пра­гне фра­гмен­ту­ва­ти єв­ро­пей­ську єд­ність. Чо­го йо­му вже час­тко­во вда­ло­ся до­би­ти­ся з Угор­щи­ною, ко­ли во­на по­ча­ла шан­та­жу­ва­ти Укра­ї­ну, при­кри­ва­ю­чи це пре­тен­зі­я­ми, які див­ним чи­ном чо­мусь ба­га­то в чо­му спів­па­да­ють із ро­сій­ськи­ми.

Між тим, енер­ге­ти­чне пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня Єв­ро­пи і енер­ге­ти­чна по­лі­ти­ка Крем­ля між со­бою ті­сно пов’яза­ні.

Спі­ймав­шись на «енер­ге­ти­чний га­чок» Ро­сії, єв­ро­пей­ці під­да­ють се­бе не­без­пе­ці втя­гну­ти­ся в єв­ра­зій­ський про­стір, кон­троль за яким здій­снює Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція. Що спо­ча­тку зда­тне при­ве­сти до по­сла­бле­н­ня по­зи­цій НАТО і ЄС, а з ча­сом, якщо ці тен­ден­ції бу­дуть по­гли­блю­ва­ти­ся, і до де­мон­та­жу цих стру­ктур.

Мо­ва йде про мо­жли­вість втра­ти Єв­ро­со­ю­зом са­мо­стій­но­сті, якщо Ро­сія бу­де зда­тна йо­го при­му­шу­ва­ти не тіль­ки до енер­ге­ти­чних ком­про­мі­сів.

І як би в ЄС не пра­гну­ли до вти­хо­ми­ре­н­ня Крем­ля, во­ни зав­жди б ма­ли пам’ята­ти, що по­тен­цій­ний шлях ро­сій­ських військ до об’єд­на­ної Єв­ро­пи про­ля­гає че­рез Укра­ї­ну.

Мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок: «Пів­ні­чний по­тік-2» є скла­до­вою ча­сти­ною гі­бри­дної те­хно­ло­гії Ро­сії, яка за­сто­со­ву­є­ться Мо­сквою для осво­є­н­ня єв­ро­пей­ських про­сто­рів усе­ре­ди­ні Єв­ро­пи.

Для Крем­ля газ став не тіль­ки збро­єю, а й за­со­бом ве­де­н­ня енер­ге­ти­чної гі­бри­дної вій­ни, який він успі­шно де­мон­струє на при­кла­ді Єв­ро­пи.

За си­ту­а­ції, яка скла­ла­ся, фі­нан­со­ві по­то­ки до но­ві­тньої Ро­сій­ської ім­пе­рії вар­то бу­ло б зве­сти до ну­ля. Адже Пу­тін зно­ву і зно­ву ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме отри­ма­ні «га­зо­на­фто­ві гро­ші» для ре­а­лі­за­ції но­вих агре­сій.

Єв­ро­пей­цям по­трі­бно усві­до­ми­ти, що, за­ку­по­ву­ю­чи ро­сій­ські енер­го­но­сії, во­ни ста­ють не тіль­ки спіль­ни­ка­ми, а й фі­нан­со­ви­ми спон­со­ра­ми кри­ва­вих аван­тюр Мо­скви.

І якщо Ро­сія впер­то не ба­жає від­мо­ви­ти­ся від ане­ксії укра­їн­сько­го Кри­му і да­лі про­дов­жу­ва­ти­ме оку­па­цію ча­сти­ни Дон­ба­су, то, мо­жли­во, За­хо­ду до­ціль­но ухва­ли­ти рі­ше­н­ня про ем­бар­го на газ і на­фту з Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції?

У та­ко­му ви­пад­ку всі пи­та­н­ня що­до «Пів­ні­чно­го по­то­ку-2» мо­жуть від­па­сти са­мі со­бою.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.